Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області Гюмюшлю М.Г. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2‑637дс-162дп-21 (попередній № 07/3/2-356дс-66дп-21),

 

ВСТАНОВИВ:

 

Гюмюшлю Микола Георгійович в органах прокуратури працює з листопада 2012 року, у період з грудня 2015 року до березня 2021 року обіймав посаду прокурора Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області, на займаній посаді – з 15 березня 2021 року.

Згідно з наданою характеристикою Гюмюшлю М.Г., працюючи в органах прокуратури, зарекомендував себе посередньо, безвідповідальний, безініціативний, не спроможний організувати ефективне виконання поставлених завдань. Дисциплінарних стягнень не має.

До кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі – кадрова комісія) 03 червня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Вінницької обласної прокуратури Бутовича О.І. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Гюмюшлю М.Г.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження скаргу розподілено члену кадрової комісії Демченку Г.В., за результатами вивчення якої 09 червня 2021 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-356дс-66дп-21.

За результатами перевірки 19 серпня 2021 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.

Надалі, у зв’язку із передачею дисциплінарного провадження № 07/3/2‑356дс-66дп-21 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – орган), в порядку абзацу 2 підпункту 8¹ пункту 22 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ автоматизованою системою дисциплінарне провадження стосовно прокурора Гюмюшлю М.Г. розподілено члену органу Юзькову О.В. та присвоєно № 07/3/2-637дс-162дп-21.

Відповідно до п. 109 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення), прокурор вважається належним чином повідомленим про час та місце засідання органу, якщо повідомлення направлено на відому фактичну адресу місця його проживання або зазначену ним адресу електронної пошти, а в разі відсутності таких відомостей – на адресу прокуратури, у якій він обіймає посаду, з одночасним розміщенням інформації про це на офіційному вебсайті органу.

Скаржника та прокурора Гюмюшлю М.Г. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання органу.

На засідання з’явився прокурор Гюмюшлю М.Г., його представник – адвокат ОСОБА_1 Скаржник – не з’явився, листом від 09 грудня 2021 року № 07/2‑103вх повідомивши про розгляд висновку без його участі.

Заслухавши доповідача – члена органу Юзькова О.В., прокурора Гюмюшлю М.Г., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, органом встановлено таке.

З дисциплінарної скарги вбачається, що Вінницькою обласною прокуратурою проведено службове розслідування стосовно прокурора Гюмюшлю М.Г.

Установлено, що згідно з відомостями Книги обліку кримінальних проваджень Вінницької місцевої прокуратури, направлених для затвердження обвинувального акта (далі – Книга обліку), у період з 03 вересня 2020 року до 23 лютого 2021 року прокурор Гюмюшлю М.Г. отримав низку матеріалів кримінальних проваджень для затвердження у них обвинувальних актів.

Зокрема, у порядку статті 291 КПК України до прокуратури органами досудового розслідування направлено матеріали наступних кримінальних проваджень:

№      (конфіденційна інформація) – надійшло 03 вересня 2020  року № 80/652 у Книзі обліку, № 32/8813-20 в інформаційній системі «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі – ІС «СЕД»);

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 03 вересня 2020 року № 80/653 у Книзі обліку, № 32/8812-20 в ІС «СЕД»;

№ (кофіденційна інформація) – надійшло 28 вересня 2020 року № 80/703 у Книзі обліку, № 32/9564-20 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 30 вересня 2020 року № 80/733 у Книзі обліку, № 32/9738-20 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 02 жовтня 2020 року № 80/747 у Книзі обліку, № 32/9778-20 в ІС «СЕД»;

№      (конфіденційна інформація)          - надійшло 26 листопада 2020 року № 80/884 у Книзі обліку, № 32/12006-20 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація)          – надійшло  01 грудня 2020 року № 80/913 у Книзі обліку, № 32/12190-20 в ІС «СЕД»;

№      (конфіденційна інформація) – надійшло 03 грудня 2020 року № 80/926 у Книзі обліку, № 32/12352-20 в ІС «СЕД»);

