23.12.2021
Рішення №31дп-21
Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника управління підтримання публічного обвинувачення в суді Одеської обласної прокуратури Трускавецького С.М.
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів
№31дп-21
23 грудня 2021
Київ
Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника управління підтримання публічного обвинувачення в суді Одеської обласної прокуратури Трускавецького С.М.
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Поліщука В.В., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях начальника управління підтримання публічного обвинувачення в суді Одеської обласної прокуратури Трускавецького С.М. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2‑638дс-163дп-21 (попередній № 07/3/2-410дс-83дп-21),
УСТАНОВИВ:
1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження
Трускавецький Степан Миколайович працює в органах прокуратури із вересня 2001 року, на займаній посаді – з 03 листопада 2020 року.
Присягу прокурора склав 01 січня 2011 року, з Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 19 грудня 2012 року.
Характеризується посередньо, за час роботи неодноразово відзначався Генеральним прокурором України, дисциплінарних стягнень на теперішній час не має.
2. Зміст дисциплінарних скарг
З дисциплінарних скарг вбачається, що Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора під час проведення таємної перевірки доброчесності прокурора Трускавецького С.М. установлено, що 25 січня 2021 року ним подано Анкету доброчесності прокурора (далі – Анкета), у якій за встановленою формою підтверджено усі відомості щодо власної доброчесності та не зазначено жодних інших додаткових відомостей.
Проведеним Одеською обласною прокуратурою службовим розслідуванням установлено, що на виконання вимог Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів (далі – Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 жовтня 2020 року № 503, за дорученням виконувача обов’язків керівника Одеської обласної прокуратури Веніславського В.В. від 10 листопада 2020 року за № (конфіденційна інформація) заступників керівника обласної прокуратури та керівників структурних підрозділів обласної прокуратури зобов'язано вжити заходів до забезпечення належної організації оцінювання якості роботи прокурорів і надання до 20 листопада 2020 року до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури звітів про оцінювання якості роботи прокурора.
На виконання указаного доручення Трускавецьким С.М. підготовлено і надано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2020 рік, у якому зазначено, що у нього відсутні дисциплінарні стягнення, а за результатами оцінювання якості його роботи безпосереднім керівником заступником керівника обласної прокуратури Вербицьким Д.А., виставлено підсумкову оцінку «позитивно».
Відповідно до вимог Положення наказом виконувача обов’язків керівника Одеської обласної прокуратури від 24 листопада 2020 року № 220 затверджено висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів Одеської обласної прокуратури у 2020 році, зокрема Трускавецького С.М. з оцінкою «позитивно».
Згідно з наказом виконувача обов’язків керівника Одеської обласної прокуратури від 01 грудня 2020 року № (конфіденційна інформація) за підсумками оцінювання якості роботи прокурорів за 2020 рік премійовано прокурорів, які отримали оцінку «позитивно», у розмірі 30% розміру суми посадових окладів, отриманих ними за період з 11 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року, зокрема Трускавецькому С.М. нараховано та 15 грудня 2020 року виплачено премію у розмірі (конфіденційна інформація) гривень.
Рішенням кадрової комісії від 04 червня 2020 року № 99дп-20 Трускавецького С.М., який на той час обіймав посаду прокурора відділу нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю Національної поліції та Бюро фінансових розслідувань управління нагляду Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини 1 статті 43 Закону, та накладено дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на три місяці на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, яке застосовано наказом Генерального прокурора від 23 червня 2020 року № 3-дц.
Згідно з вимогами частин 2, 3 статті 49 Закону прокурор протягом одного року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності, крім випадків дострокового визнання таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Трускавецький С.М. до закінчення річного строку таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності, не визнавався, тому до 4 червня 2021 року вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до п. 3.7 Положення прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, виплата премії не проводиться.
Трускавецький С.М. ознайомлений з наказом Генерального прокурора від 23 червня 2020 року № 3-дц, завідомо знаючи про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, зазначив недостовірні відомості у своєму звіті від 19.11.2020 про оцінку якості його роботи за 2020 рік щодо відсутності дисциплінарних стягнень, чим порушив статті 19, 36 Закону, статтю 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, згідно з якими прокурор зобов'язаний неухильно додержуватися Присяги прокурора, правил прокурорської етики, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності.
