Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу організації діяльності з протидії протиправному втручанню у господарську та інвестиційну діяльність управління захисту інвестицій Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Туровського Я.С. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-74дс-47дп-22, 

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Туровський Ярослав Станіславович в органах прокуратури працює з травня 2012 року, на посаді прокурора відділу організації діяльності з протидії протиправному втручанню у господарську та інвестиційну діяльність управління захисту інвестицій Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора з 16 лютого 2021 року дотепер.

Відповідно до наказів Генерального прокурора прокурор Туровський Я.С. перебував у відпустках з 19 до 23 квітня 2021 року та з 30 серпня до 24 вересня 2021 року, тобто загалом 29 днів.

Характеризується позитивно, неодноразово заохочувався Генеральним прокурором. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії надійшла дисциплінарна скарга заступника начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Григорова С.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Туровським Я.С.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу розподілено голові Комісії Гнатіву А.Я., яким за результатами її вивчення 25 січня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-74дс-47дп-22 стосовно Туровського Я.С.

За результатами перевірки 29 червня 2022 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Туровського Я.С своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Скаржник повідомив, про можливість розгляду висновку за його відсутності, прокурор Туровський Я.С. повідомив, що братиме участь у засіданні в режимі відеоконференції, проте під час засідання не зміг приєднатися до відеоконференції. За таких обставин Комісією, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру», прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги 

Скаржник вказав, що під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 13 лютого 2019 року за фактом вимагання невстановленими особами під загрозою фізичного насильства грошових коштів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 146, частинами другою та четвертою статті 189, частиною другою статті 289 Кримінального кодексу (далі – КК) України, прокурор Туровський Я.С. грубо порушив вимоги Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України та Порядку організації діяльності прокурорів у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51) чинного до 30 вересня 2021 року.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Туровського Я.С. вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме неналежне виконання службових обов’язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача Гнатіва А.Я., вивчивши висновок та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Наказом Генерального прокурора від 24 червня 2021 року № 209 призначено службове розслідування щодо можливого вчинення прокурором            Туровським Я.С. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, під час якого встановлено таке.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідувалося кримінальне провадження № (конфіденційна інформація), у якому старшим групи прокурорів 29 травня 2020 року призначено прокурора Туровського Я.С.

За результатами досудового розслідування старшим слідчим 10 серпня 2020 року винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до правоохоронних органів із заявами про вимагання грошових коштів звернулися ОСОБА_1, який повідомив про вчинення відповідних дій колишнім компаньйоном із залученням інших осіб, та Роматін Р.В., який поінформував, що невідомі особи під загрозою фізичного насильства вивезли його у невідомому напрямку та вимагали грошові кошти.

Окрім цього, у кримінальному провадженні визнано потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які повідомили про вимагання в них грошових коштів невідомими особами.

З’ясовано, що до вчинення зазначених кримінальних правопорушень може бути причетна організована група під керівництвом ОСОБА_8, учасники якої спеціалізуються на вимаганні грошових коштів від підприємців і осіб, які мають певні фінансові зобов’язання.

Незважаючи на показання потерпілих та свідків, а також наявність інших доказів причетності до вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших осіб, слідчий не провів вичерпного комплексу слідчих (розшукових) дій.

Слідчі дії у кримінальному провадженні виконувалися епізодично, розслідування не мало системного характеру, у провадженні допущено зволікання та тяганину, що залишилося поза увагою процесуального керівника, який жодного разу не надавав слідчому вказівок щодо проведення слідчих та процесуальних дій.

Приймаючи рішення про закриття, слідчий серед іншого вказав, що проводився комплекс негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), за результатами яких відомостей, які підтверджують наявність протиправних діянь стосовно потерпілих, не здобуто.

Однак вивченням під час службового розслідування матеріалів кримінального провадження встановлено, що за результатами проведення НСРД складено протоколи, які містять відомості, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Зокрема, зафіксовано телефонні розмови фігуранта злочинів з оперуповноваженим одного з управлінь Національної поліції України, з яких убачається, що працівник поліції за грошову винагороду надавав особам, можливо причетним до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, інформацію з обмеженим доступом. Проте усупереч вимогам статті 214 КПК України відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за вказаним фактом не внесено.

