Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Шеремет Ольга Миколаївна в органах прокуратури працює  з листопада 2014 року. З 04 січня 2022 року і до теперішнього часу обіймає посаду начальника Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури.

Присягу працівника прокуратури прийняла 24 березня 2015 року.  З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 25 жовтня 2017 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

До Комісії 05 квітня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення дисциплінарного проступку начальником Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури Рівненської області Шеремет О.М. (на  посаді прокурора Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури Рівненської області).

Автор скарги зазначив, що з 2014 року Шеремет О.М. працювала прокурором прокуратури Сарненського району, прокурором Рокитнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури, з 15 березня 2021року прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури, а з 04 січня  2022 року обіймає посаду начальника цього відділу.

До повноважень окружної прокуратури належав нагляд за додержанням законів під час проведення досудових розслідувань, зокрема і   у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА_2.

Постановою заступника керівника Сарненської окружної прокуратури від 06 серпня 2021 року у цьому кримінальному провадженні  змінено склад групи прокурорів. До її складу включено Шеремет О.М., яку призначено старшим групи.

Оскільки Шеремет О.М. 10 листопада 2015 року взяла шлюб з ОСОБА_2, то з  06 серпня 2021 року була старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні, у якому досліджувалася правомірність дій її чоловіка.

Дізнавачем 09 вересня 2021 року закрито кримінальне провадження  з підстав відсутності в діяннях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

Частиною шостою статті 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України визначено, що копія постанови дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.

Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Таким чином, на Шеремет О.М., як на старшого групи прокурорів, покладався обов’язок щодо перевірки правомірності закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2.

Шеремет О.М. достовірно знала про наявність зазначеного кримінального провадження з 2015 року, як і те що лише дії її чоловіка досліджувалися під час останнього досудового розслідування.

Усвідомлюючи це, вона 20 вересня 2021 року, тобто в межах строку, визначеного частиною шостою статті 284 КПК України для перевірки прокурором законності прийнятого дізнавачем  рішення, переглянула в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі – ЄРДР)  кримінальне провадження і не могла не знати, що є старшим групи прокурорів, що кримінальне провадження закрито, що до її повноважень, як старшого групи прокурорів, віднесено перевірку обґрунтованості прийнятого рішення.

Окрім того, 12 січня 2022 року  Шеремет О.М. повторно переглянула відомості вказаного кримінального провадження в ЄРДР та здійснила витяг з нього.

 Постановою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури від 18 січня 2022 року  рішення про закриття кримінального провадження скасовано як незаконне та необґрунтоване, а 24 січня 2022 року процесуальне керівництво доручено іншій групі прокурорів.

Скаржник зауважив, що  Шеремет О.М. з часу призначення старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні за фактом нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_3, тобто з 06 серпня 2021 року, попри наявність суперечності між своїм приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливало на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, не вжила будь-яких заходів, спрямованих на усунення обставин, що зумовили виникнення у неї реального конфлікту інтересів, безпосереднього керівника про виникнення такого конфлікту в установленому порядку не повідомила, обов’язку щодо  самовідводу не виконала.

Окрім того, перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, Шеремет О.М. не вжила будь-яких заходів, спрямованих на реалізацію наданих їй КПК України повноважень, щодо перевірки і скасування незаконної та необґрунтованої постанови від 09 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

 На переконання автора скарги, прокурор  допустила порушення вимог частини першої статті 9, статті 36, частини першої статті 77, частини першої статті 80 КПК України, частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», статей 5, 14, 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, що є підставами передбаченими пунктами 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» для  притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

4.1  Інформація про рух кримінального провадження  № (конфіденційна інформація)

Слідчим відділенням Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області (реформоване у відділення поліції № 2  Сарненського районного відділу поліції), 04 серпня 2015 року розпочато кримінальне провадження  № (конфіденційна інформація) за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу (далі - КК) України.

Підставою внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_3 щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_2.

З показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 03 серпня 2015 року ОСОБА_4, який був разом з ОСОБА_2, умисно наніс тілесні ушкодження знайомому ОСОБА_3 – ОСОБА_5, від яких останній помер.

ОСОБА_3 намагався захистити ОСОБА_5, однак ОСОБА_2 шляхом нанесення йому (ОСОБА_3) тілесних ушкоджень, завадив цьому.

Постановою заступника керівника Сарненської окружної прокуратури від 06 серпня 2021 року  в кримінальному провадженні змінено групу прокурорів та до її складу включено Шеремет О.М., яку визначено старшим групи прокурорів.

Дізнавачем 09 вересня 2021 року  кримінальне провадження закрито за відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

 

4.2 Короткий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Рівненської обласної прокуратури від 01 лютого 2022 року № 14 (з подальшими змінами) проведено службове розслідування щодо можливого використання начальником Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури Шеремет О.М. за час перебування на посаді прокурора вказаного відділу Сарненської окружної прокуратури своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб та порушення вимог, заборон або обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Комісія констатувала, що у порушення вимог частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» Шеремет О.М., будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, не вжила заходів щодо недопущення, виникнення та подальшого врегулювання конфлікту інтересів, який виник при виконанні функцій процесуального керівника (старшого групи) у кримінальному провадженні, не повідомила не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася про наявність у неї конфлікту інтересів свого безпосереднього керівника.