Вказані дії прокурора Трускавецького С.М. призвели до подальшого безпідставного отримання ним бюджетних коштів у вигляді виплаченої премії на суму (конфіденційна інформація) гривень.
Згідно з вимогами статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», посадовим та службовим особам органів прокуратури забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
На думку скаржників, службовим розслідуванням установлені обставини, які свідчать про зазначення прокурором Трускавецьким С.М. неправдивих відомостей у звіті щодо відсутності у нього дисциплінарного стягнення з метою подальшого отримання щорічної премії.
Відповідно до Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111 (далі – Порядок № 111) вказані дії прокурора Трускавецького С.М. відносяться до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Окрім цього, дії Трускавецького С.М., що виразилися у безпідставному одержанні ним премії, шкодять його репутації, авторитету органів прокуратури, можуть викликати негативний суспільний резонанс, а тому є грубим порушенням правил прокурорської етики.
Надалі, 25 січня 2021 року, Трускавецьким С.М. подано Анкету, яку оприлюднено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора та у якій за встановленою формою підтверджено усі відомості щодо власної доброчесності, зокрема про те, що він неухильно дотримується Присяги працівника прокуратури, не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що не відповідає дійсності.
Прокурор Трускавецький С.М., стверджуючи в Анкеті, що неухильно дотримується Присяги працівника прокуратури, не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, створив умови, які визнаються суспільством як спосіб уникнення відповідальності, що суперечить вимогам професійної етики та поведінки прокурорів.
Згідно з підпунктом «Ь» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15‑17.10.2008) держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.
Відповідно до пункту 1 Стандартів професійної відповідальності та викладення основних обов’язків і прав прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною асоціацією прокурорів, прокурори повинні: завжди підтримувати честь та гідність своєї професії; завжди поводитись професійно, згідно із законом, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.
Окрім цього, при виконанні своїх обов'язків прокурори, зокрема, повинні: а) справедливо, неупереджено й об'єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 24 Рекомендації Rес (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі – Рекомендація Кес (2000) 19), ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи (далі – Комітет Міністрів) на 724 засіданні заступників міністрів 6 жовтня 2000 року).
Рекомендацєю Rес (2000) 19 підкреслюються дві істотні вимоги: поважати права окремої особи і прагнути ефективності, за яку прокурор частково несе відповідальність (Коментар до індивідуальних рекомендацій за пунктом 24 Рекомендації Rес (2000) 19). Щодо такої відповідальності ця Рекомендація зокрема передбачає, що держава повинна вжити заходів, щоб дисциплінарне судочинство проти прокурорів регулювалося законом і гарантувало справедливу й об'єктивну оцінку та рішення, що є предметом незалежного: і неупередженого нагляду (підпункт «ґ» пункт 5).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 800/578/17 (П/9901/298/18) підтверджено, що прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності і це є службовим обов’язком усіх осіб, які обіймають посаду прокурора. Допущені прокурором порушення під час заповнення і подання Анкети свідчать про неналежне виконання службових обов’язків, а також є дією, що порочить звання прокурора і може викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 43 Закону є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 111 подання в Анкеті недостовірних, зокрема неповних, тверджень віднесено до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, скаржники вважають, що прокурор Трускавецький С.М. вчинив неправомірні дії, які виразились у поданні ним в Анкеті недостовірних тверджень.
За викладених обставин скаржники вважають, що порушення прокурора Трускавецького С.М. під час складення звіту про оцінку якості роботи прокурора за 2020 рік зумовили безпідставну виплату йому щорічної премії, заповнення і подання Анкети з недостовірними відомостями та свідчать про порушення Присяги прокурора, грубе порушення правил прокурорської етики, а також є діями, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що відповідно до пунктів 1, 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Обидві дисциплінарні скарги фактично аналогічні (стосовно викладу обставин та доводів вчинення одним прокурором дій, які скаржники вважають дисциплінарним проступком), за виключенням того, що Костенко С.К. такі дії Трускавецького С.М. вважає ще і невиконанням чи неналежним виконанням ним службових обов’язків (пункт 1 частина 1 стаття 43 Закону).
3. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження
До кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі – кадрова комісія) 18 червня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення прокурором Трускавецьким С.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон).
Окрім цього, до кадрової комісії 18 червня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. про вчинення прокурором Трускавецьким С.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5, 6 частини 1 статті 43 Закону.
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг (далі – Автоматизованою системою), дисциплінарну скаргу Яковлева А.С. розподілено члену кадрової комісії Демченку Г.В. (протокол від 18 червня 2021 року), за результатами вивчення якої 25 червня 2021 року ним прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-410дс-83дп-21.
Автоматизованою системою дисциплінарну скаргу Костенка С.К. 18 червня 2021 року розподілено члену кадрової комісії Демченку Г.В., яким за результатами її вивчення 25 червня 2021 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-412дс-84дп-21.
Указані дисциплінарні провадження рішенням кадрової комісії від 22 липня 2021 року № 14-дп-21 об’єднано в одне провадження, якому присвоєно № 07/3/2‑410дс‑83дп-21.
За результатами перевірки 26 серпня 2021 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.
Надалі, у зв’язку із передачею дисциплінарного провадження № 07/3/2‑410дс-83дп-21 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – орган), в порядку абзацу 2 підпункту 8¹ пункту 22 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ автоматизованою системою дисциплінарне провадження стосовно прокурора Трускавецького С.М. розподілено члену органу Захаровій О.С. та присвоєно № 07/3/2‑638дс-163дп-21.
Захарова О.С. погодилася із висновком члена кадрової комісії та підтримала його на засіданні органу.
Скаржників та прокурора Трускавецького С.М. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання органу.
Повідомлення направлено прокурору листам від 11 листопада 2021 року № 07/3/2-15вих-21.
Листом від 21 листопада 2021 року № 07/3-54вх-21 прокурор Трускавецький С.М. повідомив про неможливість прибуття у засідання на визначені органом час та дату засідання, у зв’язку із чим просив перенести розгляд висновку на іншу дату та час.
На засіданні 25 листопада 2021 року органом прийнято до уваги повідомлення прокурора, вказане у його листі, засідання відкладено та перенесено на інші час та дату.
Скаржників та прокурора Трускавецького С.М. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання органу.
Повідомлення направлено прокурору листом від 09 грудня 2021 року № 07/3/2-118вих-21.
У засіданні органу, що відбулося 23 грудня 2021 року, взяв участь прокурор Трускавецький С.М., а від скаржників – прокурори Приміч І.Г., Малюк М.С., Міняйло У.О.
Органом задоволено клопотання прокурора Трускавецького С.М., згідно з яким до матеріалів дисциплінарного провадження долучено фотокопії рекомендацій про призначення на посаду (підписані заступником керівника обласної прокуратури), подання щодо схвалення призначення на адміністративну посаду від 08.10.2020 № 09/1/1-216вих-20 (підписано виконувачем обов’язків керівника Одеської обласної прокуратури), висновку щодо кандидата на адміністративну посаду від 16 жовтня 2020 року № 17/1/1‑2227вн‑20 (підписано керівником Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора).
4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження
Заслухавши доповідача – члена органу Захарову О.С., прокурора Трускавецького С.М., представників скаржників, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, органом встановлено таке.
Рішенням кадрової комісії від 04 червня 2020 року № 99дп-20 прокурора Трускавецького С.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону, та накладено дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на три місяці на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, яке застосовано наказом Генерального прокурора від 23 червня 2020 року № 3-дц і з яким прокурор Трускавецький С.М. ознайомлений.
На виконання вимог Положення та доручення виконувача обов’язків керівника Одеської обласної прокуратури Веніславського В.В. від 10 листопада 2020 року за № (конфіденційна інформація) щодо вжиття керівництвом обласної прокуратури та її структурних підрозділів заходів до забезпечення належної організації оцінювання якості роботи прокурорів, Трускавецьким С.М. у строки, визначені у дорученні, підготовлено і надано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2020 рік.
Зокрема, Трускавецьким С.М. у звіті зазначено, що у нього відсутні дисциплінарні стягнення.
За результатами оцінювання якості роботи прокурора Трускавецького С.М. його безпосереднім керівником – заступником керівника обласної прокуратури Вербицьким Д.А., у звіті виставлено підсумкову оцінку «позитивно».
