Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1. Відомості про прокурорів, стосовно яких здійснюється дисциплінарне провадження

4.1. Обставини, встановлені за результатами вивчення наданих під час перевірки у дисциплінарному провадженні матеріалів щодо дій і рішень службових осіб у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація)

Відповідно до ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 02 березня 2015 року накладено арешт на майно у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) – борошно вищого ґатунку вагою 123,3 тон та першого ґатунку вагою 111,1 тон, яке зберігається у Сумській Філії ПАТ «ДПЗКУ».

Ухвалою Зарічного районного суду міста Суми від 24 червня 2015 року у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) ПП «М» відмовлено у скасуванні арешту на майно.

Надалі ухвалою Зарічного районного суду міста Суми від 28 серпня 2018 року у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) задоволено клопотання ПП «М» та скасовано арешт на майно – борошно 123,3 тон вищого ґатунку та 111,1 тон першого ґатунку.

Постановою старшого слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 30 червня 2020 року прийнято рішення про визнання документів, вилучених під час досудового розслідування, речовими доказами у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація)та цього ж дня прийнято рішення про закриття кримінального провадження (конфіденційна інформація). При цьому рішення щодо долі майна, що було предметом кримінального правопорушення у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) – борошна вищого ґатунку вагою 123,3 тон та першого ґатунку вагою 111,1 тон, слідчим не приймалось.

Господарським судом Сумської області 21 січня 2020 року відкрито провадження за позовом ПП «М» до Філії ПАТ ДПЗКУ «Сумський КХП» про повернення борошна, арештованого у кримінальному провадженні.

06 липня 2020 року рішенням Господарського суду Сумської області в задоволені позову ПП «М» відмовлено, оскільки встановлено, що позивач не поставляв зерно відповідачу та те, що воно перероблялося.

09 лютого 2021 року рішенням Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін. 

Постановами першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми від 27 травня 2021 року скасовано постанову слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 30 червня 2020 року про закриття кримінального провадження (конфіденційна інформація) та визначено групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні у складі Корнющенка С.С., Ш., та Ч.

Постановою керівника Окружної прокуратури міста Суми Кузьміна А.В. від 10 червня 2021 року визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) у складі К, Б. та Корнющенка С.С., якого визначено старшим групи прокурорів.

24 лютого 2021 року 04 серпня 2021 року визнано речовими доказами документи та борошно вищого ґатунку у кількості 123,3 тон та борошно першого ґатунку у кількості 111,1 тон.

Постановою слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області від  10 липня 2021 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження (конфіденційна інформація) за частиною першою статті 366 КК України, а постановою від 09 жовтня 2021 року кримінальне провадження (конфіденційна інформація) за частиною першою статті 388 КК України закрито та ухвалено рішення речові докази повернути ПП «М».

Постановою першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури від 12 жовтня 2021 року скасовано постанови слідчих від 10 липня 2021 року та від 09 жовтня 2021 року про закриття зазначеного кримінального провадження.

Згідно з інформацією заступника начальника відділу впровадження та супроводження інформаційних систем Офісу Генерального прокурора прокурор Медведєв А.Г. здійснював особисто вхід до системи Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та 24 лютого 2021 року переглядав відомості щодо кримінального провадження  (конфіденційна інформація). Прокурором   Кузьміним А.В. кримінальне провадження (конфіденційна інформація) переглядалося  31 березня 2021 року (тричі), 07, 10 червня 2021 року, 05 липня 2021 року (двічі); Моцевим А.С. – 31 травня 2021 року  та  01 червня 2021 року; Корнющенком С.С. – 20 серпня 2021 року.  

Відповідно до інформації Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора (далі – Департамент) за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження      (конфіденційна інформація) встановлено, що слідчі та процесуальні дії у ньому проведено з грубим порушенням норм чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства та прав учасників кримінального провадження.

Правова оцінка протиправних діянь в ході досудового розслідування неодноразово змінювалась, у тому числі без урахування встановлених об’єктивних обставин, що призвело до неправильного застосування норм КК України.

За відсутності об’єктивних даних у провадженні безпідставно змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення на частину першу статті 388 КК України. Допущене порушення не отримало належного реагування з боку прокурорів.

Неналежне виконання процесуальним керівником своїх повноважень призвело до необґрунтованого втручання у право на недоторканність приватного володіння внаслідок безпідставного проведеного 03 серпня 2021 року обшуку.

