Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А.,  Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В., Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку старших слідчих в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Возного Ю.В. та Середи М.М., прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Бородія Я.В., прокурора другого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Коновода В.В. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-1840дс-322дп-18

Возний Юрій Вікторович в органах прокуратури працює з 1998 року, а з   2018 – на посаді прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України. До цього часу – старший слідчий в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.   

Відповідно до наданої характеристики Возний Ю.В. зарекомендував себе з позитивної сторони. Дисциплінарних стягнень не має.  

Возний Ю.В. прийняв Присягу працівника прокуратури 02.02.2011. 

Середа Микола Миколайович в органах прокуратури працює з 2007 року, а з 2018 – на посаді прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України. До цього часу – старший слідчий в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.  

Відповідно до наданої характеристики Середа М.М. зарекомендував себе з позитивної сторони. Дисциплінарних стягнень не має.   

Середа М.М. прийняв Присягу працівника прокуратури 10.02.2011.

Бородій Ярослав Васильович в органах прокуратури працює з 2010 року, а з 2018 – на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України. До цього часу перебував на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.   

Відповідно до наданої характеристики Бородій Я.В. зарекомендував себе з позитивної сторони. Дисциплінарних стягнень не має.

Бородій Я.В. прийняв Присягу працівника прокуратури 09.02.2011.

Пахович Микола Миколайович в органах прокуратури працює з 2006 року, а з 2018 – на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України. До цього часу перебував на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.  

Відповідно до наданої характеристики Пахович М.М. зарекомендував себе з позитивної сторони. Дисциплінарних стягнень не має.

Пахович М.М. прийняв Присягу працівника прокуратури 04.02.2011.

Коновод Валерій Валерійович в органах прокуратури працює з грудня 2012 року, а з 2018 – на посаді прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України. До цього часу – прокурор відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.   

Відповідно до наданої характеристики Коновод В.В. зарекомендував себе з позитивної сторони. Дисциплінарних стягнень не має.

Коновод В.В. прийняв Присягу працівника прокуратури 17.12.2013.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів  (далі – Комісія) 08.11.2018 надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА - 1 про вчинення дисциплінарного проступку старшими слідчими в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Возним Ю.В. та Середою М.М., прокурорами першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Бородієм Я.В. та Паховичем М.М., прокурором другого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Коноводом В.В. Дисциплінарна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».  

Автоматизованою системою для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу 08.11.2018 розподілено члену Комісії Нечепоренку С.О. 

Рішенням члена Комісії Нечепоренка С.О. від 20.11.2018 відкрито дисциплінарне провадження щодо слідчих Возного Ю.В. та Середи М.М. та щодо прокурорів Бородія Я.В., Паховича М.М. та Коновода В.В. 

Рішенням Комісії № 555дп-18 від 12.12.2018 строк проведення перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності продовжено на один місяць.  

У дисциплінарній скарзі зазначено, що вищевказаними слідчими та прокурорами не виконується ухвала слідчого судді про повернення майна ОСОБА - 1, яке було вилучено під час обшуку; порушуються його права під час здійснення ними слідчих (розшукових) дій.

Таким чином, на думку скаржника, слідчими та прокурорами вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру». 

За результатами перевірки членом Комісії Нечепоренком С.О. 07.02.2019 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку слідчих          Возного Ю.В. та Середи М.М., прокурорів Бородія Я.В. та Коновода В.В. 

Прокурори, щодо яких здійснюється дисциплінарне провадження, та особа, яка подала дисциплінарну скаргу, своєчасно повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії.

На засідання прибули прокурори Пахович М.М., Бородій Я.В., Середа М.М. та Возний Ю.В., яким головуючим роз’яснено їхні права та обов’язки учасників засідання.

Прокурор Коновод В.В. та заявник ОСОБА - 1 на засідання Комісії не з’явилися.

