25.05.2022
Рішення №59дп-22
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Воронку Р.І.
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів
№59дп-22
25 травня 2022
Київ
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Воронку Р.І.
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне
провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів:
Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л.,
Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В.,
розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора
першого відділу процесуального керівництва управління процесуального
керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління
Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Воронки Р.І., у дисциплінарному провадженні №
07/3/2-743дс-179дп-21,
УСТАНОВИЛА:
1. Відомості про прокурора, стосовно якого
здійснюється дисциплінарне провадження
Воронка
Руслан Ігорович в органах прокуратури працює з червня 2002 року до теперішнього
часу.
Наказом
керівника Львівської обласної прокуратури від 4 листопада 2020 року № 2101к
Воронку Р.І. переведено на посаду прокурора першого відділу процесуального
керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях
слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної
прокуратури.
Присягу
працівника прокуратури склав 10 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу
професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 07 грудня
2017 року.
Характеризується
позитивно, дисциплінарних стягнень не має.
2. Відомості щодо етапів
дисциплінарного провадження
До Комісії 01 грудня 2021 року
надійшла дисциплінарна скарга керівника Львівської обласної прокуратури
Войтенка А.Б. про вчинення прокурором Воронкою Р.І. дисциплінарного проступку.
За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну
скаргу розподілено члену Комісії
Отвіновському П.Л. (протокол від 01 грудня 2021 року), за
результатами вивчення якої 03 грудня 2021 року прийнято рішення про відкриття
дисциплінарного провадження № 07/3/2-743дс-179дп-21. Проведено перевірку та
складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.
Запропоновано накласти на прокурора дисциплінарне стягнення у виді звільнення з
посади в органах прокуратури.
Скаржника та прокурора Воронку Р.І. своєчасно та
належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.
На
засідання Комісії з’явився Воронка Р.І. Від скаржника надійшов лист про
неможливість прибуття на засідання, у якому висловлено згоду на розгляд
висновку про наявність дисциплінарного проступку за його відсутності.
3. Зміст дисциплінарної скарги
Воронка Р.І.,
здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному
провадженні № (конфіденційна інформація), систематично, упродовж грудня 2020
року – липня 2021 року, використовуючи власні повноваження всупереч інтересам
служби, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, вчинив дії, пов’язані з
отриманням 2000 доларів США, за прийняття слідчим ТУ ДБР, розташованого у м.
Львові, рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1.
З цією метою
Воронка Р.А. неодноразово вступав у позаслужбові стосунки із ОСОБА_1 та
ОСОБА_2, під час яких висловлював пропозиції щодо надання йому неправомірної
вигоди за сприяння у прийнятті необхідних процесуальних рішень у кримінальному
провадженні.
Підставою для
притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено пункти 5, 6 частини
першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII),
тобто вчинення дій, що порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у
його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та
непідкупності органів прокуратури, а також систематичне порушення правил
прокурорської етики.
4. Обставини, встановлені під час
здійснення дисциплінарного провадження
Заслухавши доповідача – члена Комісії Отвіновського
П.Л., пояснення Воронки Р.І., вивчивши висновок, дослідивши матеріали
перевірки, Комісією встановлено таке.
Процесуальним
керівником у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)
прокурором ОСОБА_3 на підставі статті 222 КПК України надано дозвіл на
розголошення та використання у межах дисциплінарного провадження
№ 07/3/2-743дс-179дп-21 відомостей його досудового розслідування.
Першим слідчим відділом (з
дислокацією у м. Львові) територіального управління Державного бюро
розслідувань, розташованого у м. Львові (надалі – ТУ ДБР у м. Львові),
здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна
інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною
першою статті 364, частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України
(далі – КК України), частиною першою статті 367, частиною першою статті 369-2
КК України.