Отже, незважаючи на наявність у діях невстановлених осіб ознак тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень, слідчий безпідставно та необґрунтовано зробив висновок про те, що стороною обвинувачення не доведено відповідність діянь складу злочинів.

Слідчим у постанові про закриття кримінального провадження не наведено належного обґрунтування з посиланням на докази, здобуті у ході слідства, які б мали спростовувати факт протиправних дій.

Поряд із цим, незважаючи на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчувався 13 серпня 2020 року, постанову слідчого про закриття кримінального провадження датовано 10 серпня 2020 року.

Водночас згідно з відомостями в ЄРДР рішення про закриття кримінального провадження прийнято 09 вересня 2020 року, тобто майже через місяць після закінчення строку досудового розслідування.

Також встановлено, що слідчий та прокурор із клопотанням про продовження строку досудового розслідування до слідчого судді не зверталися.

Зазначене може свідчити про те, що постанову про закриття кримінального провадження винесено слідчим із некоректно відображеною датою для приховування факту пропуску строку на звернення до слідчого судді зі згаданим клопотанням.

Окрім цього, прокурор Туровський Я.С. листом від 17 вересня 2020 року повернув слідчому без погодження клопотання про проведення НСРД, які надійшли до Офісу Генерального прокурора ще 31 липня 2020 року, у зв’язку із закінченням 13 серпня 2020 року строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Також прокурором Туровським Я.С. порушено вимоги доручення Генерального прокурора від 07 лютого 2020 року № 05/4/1-29вн-20, оскільки копію постанови про закриття кримінального провадження до Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення впродовж 5 днів процесуальним керівником не скеровано.

Опитаний під час службового розслідування заступник начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності ОСОБА_12 пояснив, що у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) 29 травня 2020 року старшим групи прокурорів визначено прокурора Туровського Я.С. Він жодного разу не доповідав про наявність будь-яких проблемних питань під час здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні.

Про те, що у кримінальному провадженні закінчується строк досудового розслідування та його необхідно продовжити прокурор Туровський Я.С. керівництво відділу та управління до відома не ставив.

За результатами вказаного службового розслідування встановлено, що інформація щодо можливих неправомірних дій прокурора Туровського Я.С., яка свідчить про можливе вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури підтвердилась. Окрім цього, встановлено факти порушень ним вимог КПК України та Порядку № 51.

У зв’язку з цим у відповідь на запит Комісії листом від 10 лютого 2022 року скаржник повідомив, що у висновку службового розслідування безпосередньо не вказано, які саме конкретні дії чи бездіяльність прокурора свідчать про вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Листом від 29 квітня 2022 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_10 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), а також повідомлено, що вказівки прокурора Туровського Я.С. слідчому щодо проведення слідчих та процесуальних дій у матеріалах кримінального провадження відсутні. Наглядове провадження до Київської міської прокуратури не надходило. Підслідність за слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в місті Києві визначено 24 листопада 2021 року. Матеріали щодо організації проведення НСРД та їх результатів не надходили та в матеріалах кримінального провадження відсутні, у зв’язку із чим надати інші відомості щодо НСРД немає можливості. Інформації щодо внесення відомостей до ЄРДР за результатами отриманих відомостей під час проведення НСРД у кримінальному провадженні немає.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження слідчим 10 серпня 2020 року прокурору Туровському Я.С. скеровано постанову про закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Відомості про скерування постанови про закриття кримінального провадження до Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення Офісу Генерального прокурора процесуальним керівником в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Строк досудового розслідування у об’єднаному кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) закінчився 13 серпня 2020 року.

Постановою заступника Генерального прокурора від 04 серпня 2021 року скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 10 серпня 2020 року.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про продовження строку досудового розслідування від 04 серпня 2021 року та продовжено строк досудового розслідування до 06 вересня 2021 року.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 вересня 2021 року задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про продовження строку досудового розслідування від 28 серпня 2021 року та строк досудового розслідування продовжено до 06 березня 2022 року.