Відповідно до листа начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА - 2 від 17.05.2019 Коновод В.В. перебуває у щорічній відпустці, через що не має можливості взяти участі в засіданні Комісії.

Заявник ОСОБА - 1 листом від 28.05.2019 повідомив Комісію про неможливість взяти участь у засіданні Комісії 29.05.2019. 

Комісією прийнято рішення про можливість розглядати висновок за відсутності прокурора Коновода В.В. та заявника ОСОБА – 1. 

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, заслухавши доповідача – члена Комісії Нечепоренка С.О., прокурорів Паховича М.М., Бородія Я.В., Середу М.М. та Возного Ю.В., обговоривши висновок про наявність дисциплінарного проступку та матеріали перевірки, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів Середи М.М. та Бородія Я.В. з огляду на таке.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що у провадженні прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Бородія Я.В. перебувають матеріали кримінального провадження № ______________ від 09.01.2017, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч. 4 ст. 368 КК України. 

У межах цього кримінального провадження, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2017, за місцем мешкання ОСОБА - 1 працівниками УСБУ в Харківській області проведений обшук. 

За результатами обшуку в ОСОБА - 1 вилучено грошові кошти в сумі 2726 доларів США, 290 ЄВРО та 4890 гривень, а також – речі: ноутбук, 2 мобільні телефони, жорсткий диск. 

При цьому жодного протоколу про тимчасове вилучення майна особами, які проводили обшук, не складалося, що є порушенням п. 7 ст. 236 КПК України, оскільки прямого дозволу на вилучення саме цих телефонів та комп’ютерної техніки ухвала слідчого судді від 06.03.2017 року не містила.

Надалі 18.03.2017 в арешті грошових коштів органу досудового розслідування відмовлено ухвалою слідчого судді ОСОБА - 3, а на інші речі клопотання про арешт майна ані слідчим, ані прокурором не подавалося, що є порушенням ч. 5 ст. 171 КПК України.  

Ухвала слідчого судді ОСОБА - 3 від 18.03.2017 про негайне повернення вилученого майна була виконана слідчим лише 10.05.2017, у цей день ОСОБА - 1 були повернені грошові кошти в повному обсязі.

При цьому інші речі не поверталися, слідчий та прокурор, який відповідно до своїх функцій повинен здійснювати контроль за дотриманням прав осіб під час досудового розслідування, порушує їх особисто. 

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 зобов’язано слідчого Генеральної прокуратури України, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні                                         № _____________або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у ньому, негайно повернути ОСОБА - 1 тимчасове вилучене майно, зазначене вище.

Зазначена ухвала слідчого судді була листом направлена прокурору відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Коноводу В.В.

Відповідно до листа прокурора Коновода В.В. від 31.01.2018 останній фактично відмовив ОСОБА - 1 у поверненні зазначеного вище майна.

З метою умисного невиконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 слідчий Бородій Я.В. звернувся до слідчого судді із заявою, яку слідчий Пахович М.М. підтримав під час її розгляду. Зокрема, слідчий просив роз’яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017, яка є чіткою і зрозумілою.  

Заяву про роз’яснення ухвали слідчого судді залишено без задоволення (ухвала від 17.01.2018).

Таким чином, до моменту звернення ОСОБА - 1 зі скаргою до Комісії ухвала суду від 02.11.2017 залишається невиконаною, особисті речі                     ОСОБА - 1 – неповерненими. 

ОСОБА - 1 зазначив, що з часу винесення вказаної ухвали його жодного разу не викликали з метою її виконання та передачі належного йому майна,  що порушує законні права та інтереси ОСОБА - 1, а також фактично спричиняє матеріальні збитки. 

Крім того, 12.06.2018 за місцем мешкання ОСОБА - 1 проведений ще один обшук, в ухвалі зазначені відшукувані грошові кошти, які вже вилучались у ОСОБА - 1 та були згодом повернені. Зазначений факт ОСОБА - 1 розцінює як неналежне виконання своїх службових обов’язків слідчими Возним Ю.В. та Середою М.М.   

