Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області Щербини М.Ю. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-832дс-4дп‑22, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

2. Зміст дисциплінарної скарги 

            Прокурор Щербина М.Ю. допустив неналежне виконання службових обов’язків, що призвело до порушення розумних строків та закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація) у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

За таких обставин скаржник вважає, що в діях прокурора Щербини М.Ю. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

 

3. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії надійшла дисциплінарна скаргі керівника Черкаської обласної прокуратури Вороніна О.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Щербиною М.Ю.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу 28 грудня 2021 року розподілено голові Комісії Гнатіву А.Я., яким за результатами її вивчення 04 січня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-832дс-4дп-22 стосовно Щербини М.Ю.

За результатами перевірки 04 лютого 2022 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Щербину М.Ю. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяв участь представник скаржника – заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1.

Прокурор Щербина М.Ю. розпочав участь у засіданні, однак згодом заявив про розгляд висновку без його участі, у зв’язку з чим Комісією прийнято рішення здійснення розгляду висновку стосвоно прокурора Щербини М.Ю. без його участі в засіданні.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача голову Комісії Гнатіва А.Я., представника скаржника – прокурора ОСОБА_1, який підтримав дисциплінарну скаргу, вичивши висновок та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Постановою від 16 квітня 2019 року прокурора Щербину М.Ю. визначено старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

За результатами проведеного досудового розслідування в кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА_2 за частиною третьою статті 187 Кримінального кодексу (далі – КК) України 16 червня 2020 року матеріали кримінального провадження відкрито стороні захисту в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України та вручено обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, про що долучено копію розписки.

Водночас, зазначена у розписці ОСОБА_2 інформація щодо дати отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування не відповідала даті складання та затвердження обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.

Так, до матеріалів наглядового провадження долучено копію обвинувального акта, у якому як дату його складання, так і затвердження зазначено 18 червня 2020 року.

Матеріали кримінального провадження 18 червня 2020 року з СВ Корсунь-Шевченківського ВП ГУНП в Черкаській області надійшли до Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області з обвинувальним актом, реєстром матеріалів досудового розслідування та розписками про їх отримання підозрюваною та захисником, та зареєстровані за вхідним номером 4612-20. Указаний лист адресовано прокурору Щербині М.Ю., яким і затверджено обвинувальний акт.

Супровідним листом від 18 червня 2020 року № 31/2-492вих-20 обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області. Зазначений супровідний лист підписано прокурором Щербиною М.Ю., однак на вказаному листі відсутня відмітка суду про його отримання. Також прокурором Щербиною М.Ю. цього ж дня зроблено відмітку в Єдиному реєстрі досудового розслідування про скерування обвинувального акта до суду, що відображено у вкладці про рух кримінального провадження.

Відповідно до інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» за вихідним документом № 31/2-492вих-20 від 18 червня 2020 року у вкладці «Адресати» вказано кореспондента Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області. Спосіб відправки «ПОШТА». Після створення електронний документ того ж дня – 18 червня 2020 року підписано Щербиною М.Ю. Документ зареєстровано спеціалістом Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 При цьому поточний стан документа у розділі «аудит дій» відображено «на відправці».

Водночас, відповідно до листа Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року № 03-06/88/2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до вказаного суду до зазначеної дати не надходив.

Керівником Смілянської окружної прокуратури 21 вересня 2021 року ініційовано перед керівництвом обласної прокуратури питання щодо проведення службового розслідування за вказаним фактом.

Опитана під час службового розслідування спеціаліст Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 повідомила, що обвинувальні акти після реєстрації передаються процесуальним керівникам для їх нарочної доставки до судів.

Відповідно до листа прокурора Щербини М.Ю. від 24 листопада 2021 року № 52/3-424вих-21 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) скеровано до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області. Отримання обвинувального акта судом підтверджено відтиском вхідного штампу суду.

Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області 08 грудня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) прийнято рішення про закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація) на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Судом констатовано, що підозрюваній та її захиснику 16 червня 2020 року відкрито матеріали кримінального провадження та надано доступ до них, останнім днем строку досудового розслідування є 21 червня 2020 року. Разом з тим, матеріали кримінального провадження доставлено до канцелярії суду лише 24 листопада 2021 року.

Прокурор Щербина М.Ю. під час здійснення дисциплінарного провадження повідомив, що обвинувальний акт за його дорученням вручав слідчий, який і відбирав розписку, а тому пояснити чому зазначено дату 16 червня 2020 року замість 18 червня 2020 року він не може. Він уваги на вказаний недолік не звернув.

