Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області Грушовенка Євгенія Григоровича (далі – прокурор Грушовенко Є.Г.), у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-685дс-166дп-21,

 

УСТАНОВИЛА :

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Грушовенко Євгеній Григорович, в органах прокуратури працює з серпня 2008 року. З 16 березня 2021року – на посаді прокурора Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області (посада на час складання висновку). На час розгляду висновку та прийняття рішення Грушовенко Є.Г. перебуває на  посаді прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Черкаської області (з 13 січня 2022 року). Присягу працівника прокуратури склав 2 лютого 2011 року. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурора  ознайомився 23 червня 2017 року.

Зі змісту службової характеристики вбачається, що Грушовенко Є.Г. зарекомендував себе позитивно, однак не завжди проявляє наполегливість, допускає недоліки та прорахунки.

 

2. Зміст дисциплінарної скарги

До Комісії 17 листопада 2021 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури Вороніна О.В. про вчинення прокурором Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області Грушовенком Євгенієм Григоровичем дисциплінарного проступку на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури.

Скаржником зазначено, що прокурор Грушовенко Є.Г., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1 від 2 лютого 2019 року  стосовно ОСОБА1 за частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України) та КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2  від 28 серпня 2019 року стосовно ОСОБА2 за частиною другою статті 307 КК України, допустив порушення вимог статей 2, 7, 9, 28, 36, 294 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному проваджені, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 51 від 28 березня 2019 року (далі – Порядок), статті 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Зокрема, прокурор Грушовенко Є.Г. перед погодженням повідомлення про підозру особі та при скеровуванні обвинувального акту до суду у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1 від 2 лютого 2019 року  стосовно ОСОБА1 повинен був, але не звернув увагу на те, що особова справа ОСОБА1отримана з порушенням вимог статті 159 КПК України. До матеріалів досудового розслідування не долучені підписані уповноваженими особами процесуальні документи, як-то: постанова про призначення групи прокурорів; доручення слідчому про проведення досудового розслідування. Зазначене є істотним порушенням вимог частини шостої статті 110 КПК України.

Також, у цьому провадженні прокурор не звернув увагу на відсутність заяви Управління соціального захисту населення Черкаської міської ради про визнання потерпілим, тобто порушив вимоги частин першої-третьої статті 55 КПК України, а при затвердженні обвинувального акта, в порушення правил частини другої статті 290 КПК України, не повідомив підозрюваній і її захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів. Не надав прокурор відповідного доручення і слідчому.

Зазначене потягло за собою визнання всіх отриманих у кримінальному провадженні доказів недопустимими, а вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси 26 квітня 2021року ОСОБА1 виправдано через недоведеність  у її діянні складу кримінального правопорушення.

Окрім того, 19 грудня 2019 року Грушовенко Є.Г., як старший групи прокурорів у кримінальному провадженні  КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2  від 28 серпня 2019 року щодо ОСОБА2, надав слідчому доручення про надання доступу стороні захисту до матеріалів досудового розслідування. Тоді ж,  в порушення вимог частин дев’ятої, десятої статті 290 КПК України,  без підтвердження вручення вказаного повідомлення та за відсутності будь-яких даних щодо зволікання підозрюваною та її захисниками при  ознайомленні з матеріалами, погодив клопотання про звернення до суду для встановлення стороні захисту строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду  м. Черкаси  від 15 лютого 2021 року (справа № 712/16497/19) відмовлено у задоволенні клопотання через відсутність будь-яких доказів та підтверджуючих документів щодо повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів кримінального провадження.

Оскільки у період з 19 грудня 2019 року по 15 лютого 2021 року  Грушовенко Є.Г. жодних дій щодо фактичного виконання вимог статті 290 КПК України не вчиняв, слідчому у кримінальному провадженні вказівок з цього приводу не давав – скаржник вважає, що прокурор не виконав вимог закону про розумність строків, самоусунувся від виконання повноважень прокурора у кримінальному провадженні, не забезпечив виконання його завдань.

На  переконання скаржника, наведені факти  неналежного виконання службових обов’язків Грушовенком Є.Г. є підставами передбаченими  статтею 43 Закону України «Про прокуратуру» для  притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності

 

3. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

За допомогою автоматизованої системи розподілу (протокол розподілу від 17 листопада 2021 року № 685дс-21) дисциплінарна скарга передана члену Комісії  Цуркану М.І. для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Цурканом М.І. 24 листопада 2021 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Грушовенка Є.Г. (№ 07/3/2-685дс-166дп-21). Постановою прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури від 07.12.2021 Комісії надано дозвіл на розголошення таємниці досудового розслідування у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 3, а постановою прокурора тієї ж прокуратури від 06.12.2021 надано дозвіл на  розголошення таємниці досудового розслідування у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА  ІНФОРМАЦІЯ 2.