Наказом виконувача обов’язків керівника Одеської обласної прокуратури від 01 грудня 2020 року № (конфіденційна інформація) за підсумками оцінювання якості роботи прокурорів за 2020 рік премійовано прокурорів, які отримали оцінку «позитивно», у розмірі 30% розміру суми посадових окладів, отриманих ними за період з 11 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року, зокрема Трускавецькому С.М. нараховано та 15 грудня 2020 року виплачено премію у розмірі (конфіденційна інформація) грн.
Надалі 25 січня 2021 року Трускавецьким С.М. подано Анкету доброчесності прокурора, форму якої затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 16 червня 2016 року № 205.
Анкету, яку подано Трускавецьким С.М., оприлюднено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, у якій ним підтверджено усі відомості щодо власної доброчесності, зокрема про те, що він неухильно дотримується Присяги працівника прокуратури, не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що не відповідає дійсності.
На засіданні органу представники скаржника підтримали, подані дисциплінарні скарги, частково погодившись із висновком члена кадрової комісії. Зазначили, що вважають доведеними усі обставини вчинення прокурором Трускавецьким С.М. дисциплінарного проступку, за який він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Представник скаржника Приміч І.Г. вважає, що членом кадрової комісії безпідставно зроблено висновок про відсутність у діях Трускавецького С.М. дисциплінарного проступку у зв’язку із зазначенням ним у Анкеті, поданій 25 січня 2021 року, відомостей про відсутність притягнення до дисциплінарної відповідальності у 2020 році, оскільки внесення даних та подання Анкети визначено статтею 19 Закону та Порядком проведення перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури від 16 червня 2016 року № 205.
Зазначив, що цитування Трускавецьким С.М. висновку щодо кандидата на адміністративну посаду, підписаного керівником Генеральної інспекції, витягнуто з контексту цього документа. Адже у цьому висновку відображено інформацію про притягнення Трускавецького С.М. у 2020 році до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Окрім цього, представники скаржників вважають, що саме дії Трускавецького С.М., які виразилися у внесенні до Звіту про оцінку якості роботи прокурорів за 2020 рік недостовірних відомостей, перебувають у причиновому зв’язку із наслідками – матеріальними збитками, заподіяними державній установі у виді безпідставної виплати прокурору премії.
Наказ про нарахування премії Трускавецькому С.М. наразі не скасовано, безпідставно виплачені грошові кошти (премія) ним добровільно не відшкодовано. Корегування відомостей фінансового характеру, за спірний період часу, не здійснено з підстав відсутності механізму коригування фінансових документів у таких випадках. На думку представника скаржника – Міняйло У.О., скасування спірного наказу та стягнення безпідставно виплачених Трускавецькому С.М. грошових коштів можливо здійснити виключно у судовому порядку.
У письмових поясненнях Трускавецький С.М. не погодився із доводами дисциплінарних скарг, зазначив про те, що частиною першою статті 49 Закону визначено три види дисциплінарних стягнень, а також зробив висновок про те, що оскільки законодавець для такого виду дисциплінарної відповідальності як «заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду» передбачив можливість накладення відповідальності на менший термін ніж один рік, то дисциплінарні обмеження стосовно нього діяли лише на період визначений рішенням кадрової комісії (3 місяці).
На його думку, дисциплінарне стягнення у виді заборони на певний строк на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, встановлює строк, на який це стягнення застосовується та закінчується наступного дня після закінчення терміну, на який його застосовано та не потребує видання окремого наказу.
Трускавецький С.М. вважає, що норма частини другої статті 49 Закону (прокурор протягом одного року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності) є необґрунтованою, оскільки при призначенні заборони менше одного року є недоцільним та не відповідає пропорційності покарання вчиненому проступку прокурором, а також нівелює різницю між призначенням найбільш суворого та найбільш м’якого стягнення у виді заборони.
Водночас він визнає, що форма Звіту про оцінку якості роботи прокурора за певний рік, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 жовтня 2020 року № 503, містить графу «Наявність у прокурора дисциплінарного стягнення».