Проведеною перевіркою за скаргою ОСОБА - 1 щодо вчинення дисциплінарного проступку працівниками Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України встановлено таке.

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2017 зобов’язано слідчого Генеральної прокуратури України, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні                                     № _____________, або прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у ньому, негайно повернути ОСОБА - 1 тимчасово вилучене майно, а саме: ноутбук НР model RTL8191SE, 2 мобільні телефони IPhone 5 білого та чорного кольорів, жорсткий диск Toshiba.

Листом за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Бородія Я.В. від 31.01.2018 повідомлено ОСОБА – 1, що в матеріалах кримінального провадження № _____________ від 09.01.2017 відсутнє тимчасово вилучене майно в розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України, у зв’язку з чим 19.12.2017 до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва подано заяву в порядку ст. 380 КПК України про роз’яснення судового рішення (ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 02.11.2017).

Листом старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні – прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Коновода В.В. від 02.02.2018 також повідомлено ОСОБА - 1 про відмову в поверненні майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2018 заяву старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Бородія Я.В. про роз’яснення судового рішення – ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017, залишено без задоволення.

Вказана ухвала 05.04.2018 надійшла до Генеральної прокуратури України та 06.04.2018 розписана старшому слідчому в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Возному Ю.В.

Таким чином, під час проведення перевірки за дисциплінарною скаргою встановлено, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2017 щодо повернення майна ОСОБА - 1 залишалася чинною та підлягала негайному виконанню.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України про закриття кримінального провадження від 22.08.2018 кримінальне провадження № _____________ закрите на підставі п. 2 ч. 1                 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.   

До Комісії було надано два рапорти слідчого Середи М.М. від 07.09.2018 та 18.09.2018 про неможливість повернення майна ОСОБА - 1 у зв’язку з тим, що останній не відповідає за контактним номером свого телефону за номером: 066-921-27-33.

Надалі 06.02.2019 прокурором третього відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Середою М.М. за № 25/1/3-9вих-19 до Комісії скеровано розписку за підписом ОСОБА - 1 про отримання вилученого під час обшуків майна.

Таким чином, станом на 06.02.2019 ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2017 про повернення майна                     ОСОБА - 1 є виконаною.                 

Під час проведення перевірки доводів ОСОБА - 1 членом Комісії Нечепоренком С.О. опитано Паховича М.М., Возного Ю.В., Бородія Я.В.,     Середу М.М. та Коновода В.В.  

Так, опитаний членом Комісії Нечепоренком С.О. Коновод В.В. пояснив, що Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № ___________ від 09.01.2017 за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

У період з 07.03.2017 до 08.03.2017 проведено низку обшуків на  території Харківської області на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2017, у тому числі ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА - 4 від 06.03.2017 (у справі № 757/12798/17-к) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА - 1 у місті Харкові.     

Відповідно до резолютивної частини ухвали слідчого судді про обшук від 06.03.2017 стороні обвинувачення надано прямий дозвіл на вилучення комп’ютерної техніки та мобільних телефонів.   

Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА - 1 вилучено речі, які прямо вказані в ухвалі слідчого судді від 06.03.2017, у тому числі такі: ноутбук, два мобільні телефони та жорсткий диск, тобто зазначені речі не є тимчасово вилученим майном, що було достеменно відомо ОСОБА - 1 як працівнику органів прокуратури, окрім того, жодних зауважень або заяв щодо вилучення тимчасово вилучено майна, як в ході обшуку, так і надалі, не надходило.

Також вилучено грошові кошти, які в силу положень зазначеної вище ухвали слідчого судді є тимчасово вилученим майном, у зв’язку з чим сторона обвинувачення невідкладно звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.                         

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчим суддею відмовлено в арешті грошових коштів як тимчасово вилученого майна.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурором подано апеляційну скаргу на вказане незаконне рішення слідчого судді.