№      (конфіденційна інформація)          – надійшло 18 грудня 2020 року № 80/944 у Книзі обліку, № 32/13037-20 в ІС «СЕД»);

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 29 грудня 2020 року № 80/976 у Книзі обліку, №  2/13421-20 в ІС «СЕД»);

№      (конфіденційна інформація)          – надійшло 30 грудня 2020 року № 80/987 у Книзі обліку, № 32/13497-20 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 31 грудня 2020 року № 80/998 у Книзі обліку, №32/13520-20 в ІС «СЕД»);

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 31 грудня 2020 року № 80/1004 у Книзі обліку, № 32/13541-20 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 11 січня 2021 року № 80/8 у Книзі обліку, № 32/189-21 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 16 січня 2021 року № 80/17 у Книзі обліку, № 32/427-21 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 16 січня 2021 року № 80/21 у Книзі обліку, № 32/441-21 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 26 січня 2021 року № 80/114 у Книзі обліку, № 32/744-21 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 01 лютого 2021 року № 80/161 у Книзі обліку, № 32/1002-21 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 02 лютого 2021 року № 80/168 у Книзі обліку, №32/1026-21 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 10 лютого 2021 року № 80/179 у Книзі обліку, № 32/1340-21 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 22 лютого 2021 року № 80/191 у Книзі обліку, № 32/1738-21 в ІС «СЕД»;

№ (конфіденційна інформація) – надійшло 23 лютого 2021 року № 80/194 у Книзі обліку, № 32/1793-21 в ІС «СЕД»).

У всіх вищевказаних кримінальних провадженнях старшим групи прокурорів визначено прокурора Гюмюшлю М.Г.

Факт направлення та отримання Гюмюшлю М.Г. вказаних кримінальних проваджень та обвинувальних актів у них підтверджується супровідними листами, адресованими прокурору Гюмюшлю М.Г., та відомостями, що містяться в Книзі обліку Вінницької місцевої прокуратури.

Окрім цього, на колишньому робочому місці Гюмюшлю М.Г. виявлено 8 матеріалів кримінальних проваджень, які для затвердження обвинувальних актів, подальшого їх направлення до суду офіційно до місцевої прокуратури не надходили.

Зокрема, виявлено наступні кримінальні провадження: №№ (конфіденційна інформація).

Згідно з інформацією Вінницького районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області від 28 квітня 2021 року № 10471/200/2021 обвинувальні акти та реєстри матеріалів досудового розслідування у зазначених кримінальних провадженнях передано слідчими та дізнавачами особисто прокурору Гюмюшлю М.Г. без їх реєстрації.

Відповідно до рапорту старшого дізнавача СД ВП № 1 Вінницького РУП ГУ НП ОСОБА_2, ним до місцевої прокуратури у порядку статті 291 КПК України, передано матеріали кримінальних проваджень №№ (конфіденційна інформація). Процесуальним керівником у них визначено прокурора Гюмюшлю М.Г. Супровідні листи до цих кримінальних проваджень відсутні, оскільки ці матеріали із обвинувальними актами передано Гюмюшлю М.Г. особисто, без реєстрації їх службою діловодства місцевої прокуратури.

Аналогічна інформація міститься у рапортах дізнавачів та слідчих Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, якими матеріали кримінальних проваджень та обвинувальні акти у них передавалися особисто прокурору Гюмюшлю М.Г.

На думку скаржника, Гюмюшлю М.Г. усупереч вимогам Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12 лютого 2019 року № 27 (далі – Тимчасова інструкція) отримував матеріали кримінальних проваджень від дізнавачів та слідчих СВ Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькі області, не забезпечуючи при цьому, належної реєстрації та обліку матеріалів кримінальних проваджень та їх відправки.

Моніторингом Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) встановлено, що прокурором Гюмюшлю М.Г. до ЄРДР безпідставно внесено відомості про направлення до суду 30 обвинувальних актів у вказаних вище кримінальних провадженнях. Проте, фактично обвинувальні акти у таких кримінальних провадженнях до суду ним скеровано не було.

Відповідно до інформації Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2021 року № 03-59/29/2021, обвинувальні акти стосовно ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 згідно з відомостями комп’ютерної програми «Діловодство-3» станом на 14 квітня 2021 року до суду не надходили.