Комісія дійшла висновку про встановлення факту неповідомлення Шеремет О.М. про наявність конфлікту інтересів, оскільки після призначення її з серпня 2021 року старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) нею не вчинено дій щодо запобігання створенню конфлікту інтересів між її службовими повноваженнями та особистою зацікавленістю у результатах досудового розслідування.

Зазначено, що такий конфлікт інтересів зумовлений сімейними відносинами, що, у свою чергу, може впливати на об’єктивність та неупередженість при прийнятті рішень та на вчинення або невчинення дій під час виконання Шеремет О.М. повноважень  прокурора.

 

4.3 Пояснення прокурора Шеремет О.М.

У процедурах службового розслідування та перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності прокурор  повідомила, що в серпні 2015 року їй від ОСОБА_2 стало відомо про наявність кримінального провадження за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, а також про те, що потерпілий вказував, що саме ОСОБА_2 спричинив йому такі  тілесні ушкодження. ОСОБА_2 не називав їй ні номера кримінального провадження, ні правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Окрім того, ОСОБА_2 пізніше розповідав, що у зазначеному кримінальному провадженні його, як свідка, викликав слідчий. З приводу повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з серпня 2015 року ОСОБА_2 не  викликався. Подія за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 сталася ще до її одруження з ОСОБА_2.

З дня призначення на посаду прокурора Рокитнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури (15 грудня 2015 року) вона з приводу згаданого кримінального провадження жодного разу не спілкувалася ні з слідчим, ні з дізнавачем, ні з іншими працівниками Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області та відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції, впливу на будь-яких осіб у цьому провадженні не здійснювала.

Окрім того, жодного разу зазначене кримінальне провадження для ознайомлення і вивчення не отримувала та не надавала в ньому письмових вказівок.

Про факт призначення  її старшим групи у кримінальному провадженні   № (конфіденційна інформація) дізналася лише 12 січня 2022 року, коли до Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури надійшов лист Рівненської обласної прокуратури № (конфіденційна інформація) про необхідність направлення матеріалів кримінального провадження, а також наглядового провадження у ньому.

Постанова керівництва окружної прокуратури від 06 серпня 2021 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) їй для ознайомлення не надавалася, наглядове провадження їй не передавалося, у зв’язку з чим вона не подавала керівництву повідомлення про конфлікт інтересів згідно вимог Закону України «Про запобігання корупції». Окрім того, їй не було відомо про прийняття дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження.

Про наявність зазначеного  кримінального провадження вона усно повідомила начальнику Рокитнівського відділу Сарненської місцевої (окружної) прокуратури ОСОБА_6 у грудні 2019 року. Про провадження було відомо колишньому керівництву Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області.

З приводу цього провадження з керівником Сарненської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_7 та його заступником ОСОБА_8 не спілкувалася.

Щодо того, що 20 вересня 2021 року нею переглянуто в ЄРДР кримінальне провадження № (конфіденційна інформація), то не пам’ятає, чи здійснювала того дня вхід до ЄРДР. Не виключає можливості входу до ЄРДР, але не стосовно цього кримінального провадження і точно не з метою перевірки стану досудового розслідування у ньому.

Також Шеремет О.М. зазначила, що в 2021 році до кола її службових обов’язків входили: здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, участь у судовому провадженні, оскарження судових рішень щодо кримінальних правопорушень; здійснення захисту інтересів дітей та протидії насильству; здійснення представництва інтересів держави в суді, у сфері охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин, у бюджетній сфері, з питань державної та комунальної власності; здійснення моніторингу судових рішень у цивільних, господарських та адміністративних справах; забезпечення захисту інтересів держави при виконанні судових рішень; надання консультацій, приймання запитів та надання інформацій за запитами з питань доступу до публічної інформації, що знаходиться у володінні відділу окружної прокуратури; вивчення стану роботи з прийому громадян, вирішення звернень і запитів; облік матеріалів, опублікованих у засобах масової інформації та електронних мережах; приймання запитів на інформацію, надання консультацій, роз’яснення запитувачам, допомоги в оформленні запитів, надсилання відповідей на запити засобами електронного зв’язку у порядку, визначеному організаційно-розпорядчими документами; здійснення роботи з питань правового забезпечення і систематизації законодавства.

Зауважила, що коло  її службових обов’язків, в основному, обмежувалися представництвом інтересів держави в суді.

Безпосередньо Комісії Шеремет О.М. повідомила, що визнає вину у частині несвоєчасного повідомлення та належної фіксації факту виникнення можливого конфлікту інтересів після ознайомлення у січні 2022 року з інформацією про керівництво групою прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною четвертою статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської стики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини першої статті 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Пунктом 1 частини першої статті 3 КПК України чоловіка віднесено до близьких родичів та членів сім’ї.

Згідно із частиною першою статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Визначення поняття реального конфлікту інтересів  наведено в цій же нормі права, як  суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» на осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, покладено обов'язок: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 5 Кодексу професійної стики та поведінки прокурорів, професійна діяльність прокурора має грунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

При здійсненні повноважень прокурор зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання. Він повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника.

У разі виникнення конфлікту інтересів прокурор зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства (стаття 14 Кодексу професійної стики та поведінки прокурорів).

Згідно із вимогами статті 19 Кодексу професійної стики та поведінки прокурорів, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов’язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановленні цим Законом вимоги, заборони та обмеження, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з пунктом 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України 13 квітня 2017 року № 111, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру» віднесено до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.