Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва Ходаківського С.П. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-306дс-115дп-22,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Ходаківський Сергій Петрович в органах прокуратури працює з липня 2012 року до теперішнього часу.

Наказом керівника Київської міської прокуратури від 12 березня 2021 року № 754к призначений на посаду керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва.

Згідно з наказом Генерального прокурора від 23 червня 2022 року № 15дк Ходаківського С.П. на підставі рішення Комісії від 17 червня 2022 року № 88дп‑22 відсторонено від посади керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва до завершення дисциплінарного провадження.

Присягу працівника прокуратури склав 18 травня 2013 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури ознайомлений 14 січня 2013 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 06 червня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення прокурором Ходаківським С.П. дисциплінарного проступку.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу  розподілено члену Комісії Отвіновському П.Л., за результатами вивчення якої 07 червня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-306дс-115дп-22.

Рішенням Комісії від 03 серпня 2022 року строк перевірки у дисциплінарному провадженні продовжено до 06 вересня 2022 року.

За результатами проведеної перевірки 17 серпня 2022 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора. Запропоновано накласти на прокурора дисциплінарне стягнення у виді догани.

Скаржника та прокурора Ходаківського С.П. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засідання Комісії Ходаківський С.П. не з’явився, надіславши письмову згоду на розгляд висновку за його відсутності. Від скаржника присутній прокурор відділу Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), визнала за можливе розглянути висновок за відсутності прокурора.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

За таких обставин скаржник вважає, що в діях Ходаківського С.П. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – неналежне виконання службових обов’язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики.

З огляду на викладене, на думку скаржника, Ходаківський С.П. неналежно виконував свої службові обов’язки у вищевказаних кримінальних провадженнях, у зв’язку з чим підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Отвіновського П.Л., пояснення  представника скаржника ОСОБА_1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

Комісією отримано дозволи, передбачені частиною першою статті 222 КПК України на використання та розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація) під час здійснення дисциплінарного провадження.

Постановою заступника Генерального прокурора від 30 травня 2022 року визначено належний орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), а саме ГУ СБ України в АР Крим, а процесуальне керівництво досудовим розслідуванням доручено здійснювати прокурорам Офісу Генерального прокурора.

Постановою заступника Генерального прокурора від 31 травня 2022 року визначено належний орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), а саме ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, а процесуальне керівництво досудовим розслідуванням доручено здійснювати прокурорам Офісу Генерального прокурора.

У вищезгаданому кримінальному провадженні приписи статті 615 КПК України прокурором не застосовувалися.

Встановлені під час службового розслідування копії повідомлень в порядку частини третьої статті 615 КПК України від 12 та 29 травня 2022 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), які нібито надсилалися Подільською окружною прокуратурою міста Києва до Подільського районного суду міста Києва, фактично на адресу суду не направлялися, про що свідчить відсутність їх реєстрації в ІС «СЕД». Наведене встановлено актом від 06 липня 2022 року, складеним комісією з службового розслідування за участі працівників Подільської окружної прокуратури.

Комісією також встановлено, що після зміни підслідності у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), прокурори Офісу Генерального прокурора, які здійснювали процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, подавали низку клопотань про арешт майна, вилученого під час обшуків, які мали місце 30 травня 2022 року, однак ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2022 року № № (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація) вказані клопотання залишені без задоволення.

Наведені ухвали суду мотивовані тим, що керівник Подільської окружної прокуратури Ходаківський С.П. не мав повноважень станом на 29 травня 2022 року виносити постанови про надання дозволу на проведення цих обшуків.

Окрім цього, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов категоричного висновку про те, що майно, на яке планується накласти арешт, не може бути використано як доказ у зазначеному кримінальному провадженні, у зв’язку з грубим порушенням органом досудового розслідування вимог КПК України щодо порядку та умов проведення обшуку під час досудового розслідування.

У кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація) про підозру не повідомлено.

Представник скаржника підтримав доводи дисциплінарної скарги та погодився із висновком члена Комісії. Зазначив, що вважає доведеними усі обставини вчинення Ходаківським С.П. дисциплінарного проступку, за який він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з письмовими поясненнями Ходаківського С.П. він не згоден із доводами скаржника з огляду на таке.

Статтею 615 КПК України визначено лише дві підстави виконання керівником прокуратури повноважень слідчого судді, а саме: наявність воєнного стану та відсутність об’єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень. У вищевказаній статті не закріплено жодних критеріїв, які визначають конкретні ознаки поняття відсутності об’єктивної можливості слідчого судді виконувати свої повноваження.

