25.11.2021

Рішення №4дп-21


Про накладення дисциплінарного стягнення

 
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

РІШЕННЯ
№4дп-21

25 листопада 2021

Київ

Про накладення дисциплінарного стягнення


Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів - Війтовича Л.М., Житного О.О.,             Захарової О.С., Отвіновського П.Л.,  Стуконога О.І., Поліщука В.В., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Смілянської окружної прокуратури Черкаської області Ясногородської М.А., у  дисциплінарному провадженні № 07/3/2-595дс-121дп-21 (попередній  № 07/3/2-458дс-95дп-21),

 

                                             ВСТАНОВИВ:

 

Ясногородська Марина Анатоліївна в органах прокуратури працює з січня 2017 року, з квітня 2017 до березня 2021 – на посаді прокурора Смілянської місцевої прокуратури, а з березня 2021 року - прокурора Смілянської  окружної прокуратури Черкаської області.

Присягу працівника прокуратури склала 19.04.2017. З Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 07.06.2017.  Характеризується позитивно, неодноразово заохочувалась прокурором Черкаської області. Дисциплінарних стягнень не має.  

До кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі – кадрова комісія) 06.07.2021 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Сидора О.І. щодо неналежного виконання службових обов`язків прокурором Ясногородською М.А. під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження розподілено члену кадрової комісії Панову О.О. (протокол розподілу від 06.07.2021), за результатами вивчення якої 12.07.2021 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження 07/3/2-458дс-95дп-21.

Членом кадрової комісії Пановим О.О. 27.08.2021 складено висновок про наявність у діях прокурора Ясногородської М.А. дисциплінарного проступку.

Надалі, у зв’язку із передачею дисциплінарного провадження № 07/3/2-458дс-95дп-21 до органу в порядку абзацу 2 підпункту 8¹ пункту 22 розділу ІІ Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ, автоматизованою системою дисциплінарне провадження стосовно прокурора Ясногородської М.А. розподілено члену відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – орган) Отвіновському П.Л. та присвоєно                          № 07/3/2-595дс-121дп-21.

Відповідно до п. 109 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення), прокурор вважається належним чином повідомлений про час та місце засідання органу, якщо повідомлення направлено на відому фактичну адресу місця його проживання або зазначену ним адресу електронної пошти, а в разі відсутності таких відомостей – на адресу прокуратури, у якій він обіймає посаду, з одночасним розміщенням інформації про це на офіційному вебсайті органу.

Скаржника та прокурора Ясногородську М.А. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання органу.

На засідання з’явилися прокурор Ясногородська М.А., представник скаржника Якушина О.В.

Заслухавши доповідача – члена органу Отвіновського П.Л.,  Ясногородську М.А., Якушину О.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, орган встановив таке.

З дисциплінарної скарги вбачається, що прокурором Ясногородською М.А. здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), досудове розслідування у якому проводилось слідчим Смілянського ВП ГУ НП у Черкаській області.

Через неналежне виконання своїх службових обов’язків прокурором   Ясногородською М.А. порушено строки досудового розслідування та після його завершення усупереч вимогам КПК України вона затвердила обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА 1 за ч. 2 ст. 191,   ч. 1 ст. 366 КК України та скерувала його до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду по суті.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 02.06.2021 кримінальне провадження закрито на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Внаслідок недотримання прокурором Ясногородською М.А. вимог               ст.ст. 2,9, 28, 36, 294 КПК України та пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 № 51, (далі –Порядок № 51) ОСОБА 1 не притягнуто до кримінальної відповідальності та заподіяні державі значні збитки не  відшкодовано.

Скаржник вважає, що в діях прокурора Ясногородської М.А. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до п.1, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для  притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

За вказаним фактом на підставі наказу керівника від 19.07.2021 № 77 Черкаською обласною прокуратурою проведено службове розслідування, у ході якого встановлено неналежне виконання Ясногородською М.А. службових обов’язків.

Опитана у ході службового розслідування Ясногородська М.А. пояснила, що нею здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), яке розслідувалося СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області.

Згодом, 09.10.2020 ОСОБА 1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а 18.11.2020 оголошено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий 16.12.2020 за погодженням з прокурором Ясногородською М.А. звернувся до слідчого судді Смілянського міськрайонного суду з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, ухвалою якого 18.12.2020 клопотання задоволено та встановлено строк до 24.12.2020, проте сторона захисту своїм правом не скористалася.