Прокурором без необхідного реагування залишено необґрунтовану постанову слідчого від 04 серпня 2021 року про визнання борошна речовим доказом на підставі проведеного обшуку. Натомість усупереч вимогам статей 2, 16, 170 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України погоджено клопотання до слідчого судді про накладення арешту на майно (борошно), яке на законних підставах перебуває у володінні АТ «ДПЗКУ».

За висновком Департаменту у результаті дій слідчого і бездіяльності прокурора чиниться тиск на бізнес, створюються перешкоди для здійснення господарської діяльності підприємства. Разом із тим події, пов’язані з недостачами зерна сільськогосподарських культур, переданих ПАТ «Аграрний фонд», ТОВ «Ряснянське» на зберігання Філії ПАТ «ДПЗКУ «Сумський КХП», кваліфікуються за частиною першою статті 366 КК України. При цьому прокурором не надано правової оцінки спричиненню цими діяннями ПАТ «ДПЗКУ» тяжких наслідків у зв’язку з необхідністю відшкодування ПАТ «Аграрний фонд» 2 830 802,81 грн на підставі рішень господарських судів у справі (конфіденційна інформація) набрала законної сили 21 травня 2015 року) та відвантаження ТОВ «Р» в порядку компенсації кукурудзи врожаю 2014 року на суму 362 439,15 грн.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось епізодично і безсистемно з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства щодо забезпечення повного і всебічного встановлення обставин кримінального провадження у розумні строки.

Дослідження обставин кримінальних правопорушень з 2018 року не здійснюється, а процесуальна діяльність зведена до направлення запитів та проведення безпідставних слідчих дій щодо майна АТ «ДПЗКУ «Кролевецький КХП».

Незважаючи на наявність ухвали слідчого судді від 02 березня 2015 року про накладення арешту на майно, а саме борошно в кількості 123 тон вищого ґатунку і 111 тон першого ґатунку, постанова слідчого/прокурора про визнання даного майна речовим доказом не приймалась.

Стан здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) не відповідає вимогам КПК України, заходів для активізації досудового розслідування не вживалось, вказівки не надавались.

Зважаючи, що допущені грубі порушення законодавства залишилися поза увагою обласної та окружної прокуратур, Офісом Генерального прокурора 19 листопада 2021 року керівництву Сумської обласної прокуратури направлено лист з вимогою забезпечення належного процесуального контролю у цьому кримінальному провадженні, в тому числі шляхом вирішення питання про передачу іншому органу досудового розслідування, у зв’язку з його неефективністю.

У зв’язку з неефективністю досудового розслідування кримінального провадження (конфіденційна інформація) постановою першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Панченка О.В. від 30 листопада 2021 року воно передано для подальшого розслідування до ГУНП в Сумській області, а 16 грудня 2021 року ним же змінено групу прокурорів у цьому провадженні.

Начальник відділення СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області   пояснила, що слідчою Л. здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), процесуальне керівництво у якому забезпечувалось прокурором Корнющенком С.С. Стан слідства у цьому проваджені обговорювався на оперативних нарадах за участі прокурорів Корнющенка С.С. та Моцевого А.С. Обставин розслідування цього провадження вона не пам’ятає. Постанова про зміну кваліфікації виносилась слідчим Л., а постанова про закриття кримінального провадження – слідчим Ф.

Слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області Л. пояснила, що нею у складі групи слідчих здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація). Процесуальним керівником у цьому проваджені був прокурор Корнющенко С.С. Нею особисто 17 червня 2021 року приймалось рішення про зміну правової кваліфікації у цьому кримінальному провадженні із частини першої статті 366 КК України на частину першу статті 388 КК України. Також нею приймалось рішення про його закриття у частині, передбаченої частиною першою статті 366 КК України.

Стан розслідування та прийняття важливих процесуальних рішень обговорювався на оперативних нарадах у керівника окружної прокуратури Кузьміна А.В. за участі прокурорів Корнющенка С.С. та Моцевого А.С.

Остаточне рішення про закриття кримінального провадження приймалось слідчим Федоровим М.М., чи погоджувалось воно із прокурором їй невідомо.

Слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області Ф пояснив, що ним у складі групи слідчих здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація). Процесуальним керівником у цьому проваджені був прокурор Корнющенко С.С.

Стан розслідування та прийняття важливих процесуальних рішень обговорювався на оперативних нарадах за участі прокурорів Корнющенка С.С. та Моцевого А.С., особисто він участі у цих нарадах не брав.