Отримано: копії матеріалів службового розслідування за фактом порушень, що можуть свідчити про використання прокурорами Черкаської місцевої та окружної прокуратур, в тому числі Грушовенком Є.Г., своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; окремі копії матеріалів кримінального провадження КОНФІДЕНЦІЙНА    ІНФОРМАЦІЯ 1 від 2 лютого 2019 року стосовно ОСОБА1 за частиною першою статті 190 КК України; пояснення прокурора Грушовенка Є.Г.; пояснення керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА4; пояснення першого заступника керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА3; відомості, що характеризують особу прокурора Грушовенка Є.Г.

Проведено перевірку та 17 січня 2022 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора. Запропоновано накласти на прокурора стягнення у виді догани.

Скаржник та прокурор Грушовенко Є.Г. своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяв участь прокурор Грушовенко Є.Г., а від скаржника – начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Черкаської обласної прокуратури Якушина О.В.    

 

4. Досліджені Комісією джерела інформації та встановлені на їх підставі обставини

Заслухавши доповідача – члена Комісії Цуркана М.І., прокурора Грушовенка Є.Г., представника скаржника Якушину О.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

4.1 Інформація у кримінальному провадженні  КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1 від 2 лютого 2019 року  стосовно ОСОБА1 за частиною першою статті 190 КК України

Черкаським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області 5 червня 2018 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті  364 КК України.  Під час розслідування цього провадження встановлені обставини, що могли свідчити про вчинення ОСОБА1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. У зв’язку з цим, Черкаським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області 02 лютого 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості за КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 лютого 2019 року прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні, визначено ОСОБА5 та Грушовенка Є.Г.

Прокурор Грушовенко Є.Г., як процесуальний керівник у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 3, 4 лютого 2019 року постановив виділити в окреме провадження матеріали по факту заволодіння чужим майном шляхом обману, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статтею 190 КК України. Виділенню, серед іншого, підлягали: копія ухвали Соснівського районного суду про тимчасовий доступ до речей та документів від 27 червня 2018 року, особова справа ОСОБА1

Водночас, матеріали зазначеного кримінального провадження містять постанову від 4 лютого 2019 року про визначення у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1 групи прокурорів у складі прокурорів Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА5 і Грушовенка Є. та доручення слідчому Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА6 про проведення досудового розслідування, у яких відсутній підпис начальника СВ Черкаського В.П. ГУ НП в Черкаській області ОСОБА8.

Разом з тим, Грушовенком Є.Г. 21 лютого 2019 року погоджено повідомлення про підозру ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, а 26 лютого 2019 року затверджено обвинувальний акт, який 28 лютого 2019 року скеровано до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

У процесі судового розгляду захисник обвинуваченої заявив клопотання про відвід Грушовенку Є.Г. з тих мотивів, що прокурор, який підтримує державне обвинувачення, не повноважений на такі дії, оскільки  під час досудового розслідування перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури, у порушення вимог частини 6 статті 110 КПК України, не підписав винесену 04 лютого 2019 року постанову про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників), до якої включено прокурора Грушовенка Є.Г. Ця обставина позбавляє прокурора  права на виконання повноважень передбачених статтею 36 КПК України, зокрема й повідомляти особі про підозру та підтримувати державне обвинувачення в суді.

Придніпровський районний суд м.Черкаси ухвалою від 22 травня 2019 року (справа № 711/1995/19) дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та відвів прокурора. З цього дня Грушовенком Є.Г. повноваження прокурора у згаданому кримінальному провадженні не здійснювалися.

Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2021 року (справа № 711/1995/19)  ОСОБА1 виправдано. За результатами дослідження процесуальних документів судом, на підставі статей 86, 87, 89, 159 КПК України, визнано оригінал особової справи ОСОБА1, вилучений в Управлінні праці та соціального захисту населення Черкаської міської ради, недопустимим доказом, оскільки відсутні відомості про надання судом дозволу на тимчасовий доступ до документів.