Після скерування обвинувального акта стосовно ОСОБА 1 до суду в підготовчому судовому засіданні 02.06.2021 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Ясногородська М.А. також пояснила, що на момент скерування обвинувального акта до суду не була знайома з відповідною судовою практикою щодо обрахунку строку досудового розслідування під час виконання вимог         ст. 290 КПК України. Питання щодо продовження строку досудового розслідування не зініціювалося, оскільки вважала, що строк досудового розслідування не закінчився, так як  час виконання вимог ст. 290 КПК України не враховується в строк досудового розслідування. 

Опитаний колишній заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Горідько В.В. пояснив,  що місцевою прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні слідчим за погодженням з прокурором Ясногородською М.А.  09.10.2020 ОСОБА 1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а 18.11.2020 - про завершення досудового розслідування.

Зі слів прокурора Ясногородської М.А. йому було відомо, що сторона захисту всіляко уникала явки до слідчого та прокурора з метою ухилення від проведення слідчих та процесуальних дій у провадженні.

Надалі 16.12.2020 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, яке ухвалою слідчого судді від 18.12.2020 задоволено та надано строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 24.12.2020.

Сторона захисту не була присутня в судовому засіданні під час розгляду клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та відповідну ухвалу суду отримала пізніше.  

З метою недопущення порушення права сторони захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та у зв’язку із хворобою підозрюваного очікувалося його одужання.

Після спливу розумних строків та реалізації права стороною захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, зокрема на виконання ухвали суду, прокурором прийнято рішення про направлення обвинувального акта до суду.

Згодом Горідьку В.В. стало відомо, що ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2021 кримінальне провадження стосовно ОСОБА 1 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України через закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України.

Опитаний прокурор Смілянської окружної прокуратури Лут І.В. (колишній заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури) - пояснив, що підпорядковані прокурори про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні йому не доповідали. Про можливі порушення вимог кримінального процесуального закону йому відомо не було, аж до ухвалення Смілянським міськрайонним судом 02.06.2021 рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Під час дисциплінарного провадження Ясногородська М.А. повністю підтвердила надані нею пояснення у ході службового розслідування та зазначила, що сторона захисту у кримінальному провадженні зловживала своїми правами та намагалася затягнути строки досудового розслідування. Строк досудового розслідування нею обраховувався відповідно до вимог ст.ст. 113,115, ч.5 ст. 219, 290 КПК України. Вона вважала, що строк досудового розслідування не закінчився, оскільки виконувались вимоги ст. 290 КПК України.

На її думку, у чинному КПК України позиція щодо обліку строків чітко не зазначена, а судова практика з вказаного питання була суперечливою.

Колишній заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Горідько В.В. пояснив, що прокурором Ясногородською М.А. здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація). Йому було відомо, що підозрюваний ОСОБА 1 та його захисник всіляко уникали явки до слідчого та прокурора для проведення слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні та ознайомлення з його матеріалами.

Після завершення розумних строків для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження прокурором Ясногородською М.А. затверджено обвинувальний акт, який скеровано до суду для розгляду по суті. За результатами розгляду якого 02.06.2021 Смілянським міськрайонним судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження стосовно  Антонова А.Б. на підставі    п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Також Горідько В.В. зазначив, що чинним КПК України не визначено порядку обрахування строків у разі відмови сторони захисту в отриманні обвинувального акта.

Підстави для продовження строку досудового розслідування, на його думку, також відсутні, оскільки розслідування було завершено та матеріали прокурором відкрито стороні захисту для ознайомлення і жодні слідчі і процесуальні дії не проводилися.

Колишній виконувач обов’язків керівника Смілянської місцевої прокуратури Лут І.В. пояснив, що лише після ухвалення 02.06.2021  Смілянським міськрайонним судом рішення про закриття кримінального провадження                 за обвинуваченням ОСОБА 1 за ч. 2 ст. 191,  ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, йому вперше про це стало відомо. Про стан досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні і будь-які проблеми з його затягуванням та скеруванням обвинувального акта йому ніхто не доповідав. 

Вивченням отриманих у ході дисциплінарного провадження з Черкаської обласної прокуратури матеріалів встановлено, що постановою першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури від 07.03.2018 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні старшим групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні визначено Ясногородську М.А. 

Прокурором Ясногородською М.А. 09.10.2020 погоджено повідомлення слідчого про підозру ОСОБА 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Ясногородською М.А. 18.11.2020 надано доручення слідчому про повідомлення сторонам провадження про завершення  розслідування та надання доступу до матеріалів  досудового розслідування.

