Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Лещенко Антон Юрійович, в органах прокуратури працює з листопада 2011 року, на посаді першого заступника керівника Коростенської окружної  прокуратури Житомирської області з квітня 2021 року.

За час роботи характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Присягу працівника прокуратури прийняв 28 вересня 2012 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 06 листопада 2018 року.

Автор скарги зазначив, що постановою першого заступника керівника Коростенської окружної  прокуратури від 03 лютого 2021 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) визначено групу прокурорів у складі прокурорів: Лещенка А.Ю. (старший групи), ОСОБА 1, ОСОБА 2, ОСОБА 3.

Постановою виконувача обов’язків першого заступника керівника Коростенської окружної  прокуратури Лещенка А.Ю. від 18 березня 2021 року    у цьому кримінальному провадженні визначено групу прокурорів у складі: ОСОБА 1 (старший групи), ОСОБА 3, Лещенка А.Ю.

Згадане кримінальне провадження виділено з провадження № (конфіденційна інформація). Під час досудового розслідування останнього на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, слідчими Державного бюро розслідувань (далі – ДБР) проведено обшук виробничих приміщень, розташованих у місті (конфіденційна інформація) Житомирської області, за результатами якого вилучено лісоматеріали об’ємом 410,78 куб. м.

Постановою слідчого від 10 лютого 2020 року лісоматеріали визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання до державного підприємства «(конфіденційна інформація) лісове господарство». Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі № (конфіденційна інформація) на них накладено арешт.

Адвокат ОСОБА 4  07 квітня 2021 року заявив клопотання про скасування арешту і повернення майна фізичній особі-підприємцю ОСОБА 5. Прокурор  ОСОБА 1 заперечив проти скасування арешту, а  слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду ухвалою від 14 квітня 2021 року зазначене клопотання відхилив (справа № (конфіденційна інформація).

Повторну заяву адвоката розглянуто судом 29 квітня 2021 року  за участі прокурора Лещенка А.Ю. Задовольнивши клопотання суд послався в ухвалі на позицію прокурора, який не наполягав на необхідності подальшого застосування арешту, оскільки його скасування не може зашкодити інтересам розслідування (справа № (конфіденційна інформація). Вилучені лісоматеріали повернуто, а досудове розслідування  у справі триває.

Автор скарги ствердив, що позиція прокурора Лещенка А.Ю. в суді є  неналежним виконанням службових обов’язків, оскільки ним, в порушення пункту 2 частини першої статті 3, пункту 3 частини четвертої статті 19, частини першої статті 36 Закону України «Про прокуратуру», не дотримано однієї із основних засад діяльності органів прокуратури, а саме законності.

Отже, у діях прокурора Лещенка А.Ю., на думку скаржника, вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»  від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), а саме неналежне виконання службових обов’язків.

 

Дисциплінарна скарга керівника Житомирської обласної прокуратури Білошицького О.В. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку першим заступником керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Лещенком А.Ю. 17 серпня 2021 року надійшла до кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

        Автоматизованою системою скаргу розподілено члену кадрової комісії Романчуку Р.В. (протокол розподілу від 17 серпня 2021 року).

З прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ  від 19 вересня 2019 року (далі  – Закон № 113-ІХ) зазнала змін організація здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, проведення добору до органів прокуратури,  переведення та звільнення прокурорів з посади.  Цим Законом до 01 вересня  2021 року зупинено дію положень Закону № 1697-VII щодо статусу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а назву Комісії змінено на «відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження».

Окрім цього, тимчасово, до 01 вересня 2021 року передбачено утворення в Офісі Генерального прокурора кадрових комісій як органів для забезпечення розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження стосовно прокурорів, проведення добору до органів прокуратури, атестації прокурорів.  

Дію положень Закону № 1697-VII щодо повноважень Комісії відновлено    01 вересня 2021 року.

За змістом абзацу  другого підпункту 8^-1 пункту  22 розділу II Закону № 113-ІХ,  відкриті кадровою комісією, утвореною для забезпечення розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження стосовно прокурорів до 01 вересня 2021 року, дисциплінарні провадження щодо прокурорів, стосовно яких на момент початку діяльності Комісії передаються кадровою комісією цьому органу для продовження їх розгляду в порядку, визначеному законом.  

