Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області Потужника Романа Вікторовича  у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-685дс-166дп-21,

УСТАНОВИЛА :

1.     Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Потужник Роман Вікторович, в органах прокуратури працює з липня 2008 року. З 07 червня 2021 року працює на посаді керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області. Присягу працівника прокуратури склав  04 лютого 2011 року. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурора  ознайомився 15 травня 2017 року.

Зі змісту службової характеристики, отриманої в процесі перевірки, вбачається, що Потужник Р.В. зарекомендував себе сумлінним, відповідальним працівником. У роботі проявляє наполегливість. Має належні професійні організаторські здібності.

На час розгляду висновку представник скаржника зазначив, що наразі Потужник Р.В. не може характеризуватися позитивно, оскільки після вчиненого дисциплінарного проступку вчинив ганебний проступок.

2. Зміст дисциплінарної скарги

До Комісії 18 листопада 2021 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченка Д.В. про вчинення прокурором Потужником Р.В. дисциплінарного проступку.

Скаржником зазначено, що слідчим відділом відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 11 січня 2016 року здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ за частиною другою статті 199 КК України за фактом реалізації на території міста Миколаєва тютюнових виробів з підробленими та незаконно виготовленими марками акцизного податку.

У вказаному кримінальному провадженні з 11 січня 2016 року до 07 травня 2021 року старшим групи прокурорів був прокурор Потужник Р.В., який неналежно здійснював процесуальне керівництво, що призвело до втрати арештованого майна та  порушення строків досудового розслідування.

На  переконання скаржника, наведені ним факти  неналежного виконання службових обов’язків Потужником Р.В. є підставами для  притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності згідно із статтею 43 Закону України «Про прокуратуру».

3. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

За допомогою автоматизованої системи розподілу (протокол від 18 листопада 2021 року № 695дс-21) дисциплінарну скаргу передано члену комісії  Цуркану М.І. для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Потужника Р.В. (№ 07/3/2-695дс-172дп-21) прийнято 25 листопада 2021 року.

Відповідно до вимог статті 222 КПК України прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА Комісії надано дозвіл на розголошення та використання у межах дисциплінарного провадження відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні                                                       КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ. 

У процесі перевірки отримано: інформацію про хід та стан розслідування кримінальних проваджень КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ та КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1; письмові пояснення прокурорів, які входили до груп прокурорів у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ, зокрема, й прокурора Потужника Р.В.; копії матеріалів службового розслідування стосовно інформації щодо можливої втрати майна, вилученого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ; відомості, що характеризують особу прокурора Потужника Р.В.

Проведено перевірку та 28 січня 2022 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора. Запропоновано накласти на прокурора стягнення у виді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Скаржника та прокурора Потужника Р.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії 28 березня 2022 року прокурор Потужник Р.В. заявив клопотання про відкладення розгляду висновку. Клопотання прокурора Потужника Р.В. задоволено. Розгляд  призначено на 27 квітня 2022 року, про що прокурор та скаржник завчасно повідомлені засобами електронного зв’язку. 

У засіданні взяв участь прокурор Потужник Р.В., а від скаржника – прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА1.

4. Досліджені Комісією джерела інформації та встановлені на їх підставі обставини

Заслухавши доповідача – члена Комісії Цуркана М.І., прокурора  Потужника Р.В., представника скаржника ОСОБА1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

4.1 Інформація у кримінальному провадженні  КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ  

Миколаївською місцевою прокуратурою 11 січня 2016 року розпочато кримінальне провадження КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ за частиною другою статті 199 КК України.

Постановою першого заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА2 від 11 січня 2016 року у зазначеному кримінальному провадженні визначено групу прокурорів, яку очолив прокурор Потужник Р.В.

Потужником Р.В. особисто 08 червня 2016 року до Центрального районного суду міста Миколаєва скеровано клопотання щодо надання дозволу про проведення обшуку у складських приміщеннях, розташованих в м. Миколаєві КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2, належних КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 3, яке судом того ж дня задоволено.

У ході проведеного 10 червня 2016 року Потужником Р.В. та оперативними працівниками Управління захисту економіки (далі - УЗЕ) в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України  обшуку нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Миколаїв, КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2 вилучено: 800 пачок цигарок TM «Miles compact»; 200 пачок цигарок ТМ «Marshal»; 20 пачок цигарок ТМ «Донской табак»; 38 пачок цигарок TM «TOSCANELLI»; 1 пачку цигарок ТМ «Senesi»; 1 пачку цигарок ТМ «Toscani»; 411 пачок цигарок ТМ «Club»; 99 пачок цигарок ТМ «Winston»; 240 пачок цигарок ТМ «Lucky Strike»; 1121 пачку цигарок ТМ «Military»; 25 пачок гільз для фасування розсипного табаку ТМ «Dragon»; 936 аркушів видаткових накладних, у тому числі щодо скерування тютюнових виробів кур’єрськими службами «Нова пошта», «Інтайм» та «Делівері».