За таких обставин прийняття рішення про застосування положень статті 615 КПК України залежить від різних законодавчо не закріплених факторів, зокрема, обставин, часу, обстановки подій, ходу досудового слідства, відомостей, здобутих у ході розслідування тощо, за яких унеможливлено звернення з відповідним клопотанням та його своєчасний розгляд слідчим суддею.

В самій нормі статті 615 КПК України закріплено мету її застосування – своєчасна фіксація кримінального правопорушення, вилучення предметів, які мають значення для провадження, тобто недопущення втрати слідів кримінального правопорушення.

Оціночне визначення законодавцем підстав застосування статті 615 КПК України пов’язане з неможливістю юридично формалізувати обставини, за яких необхідно виконувати приписи зазначеної статті та покладає прийняття відповідного рішення на керівника прокуратури, у тому числі з урахуванням ним наявних підстав для використання положень даної норми.

Щодо обставин проведення досудового розслідування та здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних органам безпеки, Ходаківський С.П. пояснив, що у зв’язку із військовим станом в Україні йому відомо про надмірну завантаженість слідчих ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.

З метою документування вищевказаних злочинів та недопущення втрати слідової картини, матеріали вносяться до ЄРДР безпосередньо прокурорами та ними ж забезпечується проведення першочергових, невідкладних слідчих дій для отримання необхідної інформації.

У зв’язку із викладеним, після внесення відомостей до ЄРДР у матеріалах, підслідних органам безпеки, ним ініціювалося питання про визначення підслідності у порядку частини п’ятої статті 36 КПК України за піднаглядними окружній прокуратурі слідчими підрозділами.

20 травня 2022 року Подільською окружною прокуратурою м. Києва розпочато кримінальне провадження №  (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 110-2 КК України. Відомості внесено до ЄРДР на підставі матеріалів ДСР НП.

Ураховуючи завантаженість слідчих слідчого управління СБ України у м. Києві та Київської області, а також необхідності швидкого здійснення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, пов’язаних зі збройною агресією росії, постановою керівника Київської міської прокуратури проведення досудового розслідування доручено слідчим слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві.

Отже, на думку Ходаківського С.П., у вищевказаному кримінальному провадженні не допущено його розслідування неуповноваженим органом досудового розслідування.

У суботу, 28 травня 2022 року від ДСР НП надійшла інформація про те, що фігуранти провадження № (конфіденційна інформація) мають намір знищити речі та документи, які можуть бути використані як докази протиправної діяльності.

Зважаючи на це виникла необхідність своєчасного вжиття заходів для виявлення та вилучення доказів шляхом проведення обшуку.

Відповідно до графіка роботи Подільського районного суду м. Києва субота та неділя є вихідними днями, у зв’язку з чим у прокурора відсутня можливість звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку. Отже, слідчий суддя був позбавлений можливості виконати повноваження щодо розгляду клопотання про обшук, а затримка у його проведенні могла призвести до втрати речових доказів, а тому такі повноваження мали бути виконані ним, як керівником Подільської окружної прокуратури міста Києва.

Зважаючи на це, Ходаківським С.П. розглянуто та задоволено клопотання про проведення обшуку, винесено постанову, якою надано дозвіл на його проведення.

За результатами обшуку виявлено та вилучено документи та інші відомості, які підтверджували співпрацю фігурантів провадження з державою-агресором та інші відомості щодо протиправної діяльності.

26 травня 2022 року Подільською окружною прокуратурою м. Києва розпочато кримінальне провадження №  (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 110-2 КК України. Відомості щодо вказаного провадження внесено до ЄРДР на підставі відомостей з Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України.

Ураховуючи завантаженість слідчих слідчого управління СБУ України у м. Києві та Київській області, а також необхідності оперативного здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні, постановою керівника Київської міської прокуратури проведення досудового розслідування доручено слідчим слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві.

Отже, на думку Ходаківського С.П., у вищевказаному кримінальному провадженні також не допущено розслідування неуповноваженим органом досудового розслідування.

В рамках кримінального провадження № (конфіденційна інформація) процесуальні рішення в порядку статті 615 КПК України не ухвалювались.

06 травня 2022 року Подільською окружною прокуратурою м. Києва розпочато кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 111‑1 КК України. Відомості щодо вказаного провадження внесено до ЄРДР на підставі матеріалів ДЗНД СБ України.

Відповідно до частини третьої статті 218 КПК України, якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме, або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

У такому випадку місцем виявлення кримінального правопорушення був Подільський район міста Києва.

Надалі, ураховуючи завантаженість слідчих слідчого управління СБ України у м. Києві та Київської області, а також необхідності швидкого здійснення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, пов’язаних із збройною агресією росії, постановою керівника Київської міської прокуратури проведення досудового розслідування доручено слідчим слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві.