Суд також послався на невідповідність вимогам частини шостої статті 110 КПК України  постанови про призначення групи прокурорів від 4 лютого 2019 року та доручення слідчому про проведення досудового розслідування від 2 лютого 2019 року, зазначивши, що згідно з правовою позицією, викладеною в постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у справі №754/7061/15, це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призводить до визнання всіх отриманих у кримінальному провадженні доказів недопустимими.

Констатовано порушення вимог статей 9, 55 КПК України у процесі визнання Управління соціального захисту населення Черкаської міської ради потерпілим, оскільки у наданих  документах і в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні  відомості щодо надходження заяви про визнання потерпілим та залучення представника, а відповідно  до частини другої статті 55 КПК України права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження.

Встановлено судом також порушення вимог статті 110 КПК України  при прийнятті прокурором рішення про доручення слідчому надати доступ та ознайомити сторони з матеріалами досудового розслідування та повідомленні про завершення досудового слідства, оскільки вони не містять дати винесення та не підписані офіційною особою.

За висновком суду, обвинувачення ОСОБА1 в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, оскільки пред’явлено унаслідок істотного порушення кримінального процесуального закону, поверхового та неякісного проведення досудового розслідування, без наявності у матеріалах кримінального провадження належних та достатніх доказів винуватості особи. Прокурором її  винуватість не доведено.

 

4.2 Пояснення представника скаржника та прокурора Грушовенка Є.Г. стосовно кримінального провадження  КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1

На засіданні Комісії представник скаржника погодилася із висновком члена Комісії. Зазначила, що вважає доведеним вчинення прокурором Грушовенком Є.Г. дисциплінарного проступку під час здійснення ним процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні.

Грушовенко Є.Г. пояснив Комісії, що визнає допущення  порушень при погодженні повідомлення про підозру ОСОБА1 у кримінальному провадженні  КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1 від 02 лютого 2019 року. З його слів це сталося внаслідок дій  слідчої СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА6, яка упродовж строку досудового розслідування матеріали кримінального провадження для вивчення йому не направляла та не надавала. Погодження повідомлення про підозру  здійснювалося на підставі особової справи.

Погодився з висновком про закриття дисциплінарного провадження за  фактом цього порушення у зв’язку із закінченням строків накладення дисциплінарного стягнення.

 

4.3 Інформація у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2  від 28 серпня 2019 року за частиною другою статті 307 КК України щодо  ОСОБА2

Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА  ІНФОРМАЦІЯ 2  від 28 серпня 2019 року стосовно ОСОБА2 за частиною другою статті 307 КК України.

Відповідно до постанови заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА3 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, з 24 жовтня 2019 року процесуальне керівництво  здійснювалось Грушовенком Є.Г. та ОСОБА7.

Грушовенко Є.Г., як старший групи прокурорів, 24 жовтня 2019 року погодив повідомлення про підозру ОСОБА2  за частиною другою статті 307 КК України.

19 грудня 2019 року Грушовенко Є.Г. доручив слідчому надати доступ стороні захисту до матеріалів кримінального провадження та одночасно погодив клопотання слідчого про встановлення строку для ознайомлення обвинуваченої та сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Розгляд клопотання тривав з 20 грудня 2019 року до 15 лютого 2021 року. Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2021 року (справа № 712/16497/19) відмовлено у задоволенні  клопотання через відсутність будь-яких доказів і підтверджуючих документів щодо повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 14 липня 2021 року № 76 проведено службове розслідування за фактом порушень, що можуть свідчити про використання прокурорами Черкаської місцевої та окружної прокуратур, в тому числі Грушовенком Є.Г., своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

За змістом  висновку комісії із службового розслідування, затвердженого  10 вересня 2021 року керівником Черкаської обласної прокуратури Вороніним О.В.,   відомості про можливе використання прокурором службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб не знайшли свого підтвердження.  Разом з тим, зазначено, що прокурор Грушовенко Є.Г., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, мав виконувати завдання кримінального провадження (стаття 2 КПК України), дотримуватись таких загальних засад судочинства як законність та розумність строків (статті 7, 9, 28 КПК України), однак самоусунувся від виконання вказаних повноважень.

 

4.6 Пояснення представника скаржника та прокурора Грушовенка Є.Г. стосовно кримінального провадження КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2 

Представник скаржника погодилася із висновком члена Комісії та зазначила, що на підставі доручення прокурора Грушовенка Є.Г.,  19 грудня 2019 року слідчим надано доступ стороні захисту до матеріалів кримінального провадження. Того ж дня підозрюваній підготовлено відповідне повідомлення. Повістки ОСОБА2 та її захисникам направлені 24 грудня 2019 року про виклик на дати, що виходили за межі строків досудового розслідування. Вважає, що прокурор Грушовенко Є.Г. безпідставно погодив клопотання про встановлення строків на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, яке судом відхилено. Жодних інших дій щодо фактичного виконання вимог статті 290 КПК України прокурор  не вчиняв, слідчому у кримінальному провадженні вказівок з цього приводу не надавав. 