У порушення вимог статті 283 КПК України обвинувальні акти у зазначених кримінальних провадженнях станом на 06 квітня 2021 року прокурором Гюмюшлю М.Г. до суду не передано.

У 18 кримінальних провадженнях із 30, у яких він здійснював процесуальне керівництво, особам повідомлено про підозру ще у вересні – грудні 2020 року, у 12 кримінальних провадженнях – упродовж січня – лютого 2021 року, проте, в порушення зазначених вимог закону Гюмюшлю М.Г. не виконав свого процесуального обов’язку, що, на думку скаржника, тягне за собою порушення конституційних прав учасників цих кримінальних проваджень.

Окрім цього, відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 липня 2020 року № 298 (далі - Положення), відомості про закінчення досудового розслідування (частина 3 стаття 283 КПК, пункт 2 частина 2 стаття 301 КПК України) вносяться протягом 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до Реєстру відповідно до частини 3 статті 283, статті 301 КПК України видомостей про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.

На думку скаржника, прокурор Гюмюшлю М.Г., усвідомлюючи, що фактично обвинувальні акти до суду не направлено, вніс до ЄРДР завідомо недостовірну інформацію, унаслідок чого допустив викривлення статистичної звітності за 2020 рік та І квартал 2021 року.

Гюмюшлю М.Г. з метою приховування фактів допущених порушень під час переведення його 15 березня 2021 року на роботу до Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області не передав матеріали вказаних кримінальних проваджень, що перебували у нього на той час, чим порушив вимоги пункту 1.17. розділу 1 Тимчасової інструкції.

Ухилення Гюмюшлю М.Г. від вчинення дій, передбачених КПК України, у межах виконання ним спеціальних повноважень та безвідповідальне, завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства виконання прокурором посадових обов’язків, тягне за собою настання негативних наслідків.

Гюмюшлю М.Г. безпідставно внесено відомості до ЄРДР про направлення обвинувальних актів у зазначених кримінальних провадженнях до суду, оскільки станом на 06 квітня 2021 року, жодного обвинувального акта до суду ним не скеровано.

Бездіяльність Гюмюшлю М.Г. тягне за собою порушення конституційних прав учасників цих кримінальних проваджень, а також може привести у подальшому до закриття кримінальних проваджень судом на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, у зв’язку з чим можливе уникнення обвинуваченими покарання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року кримінальні провадження №№ (конфіденційна інформація) закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

У порушення вимог пункту 2 розділу VI Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, Гюмюшлю М.Г. внесено завідомо неправдиві відомості до ЄРДР, що призвело до викривлення статистичної звітності про рух кримінальних проваджень.

За викладених обставин скаржник вважає, що прокурор Гюмюшлю М.Г. порушив вимоги статті 19 Конституції України, пунктів 3, 4 частини 4 статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 36 КПК України, пункту 1.17. розділу 1, підпункту 5.4.1 пункту 5.4. розділу 5, підпункту 5.4.4. пункту 5.4. розділу 5 Тимчасової інструкції, пункту 1 розділу ІІІ, пункту 2 розділу VI Положення про ЄРДР, у зв’язку з чим підлягає притягненню  до дисциплінарної відповідальності, з підстав, визначених пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор Гюмюшлю М.Г. повністю підтвердив пояснення, надані ним під час здійснення дисциплінарного провадження та службового розслідування, та просив їх врахувати при прийнятті рішення.

Зокрема, Гюмюшлю М.Г. підтвердив здійснення ним процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, вказаних у дисциплінарній скарзі, пояснивши таке.

У період із 01 квітня 2015 року до 15 березня 2021 року працював у Вінницькій місцевій прокуратурі, 15 березня 2021 року переведений на посаду прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області.

До його службових обов’язків входило здійснення процесуального керівництва та підтримання обвинувачення у кримінальних провадженнях, у яких його визначено прокурором.

Він був визначений старшим групи прокурорів у вказаних у дисциплінарній скарзі кримінальних провадженнях та зазначив, що досудове розслідування у них проводилося з додержанням вимог КПК України.