Трускавецький С.М. підтвердив факти притягнення його до дисциплінарної відповідальності у 2020 році та накладення на нього, визначеного рішенням кадрової комісії від 04 червня 2020 року дисциплінарного стягнення.
З огляду на застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді заборони строком на три місяці на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, він вважає, що 24 вересня 2020 року строк дії дисциплінарного стягнення минув та з даної дати до нього не застосовувались жодні дисциплінарні стягнення і обмеження, оскільки поняття «вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності» і «наявність у прокурора дисциплінарного стягнення», що застосовуються у частині другої статті 49 Закону та у затвердженій наказом Генерального прокурора від 30 жовтня 2020 року № 503 формі Звіту оцінки якості роботи прокурора за 2020 рік, є різними за своєю суттю та змістом.
Поняття «наявність дисциплінарного стягнення» охоплюється строком дії застосованого дисциплінарного стягнення, у його випадку строку дії заборони на призначення на вищу посаду в органі прокуратури (з 04 червня 2020 року до 04 вересня 2020 року). Закінчення вказаного строку обумовлює припинення дії дисциплінарного стягнення.
У жовтні 2020 року відповідно до рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора його рекомендовано на призначення на посаду начальника управління Одеської обласної прокуратури та 04 листопада 2020 року відповідно до наказу в.о. керівника Одеської обласної прокуратури призначено на вказану посаду. Про відсутність у нього дисциплінарних стягнень та будь-яких інших відомостей про вчинення ним у 2020 році «дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури» підтверджується «Висновком щодо кандидата на адміністративну посаду», підписаного керівником Генеральної інспекції А. Яковлевим.
Інструкцій чи роз’яснень щодо порядку заповнення Звіту про оцінку якості роботи прокурора не надавалось.
Трускавецький С.М. зазначив, що на час подання Звіту про оцінку якості роботи прокурора (19 листопада 2020 року) строк дії дисциплінарного стягнення минув, а тому про його наявність ним і не зазначалось.
Трускавецький С.М. вважає безпідставними твердження, що його дії призвели до подальшого безпідставного отримання ним бюджетних коштів у вигляді виплаченої премії на суму 37688,14 грн. з огляду на таке.
Відповідно до Положення преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться у разі позитивного оцінювання їх роботи. За результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку. Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів. Премія за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік виплачується прокурорам на підставі наказів керівників обласних прокуратур протягом 15 днів після затвердження висновку щодо результатів оцінювання, але не пізніше грудня року, в якому здійснюється оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік. Виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності (пункти 1.2, 2.7, 3.6, 3.7).
Отже, умовами для виплати премії є: позитивна оцінка роботи прокурора, виставлена безпосереднім керівником такого прокурора; наказ керівника обласної прокуратури про затвердження результатів оцінювання; прокурор не є притягнутим до дисциплінарної відповідальності.
Підставою для виплати премії є наказ керівника обласної прокуратури про виплату премії.
Оцінка якості його роботи, виставлена безпосереднім керівником, є «позитивною» і результати оцінювання затверджені керівником прокуратури відповідним наказом.
Трускавецький С.М. зазначив, що ніякого впливу на будь-кого про включення його до наказу на виплату премії за результатами оцінювання результатів роботи він не чинив, вказана у відповідному Звіті про оцінку якості роботи прокурора інформація є достовірною.
Усі дії щодо підготовки відповідних наказів та перевірки відповідності умовам преміювання прокурорів покладаються на кадровий підрозділ обласної прокуратури.
У відповідності до вимог Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 18 грудня 2017 року № 351, на кадровий підрозділ покладаються обов’язки щодо ведення обліку кадрів, зберігання та ведення особових справ. Підготовка відповідних наказів з кадрових питань належить до повноважень кадрових підрозділів обласної прокуратури.
Облік притягнутих до дисциплінарної відповідальності прокурорів також ведеться кадровим підрозділом, яким окрім цього подаються відповідні звіти до Генеральної прокуратури, форми яких затверджені наказом Генеральної прокуратури України від 08 жовтня 2018 року № 195, зокрема додаток № 4 до звітів за формами № КП та № КПМ, графи 22, 23 звіту форми № КПМ (щомісячна), графи 12-17 розділу 3 звіту форми №КП (піврічна, річна).
