Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Пипка Олексій Олександрович в органах прокуратури працює з липня 2009 року до цього часу. З 08 жовтня 2020 року обіймав тимчасово вакантну посаду прокурора Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області, а з 19 жовтня 2021 року обіймає посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Закарпатської обласної прокуратури.

Присягу працівника прокуратури склав 08 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 02 вересня 2019 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги частини третьої статті 47 Закону «Про прокуратуру», вирішила за можливе розглянути висновок за відсутності прокурора.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з вимогами статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції».

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, є посадові та службові особи органів прокуратури.

Закон України «Про запобігання корупції» (стаття 4) визначає, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

До повноважень Національного агентства належать, зокрема,  здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування (пункт 7¹  Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в»  пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства Декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Приписами частини першої статті 65¹ Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Статтею 4 Кодексу одним із принципів, на яких ґрунтується професійна діяльність прокурорів, є доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Стаття 11 Кодексу зобов’язує працівника прокуратури постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 33 Кодексу регламентовано, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Вимоги щодо дотримання законів, правил і етичних норм своєї професії, а також найвищих стандартів чесності також містяться у Стандартах професійної відповідальності та викладу основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року.

Неналежне виконання вимог антикорупційного законодавства та недотриманням вимог щодо власної доброчесності, є порушенням високих стандартів етичної поведінки, встановлених для прокурорів.

Такі дії шкодять авторитету органів прокуратури, негативно впливають на рівень довіри громадян до них, створюють негативний імідж як професії прокурора, так і системі органів прокуратури в цілому.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законом України
«Про запобігання корупції», належить до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Оцінивши діяльність прокурора Пипки О.О. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень прокурором приписів чинного законодавства через недоведеність користування транспортним засобом більше ніж половину днів звітного періоду.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Пипки О.О. відкрито у зв’язку з його можливим порушенням встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

При цьому, вивчаючи обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення уповноваженої особи Державного агентства, слід також враховувати відомості, зібрані під час перевірки.

Під час дисциплінарного провадження дисциплінарний орган надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку, якому, як і будь-якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Для встановлення наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку у діях прокурора потрібно установити, зокрема, факт вчинення прокурором протиправних дій чи його бездіяльність від вчинення дій, передбачених законодавством, правилами професійної етики, що потягнуло за собою настання негативних наслідків.

Під час перевірки встановлено, що згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХМ № (конфіденційна інформація) транспортний засіб марки Volkswagen СС, державний номерний знак (конфіденційна інформація), зареєстровано 19 серпня 2017 року за фермерським господарством (конфіденційна інформація). Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) право власності на вказаний автомобіль було визнано за ОСОБА_3. Жодних доказів чи документів щодо користування Пипкою О.О. автомобілем марки Volkswagen СС долучені до дисциплінарної скарги матеріали не містять. Зокрема, страховий поліс, на який посилається уповноважена особа Національного агентства, укладений 27 липня 2020 року ФГ (конфіденційна інформація), а не Пипкою О.О. чи його сестрою ОСОБА_3.

Зазначені обставини підтвердив у своїх поясненнях прокурор Пипка О.О. та надіслав для врахування та долучення до матеріалів дисциплінарного провадження копію постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2022 року, якою справу про адміністративне правопорушення стосовно Пипки О.О. за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Згідно з інформацією, яка міститься на офіційному сайті «Судова влада України», зазначене рішення не оскаржено та набрало законної сили 11 лютого 2022 року.

За такої умови, у дисциплінарній скарзі чи протоколі про адміністративне правопорушення Національного агентства відсутні факти, які можуть спростувати твердження прокурора Пипки О.О. про перебування у його користуванні транспортного засобу більше ніж половину днів звітного періоду. Таким чином, неможливо стверджувати згідно зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», що прокурором Пипкою О.О. допущено порушення вимог законодавства, зокрема, у частині незадекларування транспортного засобу, автомобіля Volkswagen СС, який перебував у користуванні Пипки О.О. більше ніж половину днів звітного періоду, вартістю 456 240 гривень. Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року в справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом» (рішення в справі «Ireland v. The United Kingdom» від 18 січня 1978 року, серія A, № 25, пункти 64-65, §161). Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

За таких обставин доводи дисциплінарної скарги в частині порушення встановленого законом порядку подання Пипкою О.О. Декларації щодо невідображення у користуванні автомобіля Volkswagen СС не знайшли свого підтвердження.