За результатами розгляду апеляційної скарги сторони обвинувачення ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва скасована та постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання та накладено арешт на тимчасово вилучене майно. 

Надалі більш ніж через півроку з дати проведення обшуку ОСОБА - 1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою про повернення, як він вважає, тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку. 

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 задоволено скаргу ОСОБА – 1.

Коновод В.В. вважає, що вищевказана ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, є необґрунтованою, невмотивованою та незаконною, прийнятою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв’язку з чим вона була оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.  

Так, відповідно до резолютивної частини ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку надано прямий дозвіл на вилучення таких речей: записних книжок, чорнових записів, мобільних телефонів, комп’ютерної техніки, носіїв електронної інформації, платежів банківських карток, документів тощо.

7 березня 2017 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА - 1 серед іншого вилучено: ноутбук, 2 мобільні телефони, жорсткий диск. 

Зазначені вище речі є мобільними телефонами, комп’ютерною технікою та носієм електронної інформації, тобто речами, перелік яких прямо вказаний в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. 

Зважаючи на положення ч. 7 ст. 236 КПК України, тільки майно, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, є тимчасово вилученим майном.  

Водночас відповідно до ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку від 06.03.2017 прямо надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів, комп’ютерної техніки та носіїв електронної інформації, що саме собою виключає  будь-яку можливість встановлення щодо вилучених речей статусу тимчасово вилученого майна.

Частиною 2 ст. 100 КПК України визначено порядок зберігання речей, вилучених на підставі судового рішення, тобто зокрема й на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, в якій прямо вказано майно, дозвіл на вилучення якого надано судом.

Приймаючи рішення щодо повернення майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, у приміщенні за місцем проживання ОСОБА - 1, слідчий суддя фактично визначив місце зберігання речового доказу (майна, перелік якого прямо вказаний в ухвалі слідчого суді про дозвіл на проведення обшуку), що передбачено ст. 100 КПК України, проте зазначеними повноваженнями наділені виключно слідчий та прокурор.

Аналогічну правову позицію висвітлено в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування».

Так, в Узагальненні зазначено, що слідчим суддям необхідно ретельно оцінювати підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК України, оскільки вони залежать від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

Зокрема, такий порядок регламентовано положеннями п. 6 ч. 2 ст. 235 та ст. 236 КПК, згідно з якими ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі ч. 7 ст. 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо клопотання в порядку і строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК, слідчі судді обґрунтовано задовольняють скарги на бездіяльність зазначених суб’єктів з неповернення відповідного майна. 

Водночас результати аналізу судової практики свідчать про те, що власники вилученого майна або їх представники досить часто у відповідних скаргах порушують питання повернення майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук. Слідчі судді у таких випадках обґрунтовано відмовляють у задоволенні скарг, оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України ознакам, у такий спосіб не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України. 

Крім того, на час розгляду в суді скарги ОСОБА - 1 у кримінальному провадженні не закінчено проведення раніше призначеної експертизи за таким вилученим майном: ноутбук, мобільний телефон, мобільний телефон, жорсткий диск. Незакінчення проведення експертизи вказаного майна надалі позбавить можливості сторону обвинувачення фактичного використання зазначеного майна як доказу у ході судового слідства, оскільки за допомогою вказаних засобів зв’язку ОСОБА - 1 спілкувався з ОСОБА - 5, який у ході проведення контролю за вчиненням злочину отримав від ОСОБА -6 грошові кошти за вчинення працівниками прокуратури дій для призначення у подальшому ОСОБА – 6 покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

Також у своїй ухвалі слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2017 зазначає, що слідчі, які здійснюють досудове розслідування, в судове засідання, не з’явились та не надали допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про те, що вилучені речі стосуються предмету досудового розслідування.