За результатами розслідування ним 09 жовтня 2021 року, після погодження із безпосереднім керівником Н. прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Як правило, такі рішення узгоджуються із прокурором та куруючим заступником керівника окружної прокуратури, тому сумнівів щодо прийняття рішення про закриття цього провадження у нього не було.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог пункту 2 наказу Генерального прокурора від 07 серпня 2020 року № 365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України», прокурори усіх рівнів здійснюють свої повноваження лише в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Прокурори зобов’язані забезпечувати діяльність органів прокуратури на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Статтею 15 Кодексу передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Кожен прокурор повинен дотримуватися високих стандартів професійної підготовки та етичної поведінки як під час виконання службових обов’язків, так і у повсякденному житті. Робота на посадах в органах прокуратури передбачає підвищену відповідальність перед державою та суспільством, а тому вимоги щодо обов’язків працівників прокуратури є більш суворими і вимагають від них додержуватись та поважати вимоги закону. 

Це зумовлюється статусом прокурора та необхідністю сприяти підвищенню авторитету прокуратури у суспільстві.

Згідно з пунктом 51 Висновку Консультативної ради європейських прокурорів № 13 (2018) повага до верховенства права зумовлює високі етичні стандарти у поведінці прокурорів та суддів, як під час, так і за межами виконання службових обов’язків, що дозволяє створити у суспільстві довіру до правосуддя. Прокурори діють від імені людей і в інтересах суспільства. Тому вони повинні завжди підтримувати особисту доброчесність і діяти відповідно до закону.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до пунктів першого й третього Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08-07.09.1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Кодексом передбачено, що прокурор при виконанні службових обов’язків  має бути незалежним від будь-якого впливу, тиску чи втручання в його професійну діяльність, зобов’язаний активно, у визначений законодавством спосіб протистояти спробам посягання на його незалежність. У прийнятті конкретних рішень він повинен бути самостійним, керуватися вимогами закону, морально-етичними принципами професії, відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів, політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації (стаття 7 Кодексу).

Прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність (стаття 11 Кодексу); зобов’язаний не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом (стаття 12 Кодексу); прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних  (стаття 19 Кодексу).

Однією з основних вимог до позаслужбової поведінки прокурора відповідно до Кодексу є недопущення поведінки, що може зашкодити репутації. Зокрема, прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс (стаття 21 Кодексу).

Згідно з статтею 43 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 12 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію та можуть міститься в документах органів прокуратури України, до службової інформації належать відомості (за сукупністю), які зберігаються на матеріальних носіях інформаційної бази даних ЄРДР. 

Відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів утворений та ведеться ЄРДР. Порядок його формування та ведення, а також надання відомостей з нього визначається відповідним Положенням про ЄРДР.

Відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі – Положення про ЄРДР), Реєстр – створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу І Положення про ЄРДР надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування  у формі процесуального керівництва у ньому.

Пунктом 6 глави 4 розділу І Положення про ЄРДР передбачено, що власник надає інформацію з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до розділу ІІІ Положення про ЄРДР право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають: прокурори та керівники регіональних (обласних), місцевих (окружних), спеціалізованих прокуратур – у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування; користувачі – у межах наданих адміністратором прав доступу для отримання інформації про розпочаті досудові розслідування та прийняті під час досудового розслідування рішення, забезпечення ведення спеціальних обліків, проведення аналізу результатів діяльності правоохоронних органів.

Відповідно до вимог Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, затвердженої заступником Генерального прокурора України 05 листопада 2012 року, посадові особи для роботи в ЄРДР повинні отримати ключі для накладення та перевірки електронного цифрового підпису (ЕЦП). Для накладення цифрового підпису генерується особистий ключ. Використання особистого ключа для накладення електронного цифрового підпису на електронний документ є аналогом особистого підпису на відповідному паперовому документі.

Особистий ключ після генерації зберігається в файловому контейнері (файл з розширенням .nctx). Для збереження ключа посадовець, для якого здійснюється генерація, отримує особистий службовий носій ключової інформації (наприклад, USB флеш диск). Для доступу до особистого ключа його власник під час генерації задає пароль. Власник особистого ключа зобов’язаний використовувати ключ тільки особисто та лише в службових цілях.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень статті 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства як законність та встановлює такі зобов’язання прокурора під час кримінального провадження: неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з вимогами статті 25 Закону № 1697-VII прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені КПК України.