 

5. Пояснення прокурора

 

Прокурор Туровський Я.С. до Комісії пояснень не направив.

Водночас, під час службового розслідування пояснив, що дійсно був старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). На початку серпня 2020 року після виходу з відпустки він зателефонував слідчому ГСУ НПУ ОСОБА_11, повідомив, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується та поцікавився чи є підстави для продовження строків слідства, які слідчі (процесуальні) дії плануються, чи необхідно провести та чи є підстави для повідомлення про підозру у вчиненні злочинів за фактами, які розслідуються у цьому провадженні. Також він вказав слідчому на необхідність направлення йому всіх матеріалів кримінального провадження разом із проєктом клопотання про продовження строків досудового розслідування, на що той повідомив, що матеріали провадження будуть йому направлені після їх систематизації. У той же час слідчий ОСОБА_11 повідомив, що подальше досудове розслідування у кримінальному провадженні є недоцільним, оскільки із врахуванням зібраних доказів він не вбачає складу злочинів у розслідуваних діяннях, а в деяких випадках і саму подію злочинів, а тому він планує приймати рішення в порядку статті 284 КПК України, тобто закривати кримінальне провадження.

Надалі постанова про закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація) до прокурора не надходила, про прийняте рішення він дізнався наприкінці 2020 року – на початку 2021 року.

Матеріали кримінального провадження ним вивчалися, однак, коли саме він не пам’ятає. З наявних матеріалів провадження ним не встановлено конкретних причетних осіб.

Проєкти повідомлень про підозру до Офісу Генерального прокурора не надходили, письмові вказівки ним не надавалися, оскільки не вбачав такої необхідності. Рішення про розсекречення НСРД не приймалося, оскільки в них не зафіксовано жодних відомостей, які могли бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Також зазначив, що він не бачив матеріалів НСРД, у яких наявна інформація про протиправні дії працівників Національної поліції України.

Клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурор Туровський Я.С. самостійно не  готував, оскільки матеріали провадження знаходилися у розпорядженні слідчого та на його вимогу не були направлені разом з проєктом відповідного клопотання.

Законність рішення про закриття кримінального провадження він не перевіряв, оскільки до нього, як до старшого групи прокурорів, відповідна постанова не надходила.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

Згідно з частиною першою та другою статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України.

Згідно з частиною першою статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Відповідно до частини шостої статті 284 КПК України, копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Частиною першою статті 295-1 КПК України визначено, що у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 51, прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад; перевіряє законність і обґрунтованість рішення про закриття кримінального провадження, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження, вирішення питань про спеціальну конфіскацію, долю майна та документів, вилучених або наданих під час досудового розслідування, скасування обмежувальних заходів; після виявлення фактів винесення слідчим незаконних або необґрунтованих рішень скасовує їх; у разі згоди з прийнятим рішенням про закриття кримінального провадження за фактами вчинених правопорушень робить відмітку про законність і обґрунтованість такого рішення на копії відповідної постанови, яку долучає до наглядового провадження; ініціює перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК України, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; здійснює інші повноваження, передбачені КПК України.

Пунктом 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111, передбачено, що до дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Туровського Я.С. відкрито у зв’язку з його можливим неналежним виконанням службових обов’язків та вчиненням дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурор Туровський Я.С. повинен забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства.

Оцінка обґрунтованості, законності прийнятих будь-яких рішень прокурором – процесуальним керівником у кримінальному провадженні не належить до повноважень Комісії.

Слід також зазначити, що згідно з КПК України відповідальність за ефективність досудового розслідування покладено не на прокурора, а на орган досудового розслідування, тому факт нерозкриття кримінального правопорушення не може свідчити про бездіяльність процесуального керівника.

Повноваження прокурора щодо самостійного проведення слідчих дій є субсидіарними щодо відповідних повноважень слідчих органів досудового розслідування. Наявність у прокурора таких повноважень не означає, що в разі, якщо слідчий не виконує відповідні слідчі дії, прокурор зобов’язаний здійснювати їх замість слідчого.