Зазначені твердження не відповідають дійсності, оскільки слідчий з’явився у визначений слідчим суддею час, проте судове засідання у визначений час не відбулось, у зв’язку з чим слідчим подано через канцелярію суду письмові заперечення (вх. № 135393 від 02.11.2017). У зазначеному письмовому запереченні слідчим вказано про статус майна та те, що воно не є тимчасово вилученим у розумінні ст. 169 КПК України, оскільки його перелік прямо зазначений в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку.

Крім того, враховуючи зазначені вище обставини, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 є незрозумілою в частині її виконання, оскільки на час її ухвалення в матеріалах кримінального провадження не було тимчасово вилученого майна, у зв’язку з чим слідчим подано відповідну заяву щодо її роз’яснення.

Водночас Коновод В.В. звернув увагу не те, що відповідно до п. 8, 19, 27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», прокурор не є уповноваженою особою в питаннях зберігання та схоронності вилученого майна.  

Крім того, Коновод В.В. звернув  увагу на те, що положенням ч. 1 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» чітко регламентовано, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.    

Системним аналізом відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень щодо кримінального провадження № ______________ не знайдено рішень, у яких би було встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, що однозначно вказує на відсутність підстав для дисциплінарного провадження. 

У частині інших обставин, що стосуються дій слідчого Паховича М.М., Возного Ю.В. та Середи М.М., пояснив, що відомості, зазначені ОСОБА - 1, є суб’єктивним поглядом учасника кримінального провадження, який у ході досудового розслідування обґрунтовано перевірявся на причетність до вчинення корупційних злочинів, оскільки у останнього під час обшуку вилучено частину грошових коштів, переданих під час проведення контролю за вчиненням злочину.

Окрім того, після проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА - 1 останній звільнився з органів прокуратури, чим унеможливив оцінку його позаслужбових стосунків з іншими фігурантами кримінального провадження в дисциплінарній площині. 

Вважає написання ОСОБА - 1 скарги на дії працівників слідчої групи та прокурора особистою помстою через принциповість та об’єктивність досудового розслідування за час його перебування старшим групи прокурорів.

Крім того, орган досудового розслідування здійснював заходи, направлені на повідомлення ОСОБА - 1 про можливість отримати вищезазначені речі вилучені під час проведення обшуку.

Також додав, що на початку 2018 року він був виключений з групи прокурорів у кримінальному провадженні № _______________ та здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування доручено іншому прокурору Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.

Опитаний Бородій Я.В. пояснив, що, дійсно, з 09.01.2017 до 12.02.2018 у складі групи слідчих він брав участь у здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № ______________ від 09.01.2017 за фактом одержання службовими особами, які займають відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Також у зв’язку з переведенням на посаду прокурора 13.02.2018 його включено до складу групи прокурорів у зазначеному вище кримінальному провадженні та визначено старшим групи прокурорів.

4 липня 2018 року постановою заступника Генерального прокурора у кримінальному провадженні № ______________ змінено групу прокурорів та визначено старшим групи прокурів заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції ОСОБА – 7. 

Із вказаної дати (04.07.2018) будь-яких процесуальних дій у кримінальному провадженні № _______________ він не вчиняв. 

9 липня 2018 року наглядове провадження у зазначеному кримінальному провадженні було скеровано старшому групи прокурорів ОСОБА - 7. 

Водночас за період, коли у кримінальному провадженні                                            № _____________ ним здійснювалось досудове розслідування та процесуальне керівництво, Бородієм Я.В. постійно вживались заходи, направлені на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017            № 757/58541/17-к, окрім тих, що могли заподіяти шкоду повноті досудового розслідування у кримінальному провадженні № _______________, а також правам та інтересам будь-яких осіб. 

Так, 05.01.2018 до Генеральної інспекції надійшов лист від ОСОБА - 1 з долученою до нього світлокопією ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА - 8 02.11.2017 № 757/58541/17-к про повернення тимчасово вилученого майна. 

