Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, Порядком організації прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 № 51.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов`язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.  

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження орган діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Відповідно до пунктів 2 та 10 частини першої статті 3 Закону «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки. 

Частиною четвертою статті 19 цього ж Закону передбачено обов’язок прокурора діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики.

Згідно з вимогами частини 2 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Дотриманням такої гарантії забезпечуються загальні засади діяльності прокуратури, передбачені частиною 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру», зокрема щодо незалежності прокурорів.

Відповідно до  частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. 

Згідно з частиною 1 статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Відповідно до пункту 3 розділу 4 Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора № 51 від 28.02.2019, безумовними службовими обов’язками процесуального керівника під час здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування є забезпечення прокурором об’єктивного та неупередженого процесуального керівництва, а також проведення досудового розслідування у розумні строки, вжиття встановлених КПК України заходів для дослідження обставин кримінальних проваджень, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних неупереджених процесуальних рішень, чого прокурорами Дербаком Ю.Ю. та Сливичем В.І. під час процесуального керівництва у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація)  не зроблено.

Передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

– доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення
у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;

– приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, зокрема щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Зазначені вимоги прокурорами Дербаком Ю.Ю. та Сливичем В.І. також не виконано.

Саме виконання обов’язків прокурором характеризує сутність його службової діяльності, адже саме через належне виконання обов’язків виявляється його роль у реалізації повноважень держави. Прокурори Дербак Ю.Ю. та Сливич В.І., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінальних проваджень у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мали виконувати завдання кримінального провадження (стаття 2 КПК України), дотримуватись таких загальних засад судочинства як законність та розумність строків (статті 7, 9, 28 КПК України), проте самоусунулись від виконання повноважень прокурора.

Підтверджені під час дисциплінарного провадження викладені
у дисциплінарній скарзі обставини порушень вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування кримінального провадження свідчать про порушення прокурорами Сливичем В.І. та Дербаком Ю.Ю., як вимог КПК України, так і Порядку № 51.

Зазначеними прокурорами  допущено недоліки та прорахунки, що стали можливими внаслідок неналежного виконання ними службових обов’язків, викладені у дисциплінарній скарзі факти неналежного виконання посадових обов’язків, що призвело до зникнення речових доказів, дійсно містять відомості про ознаки дисциплінарного проступку прокурора.

Прокурори Сливич В.І. і Дербак Ю.Ю. під час забезпечення прокурорського нагляду у формі процесуального керівництва могли обрати інші варіанти свої поведінки щодо забезпечення збереження речових доказів вартістю 21951159,39 гривень. Зокрема: направити превентивний  лист до Закарпатської митниці щодо необхідності посилення збереження тютюновмісних виробів для електричного нагрівання; знайти належного суб’єкта зберігання речових доказів та перед цим оформити відповідний договір зберігання; використати повноваження передбачені  ч. 6 ст. 100 КПК України, а саме речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом; направити відповідний лист до органу досудового розслідування для організації виконання ухвали суду про передачу речових доказів.

Прокурорами прийнято рішення про особисте отримання та передачу речових доказів суб’єкту господарської діяльності.

Так, постановами Закарпатського апеляційного суду від 02.06.2020 залишено без змін постанови Ужгородського міськрайонного суду від 06.02.2020, відповідно до яких вилучені митним органом тютюновмісні вироби підлягають передачі до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, тобто органу досудового розслідування, яким прокуратура Закарпатської області не була, у зв’язку з чим фінансування на оплату послуг зі зберігання речових доказів було відсутнє і у кошторисі не передбачалося.

У подальшому прокурор групи прокурорів Сливич В.І., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки за усною вказівкою Дербака Ю.Ю., перебуваючи 30.06.2020 на території митного складу Закарпатської митниці по вул. Латорицька, 12 у м. Чоп, Ужгородського району, у непередбачений кримінальним процесуальним законодавством спосіб без проведення огляду вилучив тютюновмісні вироби для електричного нагрівання HEETS BRONZE LABEL, загальною кількістю 375 000 пачок, HEETS GREEN ZING, загальною кількістю 393 000, HEETS BRONZE LABEL, загальною кількістю 783 000 пачок, на загальну суму 21 951 тис. гривень.

У той же день Сливич В.І. передав ФОП «Г» на відповідальне зберігання вилучені тютюновмісні вироби, про що знав Дербак Ю.Ю., оскільки був старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні та керував діями інших прокурорів.