Водночас знайшли своє підтвердження інші доводи скаржника. Так, у діях прокурора Пипки О.О. наявні ознаки дисциплінарного проступку а саме: порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, щодо внесення недостовірних відомостей про місце роботи та займану посаду, свої банківські рахунки, фінансові зобов’язання та площу квартири. Прокурор Пипка О.О. не заперечив факт порушення ним вимог пунктів 7 та 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» та підтвердив невнесення ним до Декларації відомостей про дохід у вигляді нарахованих відсотків розміром 22,43 грн та коштів, розміщених на банківських рахунках, відкритих АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 1031,54 грн, джерелом яких є АТ КБ «ПриватБанк». На цім зазначив, що про вказані кошти не було невідомо, оскільки вони можливо нараховані як бонуси на рахунки, відкриті банком самостійно без його згоди.

У додаткових поясненнях прокурора Пипки О.О., надісланих 04 липня 2022 року, ним повідомлено, що сума, про яку йдеться мова у дисциплінарній скарзі, у розмірі 1031 грн включає 677, 47 грн, яка розміщена на рахунку «Накопичувальний», який згідно з інформацією банку відкрито ще у 2008 році, та 354,07 грн, що розміщені на рахунку «Бонус+», який відкрито у 2011 році. Про вказані рахунки йому відомо не було, оскільки останні, за його припущенням, відкрито автоматично, без його відома, при оформленні будь-якої із банківських карт ПАТ КБ «ПриватБанк». Крім того, на час заповнення декларації, він не знав як формувати довідки в системі «Приват24», у зв’язку з чим не формував їх під час заповнення декларації.

Також погодився з розбіжностями у Декларації про: місце роботи та займану посаду, площу квартири № (конфіденційна інформація), пояснивши це помилкою, оскільки Декларацію заповнено ним на підставі раніше поданої Декларації та відсутністю на час подання Декларації документів на квартиру.

Зважаючи на викладене, Комісія вважає за необхідне взяти до уваги наступне.

Відповідно до Форми Декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженої рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089, на початку заповнення Декларації суб’єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення її форми. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.

Після заповнення всіх розділів Декларації суб’єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності відомостей, після чого подає Декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону «Про прокуратуру» упродовж семи днів після подання Декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену Декларацію.

Прокурор Пипка О.О. при поданні Декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей та був обізнаний з наслідками за подання недостовірних відомостей у Декларації, правом подати виправлену Декларацію не скористався.

Наведене свідчить, що прокурор Пипка О.О. не вжив заходів для відображення у Декларації достовірної інформації, яка підлягає декларуванню у розділах 2.1, 3, 11,12 та12.1 Декларації.

Поважних причин, які б перешкоджали поданню Декларації з достовірними відомостями, за цими фактами не встановлено.

Вищевикладені обставини свідчать про порушення прокурором Пипкою О.О. вимог Законів України «Про прокуратуру», а саме: порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та наявність в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Поряд з цим, вищезгадані дії не утворюють складу дисциплінарного проступку, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубе порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Пипкою О.О. вказаного дисциплінарного проступку підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення № (конфіденційна інформація) від 28 вересня 2021 року;

- довідкою Державного агентства № (конфіденційна інформація) від 01 жовтня 2021 року про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік, поданої прокурором Пипкою О.О.;

- поясненнями прокурора Пипки О.О. від 28 січня 2022 року та від 04 липня 2022 року;

- копією постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація).

Датою вчинення Пипкою О.О. дисциплінарного проступку є дата фактичного подання Декларації, тобто 17 березня 2021 року. Згідно із наданою начальником відділу кадрової роботи та державної служби, Закарпатської обласної прокуратури довідкою, у 2021–2022 роках Пипка О.О. знаходився у відпустках та лікарняних загалом 111 днів (річний термін притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчується 06 липня 2022 року).

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Пипки О.О. враховано його позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, характер проступку, ступінь вини, а тому Комісія дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія 

ВИРІШИЛА:

Притягнути прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Закарпатської обласної прокуратури Пипку Олексія Олександровича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Закарпатської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та прокурору Пипці О.О.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.