Зважаючи на те, що зі змісту вказаної ухвали був незрозумілий порядок її виконання, а саме: яким чином має бути повернено майно, дозвіл на вилучення якого надано ухвалою іншого слідчого судді – судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА - 4 від 06.03.2017 (у справі № 757/12798/17-к), а також відсутні конкретні індивідуальні ознаки тимчасово вилученого майна (як це зазначено в ухвалі самим слідчим суддею), яке необхідно повернути, на підставі ОСОБА - 8 подано заяву про роз’яснення судового рішення від 02.11.2017                № 757/58541/17-к.

Зокрема, 12.12.2017 слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні    № _____________ Паховичем М.М. призначено експертизу телекомунікаційних систем та засобів з метою встановлення даних щодо причетності ОСОБА - 1 та ОСОБА - 5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (далі – КНДІСЕ).

Тобто станом на момент надходження заяви ОСОБА - 1 разом зі світлокопією ухвали слідчого судді № 757/58541/17-к речі, які підлягали поверненню (уся вилучена під час обшуку комп’ютерна техніка, мобільні телефони та інші електронні пристрої), знаходились в розпорядженні експертної установи – КНДІСЕ. Про вказану обставину був проінформований ОСОБА – 1.

Надалі після надходження 05.04.2018 до Генеральної прокуратури України повного тексту ухвали слідчого судді ОСОБА - 8 про залишення заяви про роз’яснення судового рішення без задоволення Бородієм Я.В. було підготовлено лист на ім’я директора КНДІСЕ ОСОБА - 9 за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА - 10 з проханням прискорити проведення експертизи, який в той же день направлено до КНДІСЕ.

Паралельно з цим ОСОБА - 1 в телефонній розмові було повідомлено, що одразу після повернення з експертизи техніки, яку зобов’язано віддати згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА - 8 від 02.11.2017 № 757/58541/17-к, вона буде передана йому в повному обсязі.        ОСОБА - 1 поставився з розумінням до вказаної ситуації, повідомив, що йому немає чого приховувати від органу досудового розслідування, просив у разі наявності такої можливості вплинути на прискорення проведення експертизи.

У зв’язку з відсутністю будь-якої реакції з боку КНДІСЕ на лист заступника Генерального прокурора ОСОБА - 10 від 05.04.2018 Бородієм Я.В. було підготовлено лист аналогічного змісту за підписом Генерального прокурора України ОСОБА - 11, який 15.06.2018 скеровано на ім’я директора КНДІСЕ ОСОБА – 9.

26 липня 2018 року експертами КНДІСЕ завершено проведення експертизи телекомунікаційних систем та засобів у кримінальному провадженні                          № ____________ і складено відповідний висновок.

Водночас з 04.07.2018 старшим групи прокурорів у провадженні                         № ____________ визначено ОСОБА – 7. Зважаючи на вказану обставину,    Бородій Я.В. вже не мав доступу до матеріалів провадження (як наглядового так і кримінального провадження), а тому повернути техніку ОСОБА - 1 після завершення експертизи не мав змоги. 

Як згодом Бородію Я.В. стало відомо, 22.08.2018 кримінальне провадження № _____________ закрито слідчим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Згідно з п. 4 резолютивної частини постанови слідчого про закриття кримінального провадження речові докази у кримінальному провадженні                    № __________ підлягають поверненню.

Про причини неповернення речових доказів учасникам кримінального провадження станом на момент подачі ОСОБА - 1 скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів йому відомо не було. Після зміни групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА - 1 на зв’язок з Бородієм Я.В. не виходив та зі зверненнями будь-якого змісту до Генеральної інспекції не звертався.

Зважаючи на викладене, вважає, що ним вчинялись достатні та необхідні активні дії, для того щоб в межах закону, з дотриманням процедури забезпечити виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва     ОСОБА - 8 від 02.11.2017.

Прийняття рішення по суті щодо речових доказів у кримінальному провадженні № _____________ відбувалось тоді, коли Бородій Я.В. вже не вчиняв та не міг вчиняти будь-яких активних дій у ньому.