Згідно зі статтею 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

– доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

– приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

– здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 № 51 (який діяв до 30 вересня 2021 року) (далі – Порядок № 51) прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад; перевіряє законність і обґрунтованість рішення про закриття кримінального провадження, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження; після виявлення фактів винесення слідчим незаконних або необґрунтованих рішень скасовує їх; контролює виконання доручень і вказівок, наданих слідчому, органу досудового розслідування, щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій; відповідно до закону реагує на факти невиконання слідчим письмових вказівок прокурора та за наявності підстав ініціює притягнення слідчого до відповідальності; здійснює інші повноваження, передбачені КПК України.

Безпосереднє коло повноважень прокурора встановлюється відповідними наказами та функціональними обов’язками, затвердженими у встановленому поряду.

Так, відповідно до Положення про Спеціалізовану прокурату у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини у сфері оборонно-промислового комплексу (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від    05 березня 2020 року № 126 та у новій редакції – від 30 квітня 2021 року № 135, основним завданням Спеціалізованої прокуратури  є організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, участь у судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, вчиненні військовослужбовцями і працівниками військових формувань тощо.

До складу Спеціалізованої прокуратури входить серед іншого управління процесуального керівництва  у кримінальних провадженнях  про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу.

Згідно з розподілом обов’язків між працівниками цього управління, затверджених 21 березня 2021 року заступником Генерального прокурора  Якубовським М.В., з відповідними змінами та доповненнями (від 21 травня 2021 року, 23 червня 2021 року та від 12 січня 2022 року) на начальника управління Медведєва А.Г. покладалась організація роботи управління, забезпечення контролю за виконанням підлеглими працівниками вимог законів України, наказів, інших організаційно-розпорядчих документів, завдань і доручень керівництва Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури в межах компетенції управління.

Згідно з пунктом 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017  року за № 623/30491, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, серед іншого, вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Зважаючи на вимоги законодавчих, нормативних та правових актів та норм щодо професійної етики й поведінки прокурорів, за результатами перевірки в дисциплінарному провадженні Комісія дійшла висновку про доведеність фактів існування протиправних позаслужбових стосунків прокурора Медведєва А.Г. із ОСОБА-1 і ОСОБА-3 та використання ним своїх службових повноважень і наявних за посадою можливостей в приватних інтересах вказаних осіб. Зокрема, ним неодноразово вчинялися дії, спрямовані на збирання й розголошення даних досудового розслідування, а також іншої інформації з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв’язку з використанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків. Усупереч вимогам Закону № 1697-VII та Кодексу Медведєв А.Г. тривалий час використовував в інтересах ОСОБА-1 (незалежно від того, законними чи незаконними вони були) не лише свої знання як фахового правознавця, але також і свій статус прокурора, свої особисті й ділові зв’язки в органах прокуратури й пов’язані з цим можливості, компрометуючи таким чином звання прокурора. При цьому вказані дії вчинялись ним тривалий час, систематично. Така поведінка безумовно дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури в цілому.

Своїми діями Медведєв А.Г. грубо порушив вимоги Закону № 1697-VII, а саме неналежно виконував свої службові обов’язки; розголошував таємницю, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; систематично (два і більше разів протягом одного року) грубо порушив правила прокурорської етики; вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; втручався у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, що відповідно до пунктів 1, 3, 5, 6, 8 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII є підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Прокурор Корнющенко С.С., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінальних проваджень у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, виконувати завдання кримінального провадження (стаття 2 КПК України) самоусунувся від виконання повноважень прокурора.

Через неналежне виконання службових обов’язків прокурором Корнющенком С.С. не вжито належних заходів до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) в межах строків, визначених статтею 219 КПК України. Будучи старшим групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні, Корнющенко С.С. неодноразово узгоджував проведення безпідставних слідчих дій щодо майна АТ «ДПЗКУ «Кролевецький КХП», що, зокрема, призвело до необґрунтованого втручання у право на недоторканність приватного володіння внаслідок безпідставного проведеного 03 серпня 2021 року обшуку. Без належного реагування прокурором залишено необґрунтовану постанову слідчого від 04 серпня 2021 року про визнання борошна речовим доказом на підставі проведеного обшуку. Усупереч вимогам статей 2, 16, 170 КПК України погоджено клопотання до слідчого судді про накладення арешту на майно (борошно), яке на законних підставах перебуває у володінні АТ «ДПЗКУ». Не отримала належного реагування з боку прокурора вчинена за відсутності об’єктивних даних у провадженні безпідставна зміна слідчим правової кваліфікації кримінального правопорушення на частину першу статті 388 КК України.