За клопотанням слідчого про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, погодженого 17.12.2020 прокурором Ясногородською М.А. та задоволеного ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 18.12.2020, встановлено строк для ознайомлення підозрюваного  ОСОБА 1 з матеріалами кримінального провадження до 24.12.2020. Таким чином з 25.12.2020 строк слідства в кримінальному провадженні продовжив спливати і закінчився 15.01.2021.

Відповідно до вимог ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.  Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;  звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Разом з тим після 24.12.2020 (завершення строку ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування, встановленого ухвалою слідчого судді) прокурором одне з рішень, передбачених ст. 283 КПК України, не прийнято.

Водночас лише 28.01.2021 прокурором Ясногородською М.А. затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 1, який лише 03.02.2021 виконувачем обов’язків керівника Смілянської місцевої прокуратури Горідько В.В. скеровано до Смілянського міськрайонного суду для розгляду по суті.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2021 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА 1  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,  закрито  на підставі   п.10. ч.1 ст. 284 КПК України.

Орган дійшов висновку, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Ясногородською М.А. дисциплінарного проступку знайшли своє об’єктивне підтвердження  та наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», з огляду на таке.

Дії прокурора Ясногородської М.А. під час виконання повноважень прокурора у кримінальному провадженні зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, Порядком № 51.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов`язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Статтею 131-1 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» установлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, у тому числі, функції  підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина перша ст. 7 КПК України встановлює загальні засади судочинства та передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься  законність (п. 2).

Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства як законність та встановлює такі зобов’язання прокурора під час кримінального провадження: неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1).

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені КПК України.

Відповідно до ст. 28  КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно зі ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Також передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

- доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

- приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 3 п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчено протягом 2 місяців.

Згідно із ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п’яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Так,  згідно з вимогами ст. 308 КПК України потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України. Незалежність прокурора, згідно з п. 5 ст. 3 цього ж Закону, є однією із засад діяльності прокуратури, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків.

Згаданими нормами встановлено межі дисциплінарного провадження з метою убезпечення прокурорів від впливу на них і створення перешкод при здійсненні ними своїх повноважень відповідно до вимог КПК  України, що є гарантією самостійності прокурорів.

Права не можуть існувати окремо від відповідного обов’язку, вони існують у нерозривному взаємозв’язку, і праву одного суб’єкта кореспондується обов’язок іншого. Тому змістом повноважень є обов'язок здійснити (реалізувати, застосувати) конкретне суб'єктивне право.

Саме виконання обов’язків прокурором характеризує сутність його службової діяльності, адже саме через належне виконання обов’язків виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Тобто, прокурор для виконання встановлених законодавством функцій органів прокуратури зобов’язаний ефективно реалізовувати надані законодавством повноваження.

Відповідно до п. 3 розділу IV Порядку № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад; перевіряє законність і обґрунтованість рішення про закриття кримінального провадження, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження; після виявлення фактів винесення слідчим незаконних або необґрунтованих рішень скасовує їх; контролює виконання доручень і вказівок, наданих слідчому, органу досудового розслідування, щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій; відповідно до закону реагує на факти невиконання слідчим письмових вказівок прокурора та за наявності підстав ініціює притягнення слідчого до відповідальності; здійснює інші повноваження, передбачені КПК України.

Безпосереднє коло повноважень прокурора встановлюється відповідними наказами та функціональними обов’язками, затвердженими у встановленому поряду.

Так, відповідно до наказів виконувача обов’язків керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області від 28.09.2020 № 20 та  від 30.12.2020 № 53 Про розподіл обов’язків між працівниками Смілянської місцевої прокуратури на прокурора Ясногородську М.А. покладалось здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у піднаглядних органах досудового розслідування  та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях та низку інших повноважень. 

Безумовними службовими обов’язками процесуального керівника під час здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування є забезпечення прокурором здійснення об’єктивного та неупередженого процесуального керівництва, а також проведення досудового розслідування у розумні строки, вжиття встановлених КПК України заходів для дослідження обставин кримінальних проваджень, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних неупереджених процесуальних рішень, чого не було здійснено прокурором Ясногородською М.А. під час виконання обов’язків прокурора у вказаному кримінальному провадженні.

Оцінка обґрунтованості, законності прийнятих будь-яких рішень прокурором – процесуальним керівником у кримінальному провадженні не входить до повноважень органу.

Тому у дисциплінарному провадженні не дається оцінка дій та рішень прокурора Ясногородської М.А. як процесуального керівника у зазначеному у дисциплінарній скарзі кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що  прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінальних проваджень у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження (ст. 2 КПК України), дотримуватись таких загальних засад судочинства як законність та розумність строків (ст. ст. 7, 9, 28, 36, 294 КПК України), проте самоусунувся від виконання повноважень прокурора.