Прокурор Грушовенко Є.Г. у поясненнях Комісії визнав факт звернення до суду з клопотанням про встановлення строків на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у день надання доступу стороні захисту до матеріалів кримінального провадження. Водночас зазначив, що мав підстави для такого звернення, оскільки сторона захисту раніше  неодноразово ігнорувала виклики до слідчого. Дії щодо продовження строку досудового розслідування не вживались. Підстави передбачені КПК України для такого продовження відсутні.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не минув, оскільки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не завершено, а строк його здійснення не входить до строків досудового розслідування. У розпорядженні сторони обвинувачення є ще п’ять днів строку досудового розслідування, які почнуть спливати після завершення виконання вимог статті 290 КПК України. 

Просив врахувати, що з дня погодження клопотання про встановлення строків на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування  пройшло більше одного року.

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого органом рішення

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Грушовенка Є.Г., Комісія виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру, серед іншого, покладаються функції підтримання державного обвинувачення у суді, нагляд за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство.

Загальні права та обов’язки прокурора, окреслені статтею 19  цього Закону і серед них зазначено обов’язок діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону України «Про прокуратуру»  встановлено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. В судовому провадженні державне обвинувачення прокурором підтримується також з використанням прав і виконанням обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 22 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно із статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Серед загальних засад кримінального провадження, наведених у статті 7 КПК України, заначено законність та розумність строків.

Поняття законності наведено у статті 9 КПК у якій, зокрема, зазначено, що під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Стосовно розумності строків, то цей термін розкрито у статті 28 КПК України. За змістом частини першої цієї норми під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор (частина друга статті 28 КПК України). У частині третій цієї статті наведені критерії для визначення розумності строків кримінального провадження.

Як сторона обвинувачення, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та наділений достатніми повноваженнями для забезпечення виконання завдань кримінального провадження ( стаття 36 КПК України).

За правилами частини першої статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Частиною десятою статті 290 КПК України визначено правило, згідно з яким сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Стосовно строків досудового розслідування, то за правилами частини першої статті 219 КПК України він обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені статтею 219 КПК України.

Пунктом 3 розділу IV Порядку, який діяв до 1 жовтня 2021 року, прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

Наведені обставини дають Комісії підстави для висновку про те, під час здійснення нагляду за додержанням законів у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1 прокурор Грушовенко Є.Г. повинен був забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.

Однак, всупереч цьому, він не пересвідчився у наявності повноважень здійснювати процесуальне керівництво, перед погодженням повідомлення про підозру особі не забезпечив дотримання вимог законів щодо перевірки повноти та допустимості доказів, не звернув уваги на порушення вимог щодо належного отримання особової справи ОСОБА1, не відслідкував дотримання порядку залучення до справи потерпілої особи, тобто порушив вимоги статей 2,7,9,36 КПК України.

Такі порушення призвели до настання негативних наслідків, а саме: усунення прокурора з кримінального провадження та виправдання особи унаслідок істотного порушення кримінального процесуального закону, поверхового та неякісного проведення досудового розслідування, без наявності у матеріалах кримінального провадження належних та достатніх доказів.

Зазначені порушення мають кваліфікуватися як невиконання та неналежне виконання службових обов’язків, тобто є обставиною, що може бути підставою, передбаченою пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2, Грушовенко Є.Г. не дотримав вимог щодо забезпечення завдання кримінального провадження (стаття 2 КПК України), неналежно організував відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290 КПК України), порушив вимоги щодо розумності строків, оскільки погодив клопотання про встановлення строків на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у день надання доступу стороні захисту до матеріалів кримінального провадження, тобто без врахування часу об’єктивно необхідного стороні для виконання процесуальної дії (частина перша статті 28 КПК).

Наведені порушення є невиконанням та неналежним виконанням службових обов’язків прокурором, тобто обставиною, що також може бути підставою, передбаченою пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», для притягнення Грушовенка Є.Г. до дисциплінарної відповідальності.