Неналежне досудове розслідування та неефективне здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), свідчить про суттєві недоліки та прорахунки, допущені прокурором Корнющенком С.С., що стали можливими внаслідок неналежного виконання ним службових обов’язків, зокрема порушення вимог статей 2, 7, 9 КПК України та пункту 3 розділу I, пунктів 1, 2 розділу IV Порядку  № 51, а також наказу Офісу Генерального прокурора  № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30 вересня 2021 року.

Унаслідок цього не виконано завдання кримінального провадження, не забезпечено захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, здійснено безпідставне втручання в господарську діяльність, в право недоторканності приватного володіння та створено загрозу заподіяння майнових збитків суб’єктам господарської діяльності та державі.

Зазначений висновок підтверджується правовими позиціями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у рішенні від 04 березня 2019 року у справі № 9901/5/19, у якому зазначено, що неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, зокрема КПК України, підзаконних нормативно-правових актів є неналежним виконанням службових обов'язків, що є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Таким чином, підтверджені під час дисциплінарного провадження, викладені у дисциплінарній скарзі обставини свідчать про неналежне виконання прокурором Корнющенком С.С. своїх службових обов’язків, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Вчинення прокурорами Медведєвим А.Г. та Корнющенком С.С. дисциплінарного проступку підтверджується:

– доводами дисциплінарної скарги керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора;

– матеріалами та висновком службового розслідування за вказаним фактом, затвердженим 30 грудня 2021 року Генеральним прокурором; 

– протоколом огляду НАБ України від 18 серпня 2021 року у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) та долученими до нього документами;

– розсекреченим протоколом НАБ України від 18 серпня 2021 року про результати проведення негласної слідчої дії – зняття інформації з електронних інформаційних систем;

– листом НАБ України від 24 вересня 2021 року № ХХХ;

– довідкою Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про результати вивчення матеріалів кримінального провадження (конфіденційна інформація);

– інформацією Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні  (конфіденційна інформація); 

– довідкою Окружної прокуратури міста Суми по кримінальному провадженню (конфіденційна інформація);

– ухвалою Зарічного районного суду міста Суми від 02 березня 2015 року у справі № ХХХ про арешт майна (борошна);

– ухвалою Зарічного районного суду міста Суми від 28 серпня 2018 року у справі № ХХХ про скасування арешту майна (борошна);

– постановою слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 30 червня 2020 року про закриття кримінального провадження (конфіденційна інформація);

– постановою першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми Ігнат’єва А.В. від 17 травня 2021 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження (конфіденційна інформація);

– постановою прокурора Окружної прокуратури міста Суми Чухно А.В. від 04 червня 2021 року про зміну попередньої правової кваліфікації;

– постановою слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 17 червня 2021 року про зміну попередньої правової кваліфікації;

– постановами першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми Ігнат’єва А.В. та керівника Окружної прокуратури міста Суми Кузьміна А.В. відповідно від 27 травня 2021 року  та 10 червня 2021 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні                                              (конфіденційна інформація);

– ухвалами Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 червня 2021 року у справі № ХХХ про відмову у задоволені клопотання  про надання дозволу на проведення огляду майна (борошна) та від червня 2021 року у справі № ХХХ  про задоволення клопотання слідчого на огляд майна;

– постановою слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 04 серпня 2021 року про визнання речовим доказом у кримінальному проваджені (конфіденційна інформація);

– ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми у справі   № ХХХ про частковий арешт майна;

– постановами слідчого СВ Сумського ГУНП в Сумській області від               10 липня 2021 та 09 жовтня 2021 року про закриття кримінального провадження;

– постановою першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури від 12 жовтня 2021 року про скасування постанов слідчих про закриття кримінального провадження;

– постановою першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури від 30 листопада 2021 року про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) іншому органу;

– постановою першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури від 16 грудня 2021 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація);

– інформацією заступника начальника відділу впровадження та супроводження інформаційних систем Офісу Генерального прокурора щодо  переглядів у ЄРДР інформації працівниками органів прокуратури кримінальних проваджень;

– актом надання доступу до робочого комп’ютера та мобільного телефону прокурора Медведєва А.Г. від 28 жовтня 2021 року;