Така передача майна для зберігання згідно вимог п. 34 Порядку могла відбуватися виключно за договором, який від імені прокуратури Закарпатської області, згідно вимог ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», уповноважені були укладати лише прокурор області – Гаврилюк В.О. та за його наказом від 27.04.2020 № 22-б перший заступник прокурора Закарпатської області Демʼянчук І.І. та заступник прокурора Закарпатської області Манькут А.Ю.

Відтак, Сливич В.І. без укладення відповідного договору уповноваженими особами прокуратури області, та за погодженням з безпосереднім керівником та старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні Дербаком Ю.Ю. прийняли незаконне рішення про передачу тютюновмісних виробів ФОП «Г». При цьому вказану фізичну особу, яка не мала правових підстав для зберігання речових доказів, було знайдено на сайті OLX.

За наслідками передачі вищевказаних виробів між Сливичем В.І та ФОП «Г» 30.06.2020 складено акт прийому-передачі, який фактично повинен бути наслідком попередньо укладеного відповідного цивільно-правового договору та його невід’ємною частиною.

Сумнівним є твердження прокурорів про бажання ФОП «Г» за власні кошти зберігати зазначений товар та нести за нього відповідальність.

Окрім цього, прокурор Сливич В.І. 30.06.2020 попередив ФОП «Г» про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України, що не має жодного правового наслідку, оскільки на час отримання на зберігання вказаного товару, він не був ні арештований ні описаний, як це передбачає диспозиція вказаної статті.

Також, прокурор Сливич В.І. 11.07.2020 приймав участь у проведенні огляду тютюновмісних виробів для електричного нагрівання у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), який проводив слідчий СУ ГУНП в Закарпатській області. Вказане правопорушення згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, тому досудове розслідування повинно проводитись у формі дізнання — дізнавачем. Так, 1 липня 2020 року набрав чинності Закон України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Тобто слідчий був неналежним суб’єктом проведення слідчих дій та орган ГУНП в Закарпатській області не має дізнавачів, а тому не міг бути органом розслідування цього правопорушення. Вказаний факт залишено поза увагою як прокурора Сливича В.І. так і старшого групи прокурорів та начальника відділу Дербака Ю.Ю.

 Дербак Ю.Ю. у своїх поясненнях зазначив, що він у липні-серпні 2020 року перебував майже весь час у відпустці, лікарняному та відряджені, у зв’язку із чим не брав участі в організації роботи очолюваного ним відділу, але до цього орган  відноситься критично, оскільки вказане твердження спростовано роздруківкою витягу із вхідного турнікету та електронних замків, встановлених в Закарпатській обласній прокуратурі за період часу з 01.07.2020 до 27.08.2020 за електроною карткою Дербака Ю.Ю. Вказана картка систематично використовувалася для проходу у відповідних приміщеннях прокуратури. Так, згідно з зазначеною роздруківкою Дербак Ю.Ю. перебував на робочому місці 35 днів із 43 робочих (хоча по табелю працював 13 днів).  Зазначене вказує на те, що  Дербак Ю.Ю. фактично перебував на робочому місці у липні – серпні 2020 року та забезпечував керування очолюваним ним відділом.

Критично слід віднестися і до пояснень прокурора Дербака Ю.Ю. щодо необхідності отримання тютюновмісних виробів для електричного нагрівання через реформування Закарпатської митниці, оскільки жодного листа від останніх не надходило щодо необхідності вилучення зазначеного товару з їх складу. Не погоджується також орган з твердженням прокурора Дербака Ю.Ю., що на  тютюновмисні товари, які 30.06.2020 вилучені у Закарпатській митниці, не розповсюджуються Порядок № 1104, оскільки проаналізувавши кримінально процесуальне законодавство орган приходить до висновку, що предмети – тютюновмисні товари, які вилучені прокурорами у митниці є тимчасово вилученим майном, а згідно п. 27 вищевказаного Порядку, схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв’язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно. Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції органу, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. 

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, орган вважає обґрунтованими доводи дисциплінарної скарги та такими, що знайшли своє підтвердження.

Прокурорами допущено порушення частини 2 ст. 100 КПК України, якою передбачено, що речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Також порушено п. 10,12,18,32 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 за № 1104 та п. 2,3 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340 (далі – Порядок № 1340).

Також прокурорами Дербаком Ю.Ю. та Сливичем В.І. не дотримано вимог пункту 18 Порядку № 1104, згідно з яким зберігання речових доказів у вигляді спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у місцях зберігання, відомості про місцезнаходження яких внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, які усупереч рішенню суду безпідставно вилучено прокурорами з території митного складу  та передано на зберігання фізичній особі.