За результатами досудового розслідування, в кожному із кримінальних проваджень Гюмюшлю М.Г. погоджено повідомлення особі про підозру та затверджено обвинувальний акт. Обвинувальні акти у цих провадженнях складалися та затверджувалися відповідно до вимог статті 291 КПК України у строки, визначені законом.

Окремо у кожному випадку ним до ЄРДР внесено відомості про завершення досудового розслідування у цих провадженнях, після чого обвинувальні акти у кримінальних провадженнях передано до Вінницького місцевого суду.

Вказані у дисциплінарній скарзі недоліки допущено прокурором Гюмюшлю М.Г. у зв’язку із великим навантаженням. Зокрема, його визначено старшим групи прокурорів у близько 350 кримінальних провадженнях; підтримував публічне обвинувачення у 46 кримінальних провадженнях, з яких значна частина належить до тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, у більшості з них особи перебували під вартою.

За період з вересня 2020 року до 15 березня 2021 року Гюмюшлю М.Г. до суду передано близько 50 обвинувальних актів, а тому станом на 15 березня 2021 року він фізично не встиг направити до суду обвинувальні акти у вказаних вище кримінальних провадженнях.

Повідомив, що матеріали цих кримінальних проваджень ним не приховувалися, вони знаходилися у розпорядженні Вінницької окружної прокуратури Вінницької області.

На теперішній час обвинувальні акти у кримінальних провадженнях скеровано до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.

При оцінці матеріалів дисциплінарного провадження орган виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктами 2, 10 частини 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон) діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 4 статті 19 Закону – прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина 1 статті 7 КПК України встановлює загальні засади судочинства та передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться  законність (пункт 2) та розумність строків (пункт 21).

Згідно з вимогами частини 1 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Статтею 283 КПК України визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄРДР.

Статтею 294 КПК України визначено загальні положення продовження строку досудового розслідування, а частиною 5 цієї статті – строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Органом виключно в межах встановленої Законом компетенції надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неналежне, із порушенням норм законодавства виконання прокурором посадових обов`язків, що тягне за собою настання негативних наслідків, установлення причинових зв’язків між порушеннями та негативними наслідками.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Безпосередні службові обов’язки Гюмюшлю М.Г. визначено  наказом «Про розподіл службових обов’язків між працівниками Вінницької місцевої прокуратури» від 25 березня 2020 року № 21, згідно з пунктом 5.4. на нього покладалися обов’язки із здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, визначених керівником місцевої прокуратури, його першим заступником та заступниками; забезпечення достовірності та своєчасності відображення в ЄРДР відомостей щодо кримінальних правопорушень, осіб, які їх вчинили, та прийнятих під час досудового розслідування рішень.

Повноваження  прокурора у кримінальному процесі безпосередньо визначено статтею 36 КПК України, згідно із пунктами 11, 13, 14 якої прокурор уповноважений: повідомляти особі про підозру; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта, самостійно складати обвинувальний акт; звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, прокурор Гюмюшлю М.Г., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, зазначених у дисциплінарній скарзі, у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження (стаття 2 КПК України); дотримуватися таких загальних засад судочинства як законність, розумність строків під час кримінального провадження (статті 7, 9, 28 КПК України).

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.

Згідно із частиною 1 статті 45 Закону України «Про прокуратуру» рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

У той же час, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 9901/987/18 зазначено, що положення частини 1 статті 303 КПК України суттєво обмежують можливості осіб щодо оскарження під час досудового розслідування до слідчого судді місцевого суду рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, зокрема встановлюють лише одинадцять випадків можливості такого оскарження на досудовій стадії кримінального процесу. Безумовне слідування правилу про обов`язковість попереднього оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора до слідчого судді як умови дисциплінарної відповідальності прокурора було б помилковим щодо всіх інших різновидів рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які можуть порушувати права осіб чи вимоги закону, але не підлягають оскарженню в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України. Таким чином, рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за скаргою на його рішення, дії чи бездіяльність, вчинені у межах кримінального провадження і не оскаржені до слідчого судді, якщо можливість їх оскарження не передбачена частиною 1 статті 303 КПК України, є законним.