Також повідомив, що будь-яких навмисних чи халатних дій, направлених на порушення прав чи інтересів ОСОБА - 1 або інших учасників кримінального провадження, він не вчиняв.

Опитаний Середа М.М. повідомив, що 06.08.2018 його визначено старшим групи слідчих у кримінальному провадженні № ______________.

За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 22.08.2018 ним прийнято рішення про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. 

На виконання вимог КПК України ним прийнято рішення про повернення речових доказів учасникам провадження.

Вилучені речі ОСОБА - 1 він не повернув через те, що останній за контактним номером мобільного телефону, вказаному ним, не відповідав. Будь-яких інших контактних телефонів слідству відомо не було.

Надалі, з’ясувавши контактний телефон ОСОБА - 1, проінформував, що в Середи М.М. перебувають його вилучені речі та ОСОБА - 1 може, узгодивши час та дату, їх забрати. Останній повідомив, що на цей час перебуває у відпустці та за речами прибуде до м. Києва на початку грудня 2018 року.

Крім того, повідомив, що 12.06.2018 ним, за дорученням старшого групи слідчих у кримінальному провадженні № ___________, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, за місцем проживання ОСОБА - 1 за його участі, участі останнього та його захисника проведено обшук, за результатами якого зазначених в ухвалі речей та документів виявлено не було, про що був складений відповідно до вимог КПК України протокол.

Опитаний Пахович М.М. повідомив, що він перебував у складі групи слідчих у вищевказаному кримінальному провадженні з 09.01.2017 до 12.02.2018. З моменту початку здійснення досудового розслідування у вказаному провадженні ним виконано лише 2 процесуальні дії, а саме: 12.12.2017 призначено експертизу телекомунікаційних систем та засобів, проведення якої доручено КНДІСЕ; 17.01.2018 взяв участь у судовому засіданні Печерського районного суду м. Києва щодо розгляду заяви слідчого Бородія Я.В. про роз’яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 у справі щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

За результатами судового  засідання суддею Печерського районного суду    м. Києва ОСОБА - 8 прийнято рішення про відмову в задоволенні заяви слідчого Бородія Я.В. та оголошено вступну й резолютивну частину, під час якої зазначено, що проголошення повного тексту ухвали з обґрунтуванням відмови призначено на 22.01.2018. 

Участі в судовому засіданні 22.01.2018 він не брав, вказана ухвала йому на ознайомлення не надходила. Після вказаного судового засідання доступу до кримінального провадження та до наглядового провадження у ньому           Пахович М.М. не мав, слідчі й процесуальні дії не проводив. 

Опитаний Возний Ю.В. повідомив, що в період з 12.02.2018 до 06.08.2018 він був старшим групи слідчих у вищевказаному кримінальному провадженні. 

Станом на 12.02.2018 в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження містились процесуальні документи щодо проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА - 1, вилучення належного йому майна та подальшого призначення експертизи телекомунікаційних систем та засобів у частині вилученого в ОСОБА - 1 майна.   

Окрім цього, в матеріалах кримінального провадження були наявні процесуальні документи про вжиття стороною  обвинувачення заходів, направлених на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду      м. Києва ОСОБА - 8 від 02.11.2017 про повернення майна громадянину         ОСОБА – 1.

Надалі з 06.08.2018 особисто Возним Ю.В. у цьому кримінальному провадженні будь-які слідчі дії не проводились та не приймались процесуальні рішення.

Про причини неповернення речових доказів учасникам кримінального провадження станом на момент подачі заяви ОСОБА - 1 Возному Ю.В. нічого не відомо.

Завдяки аналізу дисциплінарної скарги, матеріалів перевірки, пояснень прокурорів Комісія дійшла висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурорів Возного Ю.В., Середи М.М., Бородія Я.В. та             Коновода В.В. з огляду на таке.

