Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Офісу Генерального прокурора Мамедова Гюндуза Айдиновича, у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-794дс-204дп-21,

УСТАНОВИЛА:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Мамедов Гюндуз Айдинович, в органах прокуратури працює з жовтня 1996 року по цей час. Зокрема, з жовтня 2019 року до серпня 2021 року обіймав посаду заступника Генерального прокурора, а з 13 серпня 2021 року перебуває в статусі прокурора Офісу Генерального прокурора.

Присягу працівника прокуратури склав 04 лютого 2011 року.

Характеризується позитивно. Нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України», присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». Дисциплінарних стягнень не має.

Водночас, наказом Генерального прокурора від 05 серпня 2021 року № 1211ц, на підставі рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 02 серпня 2021 року № 143дп-21, Мамедова Г.А. звільнено з адміністративної посади – заступника Генерального прокурора.

2. Зміст дисциплінарної скарги

3. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

У зв’язку з неявкою прокурора Мамедова Г.А. Комісією 09 лютого 2022 року прийнято рішення про відкладення розгляду висновку.

Надалі скаржника та Мамедов Г.А. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засідання Комісії скаржник та прокурор Мамедов Г.А. не з’явилися.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру», вважає за можливе розглянути висновок за відсутності скаржника та прокурора.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Захарову О.С., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Наказами ректора Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова від 11 жовтня 2018 року № 2635-18 та від 27 грудня 2019 року № 3301-19 Мамедова Г.А., на підставі його заяви, зараховано за сумісництвом на посаду доцента (0,25 та 0,5 штатної одиниці, відповідно) кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики на період з 16.10.2018 по 30.06.2020 з оплатою праці.

На підставі поданої заяви Мамедова Г.А. 13 березня 2020 року звільнено з займаної посади згідно статті 38 КЗпП України.

Нарахована Мамедову Г.А. заробітна плата перераховувалась університетом, на підставі його заяв, до Громадської організації «Асоціація випускників та друзів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова».

Так, Мамедову Г.А. у 2018 році нараховано 4 793,42 грн заробітної плати, у 2019 році – 27 839,12 грн, у 2020 році – 11401,27 гривня.

Вказаний дохід також зазначений прокурором у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 – 2020 роки.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та нормативних актів Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова Мамедов Г.А. мав виконати покладене на нього навчальне навантаження.

Натомість, із запланованих на 2018/2019 навчальний рік 80 годин навчальної роботи, він виконав лише 64 години. Виконання Мамедовим Г.А. решти запланованої навчальної роботи, у тому числі виконання запланованих на 2019/2020 навчальний рік 202 годин, документально не підтверджено.

Таким чином, установлені обставини, що свідчать про порушення Мамедовим Г.А. вимог та обмежень, встановлених частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», а саме одержання без законних на те підстав доходу.

Надалі, 29 січня 2021 року, Мамедовим Г.А. подано анкету доброчесності прокурора, у якій за встановленою формою підтверджено усі відомості щодо власної доброчесності, у тому числі про те, що він не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, не порушував обмежень, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції, що не відповідає дійсності.

Анкету доброчесності прокурора, подану Мамедовим Г.А. у 2021 році, оприлюднено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.

За таких обставин Мамедов Г.А., стверджуючи в анкеті доброчесності, що він не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, не порушував обмежень, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції, створив умови, які суспільством можуть визнаватися як спосіб уникнення ним відповідальності, що суперечить вимогам професійної етики та поведінки прокурорів.

Перевіркою відомостей щодо порушення Мамедовим Г.А. правил внутрішнього службового розпорядку встановлено таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 12 серпня 2020 року № 375, погодженого профспілковим комітетом Офісу Генерального прокурора 04 серпня 2020 року, в Офісі Генерального прокурора встановлюється такий внутрішній службовий розпорядок прокурорів: початок роботи о 9.00 год упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13.00 до 13.45 год – упродовж робочого тижня; кінець робочого дня у понеділок – четвер о 18.00 год, у п’ятницю о 16.45 годин.

На підставі пункту 6 розділу ІІ цих Правил керівники структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора зобов’язані контролювати присутність на роботі прокурорів упродовж робочого дня.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів Офісу Генерального прокурора у структурних підрозділах Офісу Генерального прокурора ведеться облік робочого часу прокурорів шляхом складання відповідальною особою табелів обліку робочого часу.

Щомісячно 13 і 23 числа табель обліку робочого часу передається до бухгалтерської служби за підписом керівника структурного підрозділу, відповідальної за це особи і працівника кадрового підрозділу.

Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів Офісу Генерального прокурора встановлено, що про свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами. У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.

Прокурор не пізніше наступного робочого дня після виходу на роботу повинен надати докази поважності причини відсутності на роботі.