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2016 року задоволено клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.

Матеріали кримінального провадження КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ від 11 січня 2016 року за № (15-31) 8800вих-16 направлено прокурором заступнику начальника СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА3. У вказаному супровідному листі згадується, що вилучене в ході проведення обшуків майно скеровано для зберігання до господарського управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Постановою керівника окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА4 від 07 травня 2021 року у зазначеному кримінальному провадженні призначено групу прокурорів, яку очолив прокурор ОСОБА. З цього часу прокурор Потужник Р.В. до складу групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні не входив та процесуальне керівництво у ньому не здійснював.

На запит прокурора ОСОБА про наявність вилученого у кримінальному провадженні майна поінформовано, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, що підтверджують направлення прокурором Потужником Р.В. вказаних речових доказів та отримання їх на зберігання господарським управлінням ГУНП області. 

Із інформації Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 23 липня 2021 року вбачається, що складські обліки Центру забезпечення та Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Миколаївській області не містять відомостей про наявність речових доказів – тютюнових виробів у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ. Будь-які документи про передавання та отримання від прокурора або слідчого цих речових доказів на склад відсутні.

Згідно з відповіддю слідчого управління ГУНП в Миколаївській області за №4265/24/3-2021 від 14 вересня 2021 року будь-які документи про передачу прокурором Потужником Р.В. тютюнових виробів до слідчого відділу Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області або до відділу забезпечення ГУНП в Миколаївській області в матеріалах кримінального провадження відсутні.

4.2 Пояснення представника скаржника та прокурора Потужника Р.В.

На засіданні Комісії представник скаржника погодився із висновком члена Комісії. Зазначив, що вважає доведеним вчинення прокурором Потужником Р.В. дисциплінарного проступку під час здійснення ним процесуального керівництва у згаданому кримінальному провадженні.

Комісія задовольнила клопотання ОСОБА1 про долучення та дослідження доказів, які характеризують особу прокурора на час розгляду висновку.

З оглянутих  відеофайлів вбачається, що ними зафіксовано подію за участі Потужника Р.М., яка мала місце у ніч з 23 на 24 квітня 2022 року у місті Первомайську Миколаївської області. Йдеться про те, що Потужник Р.М., в умовах  воєнного стану в Україні порушуючи комендантську годину та заборону громадянам пересуватись вулицями регіону у визначений час, з ознаками алкогольного сп’яніння керував у м. Первомайську Миколаївської області власним автомобілем КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 4, а після зупинки транспортного засобу вступив в словесний конфлікт з військовослужбовцями ТРО, поводив себе зухвало, нецензурно висловлювався. Звертаючись до військовослужбовців підтвердив, що того вечора «розслабився».            

Прокурор Потужник Р.В. підтримав пояснення, надані ним у ході перевірки. Підтвердив факт здійснення ним процесуального керівництва у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ.

Пояснив, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження за дорученням начальника СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області здійснювалось слідчим вказаного відділу ОСОБА3.

Оскільки в період проведення досудового розслідування  у слідчому відділі Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області була кадрова неукомплектованість, ним особисто  підготовлено та скеровано до суду чотири клопотання про надання дозволу на проведення обшуку житла та іншого володіння особи.

У ході обшуку, проведеного 10 червня 2016 року, ним особисто та у супроводі працівників  УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ Національної поліції України вилучено тютюнові вироби. До Центрального районного суду міста Миколаєва скеровано, а судом задоволено клопотання про арешт тимчасового вилученого майна.

Вилучені тютюнові вироби 13 червня 2016 року здано оперативними працівниками УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА5 та ОСОБА6 для зберігання до господарського управління ГУНП в Миколаївській області, про що ним підготовлено та підписано розписку. Того ж дня оперативні працівники привезли вказану розписку з відповідними підписами про отримання тютюнових виробів співробітником господарського управління ГУНП в Миколаївській  області. Цю розписку передав слідчій ОСОБА3.

Вважає, що саме слідча не вжила жодних заходів до огляду вилученого майна та визнання його речовими доказами, а при звільненні ОСОБА3  акти щодо інвентаризації кримінальних проваджень та речових доказів не проводилися.

Підтвердивши факт відсутності вилучених тютюнових виробів, припустив, що вони могли бути втрачені під час передачі приміщення господарського управління ГУНП в Миколаївській області КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ  5 з балансу ГУНП в Миколаївській області на баланс Миколаївської міської ради.

