Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

(рішення Комісії скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі № 640/13413/22)

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області Конівця Д.А. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-3дс-11дп-22, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

2. Зміст дисциплінарної скарги 

Прокурор Конівець Д.А. допустив порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та своєчасно не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

За таких обставин у дисциплінарній скарзі зазначено, що в діях прокурора Конівця Д.А. вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

 

3. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Конівцем Д.А.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу 04 січня 2022 року розподілено голові Комісії Гнатіву А.Я., яким за результатами її вивчення 10 січня 2022 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-3дс-11дп-22  стосовно Конівця Д.А.

За результатами перевірки 07 квітня 2022 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Конівця Д.А. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяли участь представники скаржника – начальник відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 та прокурор цього ж відділу ОСОБА_2.

Прокурор Конівець Д.А. повідовив про згоду на розгляд висновку за його відсутності.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача голову Комісії Гнатіва А.Я., представників скаржника – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали дисциплінарну скаргу, вичивши висновок та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03 лютого 2021 року № 8020/21/000313 прокурор Конівець Д.А. придбав транспортний засіб марки RENAULT, модель MEGANE, номер кузова (конфіденційна інформація) (далі – транспортний засіб) за ціною 200 000 грн.

Перереєстрацію на нового власника здійснено на підставі заяви прокурора Конівця Д.А. № 286557277 від 03 лютого 2021 року.

Згідно з публічною частиною Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прокурор Конівець Д.А. 17 березня 2021 року подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК).

Відповідно до витягу із послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» прокурора Конівця Д.А. за період з 03 лютого 2021 року до 14 лютого 2021 року ним не вчинено будь-яких дій у вказаному реєстрі.

Уповноваженою особою НАЗК 28.09.2021 стосовно прокурора Конівця Д.А. складено протокол про адміністративне правопорушення № 47‑01/222/21 за частиною другою статті 172-6 КУпАП.

У вказаному протоколі уповноваженої особи НАЗК зазначено, що прокурор Конівець Д.А. несвоєчасно повідомив про суттєві зміни в майновому стані після придбання рухомого майна, а саме транспортного засобу вартістю 200 000 грн, оскільки відповідно до частини 4 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язаний у строк до 23:59:59 год 13 лютого 2021 року подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному вебсайті НАЗК.

Вінницьким міським судом Вінницької області 03 грудня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) провадження про адміністративне правопорушення за вказаним протоколом НАЗК закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП.

Прокурор Конівець Д.А. пояснив, що він разом з дружиною вирішили придбати транспортний засіб, із особистих заощаджень ним виділено суму 100 000 грн, дружина також надала гроші в сумі 100 000 грн, він 03 лютого 2021 року поїхав до міста Кропивницький, де домовився про купівлю транспортного засобу за грошові кошти в сумі 200 000 грн. Попередньо вони із дружиною дійшли згоди про те, що транспортний засіб буде оформлено на нього, оскільки вона не бажала їхати  в місто Кропивницький для реєстрації автомобіля на двох власників.

Пізніше він з дружиною уклав договір про поділ спільного майна подружжя і таким чином зафіксували попередню домовленість.

Тому прокурор Конівець Д.А. ствердив, що його частка у власності транспортного засобу в грошовому еквіваленті склала 100 000 грн, тому у нього не виникло обов’язку подачі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, що підтверджено відповідним рішенням суду.

Після подання щорічної декларації та, поспілкувавшись з колегами, він вирішив подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, хоч і вважав, що такого обов’язку в нього не виникло, однак, зважаючи на те, що транспортний засіб зареєстровано лише на нього, здійснив вказане повідомлення.

Таким чином, вважає, що ним не вчинено дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності прокурора.

Під час засідання Комісії представники скажрника додатково вказали, що на момент придбання майна стороною договору купівлі-продажу був лише прокурор Конівець Д.А. та лише він як покупець сплатив всю суму коштів. Відповідно до договору передача транспортного засобу здійснювалася прокурору Конівцю Д.А. (покупцю), а також, що автомобіль зареєстровано лише на нього.

Тому прокурор Конівець Д.А. був зобов’язаний подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, відображаючи саме зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а також вказати свої видатки на цю суму, про що свідчить подання ним такого повідомлення 17 березня 2021 року.

При цьому факт укладання договору про поділ спільного майна у лютому та грудні 2021 року після придбання та юридичного оформлення права власності на транспортний засіб, підтверджує, що на момент придбання, частки визначено не було, їх визначено за домовленістю сторін лише при укладенні цих договорів.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

            Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) прокурор зобов’язаний постійно дбати про свою професійну честь і гідність, своєю доброчесністю сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї, дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, вихованості і культури, не допускати дій і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.