На виконання цих вимог, кадрова комісія Офісу Генерального прокурора передала нерозглянуті дисциплінарні провадження.

Автоматизованою системою дисциплінарне провадження № 07/3/2-558дс-112дп-21 04 листопада 2021 року повторно розподілено члену Комісії Цуркану М.І. та визначено його номер - 07/3/2-610дс-135дп-21.

Членом Комісії Цурканом М.І. 11 листопада 2021 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Лещенка А.Ю. Скаржника й прокурора Лещенка А.Ю. своєчасно та належним чином повідомлено про час    і місце проведення засідання органу.

У засіданні Комісії взяли участь прокурор Лещенко А.Ю., від скаржника – начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Житомирської обласної прокуратури ОСОБА 6.

Заслухавши доповідача – члена Комісії Цуркана М.І., прокурора Лещенка А.Ю., представника скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Головним слідчим управлінням ДБР за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)  від 02 серпня 2019 року за частиною п’ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною четвертою статті 246, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року у справі № (конфіденційна інформація) слідчими ДБР проведено обшук виробничих приміщень, розташованих у місті (конфіденційна інформація) Житомирської області, за результатами якого вилучено документи щодо господарської діяльності, печатки фізичних осіб-підприємців та лісоматеріали об’ємом 410,78 куб. м.

Постановою слідчого від 10 лютого 2020 року вилучені лісоматеріали визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання до державного підприємства «(конфіденційна інформація) лісове господарство». Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі № (конфіденційна інформація) на них накладено арешт.

Постановою заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА 7 від 27 січня 2021 року матеріали досудового розслідування  за фактом незаконної порубки лісових насаджень фізичними особами-підприємцями на території (конфіденційна інформація) району Житомирської області за частиною 4 статті 246 КК України виділено в окреме провадження № (конфіденційна інформація)  з визначенням підслідності за слідчим відділом Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.

Постановою першого заступника керівника Коростенської окружної  прокуратури ОСОБА 8 від 03 лютого 2021 року у цьому кримінальному провадженні визначено групу прокурорів: Лещенка А.Ю. (старший групи), ОСОБА 1, ОСОБА 2, ОСОБА 3.

Постановою виконувача обов’язків першого заступника керівника Коростенської окружної  прокуратури Лещенка А.Ю. від 18 березня 2021 року склад групи змінено. Старшим призначено прокурора ОСОБА 1. До складу групи також включено прокурорів ОСОБА 3 та Лещенка А.Ю.

 Адвокат ОСОБА 4 подав слідчому судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області клопотання про скасування арешту і повернення майна фізичній особі-підприємцю ОСОБА 5.

Стверджував, що стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення або одержане внаслідок його вчинення. Вважав вилучену деревину здобутою законним шляхом, оскільки придбана ОСОБА 5 у ФОП ОСОБА 9. Долучив  документи про її  придбання.

Під час розгляду слідчим суддею цього клопотання прокурор ОСОБА 1 заперечив проти його задоволення у зв’язку з тим, що не проведено усі необхідні слідчі дії з вилученим майном. За результатами судового розгляду ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду від 14 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація)  у задоволенні клопотання про скасування арешту майна відмовлено. Зазначену ухвалу  до матеріалів кримінального провадження  не долучено.

Надалі, 27 квітня 2021 року адвокатом ОСОБА 4 повторно подано клопотання слідчому судді Коростенського міськрайонного суду про скасування арешту і повернення майна. Розгляд цього клопотання 29 квітня 2021 року суд вирішував за участі прокурора Лещенка А.Ю., який не заперечував проти задоволення заявленого.

Ухвалою від 29 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація)  суд скасував арешт на вилучені лісоматеріали та зобов’язав слідчого повернути їх ФОП ОСОБА 5.

У рішенні зазначено, що суд врахував позицію прокурора, яким не заявлено про необхідність подальшого застосування арешту і вважав, що його скасування не може зашкодити інтересам розслідування. На підставі зазначеної ухвали службовими особами ДП «(конфіденційна інформація)  лісове господарство» 07 травня 2021 року повернуто вилучені лісоматеріали об’ємом 410,78 куб. м.