Після вручення 18 червня 2020 року обвинувального акта сторонам провадження ним підготовлено та зареєстровано супровідний лист про його скерування до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області для розгляду по суті. Вказаний обвинувальний акт після реєстрації він отримав для нарочної доставки до суду, проте у зв’язку із зайнятістю доручив указану дію слідчому ОСОБА_4 Надалі з’ясувалось, що слідчий обвинувальний акт до суду не відніс. На теперішній час слідчого ОСОБА_4 з органів Національної поліції звільнено. Матеріали кримінального провадження прокурором Щербиною М.Ю. знайдено у службовому кабінеті, який раніше займав слідчий ОСОБА_4

Прокурор Щербина М.Ю. підтвердив, що був зобов’язаний передати обвинувальний акт до суду в межах строків досудового розслідування, однак, належно його не виконав. Це пов’язано з завантаженістю в роботі, жодного протиправного, а тим більше корисливого чи корупційного наміру в нього не було. 

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

            Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до наказу керівника Звенигородської місцевої прокуратури від 20 лютого 2020 року № 07 про розподіл обов’язків між прокурорськими працівниками Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області до обов’язків прокурора Щербини М.Ю. належало  процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, участь у судовому провадженні, здійснення нагляду за додержанням законів оперативними підрозділами територіальних органів Національної поліції України при проведенні оперативно-розшукової діяльності, забезпечення діловодства у відділі.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, самостійно складати обвинувальний акт, звертатися до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до частини четвертої статті 190 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені вимогами частини першої статті 291 та статті 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Згаданими нормами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування. Окрім цього, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Таку ж позицію зазначено в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, в якій, зокрема, вказано, що відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені частиною першою статті 291 та статтею 293 КПК України (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Передбачення процесуальним законом обов’язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Велика палата Єропейського суду з прав людини у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейським судом з прав людини у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Пунктом 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), який діяв до 30 вересня 2021 року, передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, контролює виконання доручень і вказівок, наданих слідчому, органу досудового розслідування, відповідному оперативному підрозділу, щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17 з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики надано тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення», яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Щербини М.Ю. відкрито у зв’язку з його можливим неналежним виконанням чи невиконанням службових обов’язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурор Щербина М.Ю. повинен був забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства.

Водночас через неналежне виконання службових обов’язків прокурором Щербиною М.Ю. не вжито належних заходів до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні для направлення обвинувального акта до суду в межах строків, визначених у статті 219 КПК України, що сприяло унеможливленню розгляду й вирішенню в передбачений законом спосіб питання щодо кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення особливо тяжкого злочину.

Як наслідок, прокурором Щербиною М.Ю. не забезпечено виконання завдань кримінального провадження.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Отже, прокурором Щербиною М.Ю. порушено вимоги статей 2, 9, 28, 36, 290, 291, 294 КПК України та пункту 3 розділу ІV Порядку № 51, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором Щербиною М.Ю. вказаного дисциплінарного проступку підтверджується:

-     висновком службового розслідування, затвердженим керівником Черкаської обласної прокуратури 29 листопада 2021 року;

-     ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація);

-     поясненнями прокурора Щербини М.Ю.;

-     поясненнями ОСОБА_№

-     листом Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року № 03-06/88/2021;

-     листом Смілянської окружної прокуратури від 24 листопада 2021 року № 52/3-424вих‑21.

Дії та бездіяльність прокурора Щербини М.Ю. належать до триваючих правопорушень, а тому днем припинення дисциплінарного проступку слід вважати 24 листопада 2021 року, тобто дату фактичного направлення ним обвинувального акта у кримінальному провадженні до суду, в результатаі чого судом ухвалено рішення про закриття кримінального провадження у зв’язку з закінченням строку досудового розслідування. Отже, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Щербини М.Ю. враховано його позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, характер проступку, ступінь вини, а тому Комісія дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Порядку проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, в режимі відеоконференції на період дії воєнного стану, рішенням Комісії від 09 березня 2022 року № 1зп-22 «Про особливості діяльності відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, в умовах воєнного стану», Комісія

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області Щербину Максима Юрійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Черкаської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Смілянської окружної прокуратури Черкаської області та прокурору Щербині М.Ю.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.