Трускавецький С.М. вважає, що у його діях відсутні такі елементи дисциплінарного проступку як винна дія чи бездіяльність, наявність причинового зв’язку між діями та наслідками. Тому твердження, що безпосередньо його дії призвели до виплати премії є безпідставними.
Трускавецький С.М. також повідомив, що кадровою комісією за результатами розгляду дисциплінарної скарги з аналогічного приводу (про внесення недостовірних даних до Анкети) прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження від 13 квітня 2021 року №205дс-21.
Приблизно 25 січня 2021 року ним подано Анкету, у якій підтверджено визначені у ній твердження, оскільки у 2020 році він не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Водночас Трускавецький С.М. визнав, що рішенням кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку від 04 червня 2020 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді заборони строком на три місяці на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, а 23 червня 2020 року наказом Генерального прокурора № 3-дц його притягнуто до вищевказаної дисциплінарної відповідальності.
Однак він вважає, що 24 вересня 2020 року строк дії дисциплінарного стягнення минув.
В Анкеті відсутній пункт щодо наявності за звітний період фактів притягнення до дисциплінарної відповідальності; Інструкції щодо заповнення Анкети не існує, а повідомлення прокурором в Анкеті будь-яких інших відомостей, які він вважає необхідним зазначити у зв’язку з таємною перевіркою доброчесності, є правом, а не його обов’язком та жодним чинним нормативно-правовим актом не встановлено такого обов’язку прокурора.
Трускавецький С.М. також зазначив, що відповідно до Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 16 червня 2016 року № 205 (далі – Порядок № 205), таку перевірку проводять працівники підрозділів внутрішньої безпеки прокуратури, за скаргою яких кадровою комісією прийнято рішення від 04 червня 2020 року № 99дп-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, про що свідчить лист від 11 лютого 2021 року №17/1-27868-15.
Трускавецький С.М. вказав на відсутність у нього умислу приховати факт притягнення його у 2020 році до дисциплінарної відповідальності.
На засіданні органу прокурор підтвердив надані ним під час здійснення дисциплінарного провадження пояснення. Вважає, що його дії, описані у дисциплінарних скаргах, не потягли настання негативних наслідків, оскільки ним особисто відомості до Звіту не вносилися, ним лише поставлено дату та підпис у цьому документі, що на думку Трускавецького С.М., не може свідчити про його складання.
Окрім цього, зазначив, що згідно з нормативними актами, відомості відображені у цьому Звіті, повинні перевірятися кадровим підрозділом обласної прокуратури.
Наразі наказ про виплату Трускавецькому С.М. премії не скасовано, виплачені грошові кошти ним добровільно не повернуто, у зв’язку із відсутністю підстав, адже премія йому нарахована та виплачена на підставі висновку щодо результатів проведення оцінювання якості роботи прокурорів обласної прокуратури за 2020 рік, у якому його роботу оцінено «позитивно». Цей висновок затверджений наказом виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури.
Із долучених копій документів, які надані Трускавецьким С.М. під час засідання, зокрема висновку кандидата на адміністративну посаду від 16 жовтня 2020 року № 17/1/1‑2227вн‑20 установлено, що у ньому наявна інформація про здійснення у період часу 2015-2019 років стосовно кандидата низки службових розслідувань, під час яких установлено факти наявності у діях Трускавецького С.М. дисциплінарних проступків, та факти невідображення ним у декларації за 2016 рік відомостей щодо правочинів, укладених членами сім’ї, пов’язаних з відчуженням нерухомого майна.
Також, наявні відомості про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, у зв’язку із чим накладення на нього наказом від 23 червня 2020 року № 3-дц дисциплінарного стягнення. У висновку також зазначено про відсутність на час перевірки інших відомостей компрометуючого характеру.
Таким чином, поданий Трускавецьким С.М. документ спростовує його твердження щодо підтвердження керівником Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора відомостей про відсутність у нього дисциплінарних стягнень у 2020 році або притягнення його, у цей же період, до дисциплінарної відповідальності.
Наведене дає органу підстави для висновку про вчинення Трускавецьким С.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої ст. 43 Закону, за викладених у скаргах та встановлених під час здійснення дисциплінарного провадження обставин.