Відповідно до статті 18 Кодексу, прокурор зобов’язаний своєчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку, передбаченому законодавством у сфері запобігання корупції.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 111, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить: порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру». 

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові та службові особи органів прокуратури.

У відповідності до частини 1 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною другою статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Частиною 4 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті НАЗК.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року  становить 2270 грн, тому з 01 січня 2021 року  суб’єкти декларування зобов’язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а саме придбання майна на суму, що перевищує 113 500 грн.

Згідно з частиною першою статті 60 Сімейного кодексу (далі – СК) України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

При цьому, відповідно до пункту 66 роз’яснення НАЗК щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) від 03 лютого 2021 року № 1, належність об’єкта декларування суб’єкту декларування та члену його сім’ї на праві спільної власності визначається на підставі правовстановлюючих документів, а не СК України.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року  у справі № 810/1224/17 з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики надано тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення», яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Конівця Д.А. відкрито у зв’язку з його можливим порушенням встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Наявність (відсутність) постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, не є обов’язковою умовою для констатування наявності (відсутності) складу дисциплінарного проступку, у тому числі вини, і належить до дискреційних повноважень Комісії.

При цьому, вивчаючи обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення уповноваженої особи НАЗК, слід також зважати на відомості, зібрані під час перевірки.

Під час дисциплінарного провадження Комісія надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку, якому, як і будь-якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Для встановлення наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку у діях прокурора Комісії потрібно установити, зокрема, факт вчинення прокурором протиправних дій чи його бездіяльність від вчинення дій, передбачених законодавством, правилами професійної етики, що потягнуло за собою настання негативних наслідків.

Під час дисциплінарного провадження Комісія не повинна досліджувати питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку.

Таку ж позицію Великої Палати Верховного Суду, зазначено у постановах від 16 жовтня 2018 року (справа № 800/531/17) та від 12 лютого 2019 року (справа № 9901/711/18), суд у межах розгляду апеляційної скарги на рішення дисциплінарного органу, не досліджує питання наявності або відсутності вини прокурора у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

Таким чином факт закриття 03 грудня 2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області справи про адміністративне правопорушення стосовно Конівця Д.А. не має правових наслідків для дисциплінарного провадження і жодним чином не впливає на вирішення питання щодо наявності в його діях складу дисциплінарного проступку.

Згідно з абзацом п’ятнадцятим частини першої статті 1, частини четвертої статті 52 Закону, приміткою до статті 172-6 КУпАП Конівець Д.А. є суб’єктом декларування та суб’єктом правопорушення.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Починаючи з 01 січня 2021 року суб’єкти декларування зобов’язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а саме придбання майна на суму, що перевищує 113 500 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8020/21/000313 прокурор Конівець Д.А. придбав транспортний засіб за ціною 200 000 грн та 03 лютого 2021 року набув право власності на автомобіль, мав усі права власника, таким чином він відповідно до частини 4 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» був зобов’язаний у строк до 23:59:59 год 13 лютого 2021 року подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному вебсайті НАЗК.

Згідно з публічною частиною Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Конівець Д.А. подав вказане повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 17 березня 2021 року, тобто з порушенням встановленого терміну.

Таким чином, Конівець Д.А. допустив порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо своєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Як наслідок, факт несвоєчасного подання Конівцем Д.А. повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, є порушенням прокурором вимог статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», негативно сприймається суспільством, громадянами і дає привід для обґрунтованої критики діяльності органів прокуратури. Такі дії самі собою порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, що є негативним наслідком для авторитету органів прокуратури загалом.

Отже, прокурором Конівцем Д.А. порушено вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 18, 21 Кодексу, частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 4, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором Конівцем Д.А. вказаного дисциплінарного проступку підтверджується:

-     договором купівлі-продажу транспортного засобу від 03 лютого 2021 року № 8020/21/000313;

-     протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/222/21 від 28 вересня 2021 року;

-     договором про поділ спільного майна подружжя від 01 грудня 2021 року;

-     повідомленням про суттєві зміни в майновому стані 17 березня 2021 року в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Дії прокурора Конівця Д.А. належать до триваючих правопорушень та почалися з протиправної бездіяльності, коли він не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до 13 лютого 2021 року, а потім така бездіяльність тривала до моменту виконання ним установлених обов’язків, тобто днем припинення дисциплінарного проступку слід вважати 17 березня 2021 року.

Прокурор перебував у відпустці та був тимчасово непрацездатним протягом 58 днів. Отже, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Конівця Д.А. враховано його позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, характер проступку, ступінь вини, а тому Комісія дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області Конівця Дмитра Андрійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Вінницької обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, особі, яка подала дисциплінарну скаргу, керівнику Вінницької окружної прокуратури Вінницької області та прокурору Конівцю Д.А.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.