Причиною зберігання тютюнових виробів у господарському управлінні ГУНП в Миколаївській області, а не в кімнаті речових доказів Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області пояснив браком місця у цій кімнаті.

Щодо неналежного процесуального керівництва досудовим розслідуванням, зокрема ненадання письмових вказівок слідчій, безініціативність стосовно її відсторонення, то пояснює таку бездіяльність великим навантаженням і наголошує, що саме слідча зобов’язана була  забезпечити законність та своєчасність процесуальних дій.

Просив врахувати, що відповідно до наказів виконувача обов’язків керівника Миколаївської обласної прокуратури від 12 березня 2021 року № 288к та від 15 березня 2021 року № 313к його переведено на посаду прокурора Баштанської окружної прокуратури та покладено на нього виконання обов’язків керівника зазначеної прокуратури. У зв’язку з цим, з 15 березня 2021 року фактично та фізично він не міг здійснювати процесуальне керівництво у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ.

Зазначив про недоведеність його неналежної поведінки, про яку згадував представник скаржника і яка начебто мала місце у ніч з 23 на 24 квітня 2022 року у місті Первомайську Миколаївської області.

Прокурор ОСОБА зазначив, що 07 травня 2021 року його призначено старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні  КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ. Центральним районним судом м. Миколаєва 13 червня 2016 року задоволено клопотання прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Потужника Р.В. про арешт тимчасово вилученого майна за результатами проведеного 10 червня 2016 року обшуку. Рішення суду про накладення арешту на майно до кримінального провадження не долучено. Це рішення витребувано та 26 липня 2021 року долучено до кримінального провадження. В матеріалах  наявний супровідний лист від 13 червня 2016 року за № (15-31) 8800вих-16, підписаний прокурором Потужником Р.В. та адресований заступнику начальника СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області. У ньому згадується, що вищевказані тютюнові вироби скеровано на зберігання до господарського управління ГУНП в Миколаївській області. У наглядовому провадженні № 44-1 наявна відповідь, адресована начальнику СУ ГУНП в області, згідно з якою тютюнові вироби після їх вилучення Потужником Р.В. передано оперативним працівникам УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НПУ ОСОБА6 та ОСОБА5 для їх передачі до господарського управління ГУНП в Миколаївській області. Згідно з інформацією ГУНП в Миколаївській області вказані тютюнові вироби до управління на зберігання не надходили, про їх місцезнаходження не відомо. Його запити про долю майна позитивними результатами не завершилися.

4.6 Пояснення  прокурорів Окружної прокуратури м. Миколаєва

Прокурори окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА2, ОСОБА7, ОСОБА8, ОСОБА9 на запитання щодо вилучення та передачу тютюнових виробів на зберігання, наявність у кримінальному провадженні підтверджуючих документів про організацію їх зберігання надали пояснення аналогічні поясненням  прокурора ОСОБА.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Потужника Р.В., Комісія виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру, серед іншого, покладаються функції нагляду за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство. Загальні права та обов’язки прокурора, окреслені статтею 19  цього Закону і серед них зазначено обов’язок діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 25 Закону України «Про прокуратуру»  встановлено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно із статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Серед загальних засад кримінального провадження, наведених у статті 7 КПК України, йдеться про законність та розумність строків.

Поняття законності наведено у статті 9 КПК у якій, зокрема, зазначено, що під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Доказами в кримінальному провадженні, згідно зі статтею 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до статті 91 КПК України у кримінальному провадженні, серед іншого, підлягають доказуванню обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За загальним правилом, обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 93 КПК України).

Речовими доказами, відповідно до частини 1 статті 98 КПК України, є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із частиною третя статті 110 КПК України процесуальні рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.

Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 100 КПК України).

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі – Порядок).

Згідно із пунктом 27 Порядку, схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв’язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

Зокрема, пункт 7 Порядку передбачає, що вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження.

Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об’ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).

Пункти 10, 11 Порядку регламентують облік вилученого майна. Взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об’єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки.

Запис про вилучені (отримані) речові докази робиться у книзі обліку відповідальною особою на підставі протоколу, в якому зафіксовано факт їх вилучення (отримання), поданого слідчим, який здійснює кримінальне провадження.

Згідно з пунктом 18 Порядку зберігання речових доказів у вигляді спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у місцях зберігання, відомості про місцезнаходження яких внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання

Щодо розумності строків, то цей термін розкрито у статті 28 КПК України. За змістом частини першої цієї норми під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор (частина друга статті 28 КПК України). У частині третій цієї статті наведені критерії для визначення розумності строків кримінального провадження.