За результатами досудового розслідування 11 травня 2021 року  слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження      № (конфіденційна інформація)   у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Цю постанову 01 червня 2021 року скасовано прокурором ОСОБА 1, а досудове розслідування триває.

Під час проведення Житомирською обласною прокуратурою службового розслідування Лещенко А.Ю. зазначив, що усі кримінальні провадження за статтею 246 КК України є актуальними та пріоритетними, більшість з них перебуває на контролі керівництва Коростенської окружної прокуратури. Із прокурором ОСОБА 1 погоджував процесуальну позицію щодо розгляду клопотання про скасування арешту на лісоматеріали, проте її суті не пам’ятає. Не зміг відповісти на питання, чому його особиста позиція в суді була протилежною від озвученої прокурором ОСОБА 1.

Також зазначив, що у листопаді 2020 року  проводився огляд арештованої деревини, яка зберігалася на відкритій місцевості. Встановлено, що лісоматеріал почав втрачати свої властивості та якісні характеристики. Під час здійснення процесуального керівництва прокурорами Коростенської окружної прокуратури огляд арештованого майна не проводився. Питання законності придбання деревини ОСОБА 5 не з’ясовувалося. Слідчі дії після визначення підслідності за СВ Коростенського ВП у кримінальному провадженні не проводилися.

Керівником Житомирської обласної прокуратури 08 липня 2021 року затверджено висновок про результати службового розслідування за фактом можливого використання першим заступником керівника Коростенської окружної  прокуратури Житомирської області Лещенком А.Ю. своїх службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, вчинення інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів  у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. За змістом цього висновку, у діях прокурора вбачаються лише ознаки неналежного виконання службових обов’язків.

На засіданні Комісії прокурор Лещенко А.Ю. пояснив, що його процесуальна позиція зумовлена тривалим розслідуванням справи до виділення матеріалів щодо походження деревини в окреме провадження.

Весь цей час лісоматеріал зберігався під відкритим небом, почав втрачати властивості. Отримавши інформацію про наміри особи, у якої вилучено деревину, клопотати про відшкодування збитків, оцінивши перспективи подальшого провадження у справі, вирішив не заперечувати проти зняття арешту. Не згодний з тим, що лише його думка стала підставою для прийнятого судом власного рішення. Звернув увагу, що і прокурор ОСОБА 1, при вирішенні подальшої долі арештованого майна, покладався  на думку суду.

За змістом частини першої статті 2 Закону № 1697-VII на прокуратуру, серед іншого, покладаються функції  нагляду за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство. Загальні права та обов’язки прокурора, окреслені статтею 19  цього Закону і серед них зазначено обов’язок діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 25 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України).

Згідно із статтею 2 КПК України  завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Серед загальних засад кримінального провадження, наведених у статті 7 КПК України, зазначено законність. Поняття законності розкривається у статті 9 КПК України, у якій, зокрема, зазначено, що під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Доказами в кримінальному провадженні, згідно зі статтєю 84 КПК України,  є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За загальним правилом, обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Речовими доказами відповідно до частини першої статті 98 КПК України є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі – Порядок № 1104).

Як сторона обвинувачення, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та наділений достатніми повноваженнями для забезпечення виконання завдань кримінального провадження (стаття 36 КПК України).

Відповідно до пункту 3 розділу 4 Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора № 51 від 28 лютого 2019 року (далі – Порядок № 51), безумовними службовими обов’язками процесуального керівника під час здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування є забезпечення прокурором об’єктивного та неупередженого процесуального керівництва, а також проведення досудового розслідування у розумні строки, вжиття встановлених КПК України заходів для дослідження обставин кримінальних проваджень, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних неупереджених процесуальних рішень.

Закон № 1697-VII не містить визначення дисциплінарного проступку прокурора. Натомість, у частині першій статті 43  Закону № 1697-VII зазначені підстави, з яких прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Зокрема це: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Узагальнюючи викладене, Комісія дійшла висновку, що дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленим Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором посадових обов’язків Комісія повинна встановити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення конкретних дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Викладені у дисциплінарній скарзі та встановлені Комісією обставини дійсно вказують на проблемні питання під час виконання прокурорами своїх повноважень під час організації та здійснення процесуального керівництва, зокрема щодо нагляду за належним зберіганням речових доказів.