 

Щодо строків накладення на прокурора дисциплінарного стягнення

Закон України «Про прокуратуру» не містить визначення дисциплінарного проступку прокурора. Не розкритий цей термін і у Кодексі законів про працю України, який є загальним по відношенню до інших законів, що регулюють трудову/службову діяльність. Правова позиція Верховного Суду з питання сутності поняття дисциплінарного проступку у сфері трудових відносин зводиться до того, що таким визначається  винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку (Постанова Верховного Суду  від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17).

Натомість, у частині першій статті 65 Закону України «Про державну службу» зазначено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У той же час, у частині першій статті 43  Закону України «Про прокуратуру» зазначено підстави з яких прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Зокрема це: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

З наведеного вбачається, що дисциплінарний проступок може проявитися у формі дії або бездіяльності. Це діяння має бути протиправним, винним, а між ним і порушенням або неналежним виконанням покладених на прокурора службових обов'язків  повинен існувати причинний зв'язок.

Узагальнюючи викладене, Комісія доходить до висновку, що дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленим Законом України «Про прокуратуру»   та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Законодавець по різному визначає строки накладення стягнення за вчинення публічними службовцями дисциплінарного проступку та початок перебігу цих строків. Так, частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Частиною п’ятою статті 74 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Натомість, частиною четвертою статті 48 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Це означає, що для належного обчислення річного строку у межах якого можливе накладення стягнення, дисциплінарний орган зобов’язаний визначити день вчинення проступку. Його визначення не є складним у разі вчинення прокурором конкретної протиправної дії у конкретно встановлений день, незалежно від дня виявлення правопорушення. Такий підхід сповідується і Верховним Судом, який зазначив, що початок перебігу річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності пов’язується з днем вчинення проступку, а не з днем його виявлення (Рішення Верховного Суду від 10 квітня 2018 року  у справі №9901/480/18).

Разом з тим, окремі правопорушення можуть починатися з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або припинення правопорушення. У теорії права таке правопорушення визначається як триваюче, хоча чинне законодавство зміст цього поняття не розкриває. Правові позиції Верховного Суду дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення», а відтак днем обчислення річного строку для накладення на  прокурора дисциплінарного стягнення  буде день належного виконання ним установленого обов’язку або день припинення правопорушення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №810/1224/17 (К/9901/17539/18).

Застосовуючи наведені підходи Комісія доходить висновків про наступне.

Обидві події, щодо яких проводилася перевірка, підпадають під визначення триваючого правопорушення, а тому для забезпечення виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» необхідно встановити день вчинення проступку.

Що стосується дій (бездіяльності) Грушовенка Є.Г. у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1, таким днем необхідно вважати 22 травня 2019 року, тобто день ухвалення судом рішення про відвід прокурора, який з цього часу втратив процесуальні повноваження, а, відтак, припинилося триваюче правопорушення. Відповідно річний строк для накладення на  прокурора Грушовенка Є.Г. дисциплінарного стягнення сплив 22 травня 2020 року.

Отже, за порушення у цьому провадженні, на прокурора Грушовенка Є.Г. не може бути накладено дисциплінарне стягнення у зв’язку із закінченням річного строку, протягом якого може бути прийнято таке рішення.

Стосовно діяльності Грушовенка Є.Г. у кримінальному провадженні КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2, то днем вчинення проступку варто вважати 16 березня 2021 року, тобто день фактичного припинення повноважень на посаді прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області, з якого відраховується річний строк і він спливає 16 березня 2022 року.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно Грушовенка Є.Г., Комісія враховує, що прокурор тривалий час перебуває на публічній службі, неодноразово заохочувався Генеральним прокурором та керівництвом прокуратури Черкаської області. Разом з тим, врахуванню підлягає і грубий характер діяння, оскільки, серед інших причин, правопорушення потягло незавершеність досудового розслідування по теперішній час.

За цих обставин, для досягнення мети дисциплінарного провадження, достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на Грушовенка Є.Г. дисциплінарного стягнення у виді догани.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47–49, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, Комісія

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Грушовенка Євгенія Григоровича до дисциплінарної відповідальності за порушення, допущені у кримінальному провадженні зареєстрованому у  Єдиному реєстрі досудових розслідувань за  КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 2, та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Закрити дисциплінарне провадження стосовно прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Грушовенка Євгенія Григоровича за порушення, допущені у кримінальному провадженні зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 1.

Копію рішення направити  керівнику Черкаської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Грушовенку Євгенію Григоровичу та керівнику Черкаської окружної прокуратури Черкаської області.  

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.