Згідно з інформацією, отриманою 12 травня 2022 року у позаробочий час із ДЗНД СБ України, фігуранти кримінального провадження № (конфіденційна інформація) 13 травня 2022 року мали намір знищити речі та документи, які могли бути використані як докази їхньої протиправної діяльності.

Окрім цього, 29 травня 2022 року у позаробочий час від цього ж Департаменту надійшла інформація про намір фігурантів провадження 30 травня 2022 року вчинити такі ж дії.

З огляду на це виникла необхідність своєчасного вжиття заходів для виявлення та вилучення доказів шляхом проведення обшуків.

Відповідно до графіка роботи Подільського районного суду м. Києва, у робочі дні з понеділка по четвер суд працює з 08:00 до 18:00, а у п’ятницю з 08:00 до 15:45. Субота та неділя є вихідними днями.

Ходаківський С.П. пояснив, що у зв’язку із вказаними обставинами була відсутня об’єктивна можливість звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку. Відповідно слідчий суддя об’єктивно був позбавлений можливості виконати надані йому повноваження щодо розгляду такого клопотання.

Затримка у проведенні обшуку могла призвести до втрати речових доказів, у зв’язку з чим такі повноваження мали бути виконані ним, як керівником органу прокуратури.

Враховуючи викладене, Ходаківським С.П. розглянуто та задоволено клопотання про проведення обшуку та винесено постанову про надання дозволу на проведення обшуку. За результатами обшуків виявлено та вилучено носії інформації та інші відомості, які підтверджували співпрацю фігурантів кримінального провадження з державою-агресором, провадження спільної господарської діяльності, а також інші відомості про їх протиправну діяльність.

Окрім цього Ходаківським С.П. зазначено, що він не погоджується із доводом дисциплінарної скарги про те, що незаконність виконання ним повноважень в порядку статті 615 КПК України констатовано судовим рішенням.

Зокрема ним вказано про те, що згідно із частиною четвертою статті 615 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, за змістом цієї норми можливість оскарження рішення, прийнятого керівником органу прокуратури на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, обумовлена закінченням досудового розслідування.

Проте, досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), на момент розгляду слідчим суддею клопотання про арешт вилученого майна, не закінчено, а тому питання про законність постанови про надання дозволу на проведення обшуку на цій стадії та під час розгляду клопотання про арешт майна не підлягало вирішенню.

Ходаківський С.П. також не погодився із доводами дисциплінарної скарги щодо наявності низки публікацій в ЗМІ про незаконні дії керівника Подільської окружної прокуратури. Вважає такі матеріали наклепом, у зв’язку з чим ним готується відповідне звернення до суду про захист честі, гідності та ділової репутації.

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Ходаківського С.П., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною першою статті 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно із частиною другою статті 216 КПК України слідчі органи безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 201, 201-1, 258 – 258-5, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332-1, 332-2, 333, 334, 359, 422, 435-1, 436, 436-2, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 КК України.

Частиною сьомою статті 214 КПК України передбачено, що якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Відповідно до частини п’ятої статті 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 615 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245 – 248, 250 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 – 115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152 – 156‑1, 185, 186, 187, 189 – 191, 201, 255 – 255-2, 258 – 258-5, 260 – 263-1, 294, 348, 349, 365, 377 – 379, 402 – 444 КК України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Частиною третьою статті 615 КПК України передбачено, що про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.

Комісія вважає, що доводи скаржника щодо вчинення Ходаківським С.П. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами  5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє часткове підтвердження з огляду на таке.

Ходаківський С.П., усупереч вимогам частини 3 та 4 статті 19 Закону № 1697-VII, статей 2, 9, 36, 615 КПК України, статей 5, 6, 11, 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, неналежно виконуючи свої службові обов’язки під час організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація), за відсутності правових підстав та умов, про які зазначено у пункті 2 частини першої статті 615 КПК України, виконав повноваження слідчого судді щодо надання дозволів на проведення обшуків у вищевказаних кримінальних провадженнях.

У порушення частини третьої статті 615 КПК України Ходаківський С.П. не вжив заходів щодо невідкладного, за першої можливості, повідомлення прокурора вищого рівня та суду, з наданням копій відповідних документів.

Дії Ходаківського С.П. призвели до невиконання передбачених статтею 2 КПК України завдань кримінального провадження, зокрема в частині забезпечення, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пояснення Ходаківського С.П. про те, що він мав право застосовувати повноваження, передбачені пунктом 2 частини першої статті 615 КПК України, в частині винесення постанов про надання дозволу на проведення обшуків, без відповідного звернення до слідчого судді за таким дозволом, Комісія сприймає критично, як спосіб захисту, оскільки як убачається з інформації, отриманої із Подільського районного суду міста Києва, а також низки ухвал, про які наведено інформацію вище, вказаний суд не припиняв свою діяльність з моменту введення в Україні воєнного стану, а слідчі судді Подільського районного суду міста Києва упродовж травня 2022 року виконували свої повноваження у повному обсязі.

