Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Рішенням Комісії від 01 червня 2022 року № 65дп-22 об’єднано дисциплінарні провадження № 07/3/2-222дс-86дп-22 та № 07/3/2-261дс-104дп-22 стосовно прокурора Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області Бориса В.І. в одне дисциплінарне провадження, якому присвоєно
№ 07/3/2-222дс-86дп-22.

За результатами перевірки Захаровою О.С. 06 червня 2022 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Бориса В.І.

Надалі скаржника та прокурора Бориса В.І. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії.

Прокурор Борис В.І. надіслав клопотання на адресу Комісії з проханням перенести розгляд висновку з зв’язку із розглядом його апеляційної скарги
у Закарпатському обласному суді. Зазначене клопотання Комісією 06 липня 2022 року задоволено.

Скаржника та прокурора Бориса В.І. повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії.

У засіданні Комісії, яке відбулось 24 серпня 2022 року в режимі відеоконференції, взяв участь прокурор Борис В.І., від скаржника  надійшов лист про розгляд висновку без участі представника Закарпатської обласної прокуратури.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті                                     19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах       та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 28 березня 2019 року № 51 (далі – Наказ № 51), який був чинний  до 30 вересня 2021 року.     

Відповідно до статті  2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного                     та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний,
хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності            в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Частина перша статті 7 КПК України встановлює загальні засади судочинства та передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться  законність (пункт 2) та розумність строків (пункт 21). Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства як законність та встановлює такі обов’язки прокурора під час кримінального провадження – неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно із статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 28  КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається            з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно із статтею 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Згідно з вимогами статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Наказу № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, здійснює повноваження, передбачені КПК України.

Дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов’язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, визначених у чинному законодавстві.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Дії прокурора Бориса В.І., зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів. Прокурор Борис В.І., здійснюючи нагляд
за додержанням законів під час проведення досудового розслідування
у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства, таких як законність та розумність строків (статті 7, 9, 28 КПК України). Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через обов’язки виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу,  потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Отже, невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Прокурор Борис В.І. звернувся до суду з обвинувальним актом
у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за обвинуваченням ОСОБА 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 263 КК України, вже після закінчення строку досудового розслідування, що є порушенням норм кримінального процесуального закону,
та стало підставою для закриття судом кримінального провадження стосовно ОСОБА 1 на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням).

А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (Постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі
№ 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/10//20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня у справі № 676/804/20, від
21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Неналежне виконання прокурором Борисом В.І. своїх службових обов’язків підтверджено:

–  постановою керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА 5 від 25 квітня 2021 року про призначення групи прокурорів
у кримінальному провадженні у складі ОСОБА 2, ОСОБА 6, Бориса В.І.;

– відомостями інформаційної системи «Судова влада України» про надходження обвинувального акта стосовно ОСОБА 1 до суду 04 серпня 2021 року;

– ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 січня 2022 року, якою констатовано, що з моменту повідомлення про підозру
ОСОБА 1 – 30 квітня 2021 року і до дня звернення до суду
з обвинувальним актом – 04 серпня 2021 року пройшло більше трьох місяців (справа № 297/1851/21);

– поясненнями прокурорів Бориса В.І., ОСОБА 5, ОСОБА 2.

Згідно з інформацією, наданою керівником Закарпатської обласної прокуратури, зазначена справа за апеляційною скаргою прокурора Бориса В.І. призначена до розгляду в Закарпатському апеляційному суді на 11 липня 2022 року, надалі судом перенесена на 07 листопада 2022 року.

Правові позиції, які дають підстави для вищезазначеного висновку, висловлені у нижченаведених рішеннях Верховного Суду.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 800/433/17 (П/9901/112/18) зазначила, що службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Вирішуючи питання про строки притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності Комісія визначила, що днем вчинення дисциплінарного проступку слід вважати 04 серпня 2021 року, тобто час коли згідно відомостям інформаційної системи «Судова влада України» обвинувальний акт стосовно ОСОБА 1 надійшов до суду.

З 05 серпня по 26 серпня 2021 року прокурор перебував у відпустці. Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону України «Про прокуратуру» річний строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності на час прийняття цього рішення не сплинув. 

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки
у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає обґрунтованими доводи дисциплінарної скарги та такими, які знайшли своє підтвердження.

Прокурор Борис В.І. порушив вимоги: статей 2, 7, 9, 28, 219 КПК України, пункту 4 Розділу II, пунктів 1, 3 Розділу IV Наказу № 51,  тобто вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачена пунктом
1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – неналежне виконання службових обов’язків.

Під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення взято до уваги характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини вчинених діянь.

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано
до прокурора Бориса В.І. взято позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, тривалий час роботи в органах прокуратури.  

З іншого боку, підлягає врахуванню очевидна недбалість прокурора
до виконання свої службових обов’язків, вказаними діями створено передумови для уникнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.  

Зазначене вище діяння є підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку. Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення 
у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 29, 99, 101, 102 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Порядку проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, в режимі відеоконференції на період дії воєнного стану, затвердженого рішенням Комісії від 24 березня 2022 року № 5зп-22, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області Бориса Василя Івановича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Закарпатської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору
Борису В.І., керівнику Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Рішення може бути оскаржено прокурором, стосовно якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.