Як сторона обвинувачення, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та наділений достатніми повноваженнями для забезпечення виконання завдань кримінального провадження ( стаття 36 КПК України).

Відповідно до пункту третього розділу четвертого Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора № 51 від 28.02.2019, безумовними службовими обов’язками процесуального керівника під час здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування є забезпечення прокурором об’єктивного та неупередженого процесуального керівництва, а також проведення досудового розслідування у розумні строки, вжиття встановлених КПК України заходів для дослідження обставин кримінальних проваджень, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних неупереджених процесуальних рішень.

Оцінивши діяльність Потужника Р.В. на предмет відповідності наведеним вимогам у згаданому кримінальному провадженні, Комісія дійшла висновку про те, що прокурор, всупереч викладеним правовим нормам, як процесуальний керівник, не забезпечив виконання загальних завдань кримінального провадження, самоусунувся від ефективного нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове розслідування, що, серед іншого, стало причиною втрати арештованого майна та призвело до провадження слідства явно поза межами розумних строків. Такі діяння підтверджуються сукупністю наведених і узгоджених між собою доказів і є поєднанням невиконання та неналежного виконання прокурором Потужником Р.В. службових обов’язків, тобто підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, передбаченою пунктом 1 частини  першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо строків накладення на прокурора дисциплінарного стягнення

З’ясовуючи питання про строки накладення на прокурора дисциплінарного стягнення встановлено таке.

Закон України «Про прокуратуру» не містить визначення дисциплінарного проступку прокурора. Натомість, у частині першій статті 43  Закону України «Про прокуратуру» зазначені підстави з яких прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Зокрема це: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

З наведеного вбачається, що дисциплінарний проступок може проявитися у формі дії або бездіяльності. Це діяння має бути протиправним, винним, а  між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на прокурора службових обов'язків  повинен існувати причинний зв'язок.

Узагальнюючи викладене, Комісія вважає, що дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленим Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Законодавець по різному визначає строки накладення стягнення за вчинення публічними службовцями дисциплінарного проступку та початок перебігу цих строків. Так, частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Частиною п’ятою статті 74 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Натомість, частиною четвертою статті 48 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Це означає, що для належного обчислення річного строку у межах якого можливе накладення стягнення, дисциплінарний орган зобов’язаний визначити день вчинення проступку. Його визначення не є складним у разі вчинення прокурором одиничної і завершеної протиправної дії у конкретно встановлений день, незалежно від дня виявлення правопорушення. Такий підхід сповідується і Верховним Судом, який зазначив, що початок перебігу річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності пов’язується з днем вчинення проступку, а не з днем його виявлення (Рішення Верховного Суду від 10 квітня 2018 року  у справі №9901/480/18).

Разом з тим, окремі правопорушення можуть починатися з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або припинення правопорушення. У теорії права таке правопорушення визначається як триваюче, хоча чинне законодавство зміст цього поняття не розкриває.

Правові позиції Верховного Суду дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення», а відтак днем обчислення річного строку для накладення на  прокурора дисциплінарного стягнення буде день належного виконання ним установленого обов’язку або день припинення правопорушення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №810/1224/17 (К/9901/17539/18)).

Застосовуючи наведені підходи Комісія вважає, що у випадку, який є предметом оцінки, прокурором вчинено триваюче правопорушення, яке  припинено з часу втрати ним повноважень процесуального керівника у кримінальному провадженні, тобто днем вчинення є 07 травня 2021 року, з якого відраховується річний строк і він спливає 07 травня 2022 року. При цьому Комісія не погоджується із доводами прокурора про те, що він втратив повноваження з дня призначення на нову посаду, оскільки  відомості про припинення ним процесуального керівництва внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань саме  07 травня 2021 року.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно Потужника Р.В., Комісія враховує грубий характер правопорушення, його наслідки, тобто втрату речових доказів та необґрунтоване, більше п’яти років, зволікання із розслідуванням справи.

Встановлений Комісією факт неналежної поведінки прокурора, який мав місце у ніч з 23 на 24 квітня 2022 року, сам по собі не є предметом скарги, однак характеризує Потужника Р.В. з такої негативної сторони, яка у поєднанні із вчиненим дисциплінарним проступком засвідчує його нездатність у подальшому виконувати обов’язки прокурора.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно Потужника Р.В., Комісія вважає, що для досягнення мети дисциплінарного провадження, достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на Потужника Р.В. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47–49, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, Комісія

ВИРІШИЛА:

Притягнути керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області Потужника Романа Вікторовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.

Копію рішення направити Генеральному прокурору України для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Миколаївської обласної прокуратури та прокурору Потужнику Роману Вікторовичу.  

Прокурор може оскаржити рішення до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.