Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Мокієнко А.І. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-834дс-26дп-22, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

                 Прокурором Мокієнко А.І., якою здійснено нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), 30 листопада 2018 року затверджено обвинувальний акт, який скеровано до Придніпровського районного суду міста Черкаси.

             Вироком, ухваленим 12 квітня 2021 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Під час прийняття рішення докази, зібрані під час досудового розслідування і надані стороною обвинувачення до суду, визнано недопустимими, зокрема висновки судово-медичної (далі – СМЕ) та судової автотехнічної експертиз.

На цей вирок прокурором Мокієнко А.І. внесено апеляційну скаргу, яку ухвалою від 03 листопада 2021 року залишено без задоволення, а ухвалений вирок – без змін.

Скаржник вважав, що у зв’язку із істотним порушенням під час досудового розслідування вимог статей 84, 92-93 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), що залишено поза увагою прокурора Мокієнко А.І., нею порушено вимоги статті 2 КПК України, частини другої статті 9 КПК України, статі 36, 94 КПК України, пункт 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), який діяв до 30 вересня 2021 року, чим вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Томак М.В., представника скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Слідчими Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 31 серпня 2016 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

Постановою від 21 серпня 2018 року у кримінальному провадженні призначено групу прокурорів, старшим якої визначено прокурора Мокієнко А.І.

Згідно з матеріалами наглядового провадження у цьому кримінальному провадженні слідчими поліції 06 серпня 2018 року допитано потерпілого, який зазначив, що здійснював відповідний маневр на дозволений (зелений) сигнал світлофору. З урахуванням його показань 12 серпня 2018 року за участі потерпілого проведено слідчий експеримент, а 17 вересня 2018 року у провадженні призначено судову автотехнічну експертизу, у вихідних даних якої взято до уваги протокол огляду місця події, показання потерпілого та висновки слідчої дії – слідчого експерименту, проведеного за участі потерпілого.

Серед іншого слідчим поліції 27 листопада 2018 року допитано підозрюваного ОСОБА_1, який надав показання щодо обставин дорожньо‑транспортної пригоди (далі – ДТП), яка сталася за його участі 30 серпня 2016 року. Зокрема щодо виконання ним на перехресті (конфіденційна інформація) маневру повороту на дозволений (зелений) сигнал світлофору.

Відомостей про допит вказаної особи у період часу з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) 31 серпня 2016 року до проведення 26 вересня 2018 року судової автотехнічної експертизи Комісії не надано.

Також не надано відомостей щодо надання прокурором у цьому кримінальному провадженні вказівок у порядку статті 36 КПК України або ініціювання питання щодо відсторонення слідчого (групи слідчих) від здійснення досудового розслідування у зв’язку із неефективністю його проведення (пункти 4, 8 частини другої статті 36 КПК України). 

Прокурором Мокієнко А.І. у цьому провадженні 27 листопада 2018 року погоджено повідомлення особі про підозру, а 30 листопада 2018 року затверджено обвинувальний акт, який у порядку статті 291 КПК України скеровано до Придніпровського районного суду міста Черкаси.

Підтримання публічного обвинувачення у судовому провадженні з розгляду цим судом обвинувального акта здійснено також прокурором    Мокієнко А.І.

За результатами судового провадження, 12 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація), у зв’язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1, ухвалено виправдувальний вирок.

Із вироку вбачається, що унаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, докази, надані стороною обвинувачення, визнано недопустимими, зокрема висновки СМЕ, оскільки стороною обвинувачення не доведено законності отримання матеріалів, на підставі яких проведено цю експертизу, зокрема у спосіб визначений законом для речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. 

Окрім цього, судом критично оцінено висновки судової автотехнічної експертизи, у зв’язку із чим цей доказ також визнано недопустимим. Судом звернуто увагу на те, що під час досудового розслідування із підозрюваним не проведено слідчого експерименту, проведення якого могло б підтвердити або спростувати версії підозрюваного або потерпілого, показання яких різнилися, тобто суттєво вплинути на дослідження у межах цієї експертизи.

Згідно з висновком прокурора Мокієнко А.І., складеного 13 квітня 2021 року за результатами судового розгляду кримінального провадження, вирок суду незаконний, у зв’язку із чим нею 11 травня 2021 року подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду у справі № (конфіденційна інформація) у задоволені апеляційної скарги прокурору відмовлено, вирок від 12 квітня 2021 року залишено без змін. У своєму рішенні колегією суддів зазначено, що відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Відповідно до чинного законодавства особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України. В ухвалі також зазначено про те, що всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного (пункт 23 ППВСУ від 29 червня 1990 року). На підставі установлених судом першої інстанції фактів та досліджених доказів, з урахуванням вимог статті 404 КПК України, якою установлено межі перегляду судом апеляційної інстанції, колегія прийшла до висновку про законність вироку, ухваленого стосовно ОСОБА_1. 

Участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції також забезпечено прокурором Мокієнко А.І.

Оперативною нарадою у першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури 11 листопада 2021 року № 58, на якій обговорено стан досудового розслідування та результати судового розгляду у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), встановлено факти неналежного виконанням прокурором Мокієнко А.І. процесуальних обов’язків під час здійснення досудового розслідування, у зв’язку із чим у провадженні постановлено виправдувальний вирок, який набрав законної сили. З урахуванням оцінки доказів, здобутих під час досудового розслідування, та мотивації судових рішень нарадою прийнято рішення про відсутність підстав для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно довідки начальника відділу кадрової роботи а державної служби Черкаської обласної прокуратури А. Гіндик від 27 січня 2022 року № 07‑97вих‑22, прокурору А. Мокієнко у період з 26 грудня до 23 серпня 2021 року перебувала у щорічних відпустках 84 календарних днів, у цей же період була відсутня на робочому місті у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю10 календарних днів, а загалом 94 календарних дні.

Прокурор Мокієнко А.І. у поясненнях, наданих під час здійснення перевірки у дисциплінарному провадженні, підтвердила факти здійснення нею процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Зокрема затвердження та направлення нею до суду обвинувального акта у вказаному провадженні, підтримання нею у суді публічного обвинувачення, ухвалення судом виправдувального вироку, подання апеляційної скарги та результати її розгляду. Вказавши, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 покладено докази, здобуті від час досудового розслідування, зокрема протокол огляду місця події від 30 серпня 2016 року, висновок СМЕ від 07 жовтня 2016 року № (конфіденційна інформація), протокол слідчого експерименту за участі потерпілого від 12 серпня 2016 року, висновок судової автотехнічної експертизи від 26 вересня 2018 року № (конфіденційна інформація). Тому, обвинувальний акт у вказаному провадженні у порядку статті 291 КПК України скеровано до суду.

У судовому провадженні із розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, обвинувачений своєї вини не визнав. У суді надав показання, виклавши свою версію ДТП, яка відбулася за його участі. Зокрема, те, що він виконував маневр на дозволений (зелений) сигнал світлофору.

З урахуванням здобутих під час досудового розслідування доказів та їх оцінки у сукупності прокурор Мокієнко А.І. у судових дебатах орієнтувала суд на ухвалення стосовно ОСОБА_1 обвинувального вироку. Проте 12 квітня 2021 року у провадженні ухвалено вирок, яким обвинуваченого виправдано. Цим же вироком, з мотивів недоведення  джерела походження предмету дослідження, зібрані під час досудового розслідування докази визнано недопустимими. Зокрема недопустимим доказом визнано висновок СМЕ. Окрім цього, з мотивів односторонності проведеної автотехнічної експертизи, яка, на думку суду, ґрунтувалася на доказах. здобутих під час слідчого експерименту, проведеного лише за участі потерпілого та на його показаннях, поданий до суду доказ визнано неналежним. З урахуванням визнання цих доказів неналежними та недопустимими, інші докази у своїй сукупності судом визнано недостатніми для визнання особи винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Не погодившись із цим судовим рішенням прокурором Мокієнко А.І. подано апеляційну скаргу, у якій вказано на істотні порушення судом норм кримінального процесуального законодавства, невідповідність судового рішення фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, прокурор вважає, що її позиція у судовому провадженні ґрунтувалася у тому числі на висновку експерта, який на відміну від суду, відповідно до вимог законодавства має спеціальні знання, відповідно має право на проведення дорученої йому судової експертизи. Разом з тим, у випадку виникнення будь-яких сумнівів щодо висновку експерта суд має проводити його допит або призначати додаткову або повторну експертизи. При цьому під час судового провадження клопотання сторони захисту про допит експерта судом залишено без задоволення, а висновки суду щодо односторонності проведеної експертизи, на думку Мокієнко А.І., були суб’єктивними та не відповідали фактичним обставинам справи. Прокурор Мокієнко А.І. вказала на те, що під час досудового розслідування підозрюваний під час допиту не вказував на який сигнал світлофору рухалися учасники ДТП, тому версія про рух транспортного засобу під керуванням потерпілого на червоний сигнал світлофору з’явилася тільки у суді. За відсутності таких показань на стадії досудового розслідування, версія розвитку подій за участі ОСОБА_1, не була предметом перевірки у цьому провадженні. За таких обставин вважає, що судом під час ухвалення виправдувального вироку оцінено лише версію подій обвинуваченого, а тому порушено вимоги статей 7, 9, 22, 23, 370, 374 КПК України.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, подану нею апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок без змін.