– листом адвокату за результатами розгляду його звернення за підписом заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми від 05 квітня 2021 року № ХХХ;

– листом керівника Окружної прокуратури міста Суми від 13 травня 2021 року до АТ «ДПЗКУ»;

– Положенням про Спеціалізовану прокурату у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини у сфері оборонно-промислового комплексу (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 126 та у новій редакції – від 30 квітня 2021 року № 135;

– розподілом обов’язків між працівниками управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора, затверджених 21 березня та 23 червня 2021 року  заступником Генерального прокурора Якубовським М.В.;

– копіями наказів керівника Окружної прокуратури міста Суми від 16 березня 2021 № 1, від 18 червня 2021 № 5 «Про розподіл обов’язків між керівництвом та прокурорами Окружної прокуратури міста Суми»;

– поясненнями прокурорів Медведєва А.Г., Кузьміна А.В.,  Моцевого А.С., Корнющенка С.С., Лященка О.С.;

– поясненнями працівників поліції Н., Ф., Л.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

З об’єктивної сторони вчинений прокурором Медведєвим А.Г. дисциплінарний проступок має складну структуру та утворюється з низки різнорідних дій, вчинених у різний час. Останнім днем вчинення ним проступку слід вважати 29 вересня 2021 року, коли прокурор Медведєв А.Г. здійснив безпідставний перегляд інформації у ЄРДР щодо руху кримінального провадження (конфіденційна інформація).

Останнім днем вчинення дисциплінарного проступку прокурором Корнющенком С.С. є 16 грудня 2021 року, тобто день прийняття першим заступником керівника Сумської обласної прокуратури Панченком О.В. рішення про визначення нової групи прокурорів у кримінальному проваджені                           (конфіденційна інформація).

Тому на встановлений законодавством строк для прийняття рішення про притягнення прокурорів Медведєва А.Г. та Корнющенка С.С. до дисциплінарної  відповідальності не закінчився.

Враховуючи наведене вище, за результатами перевірки дисциплінарної скарги встановлено наявність у діях прокурорів:

– Медведеєва А.С. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 3, 5, 6, 8 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (неналежне виконання службових обов’язків; розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення);

– Корнющенка С.С. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, – неналежне виконання службових обов’язків.

Водночас не знайшли свого об’єктивного підтвердження викладені у дисциплінарній скарзі факти вчинення прокурором Кузьміним А.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 3, 5, 6, 8 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; втручання та будь-який інший вплив прокурора у випадку чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб).

Також не здобуто достатніх доказів щодо вчинення прокурором        Моцевим А.С.  дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5, 8 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (неналежне виконання службових обов’язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; втручання та будь-який інший вплив прокурора у випадку чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність посадових осіб).

Не зайшли підтвердження також доводи скаржника про наявність у діях прокурора Корнющенка С.С. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність службових, посадових осіб).

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, з огляду на вимоги частини третьої статті  48 Закону № 1697-VII, береться до уваги характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, службова характеристика, період роботи в органах прокуратури тощо.

Зокрема, визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до прокурора Медведєва А.Г., Комісія враховує позитивну характеристику прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень. При цьому враховано очевидні та грубі порушення, а також те, що вони підривають авторитет самого прокурора, органів прокуратури так держави в цілому.

Вказане діяння є підставою для застосування до прокурора Медведєва А.Г. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке є найбільш суворим і застосовується лише в тому випадку, коли немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII.

Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до Корнющенка С.С., Комісія враховує характеристику прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень. При цьому врахуванню підлягає очевидність та грубість порушення. З огляду на це, Комісія вважає пропорційним і достатнім застосувати до Корнющенка С.С. найм’якший вид стягнення – догану.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

Притягнути начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора Медведєва Андрія Геннадійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Притягнути прокурора Окружної прокуратури міста Суми Сумської області Корнющенка Сергія Сергійовича до дисциплінарної відповідальності та  накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Дисциплінарне провадження стосовно керівника Окружної прокуратури міста Суми Сумської області Кузьміна  Андрія Володимировича та заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми Сумської області Моцевого Андрія Сергійовича  закрити.

Копію рішення направити Генеральному прокурору, керівнику Сумської  обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення та прокурорам Медведєву А.Г., Кузьміну А.В., Моцевому А.С., Корнющенку С.С.

Прокурори можуть оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їм чи отримання ними поштою копії рішення.