Приміщення, надані ФОП «Г» для зберігання тютюновмісних виробів для електричного нагрівання, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, до цього реєстру не внесені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 (справа № 800/433/17 (П/9901/112/18) зазначила, що службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Окрім цього, підставою для вищезазначеного висновку є такі правові позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у рішеннях:

- від 04.03.2019 у справі 9901/5/19, де зазначено, що неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції України, Законів України, зокрема КПК України, підзаконних нормативно-правових актів є неналежним виконанням службових обов’язків, що є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження;

- від 19.07.2018 у справі 9901/577/18, де зазначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки є безумовним службовим обов’язком прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням.

Підсумовуючи викладене орган приходить до висновку, що начальником відділу та старшим групи прокурорів Дербаком Ю.Ю. та прокурором Сливичем В.І. не забезпечено дотримання розумних строків шляхом вчасної передачі кримінального провадження до органу досудового розслідування, швидкого, повного та неупередженого розслідування, а навпаки допущено тяганину. Внаслідок відсутності контролю з боку старшого групи прокурорів Дербака Ю.Ю. допущено грубі порушення вимог КПК України. Так, тютюновмісні вироби зберігались в належних умовах (митних складах), після винесення постанови суду про передачу речових доказів органу досудового розслідування, прокурори Сливич В.І. та Дербак Ю.Ю. мали різні варіанти вибору поведінки щодо забезпечення зберігання товарів, але безпідставно ініціювали питання про отримання та отримали тютюновмисні товари від Закарпатської митниці, в порушення ст.100 КПК України не провели їх огляд, фотографування. При цьому прокурори усвідомлювали, що порушують порядки  №№ 1104, 1340 та у них відсутні приміщення з належними умовами. У подальшому, не будучи суб’єктом підписання договору зберігання та не уклавши відповідний договір, не будучи органом досудового розслідування, передали товар суб’єкту господарської діяльності, який не мав права зберігати тютюновмисний товар, що у подальшому призвело до втрати речових доказів на вказану вище суму.

Аналізуючи отримані під час дисциплінарного провадження фактичні данні орган приходить до висновку про нещирість прокурорів при наданні ними пояснень, щодо обставин дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Так, з 18.06.2020 прокурор Дербак Ю.Ю. перебував у відпустках 61 день та був тимчасово непрацездатним 241 день, загалом 302 дні. Прокурор Сливич В.І. перебував у відпустках 40 днів та був тимчасово непрацездатним 51 день, загалом 91 день.

При визначенні дати вчинення Сливичем В.І. та Дербаком Ю.Ю. дисциплінарного проступку враховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 810/1224/17, у якій з метою забезпечення єдності правозастосовної практики надано тлумачення поняттю «триваючого правопорушення», яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.

Відтак, встановлені органом факти неналежного виконання своїх службових обов’язків Сливичем В.І. та Дербаком Ю.Ю. тривали з 18.06.2020 (час включення останніх до складу групи прокурорів у кримінальних провадженнях (конфіденційна інформація) до 05.07.2021 (час виявлення відсутності речових доказів та реєстрація за цим фактом кримінального провадження (конфіденційна інформація).

З урахування наведеного, строки накладення дисциплінарного стягнення на Дербака Ю.Ю. та Сливича В.І. наразі не сплинули.

Таким чином, прокурори Дербак Ю.Ю. та Сливич В.І. порушили вимоги статей 2, 7, 9, 28, 219 КПК України, пунктів 1, 3 Розділу IV Порядку № 51, тобто вчинили дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено  пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру» – неналежне виконання службових обов’язків, і наявні підстави для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Прокури Дербак Ю.Ю. та Сливич В.І. за тривалий час роботи в органах прокуратури обіймали керівні посади в органах прокуратури і повинні усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки та бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег та суспільства. Подібна поведінка підриває авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурорів Дербака Ю.Ю. та Сливича В.І. орган вважає, що вчинений ними дисциплінарний проступок має характер грубого. Також враховуючи особу прокурорів, склад дисциплінарного проступку, його наслідки та ступінь їх вини, орган дійшов висновку про можливість накладення на них дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вважає, що вчинений ними дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим заняттям ними будь-якої посади в органах прокуратури.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями, 43, 47 – 49, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, орган,

ВИРІШИВ:

Притягнути прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури Дербака Юрія Юрійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Притягнути прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Закарпатської обласної прокуратури Сливича Віктора Івановича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури

Копію рішення направити  Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Закарпатської обласної прокуратури та прокурорам Дербаку Ю.Ю. та Сливичу В.І.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.