Прокурор Гюмюшлю М.Г. не заперечує обставини здійснення ним  процесуального керівництва, погодження підозри, затвердження обвинувальних актів, внесення до ЄРДР відомостей про направлення обвинувальних актів до суду у вказаних у дисциплінарній скарзі кримінальних провадженнях, а лише надає їм іншу, ніж скаржник, оцінку.

Під час службового розслідування, проведеного стосовно Гюмюшлю М.Г., встановлено факти викривлення статистичної звітності у 2020 році та І кварталі 2021 року у зв’язку з безпідставним внесення ним відомостей до ЄРДР про направлення обвинувальних актів у низці кримінальних проваджень до суду, незабезпечення належної реєстрації та обліку матеріалів кримінальних проваджень, отриманих від органів досудового розслідування, направлених прокурору для затвердження обвинувального акта у порядку статті 291 КПК України, за обставин, вказаних у дисциплінарній скарзі, у зв’язку із порушенням Гюмюшлю М.Г. вимог пункту 1 розділу ІІІ, пункту 2 розділу VI Положення про ЄРДР, підпункту 5.4.7. , пункту 5.4. розділу 5, пункту 1.17. розділу 1 Тимчасової інструкції з якими члени органу погоджуються.

Дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке зазіхає на трудову дисципліну у відповідному організованому колективі (підприємство, установа) шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов'язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, що визначені у чинному законодавстві.

Ознакою дисциплінарного проступку є не будь-яке невиконання службових обов’язків, а тільки винне та протиправне. Дисциплінарному проступку, як і будь-якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких є складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку працівника характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина. Пряме визначення поняття вини та її форм визначено лише у ст. 23 КК України. Судова практика України є послідовною у визнанні вини як обов’язкової умови дисциплінарної відповідальності.

Проте, під час здійснення дисциплінарного провадження не встановлено негативних наслідків, зумовлених порушеннями прокурором Гюмюшлю М.Г. вимог вказаних вище нормативних актів у низці окремих кримінальних проваджень, що вказує на відсутність об’єктивної сторони дисциплінарного проступку.

Згідно з відомостями, що містяться у ЄДРСР Вінницьким міським судом Вінницької області прийнято такі рішення:

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – 19 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація)постановлено обвинувальний вирок;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – 19 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) постановлено обвинувальний вирок;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – 19 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) постановлено обвинувальний вирок;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – 16 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) постановлено обвинувальний вирок;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – 26 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) постановлено обвинувальний вирок;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – 19 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) постановлено обвинувальний вирок;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – 19 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) постановлено обвинувальний вирок;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) –  ухвалою від 13 червня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено підготовче засідання;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – ухвалою від 30 червня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) обвинувальний акт повернуто прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – ухвалою від 13 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено підготовче засідання;

 - у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – ухвалою від 16 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено підготовче засідання;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 13 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено судовий розгляд;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 13 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено судовий розгляд;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 13 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено судовий розгляд;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 19 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено судовий розгляд;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 13 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено судовий розгляд;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 14 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено судовий розгляд;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 16 квітня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено підготовче засідання;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 16 квітня 2021 року призначено підготовче засідання;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 16 квітня 2021 року призначено судовий розгляд;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 16 липня 2021 року призначено підготовче засідання;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 19 квітня 2021 року призначено судовий розгляд;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 16 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено підготовче засідання;

- у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ухвалою від 13 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) призначено підготовче засідання.

Зазначена інформація спростовує доводи скаржника щодо настання чи «можливого» настання негативних наслідків у виді закриття вказаних кримінальних проваджень на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України у зв’язку із невиконанням чи неналежним виконанням прокурором Гюмюшлю  М.Г. службових обов’язків, визначених КПК України.

Також установлено, що не відповідають дійсності і доводи скаржника щодо закриття 24 травня 2021 року судом кримінального провадження № 1(конфіденційна інформація) у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, а на підтвердження таких доводів ним не надано копії цього рішення.