Доводи Ходаківського С.П. про те, що отримана від оперативних підрозділів інформація (рапорти) надходила до Подільської окружної прокуратури міста Києва у позаробочий час, а тому не було об’єктивної можливості для звернення до слідчих суддів з клопотаннями про надання дозволу на проведення обшуку, Комісія вважає неспроможними з огляду на таке.

Як убачається із копій вищевказаних інформацій (рапортів), які надходили до прокуратури із ДЗНД СБ України та ДСР НП України, вони не містили будь-якої інформації про наміри ймовірних фігурантів кримінальних проваджень щодо невідкладного знищення речей, документів, чи іншої інформації, яка могла бути використана з доказовою метою. Відтак, доцільність невідкладного проведення таких обшуків, ініційованих Ходаківським С.П., викликає сумніви.

Окрім цього, Комісією встановлено, що проведення обшуків, призначених з порушенням вимог статті 615 КПК України, викликало хвилю обурення з боку представників юридичних осіб, зареєстрованих за місцем проведення обшуків та негативний суспільний резонанс у ЗМІ, що відповідно зашкодило авторитету органів прокуратури.

Судова перспектива досягнення завдань кримінального провадження, визначених у статті 2 КПК України, видається малоймовірною, оскільки фактичне визнання судами доказів, здобутих під час обшуків у кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація), недопустимими (отриманими із грубим порушенням вимог КПК України), нівелює їх доказове значення з огляду на таке.

Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

У рішенні ЄСПЛ  у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду застосував доктрину «плодів отруйного дерева» у справах № 488/2433/15 (постанова Верховного Суду від 19 вересня 2019 року), № 676/3183/15-к (постанова Верховного Суду від 12 червня 2019 року).

З огляду на вищезазначене Комісія дійшла консолідованого висновку про те, що Ходаківський С.П. під час організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація) вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (неналежне виконання службових обов’язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики).

Доводи скаржника про порушення Ходаківським С.П. частини сьомої статті 214 та частини другої статті 216 КПК України в частині непередання матеріалів вищезгаданих кримінальних проваджень до відповідного органу досудового розслідування, не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Згідно з частиною сьомою статті 214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Водночас Комісією встановлено, що керівником Київської міської прокуратури ОСОБА_4, в порядку частини п’ятої статті 36 КПК України, змінено підслідність вищезгаданих кримінальних проваджень упродовж п’ятиденного строку з моменту їх реєстрації у ЄРДР.

Зокрема, кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) зареєстровано у ЄРДР 06 травня 2022 року, а постанову керівника Київської міської прокуратури про зміну підслідності винесено 10 травня 2022 року, кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) зареєстровано в ЄРДР 20 травня 2022 року, а підслідність змінено 24 травня 2022 року, кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) зареєстровано в ЄРДР 26 травня 2022 року, підслідність у ньому змінено 01 червня 2022 року.

Вчинення Ходаківським С.П. дисциплінарного проступку підтверджується матеріалами службового розслідування, проведеного на підставі наказу Генерального прокурора від 07 червня 2022 року № 90, а також:

- дисциплінарною скаргою керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора;

- поясненнями прокурора Ходаківського С.П.;

- ухвалами Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року № (конфіденційна інформація), від 23 травня 2022 року (№ (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація)), а також від 27 травня 2022 року (№ (конфіденційна інформація));

- ухвалою Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року;

- ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2022 року № № (конфіденційна інформація);

- інформацією Подільського районного суду м. Києва від 21 травня 2022 року № 1/226/2022;

- інформацією Подільського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року № 1/287/2022;

Датою вчинення Ходаківським С.П. дисциплінарного проступку  слід вважати 12, 20, 29 травня 2022 року, а саме винесення та підписання постанов про надання дозволу на проведення обшуків у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація).

З урахуванням положень частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII строк притягнення Ходаківського С.П. до дисциплінарної відповідальності не минув.

Під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісія, з додержанням вимог частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, зважає на характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Водночас Комісія враховує очевидність допущених Ходаківським С.П. порушень, а також те, що неналежне виконання ним службових обов’язків, призвело до порушення таких важливих засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, недоторканість права власності.

Зазначене вище є підставою для застосування до Ходаківського С.П.  дисциплінарного стягнення у виді догани, яке Комісія вважає пропорційним вчиненому ним проступку. 

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва Ходаківського Сергія Петровича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Київської міської прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Ходаківському С.П., а також керівнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.  

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.