У результаті бездіяльності Ясногородської М.А. у кримінальному провадженні порушено розумні строки досудового розслідування, своєчасно та у встановленому КПК України порядку не продовжено строк досудового розслідування, який надалі нею не контролювався та після завершення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування (24.12.2020) та усупереч вимогам ст. 283 КПК України лише 28.01.2021 прокурором Ясногородською М.А. затверджено обвинувальний акт, який 02.02.2021 на 79 день строку досудового розслідування скеровано до суду, що у свою чергу призвело до закриття кримінального провадження та сприяло уникненню від передбаченої законом кримінальної відповідальності        Антонова А.Б. за вчинене ним діяння.

Підтверджені під час дисциплінарного провадження, викладені у дисциплінарній скарзі обставини порушень вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування кримінального провадження свідчать про порушення прокурором Ясногородською М.А. вимог КПК України, Порядку № 51 та неналежне виконання нею своїх службових обов’язків.

Водночас через неналежне виконання службових обов’язків прокурором             Ясногородською М.А. не вжито належних заходів до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні в межах строків, визначених           ст. 219 КПК України.

Окрім цього, внаслідок бездіяльності Ясногородської М.А., як прокурора в кримінальному провадженні, не забезпечено захист суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також не забезпечено право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Прокурором Ясногородською М.А. допущено недоліки та прорахунки, що стали можливими внаслідок неналежного виконання нею службових обов`язків, викладені у дисциплінарній скарзі факти неналежного виконання посадових обов’язків дійсно містять відомості про ознаки дисциплінарного проступку прокурора, передбаченого п. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» неналежного виконання службових обов’язків.

Вчинення прокурором дисциплінарного проступку об’єктивно підтверджується матеріалами дисциплінарної скарги та матеріалами, зібраними під час здійснення дисциплінарного провадження. Зокрема, висновком службового розслідування Черкаської обласної прокуратури, окремими копіями матеріалів кримінального провадження, ухвалами Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.12.2020 у справі № 703/1044/20 та від 02.06.2021 у справі № 703/430/21,  поясненнями прокурорів Ясногородської М.А., Лута І.В. та Горідька В.В.   

Правові позиції, які дають підстави для вищезазначеного висновку, висловлені у нижченаведених рішеннях Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 (справа № 800/433/17 (П/9901/112/18) зазначила, що службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Окрім цього, підставою для вищезазначеного висновку є такі правові позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у рішеннях:

- від 04.03.2019 у справі 9901/5/19, у якій зазначено, що неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, зокрема КПК України, підзаконних нормативно-правових актів є неналежним виконанням службових обов'язків, що є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження;

- від 19.07.2018 у справі 9901/577/18 де зазначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки є безумовним службовим обов'язком прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Встановлений законодавством строк для прийняття органом рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

Порушення Ясногородською М.А. допущено починаючи з 24.12.2020 до 02.02.2021 (направлення кримінального провадження до суду), а 02.06.2021 Смілянським міськрайонним судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження (конфіденційна інформація).

Тому встановлений законодавством строк для прийняття рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної  відповідальності не минув.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки                                у дисциплінарному провадженні обставинам, встановлено, що  доводи дисциплінарної скарги знайшли своє підтвердження. При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження орган діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Таким чином, орган дійшов висновку, що прокурор Ясногородська М.А. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків тобто за вчиненням нею дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Зазначене вище діяння є підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді у виді заборони на 6 (шість) місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, яке є пропорційним вчиненому нею проступку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47 – 49 Закону України «Про прокуратуру», п. п. 108, 110-112, 115-117 Положення, орган,                                                                              

                                                 ВИРІШИВ:

 

Притягнути прокурора Смілянської окружної прокуратури Черкаської області Ясногородську Марину Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді заборони на 6 (шість) місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення направити прокурору Ясногородській М.А., керівнику Черкаської обласної прокуратури для застосування накладеного стягнення, а також керівнику Смілянської окружної прокуратури Черкаської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.


Головуючий

 

Андрій ГНАТІВ

 

 

 

Члени органу

 

Любомир ВІЙТОВИЧ

 

 

 

 

 

Олександр ЖИТНИЙ

 

 

 

 

 

Олена ЗАХАРОВА

 

 

 

В’ячеслав ПОЛІЩУК

 

 

 

 

 

Олег СТУКОНОГ

 

 

 

 

 

Майя ТОМАК

 

 

 

 

 

Михайло ЦУРКАН

 

 

 

 

 

Олександр ЮЗЬКОВ