Керівництвом Львівської обласної
прокуратури визначено групу прокурорів для здійснення нагляду за додержанням
законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального
керівництва у складі прокурорів першого відділу процесуального керівництва у
кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Львівської
обласної прокуратури Воронки Р.І. (старший групи), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
За результатами досудового
розслідування у вказаному кримінальному провадженні 10 червня 2021 року слідчим
ТУ ДБР у м. Львові прийнято рішення про його закриття на підставі пункту 2
частини першої статті 284 КПК України у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1
складу кримінальних правопорушень.
Постанова про закриття
кримінального провадження та матеріали кримінального провадження в порядку
частини шостої статті 284 КПК України надійшли на адресу Львівської обласної
прокуратури 16 червня 2021 року.
21 липня 2021 року Воронкою Р.І. до
СЕД внесено супровідний лист про повернення за минуванням потреби матеріалів
кримінального провадження № (конфіденційна інформація) без скасування
постанови про закриття кримінального провадження.
Цього ж дня працівниками Управління
особистої безпеки ДБР спільно зі слідчими ГСУ ДБР у межах кримінального провадження
№ (конфіденційна інформація) Воронку Р.І. затримано в порядку статті 208
КПК України та 22 липня 2021 року йому повідомлено про підозру у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК
України, а 13 вересня 2021 року Воронку Р.І. повідомлено про зміну раніше
повідомленої підозри.
Досудовим розслідуванням
встановлено, що на початку грудня 2020 року до Воронки Р.І., який виконував
функції прокурора у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), на
прохання ОСОБА_1 звернувся його знайомий ОСОБА_2 з метою встановлення обставин
проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, на
що Воронка Р.І. погодився.
Наприкінці січня 2021 року у
Воронки Р.І. виник умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2
та ОСОБА_1.
Під час зустрічі з ОСОБА_2
наприкінці січня 2021 року по вул. Городоцькій у м. Львові, Воронка Р.І.
висловив прохання про надання йому неправомірної вигоди за вчинення ним дій, як
прокурором у вищезгаданому кримінальному провадженні, спрямованих на
забезпечення прийняття у ньому слідчим ТУ ДБР у м. Львові процесуального
рішення про закриття кримінального провадження та непритягнення ОСОБА_1 до
кримінальної відповідальності, а також не вчинення Воронкою Р.І. подальших дій,
спрямованих на скасування постанови слідчого про закриття кримінального
провадження. Крім того, Воронка Р.І. ініціював перед ОСОБА_2 майбутню зустріч із
ОСОБА_1 з метою погодження подальших дій.
Надалі, 31 травня 2021 року близько
12.00 Воронка Р.І. під час зустрічі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 біля будинку № 16 по
вул. Городоцькій у м. Львові запевнив ОСОБА_1 у своїх намірах щодо
забезпечення прийняття слідчим ДБР необхідного рішення в інтересах останнього,
а також про вжиття заходів, спрямованих на закриття кримінального провадження.
Під час розмови Воронка Р.І. висловив
прохання передати йому 2000 доларів США за вчинення вищезазначених дій в
інтересах ОСОБА_1.
28 червня 2021 року, приблизно о
14.00, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на одержання
неправомірної вигоди, Воронка Р.І., перебуваючи на парковці ТРЦ «Три
слони» у м. Львові, зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та проконсультував ОСОБА_1 з
приводу його процесуальної поведінки під час проведення слідчих дій за його
участю, що у свою чергу буде підставою для непритягнення останнього до
кримінальної відповідальності.
Під час вказаної зустрічі Воронка
Р.І. запевнив ОСОБА_2 у дійсності попередніх домовленостей стосовно вжиття ним
заходів, спрямованих на непритягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності
та вказав про необхідність надання йому за це грошових коштів у сумі 2 000
доларів США.
Надалі, 13 липня 2021 року, Воронка
Р.І., використовуючи мобільний додаток «WhatsApp»,
зателефонував ОСОБА_2 з метою узгодження питання подальшої зустрічі. При цьому
Воронка Р.І. повідомив ОСОБА_2 про необхідність організації зустрічі з ОСОБА_1
з метою передачі йому примірника постанови слідчого про закриття кримінального
провадження.