Разом з тим, не знайшли підтвердження доводи дисциплінарної скарги про вчинення Трускавецьким С.М. дисциплінарного проступку у зв’язку із внесенням недостовірних відомостей до Анкети доброчесності прокурора про те, що він «не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 05 лютого 2019 року № 328/0/15-19 про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) від 14 листопада 2018 року № 509дп-18 стосовно Трояна М.В., суд погодився з твердженням Комісії, що відображення в анкеті доброчесності відомостей про факт несвоєчасного подання декларації є правом прокурора, а не його обов’язком.
Таким чином, повідомлення прокурором в Анкеті будь-яких інших відомостей, які він вважає необхідними зазначити у зв’язку з таємною перевіркою доброчесності, є правом прокурора, а не його обов’язком та жодний чинний нормативно-правовий акт не встановлює такого обов’язку прокурора.
Враховується також рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року № 899219810, залишеного в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, яким суд звертає увагу на те, що визначення поняття "доброчесність" відсутнє у національному законодавстві України.
У контексті наведеного слід додати, що згідно з пунктами 169-170 рішення ЄСПЛ від 09 квітня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (заява№ 21722/11), вислів "згідно із законом" вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (див., серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі "Копп проти Швейцарії", пункту 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).
Отже, ця фраза передбачає (inter alia), що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24 квітня 2008 року у справі "C. G. та інші проти Болгарії", заява № 1365/07, пункту 39).
Окрім цього, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі "P. G. та J. H. проти Сполученого Королівства", заява № 44787/98, пункту 46, 2001-IX).
У пункті 49 рішення ЄСПЛ від 02.11.2006 у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) зазначено, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації регулювати свою поведінку.
Отже, Порядок проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури, пунктом 1 якого передбачено надання кожним прокурором щорічно до 01 лютого анкети доброчесності, не містить чітких критеріїв, за який саме період надається зазначена анкета.
Слід зазначити що згідно з вимогами усталеної судової практики, зокрема Постанови Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов’язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов’язків; вина працівника; наявність причинового зв’язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов’язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Незазначення Трускавецьким С.М. в Анкеті факту його притягнення до дисциплінарної відповідальності не може свідчити про невиконання ним обов’язку щодо проходження таємної перевірки доброчесності, оскільки ним жодних дій, які свідчать про недоброчесність, у цьому випадку не вчинено.
Таким чином, доводи скаржника щодо незазначення в Анкеті вказаних вище відомостей, є формальною невідповідністю дій Трускавецького С.М. вимогам Порядку № 205, але не свідчать про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку у цій частині через відсутність ознаки суб’єктивної сторони правопорушення – умислу.
Окрім цього, не знайшли підтвердження доводи скаржника про вчинення Трускавецьким С.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону.
На думку скаржника, прокурором Трускавецьким С.М. вчинено дисциплінарний проступок, передбачений вказаною вище нормою закону, однак не зазначає про його службові обов’язки, не вказує, які норми він порушив, тобто у дисциплінарній скарзі не наведено аргументів, які можуть бути підставою для формування об’єктивної точки зору щодо невиконання чи неналежного виконання прокурором Трускавецьким С.М. службових обов’язків.
Таких фактів не встановлено і під час перевірки.
5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого органом рішення
Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Трускавецького С.М., орган виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 49 Закону до закінчення річного строку прокурор, який не допустив порушення законодавства та сумлінно й професійно здійснював свої службові обов’язки, може бути визнаний таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності, на підставі клопотання керівника відповідного органу прокуратури, однак не раніш як:
1) через шість місяців із дня накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті;
2) після закінчення половини строку, визначеного у разі накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті.
Таким чином, прокурор Трускавецький С.М. на час підготовки і надання звіту про оцінку якості роботи прокурора за 2020 рік, у якому зазначено, що у нього відсутні дисциплінарні стягнення, згідно з вимогами частини другої статті 49 Закону вважався таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Твердження Трускавецького С.М. про те, що за суттю та змістом поняття «вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності» і «наявність у прокурора дисциплінарного стягнення» відрізняються є суб’єктивною, необґрунтованою точкою зору, фактично оціночним судженням, оскільки воно суперечить частині другої статті 49 Закону. Тому це твердження Трускавецького С.М. про те, що він може вважатись притягнутим до дисциплінарної відповідальності лише упродовж трьох місяців, а не року є помилковим.