Згідно з відомостями що містяться у ЄДРСР, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2020 року у справі № (конфіденційна інформація) обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні: «…повернутий прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України…».

Така ж інформація міститься і у листі Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2021 року № 03‑59/29/2021, на який посилається скаржник у дисциплінарній скарзі.

Разом із цим, підтвердилися доводи скаржника у частині ухвалення судом 24 травня 2021 року рішення про закриття кримінального провадження  № (конфіденційна інформація) у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) вказане вище провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

Вказаною ухвалою встановлено факти затвердження 17 грудня 2020 року  прокурором Гюмюшлю М.Г. обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні, повідомлення особі про підозру 15 грудня 2020 року та надходження обвинувального акта до суду лише 05 травня 2021року, тобто поза межами строку досудового розслідування.

У своїх поясненнях Гюмюшлю М.Г. не заперечував фактів здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні: погодження повідомлення про підозру, затвердження обвинувального акта у ньому та внесення відомостей до ЄРДР, у яких відображено інформацію щодо завершення досудового розслідування у цьому провадженні.

Пояснення прокурора у цій частині підтверджуються і відомостями, що містяться у витягу з ЄРДР про рух кримінального провадження, згідно з якими користувачем «Гюмюшлю М.Г.» о 18 год. 09 хв. 17 грудня 2020 року внесено інформацію про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) не оскаржено, вона набрала законної сили 01 червня 2021 року.

Окрім цього, під час здійснення дисциплінарного провадження установлено низку фактів, що свідчать про неналежне виконання Гюмюшлю М.Г. покладених на нього обов’язків прокурора у кримінальних провадженнях №№ (конфіденційна інформація).

Зокрема, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

Судом установлено факти повідомлення особі про підозру 29 грудня 2020 року, надходження обвинувального акта до суду 15 квітня 2021року, тобто поза межами строку досудового розслідування.

У цьому рішенні судом також вказано на те, що «… Конвенцією про захист прав людини, і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано ряд прав людини. Зі змісту Конвенції випливає, що у кожної держави-учасниці виникають як позитивні, так і негативні зобов'язання у сфері прав людини. Не вдаючись до детального аналізу наведеного визначення, суд вважає за доцільне зауважити, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці послідовно розвиває позицію щодо поширення позитивних зобов'язань держави на всі основоположні права, закріплені конвенцією.

Позитивні зобов'язання виводяться з положень деяких статей Конвенції, що містять відповідне право (зокрема, положення щодо охорони законом права кожного на життя (стаття 2 Конвенції), щодо забезпечення умов у місцях позбавлення волі, які не можуть бути нелюдськими (стаття 3 Конвенції), щодо надання безоплатної правової допомоги та безоплатних перекладачів у контексті права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції), щодо проведення вільних виборів (стаття 3 Першого Протоколу).

Загальною юридичною підставою позитивних зобов’язань держави в межах європейської системи правозахисту виступає стаття 1 Конвенції «зобов’язання поважати права людини», в якій прямо вказується, що держави гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, передбачені Конвенцією.

Отже, позитивні зобов'язання держави у сфері прав людини це обов'язки держави, які вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини. Ці засоби можуть бути юридичними, якщо на державу покладається обов'язок накласти санкції на осіб, які порушують Європейську конвенцію, або встановити юридичні правила для здійснення певного роду діяльності чи регламентації поведінки певних категорій осіб.

Позитивні зобов'язання держави можуть включати й практичні засоби. Не тільки практичні, а й похідні.

Надані суду матеріали не свідчать про те, що стороною обвинувачення вжито належних, достатніх та необхідних заходів, спрямованих на позитивне зобов’язання держави щодо розкриття кримінальних правопорушень..».

Пояснення прокурора Гюмюшлю М.Г. у цій частині підтверджуються відомостями, що містяться у витягу з ЄРДР про рух кримінального провадження, згідно з якими користувачем «Гюмюшлю М.Г.» о 18 год. 57 хв. 30 грудня 2020 року внесено інформацію про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до Вінницького міського суду Вінницької області.