Комісією встановлено, що Мамедов Г.А. з Правилами внутрішнього службового розпорядку прокурорів Офісу Генерального прокурора ознайомився 19 серпня 2020 року. Підписаний Мамедовим Г.А. документ про ознайомлення зберігається у матеріалах особової справи.

Наказом Генерального прокурора від 05 серпня 2021 року № 1211ц, на підставі рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 02 серпня 2021 року № 143дп-21, Мамедова  Г.А. звільнено з адміністративної посади – заступника Генерального прокурора.

У зв’язку зі звільненням з адміністративної посади, наказом Генерального прокурора від 13 серпня 2021 року № 1231ц Мамедову Г.А. тимчасово визначено робоче місце в Департаменті кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 15/13.

У день звільнення Мамедова Г.А. з адміністративної посади він був відсутній на робочому місці, у зв’язку з цим Офісом Генерального прокурора на зазначені ним в особистому листку з обліку кадрів адреси направлено відповідні листи з інформуванням його щодо прийнятих кадрових рішень.

Разом з цим, прокурор Мамедов Г.А. з невідомих причин відсутній на робочому місці, тому із зазначеними наказами не ознайомлений.

Із матеріалів судової справи № 640/24698/21, яка перебуває на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва, вбачається, що Мамедов Г.А. дізнався про існування наказу Генерального прокурора від 05 серпня 2021 року № 1211ц 26 серпня 2021 року після отримання поштового відправлення.

Водночас незважаючи на ознайомлення з наказом Генерального прокурора про своє звільнення, Мамедов Г.А. до Офісу Генерального прокурора не прибув, на телефонні дзвінки не відповідав, будь-яких документів щодо поважності причин відсутності на робочому місці прокурор Мамедов Г.А. не надав.

З електронних листків непрацездатності вбачається, що Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Голосіївського району міста Києва на Мамедова Г.А. заповнювались електронні листки тимчасової непрацездатності № 2000270588-1 за період з 10 до 14 вересня 2021 року,  № 2000314373-1 за період з 15 до 17 вересня 2021 року, № 2000815064-1 за період з 04 до 08 жовтня 2021 року, Комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району міста Києва на Мамедова Г.А. заповнювались електронні листки тимчасової непрацездатності № 690032-2001117159-1 за період з 11 до 13  жовтня 2021 року,  № 814575-2001369911-1 за період з 18 по 22 жовтня 2021 року, № 814575-2001838456-1 на 23 жовтня 2021 року, Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Мамедова Г.А. заповнювались електронні листки тимчасової непрацездатності № 1077790-2001855166-1 за період з 26 жовтня до 02 листопада 2021 року, № 1077790-2002214591-1 за період з 03 по 05 листопада 2021 року, Комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва на Мамедова Г.А. заповнювався електронний листок тимчасової непрацездатності № 1390894-2002528310-1 за період з 08 до 19 листопада 2021 року.

Згідно з інформації Департаменту охорони здоров’я Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26 листопада 2021 року документально підтверджуються лише зазначені вище факти звернення Мамедова Г.А. за медичною допомогою та видача медичними закладами висновків про тимчасову втрату ним непрацездатності.

Наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» визначено, форму № П-5, у якій у зв’язку з неявкою на робоче місце з нез’ясованих причин, у табелі обліку використання робочого часу проставляється літера «І» (інші причини неявки»).

У табелі обліку використання Мамедовим Г.А. робочого часу за вересень 2021 року, а саме 01 – 03 вересня 2021 року, 06 – 10 вересня 2021 року, 13 – 17 вересня 2021 року, 20 – 24 вересня 2021 року, 27 – 30 вересня 2021 року поставлено відмітку «І».

Згідно табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2021 року 01 жовтня 2021 року, 23 жовтня 2021 року, 25 – 29 жовтня 2021 року проставлені відмітки «І».

Окрім того, комісією у складі працівників Офісу Генерального прокурора складені Акти про те, що прокурор Мамедов Г.А. відсутній на робочому місці кожного робочого дня упродовж грудня 2021 року, а також акт про те, що 09 вересня 2021 року о 16 год. 40 хв. було зателефоновано з робочого номеру (конфіденційна інформація) на мобільний номер (конфіденційна інформація), який належить Мамедову Г.А. для з’ясування причин його відсутності на роботі з метою складання табелю обліку використання робочого часу. Номер не відповідав.