Також критично, як такі що не повинні братись до уваги, вважаються його твердження про необґрунтованість частини другої статті 49 Закону з мотивів непропорційності покарання вчиненому проступку тощо.
Тому критично, як безпідставні, оцінюються доводи Трускавецького С.М. про те, що оскільки на час подання Звіту про оцінку якості роботи прокурора (19 листопада 2020 року) строк дії дисциплінарного стягнення минув, він про його наявність і не зазначав.
Згідно із пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Трускавецький С.М. має статус прокурора і за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону №1697-VII, на нього покладено обов’язки неухильного дотримання присяги прокурора. Діяти він міг лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і зобов’язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону, прокурор Трускавецький С.М. взяв на себе, серед іншого, обов’язок неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним.
Відповідно до статті 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості.
Згідно із статтею 5 Кодексу професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності. При здійсненні повноважень він зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.
Згідно з пунктом 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 13.04.2017 № 111, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, зокрема належать: протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».
Статтею 16 Кодексу визначено, що при виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зав’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
Пунктом 2.3. розділу 2 та пунктом 3.7. розділу 3 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора 30 жовтня 2020 року № 503, передбачено, що оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником. Виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, відстороненим від посад за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв’язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.
Матеріалами дисциплінарного провадження, зокрема поясненнями Трускавецького С.М., підтверджено, що він отримав 15 грудня 2020 року премію в розмірі (конфіденційна інформація) грн. на підставі підготовленого та наданого 19 листопада 2020 року ним звіту про оцінку якості роботи прокурора за 2020 рік, у якому безпідставно зазначив, що у нього відсутні дисциплінарні стягнення.
Фактично безпідставне отримання прокурором Трускавецьким С.М. 15 грудня 2020 року у статусі начальника управління Одеської обласної прокуратури грошових коштів у сумі 37 688, 14 грн. зумовило настання негативних наслідків – спричинення матеріальних збитків прокуратурі Одеської області, і, є порушенням вимог статей 4, 5, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, пункту 2.3. розділу 2, пункту 3.7. розділу 3 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 жовтня 2020 року № 502, пунктів 2, 10 частини першої статті 3, частини четвертої статті 19 Закону, оскільки він зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, зазначеними діями прокурор Трускавецький С.М. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно Трускавецького С.М. органом ураховано особу прокурора, його характеристику, ступінь вини прокурора, та зроблено висновок про можливість накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді заборони на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.
Датою вчинення Трускавецький С.М. дисциплінарного проступку є 19 листопада 2020 року.
Як вбачається із відомостей, які містяться у довідці начальника кадрової роботи та державної служби Одеської обласної прокуратури наказами від 24 березня 2021 року № 799к, 28 квітня 2021 року № 1068к, 04 серпня 2021 року № 1813к, 17 серпня 2021 року № 1904к, 20 вересня 2021 року № 2106к, 13 жовтня 2021 року № 2291к Трускавецький С.М. перебував у щорічній відпустці та відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, загалом – 95 днів.
Таким чином, із дня вчинення прокурором Трускавецьким С.М. дисциплінарного проступку, без урахування часу перебування прокурора у річний відпустці, строк для накладення дисциплінарного стягнення не минув.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, орган,
ВИРІШИВ:
Притягнути начальника управління підтримання публічного обвинувачення в суді Одеської обласної прокуратури Трускавецького Степана Миколайовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.
Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Трускавецькому С.М., а також керівнику Одеської обласної прокуратури та керівнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.
Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
|
Головуючий |
|
Андрій ГНАТІВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Члени органу |
|
Любомир ВІЙТОВИЧ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олександр ЖИТНИЙ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олена ЗАХАРОВА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В’ячеслав ПОЛІЩУК
Павло ОТВІНОВСЬКИЙ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олег СТУКОНОГ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Майя ТОМАК |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Михайло ЦУРКАН |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олександр ЮЗЬКОВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|