Відомості щодо оскарження сторонами кримінального провадження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) відсутні.

Окрім цього, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) закрито кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

Судом установлено факти повідомлення особі про підозру та про завершення досудового розслідування 29 січня 2021 року, у цей же день затвердження прокурором Гюмюшлю М.Г. обвинувального акта та його вручення обвинуваченому, надходження обвинувального акта до суду лише 05 травня 2021 року, тобто поза межами строку досудового розслідування.

Окрім пояснень Гюмюшлю М.Г. здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) підтверджується відомостями, що містяться у витягу з ЄРДР про рух цього кримінального провадження, згідно з якими користувачем «Гюмюшлю М.Г.» о 17 год. 49 хв. 31 грудня 2020 року внесено інформацію про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні до Вінницького міського суду Вінницької області.

Із вказаного вище судового рішення вбачається: «... статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають права) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає…».

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) сторонами кримінального провадження не оскаржено, вона набрала законної сили 13 липня 2021 року.

Критично оцінюються пояснення прокурора Гюмюшлю М.Г. щодо причин фактичного ненаправлення ним обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №№ (конфіденційна інформація) до суду, оскільки це суперечить вимогам статтей 2, 3, 7, 9, 28, 113, 283, 284 КПК України, згідно з якими прокурор повинен виконувати повноваження та зобов’язання процесуального керівника, діяти на підставі закону, додержуватися розумних строків, вчиняти процесуальні дії без невиправданої затримки, не пізніше граничного строку, визначеного КПК України, у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру закінчити досудове розслідування.

Зокрема, у період  з 17 грудня 2020 року (затвердження Гюмюшлю М.Г. обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)) до його переведення до Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області (15 березня 2021 року), здійснюючи повноваження прокурора у цих кримінальних провадженнях, зобов’язаний вчинити одну з дій, визначених частиною 2 статті 283 КПК України.

Відповідно до пункту 5 статті 3 КПК України досудове розслідування закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Такий постулат міститься і у статті 283 КПК України.

Постановою Верховного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 344/6630/17 судом констатовано, що закон містить поняття «завершення» як етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як передбачено у статті 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

Враховуючи викладене вище, члени органу вважають, що Гюмюшлю М.Г. неналежним чином виконав службові обов’язки під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях №№ (конфіденційна інформація), тобто вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме неналежне виконання службових обов’язків.

Прокурором Гюмюшлю М.Г. не виконано покладених на нього статтею 36, частиною 1 статті 37, статтями 113, 219, 283  КПК України службових обов’язків, не вжито належних, достатніх та необхідних заходів, спрямованих на позитивне зобов’язання держави щодо розкриття кримінальних правопорушень, закінчення досудового розслідування у вказаних вище кримінальних провадженнях.

Допущені прокурором порушення норм КПК України констатовано у наведених вище судових рішеннях та в комплексі зумовили настання негативних наслідків – невиконання завдань кримінального провадження, його закриття судом та уникнення відповідальності особами, які вчинили кримінальні правопорушення.

Вчинення дисциплінарного проступку прокурором Гюмюшлю М.Г., крім доводів дисциплінарної скарги та його пояснень, підтверджується зібраними матеріалами, зокрема: копіями витягів з ЄРДР у кримінальних провадженнях №№ (конфіденційна інформація); копіями ухвал Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація), від 22 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація), від 05 липня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація).

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Гюмюшлю М.Г. члени органу, враховуючи особу прокурора – відсутність у нього дисциплінарних стягнень, його характеристику, ступінь його вини, визнання вини, щире каяття, дійшли  висновку про можливість накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.

Згідно з вимогами частини 4 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Із дня вчинення прокурором Гюмюшлю М.Г. дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не минув.

Днем вчинення Гюмюшлю М.Г. дисциплінарного проступку слід вважати 31 грудня 2020 року (дата внесення до ЄРДР відомостей про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до суду).

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення, орган,

 

ВИРІШИВ:

 

Притягнути прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області Гюмюшлю Миколу Георгійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити  керівнику Вінницької обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Гюмюшлю М.Г., а також керівнику Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області.  

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.