Під час подальшої особистої
зустрічі з ОСОБА_1, яка відбулась 16 липня 2021 року у службовому кабінеті № 12
у приміщенні Львівської обласної прокуратури, Воронка Р.І., переслідуючи мету
особистого збагачення, надав ОСОБА_1, який перебував у статусі свідка, доступ
до матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація), у якому слідчим
прийнято рішення в порядку ст. 284 КПК України, з можливістю зробити копії
матеріалів. Також Воронка Р.І. надав ОСОБА_1 копію рішення слідчого про
закриття кримінального провадження та зазначив, що він, як прокурор, не буде
вчиняти дій, спрямованих на скасування цієї постанови.
Після вчинення вищевказаних дій
Воронка Р.І. поцікавився у ОСОБА_1 щодо передачі ним раніше обумовленої
винагороди через ОСОБА_2, на що ОСОБА_1 відповів, що він виконав його вимогу та
передав ОСОБА_2 необхідну суму.
19 липня 2021 року, приблизно о
18.00 Воронка Р.І. по телефону повідомив ОСОБА_2 про необхідність організації з
ним зустрічі для отримання раніше обговореної суми винагороди.
Надалі, 21 липня 2021 року, під час
зустрічі Воронки Р.І. з ОСОБА_2 у приміщенні кафе «Оксамит» на вул.
Городоцькій, 16 у м. Львові Воронка Р.І. запевнив, що не буде вчиняти дій,
спрямованих на скасування постанови слідчого про закриття кримінального
провадження № (конфіденційна інформація).
На пропозицію Воронки Р.І. в салоні
автомобіля Mitsubishi Grandis, д.н.з. (конфіденційна
інформація), ОСОБА_2 передав останньому 2 000 доларів США, поклавши їх до
шухляди для рукавиць, розташованої навпроти переднього пасажирського сидіння.
Цього ж дня відбулося затримання
Воронки Р.І. в порядку статті 208 КПК України, що у подальшому викликало
суспільний резонанс та призвело до негативних публікацій у засобах масової
інформації, зокрема на медіа-ресурсах: «Радіо Свобода» від 21 липня 2021 року
під назвою «У Львові затримали прокурора на хабарі від поліцейського», а також
«Суспільне» - «У Львові прокурора затримали на хабарі 2 тисячі доларів США».
Також скаржник вказав, що відповідні сюжети наявні на сервісі «Youtube».
Поширення вищевказаних сюжетів, які
виникли внаслідок протиправної поведінки Воронки Р.І., негативно вплинуло на
імідж та авторитет Львівської обласної прокуратури, а також органів прокуратури
вцілому.
Представник скаржника письмово
поінформував Комісію про підтримання дисциплінарної скарги та погодився із
висновком члена Комісії. Зазначив, що вважає доведеними усі обставини вчинення
Воронкою Р.І. дисциплінарного проступку, за який він підлягає притягненню до
дисциплінарної відповідальності.
Воронка Р.І. пояснив, що дійсно зустрічався зі своїм знайомим ОСОБА_2
та ОСОБА_1, який був фігурантом кримінального провадження, в якому він
здійснював процесуальне керівництво. Під час цієї зустрічі вказані особи
розпитували його про стан досудового розслідування кримінального провадження
стосовно ОСОБА_1, на що він їм надав необхідні відповіді.
Надалі, при наявності в його розпорядженні рішення слідчого про закриття
кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та враховуючи цікавість, яку до
цього провадження проявляв ОСОБА_2, він зателефонував останньому та повідомив,
що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрито та запропонував йому надати
копію постанови про закриття кримінального провадження. 16 липня 2021 він
передав копію цієї постанови ОСОБА_1.