Вважає, що виправдання особи відбулося у зв’язку із незабезпеченням слідчими ефективного досудового розслідування у цьому провадженні, у зв’язку із чим нею неодноразово надавалися вказівки у порядку статті 36 КПК України, а перед керівництвом СУ ГУ НП в Черкаській області ініційовано питання проведення службового розслідування стосовно відповідних слідчих.

Мокієнко А.І. погодилася, що нею у межах наданих процесуальних повноважень не звернуто уваги на процесуальні недоліки, про які вказано у судовому рішенні, однак слідчими у провадженні усунуто низку інших недоліків, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій. Вважає, що під час оголошення особі підозри у цьому кримінальному провадженні нею оцінено усі  докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності.

Прокурор звернула увагу на її роботу упродовж 2016-2018 років, направлення нею до суду у вказаний період обвинувальних актів у 50 кримінальних провадженнях, за результатами розгляду яких постановлено обвинувальні вироки, здійснення процесуального керівництва у інших кримінальних провадженнях, у яких вона визначена старшою групи прокурорів, виконання контрольних завдань прокуратури вищого рівня та завдань керівництва місцевої прокуратури, розгляд звернень громадян тощо.

Мокієнко А.І. процитовано частину третю статті 43 Закону № 1697-VII, наголосивши на відсутності підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із ухваленням виправдувального вироку, оскільки у неї відсутній умисел, спрямований на прийняття судом такого рішення. Також вважає, що строк накладення на неї дисциплінарного стягнення минув, оскільки її активні дії, зокрема затвердження обвинувального акта та його направлення до суду, вчинені ще 30 листопада 2018 року. Також, просить врахувати її позитивну характеристику, неодноразові заохочення керівництвом прокуратури вищого рівня та відсутність дисциплінарних стягнень.   

Представниця скаржника підтримала доводи дисциплінарної скарги, погодилася із висновком про наявність дисциплінарного проступку прокурора Мокієнко А.І.

На запитання Комісії повідомила, що Мокієнко А.І. на стадії досудового розслідування, відповідно до норм чинного законодавства, перед погодженням особі про підозру та затвердженням обвинувального акта у відповідному провадженні, повинна була дослідити зібрані органом досудового розслідування докази. Зокрема, оцінити їх повноту, належність, допустимість, достовірність, а у сукупності – їх достатність та взаємозв’язок для прийняття відповідного процесуального рішення, чого прокурором не зроблено. На стадії судового провадження Мокієнко А.І., за встановлених у суді фактичних обставин, могла та повинна була відмовитися від підтримання публічного обвинувачення/вимог апеляційної скарги. Проте не зробила цього, продовжуючи вчиняти активні дії, орієнтуючи суд першої інстанції на постановлення обвинувального вироку, суд апеляційної інстанції – на скасування ухваленого вироку, у зв’язку із істотним порушенням судом вимог чинного законодавства.

У представниці скаржника відсутня інформація щодо доповіді Мокієнко А.І. безпосередньому керівництву про установлені у судовому провадженні фактичні обставини кримінального провадження та ініціативності у поданні апеляційної скарги на ухвалений вирок.

Доповідачка Томак М.В. зауважила, що прокурор Мокієнко А.І. на виконання вимог Порядку № 51, склала та подала на погодження керівництву висновок, у якому зазначила інформацію про незаконність ухваленого вироку та наявність підстав для його апеляційного оскарження.

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

            Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини першої та частини другої статті 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; підтримання публічного обвинувачення в суді. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Частиною першою статті 2 Закону № 1697-VII на прокуратуру, серед іншого, покладено функції підтримання державного обвинувачення у суді, нагляд за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство.

Загальні права та обов’язки прокурора, визначені статтею 19  Закону № 1697-VII і серед них зазначено обов’язок діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 1697-VII виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Статтею 2 КПК України установлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частинами першою та другою статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Пунктами 4, 8, 20 частини другої статті 36 КПК України визначено повноваження прокурора щодо надання вказівок щодо проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій; ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; оскарження судових рішень у порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до частини другої статті 37 КПК України прокурор здійснює свої повноваження від початку до його завершення, а відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження включає в себе стадії досудового розслідування та судового провадження.

Пунктом 14 статті 3 КПК України визначено, що притягнення до кримінальної відповідальності, є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Мокієнко Аліну Іванівну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Черкаської обласної прокуратури, для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, Мокієнко А.І. та керівнику Черкаської окружної прокуратури Черкаської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.