За інформацію з бази даних електронної системи контролю та управління доступом до Генеральної прокуратури України (Stop Net) Мамедов Г.А. не використовував електронну перепустку для проходу до службових приміщень по вул. Різницька, 13/15 у період з 02 серпня 2021 року до 18 листопада 2021 року.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ______ отримано інформацію з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, згідно якої Мамедов Г.А. перетинав державний кордон України 13 серпня 2021 року за маршрутом Київ-Баку, 10 серпня 2021 року за маршрутом Баку-Київ, 08 жовтня 2021 року за маршрутом Київ-Стамбул, 11 жовтня 2021 року за маршрутом Баку-Київ.

Таким чином, він перебував за межами України у періоди з 13 серпня 2021 року до 10 вересня 2021 року та з 08 жовтня 2021 року до 11 жовтня 2021 року, а не на робочому місці.

Після призначення Мамедова Г.А. на посаду заступника Генерального прокурора, згідно з наказом Генерального прокурора від 18 жовтня 2019 року № 1151ц, у грудні 2019 року в його службовому кабінеті № 1201Б, розташованого в адміністративній будівлі Б Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) встановлені технічні засоби захисту інформації, які належать Офісу Генерального прокурора, а саме генератор шумових сигналів МАРС ТЗО-4-2 та три акустичних колонки МАРС-АКЗ.

Надалі після його звільнення з посади та припинення користування зазначеним кабінетом ці технічні засоби зникли, їх відсутність зафіксовано в акті обстеження.

Первісна вартість вказаного майна становить 12 960 гривень.

Згідно з інформацією комунально-експлуатаційного відділу Департаменту логістики, ресурсного та матеріального забезпечення Офісу Генерального прокурора, після призначення Мамедова Г.А. на посаду заступника Генерального прокурора у кабінеті № 1201Б та приймальні було замінено серцевини замків та обидва повні комплекти ключів передано головним спеціалістам зазначеного відділу, а обслуговування кабінету та приймальні здійснювалось лише в особистій присутності Мамедова Г.А. або його секретарів.

Будь-якої інформації або інших відомостей щодо демонтажу або місцезнаходження вказаних технічних засобів захисту інформації Мамедов Г.А. не надав.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого органом рішення

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Мамедова Г.А., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно зі статтею 3 цього Закону діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Законом України «Про прокуратуру» (частиною другою статті 15) визначено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Положеннями статей 5, 7, 10, 11, 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів визначено, що професійна діяльність прокурора має ґрунтуватись на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Прокурор у прийнятті конкретних рішень повинен бути самостійним, керуватися вимогами закону, морально-етичними принципами професії, відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів.

Прокурор має бути об’єктивним у відносинах з громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність. Прокурор повинен використовувати ввірене йому службове майно бережливо та лише за призначенням.

Крім цього, згідно статті 21 вище згаданого Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої особисті погляди чи переконання. Прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резон

Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі  – КЗпП України) визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Статтею 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Працівник, якого офіційно працевлаштовано згідно з нормами КЗпП  України, є захищеною стороною трудових відносин. Тому звільнити такого працівника за ініціативою роботодавця можливо лише у випадках, передбачених законодавством. Зокрема, такою підставою є прогул.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/30491, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», відносяться до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,
15-17 жовтня 2008 року) держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Відповідно до підпункту «a», «b», «c» пункту 1 Стандартів професійної відповідальності та викладення основних обов’язків і прав прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною асоціацією прокурорів, прокурори повинні: завжди підтримувати честь та гідність своєї професії; завжди поводитись професійно, згідно із законом, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.

Окрім того, при виконанні своїх обов’язків прокурори, зокрема, повинні: а) справедливо, неупереджено й об’єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; (…) (пункт 24 Рекомендації Rec  (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам – членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі – Рекомендація Rec (2000) 19), ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи (далі – Комітет Міністрів) на 724 засіданні заступників міністрів 6 жовтня 2000 року).

Рекомендацією Rec (2000) 19 підкреслюються дві істотні вимоги: поважати права окремої особи і прагнути ефективності, за яку прокурор частково несе відповідальність (Коментар до індивідуальних рекомендацій за пунктом 24 Рекомендації Rec (2000) 19).

Стосовно такої відповідальності Рекомендація Rec (2000) 19, зокрема, передбачає, що держава повинна вжити заходів, щоб дисциплінарне судочинство проти прокурорів регулювалося законом і гарантувало справедливу й об’єктивну оцінку та рішення, що є предметом незалежного і неупередженого нагляду (підпункту «ґ» пункт 5).

Враховуючи згадане, порушення Мамедовим Г.А. вимог законодавства свідчить про невиконання ним вимог щодо професійної відповідності, загальновизнаних світовою спільнотою прокурорів обов’язків прокурора, ігнорування вимог закону, що для прокурора є неприпустимим.