21 липня 2021 року під час чергової зустрічі ОСОБА_2 намагався передати
йому грошові кошти (долари США), на що він заперечував, оскільки жодної
домовленості про передачу йому будь яких грошових коштів не було. В процесі
поїздки в його автомобілі ОСОБА_2 без його згоди поклав грошові кошти у «бардачок»
його автомобіля та вийшов із автомобіля, не реагуючи на його вимогу повернутися
та забрати грошові кошти. Невдовзі після цього його затримали працівники ДБР та
вилучили вказані грошові кошти.
Воронка Р.І. вважає, що стосовно нього вчинено провокацію з боку ОСОБА_2 з
використанням ОСОБА_1. З цього приводу за його заявою зареєстроване кримінальне
провадження № (конфіденційна
інформація), яке на даний час розслідується.
Водночас
Воронка Р.І. не заперечив факту вступу у позаслужбові стосунки із ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
У цій частині Воронка Р.І. частково визнав свою провину та підтвердив, що не
слід було зустрічатися з указаними особами у позапроцесуальний спосіб. Зазначив,
що будь‑яких розмов стосовно надання йому неправомірної вигоди не вів.
Також інформував, що досудове
розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно
нього до теперішнього часу триває у зв’язку з проведенням лінгвістичної
експертизи.
5. Правові джерела, що підлягають
застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення
Надаючи юридичну оцінку діям
прокурора Воронки Р.І., Комісія виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті
19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи
зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
Правові засади організації і
діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом
№ 1697-VII.
Пунктами 3, 4 частини четвертої
статті 19 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор
зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені
Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил
прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника
прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Згідно зі статтями 19, 21 Кодексу
професійної етики та поведінки прокурорів прокурор має суворо дотримуватись
обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів
корупції, у тому числі, вступати у позаслужбові стосунки з метою використання
службових повноважень або службового становища, неправомірно втручатися чи
здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на
службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів
державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.
Прокурору слід уникати особистих
зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на
неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків,
скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки,
які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати
негативний суспільний резонанс.
Статтями 22, 23 Закону України «Про
запобігання корупції» передбачено, що посадовим та службовим особам органів
прокуратури забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з
метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі
використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних
інтересах. Забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити,
одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних
осіб.
Згідно з Нормами професійної
відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів,
прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори
зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе
професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час
дотримуватись найбільш високих норм чесності.
Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних
принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом
Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з
правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08 - 07.09.1990) особи, відібрані для
здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та
здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють
судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи
відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність
своєї професії.
Згідно з пунктом 2 розділу І
Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури
України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 13 квітня 2017
року № 111, до дій, що порочать звання
прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та
незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать зокрема
дії, що містять ознаки кримінальних правопорушень, а також протиправні
позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або
службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних
інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Відповідно до рішення Верховного
Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 9901/721/18, правила професійної
етики та поведінки прокурорів є обов’язковими для прокурорів при виконанні
своїх службових обов'язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати
будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі:
вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або
службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати
сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та
непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові
стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового
статусу та пов'язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів
або приватних інтересів третіх осіб.
Комісія вважає
підтвердженими доводи скаржника щодо вчинення Воронкою Р.І. дисциплінарного проступку,
передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII з огляду на таке.
Воронка
Р.І., маючи статус прокурора, всупереч вимог статті 19 Закону № 1697-VII, статей 22,
23 Закону України «Про запобігання корупції», статей 19 та 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, пункту 2
розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах
прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 13
квітня 2017 року № 111, упродовж грудня 2020 року – липня 2021 року грубо
порушив вищевказані вимоги до професійної етики та поведінки прокурора,
допустив протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх
службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей
на користь своїх приватних інтересів.
Грубе порушення правил
прокурорської етики має місце, оскільки проігноровані Воронкою Р.І. етичні
норми є основоположними нормами поведінки прокурора. Подібна поведінка підриває
як авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави вцілому, тому
що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу. Такі дії
мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади,
провокують соціальні конфлікти.