Роль прокурора у кримінальному процесі як одного з представників сторони обвинувачення відрізняється від ролі слідчого та полягає в тому, що прокурор повинен забезпечити наявність достатніх і допустимих доказів для звернення до суду з обвинувальним актом, проте не зобов’язаний збирати докази замість слідчого.

Прокурор Туровський Я.С. не заперечив обставин щодо здійснення ним процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), проте вказав на дії, які вчинено ним як процесуальним керівником для виконання завдань кримінального провадження або причини його бездіяльності.

Згідно з положеннями абзацу 2 частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини першої та другої статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Тому доводи щодо бездіяльності прокурора Туровського Я.С., як процесуального керівника у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), та неналежного виконання службових обов’язків при здійсненні процесуального керівництва у ньому, викладені в дисциплінарній скарзі, з урахуванням принципу незалежності прокурора, щодо фактів ненадання вказівок слідчому, непродовження строків досудового розслідування, нерозсекречення матеріалів НСРД не можуть свідчити про вчинення прокурором дисциплінарного проступку в цій частині.

Водночас, комплексно проаналізувавши всі матеріали дисциплінарного провадження, не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора Туровського Я.С., можливо стверджувати, що у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ним неналежно виконано свої службові обов’язки, а саме: не оцінено матеріали НСРД, у яких наявна інформація про протиправні дії працівників Національної поліції України, належним чином не розглянуто клопотання про проведення НСРД, які надійшли до Офісу Генерального прокурора 31 липня 2020 року, а також не перевірено законність рішення про закриття кримінального провадження. Така бездіяльність не може бути обґрунтована незалежністю прокурора чи ненадходженням відповідної постанови до прокурора, оскільки прокурор Туровський Я.С. був обізнаний, що слідчий планує приймати таке рішення, а також як процесуальний керівник наділений повноваженнями для її отримання, проте не вчинив будь-яких дій для цього.

Згідно з відомостями ЄРДР рішення про закриття кримінального провадження прийнято 09 вересня 2020 року. Тому, враховуючи, що 17 вересня 2020 року прокурор Туровський Я.С. листом повернув без погодження клопотання про проведення НСРД, у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, він міг перевірити відомості в ЄРДР та знати про прийняте слідчим рішення. Однак, при цьому заходів до перевірки рішення слідчого про закриття кримінального провадження не вжив та не перевірив його.

Отже, прокурором Туровським Я.С. допущено порушення вимог КПК України та Порядку № 51, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме неналежне виконання службових обов’язків.

Вчинення прокурором Туровським Я.С. вказаного дисциплінарного проступку підтверджується:

-     висновком службового розслідування, затвердженим Генеральним прокурором 25 серпня 2021 року;

-     поясненнями прокурора ОСОБА_12 від 20 липня 2021 року;

-     поясненнями прокурора Туровського Я.С. від 16 липня 2021 року;

-     постановою від 04 серпня 2021 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація);

-      листом від 29 квітня 2022 року прокурора у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_10.

Днем вчинення дисциплінарного проступку слід вважати 07 жовтня 2020 року, тобто час після сплину двадцяти днів з моменту як прокурор 17 вересня 2020 року вчинив останні дії у кримінальному провадженні, міг дізнатися про закриття кримінального провадження та перевірити незаконність чи необґрунтованість постанови про закриття кримінального провадження. З 07 жовтня 2020 року прокурор перебував у відпустці 29 днів, Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону України «Про прокуратуру» річний строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності минув 05 листопада 2021 року, тобто ще до направлення дисциплінарної скарги до Комісії та відкриття дисциплінарного провадження.

Разом із цим, під час дисциплінарного провадження не встановлено відомостей про протиправні позаслужбові стосунки – використання Туровським Я.С. своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру». Таким чином неможливо стверджувати, що ним вчинено дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а тому в діяннях прокурора Туровського Я.С. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», - вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-74дс-47дп-22 стосовно прокурора відділу організації діяльності з протидії протиправному втручанню у господарську та інвестиційну діяльність управління захисту інвестицій Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Туровського Ярослава Станіславовича закрити.