Також такі дії Мамедова Г.А. свідчать про недотримання ним обов’язку встановленого статтею 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, зокрема дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Окрім того, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 800/578/17 (П/9901/298/18) встановлено та підтверджено, що прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності і, виходячи із системного тлумачення частини п’ятої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», це є службовим обов’язком усіх осіб, які обіймають посади прокурора.

Згідно з пунктом 5 розділу II Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 16 червня 2016 року № 205, неподання, несвоєчасне подання анкети доброчесності прокурором без поважних причин або подання анкети, у якій прокурор не підтверджує визначені нею твердження, свідчить про невиконання ним обов’язку, передбаченого частиною п’ятою статті 19 Закону України «Про прокуратуру», та є підставою для притягнення його до відповідальності. Отже, Верховний Суд констатував, що порушення, допущені прокурором під час заповнення і подання анкети доброчесності, свідчать про неналежне виконання службових обов’язків, а також є дією, що порочить звання прокурора і може викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи з положень пункту 3 частини четвертої, частини п’ятої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції, допущені Мамедовим Г.А. під час безпідставного отримання заробітної плати у Одеському національному університету ім. І.І. Мечнікова, а також заповнення і подання анкети доброчесності з відомостями, що не відповідають дійсності, свідчать про вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також вчинення ним грубого порушення правил прокурорської етики, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Водночас доводи дисциплінарної скарги щодо не забезпечення Мамедовим Г.А. належного поводження зі службовим майном, внаслідок чого воно втрачено, як наслідок порушення ним норм прокурорської етики, під час дисциплінарного провадження жодним чином не підтверджені.

Так, скаржником не надано доказів, які підтверджують передачу Мамедову Г.А. в користування (зберігання) згаданого майна.

Окрім того, обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності, стандарту «поза всяким розумним сумнівом» слід віддати перевагу перед стандартом «баланс ймовірностей».

Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів: це не означає, що у його достовірності взагалі не має сумнівів, але означає, що всі альтернативні  можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. Підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства – гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім’я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що «при оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом» (див. Ireland v. The United Kinqdom, 18 January 1978, Series A, № 25, pp. 64-65, §161). Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів».

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні не вдалося встановити вину прокурора Мамедова Г.А. «поза всяким розумним сумнівом».

Крім того, слід взяти до уваги загальний правовий постулат, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія дійшла висновків, що доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими та такими, які знайшли своє часткове підтвердження.

Прокурор Мамедов Г.А. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5 та 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» та накладенню дисциплінарного стягнення за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості                               та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Вчинення прокурором Мамедов Г.А. дисциплінарного проступку підтверджується:

– дисциплінарною скаргою керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора;

– наказом Генерального прокурора від 13 серпня 2021 року № 1231ц, згідно з яким прокурору Мамедову Г.А. тимчасово визначено робоче місце в Департаменті кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора;

– табелями обліку використання робочого часу за серпень, вересень та жовтень 2021 року відповідно;

– актами про те, що прокурор Мамедов Г.А. відсутній на робочому місці в  Департаменті кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора  кожного робочого дня упродовж грудня 2021 року;

– інформацією з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину Мамедовим Г.А. державного кордону;

– відомостями з бази даних електронної системи контролю та управління доступом до Генеральної прокуратури України (Stop Net).

Встановлено, що з моменту порушення Мамедовим Г.А. вимог законодавства про запобігання корупції пройшло більше 20 місяців, оскільки останнє безпідставне нарахування та виплата Мамедову Г.А. заробітної плати в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечнікова відбулось у березні 2020 року.

Враховуючи викладене, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону України «Про прокуратуру» строк для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за фактом грубого порушення правил прокурорської етики сплинув.

Однак,  щодо порушення прокурором правил внутрішнього службового розпорядку цей строк не сплинув.

При визначенні виду стягнення, що має бути застосованим до Мамедова Г.А., взято до уваги позитивну характеристику прокурора, тривалий час роботи в органах прокуратури, наявність у нього заохочень.

З іншого боку, підлягає врахуванню очевидна недбалість прокурора, небажання виконувати службові обов’язки, а також те, що вказані дії підривають авторитет самого прокурора, органів прокуратури та держави в цілому.

Окрім цього, грубий характер дисциплінарного правопорушення прокурора Мамедова Г.А. є очевидним, оскільки порушення правил внутрішнього службового трудового розпорядку не може бути виправдано жодними обставинами, є несумісним із подальшим зайняттям ним будь-якої посади в органах прокуратури.

Зазначене вище діяння Комісія вважає достатньою підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке є найбільш суворим і застосовується лише в тому випадку, коли немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону України «Про прокуратуру».

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА:

Притягнути прокурора Офісу Генерального прокурора Мамедова Гюндуза Айдиновича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, скаржнику та прокурору Мамедову Г.А.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.