Події, пов’язані із затриманням 21
липня 2021 року прокурора Воронки Р.І. та подальшим повідомленням йому про
підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою
статті 368 КК України, викликали у засобах масової інформації та мережі Інтернет
великий суспільний резонанс, що вочевидь негативно вплинуло на авторитет
органів прокуратури.
Пояснення Воронки Р.І. про те, що
стосовно нього вчинено провокацію з метою подальшого звинувачення у вчиненні
кримінального правопорушення, Комісія сприймає критично, як спосіб захисту з
метою уникнення відповідальності.
При цьому Комісія враховує, що,
діючи у межах чітко встановленої Законом № 1697-VII компетенції, не уповноважена давати
оцінку обґрунтованості підозри чи достатності доказів у вчиненні кримінального
правопорушення, а лише перевіряє викладені у
дисциплінарній скарзі доводи на предмет дотримання вимог, що ставляться до
посадових осіб органів прокуратури та наявності або відсутності в його діях складу
дисциплінарного проступку (Рішення Касаційного адміністративного суду у складі
Верховного Суду України від 21 червня 2018 року у справі № 9901/486/18;
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі
№ 9901/383/18).
Таким
чином, Комісія дійшла консолідованого висновку про те, що Воронка Р.І. своїми умисними діями вчинив дисциплінарний проступок,
передбачений пунктом 5, 6 частини першої статті 43 Закону №
1697-VII – вчинення дій, що
порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності,
неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів
прокуратури та систематичне грубе порушення правил прокурорської етики.
Наявність дисциплінарного проступку
у діях Воронки Р.І. підтверджується:
– повідомленнями
про підозру від 22 липня 2021 року та про зміну раніше повідомленої підозри від
13 вересня 2021 року;
– ухвалами
слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 28 липня та 22 вересня
2021 року;
– протоколами
допиту свідка ОСОБА_1 від 04 червня 2021 року, 02 та 22 липня 2021 року;
– протоколами
допиту свідка ОСОБА_2 від 04 червня та 21 липня 2021 року;
– матеріалами
службового розслідування, проведеного стосовно Воронки Р.І., на підставі
наказу керівника Львівської обласної прокуратури від 22 липня 2021 року № 127;
–
поясненнями Воронки Р.І. під час засідання Комісії від 25 травня 2022 року.
Строк притягнення до дисциплінарної
відповідальності прокурора Воронки Р.І. не закінчився з огляду на те, що
дисциплінарний проступок мав триваючий характер, останнім днем якого слід
вважати 21 липня 2021 року – його затримання правоохоронним органом.
Водночас, з огляду на положення
частини четвертої статті 48 Закону № 1697‑VII, у строк для прийняття рішення про
накладення на Воронку Р.І. дисциплінарного стягнення, не враховується 21 день
його тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці. Отже, кінцевим
строком притягнення Воронки Р.І. до дисциплінарної відповідальності слід
рахувати 11 серпня 2022 року.
При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Воронки Р.І.
Комісія дійшла висновку про відсутність
підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в
органах прокуратури, оскільки вчинений ним дисциплінарний проступок не сумісний
з подальшим заняттям будь-якої посади в органах прокуратури.
Інших обставин, що мають значення для прийняття
рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49,
77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок
роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,
ВИРІШИЛА:
Притягнути прокурора
першого відділу процесуального керівництва управління процесуального
керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління
Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Воронку Руслана
Ігоровича до
дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у
виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Копію
рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного
дисциплінарного стягнення, прокурору Воронці Р.І., а також керівнику Львівської
обласної прокуратури.
Прокурор
може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження,
до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з
дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
|
Головуючий |
|
Андрій ГНАТІВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Члени Комісії |
|
Любомир ВІЙТОВИЧ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олександр ЖИТНИЙ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олена ЗАХАРОВА
Павло ОТВІНОВСЬКИЙ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В’ячеслав
ПОЛІЩУК |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олег СТУКОНОГ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Майя ТОМАК |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Михайло ЦУРКАН |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олександр ЮЗЬКОВ |