Згідно з ч. 7 ст. 236 Кодексу при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого оглядати й вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Окрім того, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів, предметів і грошових коштів ще не вказує на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України. Зазначене також обґрунтовується тим, що у випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.

Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Водночас статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Отже, за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ч. 5           ст. 171 КПК України воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню власнику, у зв’язку з чим скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, що старший слідчий Бородій Я.В. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з заявою про роз’яснення судового рішення – ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017.

Вказану заяву ухвалою слідчого судді ОСОБА - 8 від 17.01.2018 залишено без задоволення.

В ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2018 зазначено, що, вирішуючи подану ОСОБА - 1 скаргу, слідчий суддя керувався ти, що вилучене в нього майно, а саме: ноутбук, 2 мобільні телефони, жорсткий диск, має статус тимчасово вилученого майна. Дозвіл на відшукання та вилучення ухвалою слідчого судді від 06.03.2017 було надано виключно для таких речей, що належать до предметів злочинної діяльності, тобто мобільні телефони, комп’ютерна техніка, носії електронної інформації, які містять в собі інформацію, що має значення для кримінального провадження, а не будь-яку іншу. Під час розгляду скарги орган досудового розслідування не надав підтвердження наявності у вилучених речах вказаної інформації, а тому за відсутності судового рішення про його арешт утримання вказаних речей є незаконним.

Завдяки аналізу норм Кримінального процесуального кодексу України (далі  Кодекс) встановлено таке.

Статтею 1 Кодексу передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Учасником кримінального провадження відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 Кодексу є, крім інших, свідок.

Частиною 1 ст. 16 Кодексу встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Таким чином, враховуючи рішення слідчих суддів та вимоги Кримінального процесуального кодексу України, Комісія доходить висновку, що в діях Бородія Я.В., Коновода В.В., Середи М.М. та Возного Ю.В. наявний дисциплінарний проступок, а саме невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків (ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Твердження про те, що прокурори та слідчі не мали можливості віддати майно ОСОБА - 1 через їх перебування на експертному дослідженні, не беруться до уваги через те, що слідчі та прокурори мали можливість та зобов’язані були витребувати майно ОСОБА - 1 з експертної установи. Одночасно не беруться до уваги доводи прокурорів та слідчих щодо  неможливості зв’язатися з ОСОБА - 1 за допомогою телефону. У зв’язку з тим, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 135 КПК України) передбачені й інші засоби для зв’язку з учасниками кримінального провадження, які, як вбачається з матеріалів, наданих Комісії, не використовувались. Із зазначеного можна дійти висновку, що прокурорами та слідчими не достатньо вживались заходи для виклику та повернення      ОСОБА - 1 його особистих  речей.

Твердження про те, що ОСОБА - 1 не звертався до органу досудового розслідування або прокуратури з заявою про повернення його майна взагалі не береться до уваги через те, що обов’язок дотримання прав та інтересів учасників кримінального провадження покладений законодавством на сторону обвинувачення.

Одночасно під час дисциплінарного провадження підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності Паховича М.М. не встановлено у зв’язку з тим, що ним не вчинено будь-яких дій щодо неповернення майна.

Крім того, не підтвердилися доводи скаржника щодо проведення обшуку 12.06.2018 у зв’язку з тим, що вказаний обшук проведено відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2018. Під час проведення вказаного обшуку нічого не вилучалося.

Встановлені під час перевірки відомості щодо дій Возного Ю.В.,             Середи М.М., Бородія Я.В. та Коновода В.В. підтверджуються такими документами:  

- Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2017 у справі         № 757/12798/17-к.

- Копією протоколу обшуку від 07.03.2017.

- Копіює ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2017 у справі № 757/13369/17-к.

- Копією ухвали Апеляційного суду м. Києва від 06.09.2017 у справі № 11-сс/796/1888/2-17.

- Копією ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 у справі № 757/58541/17-к.

- Копією ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2018 у справі № 757/58541/17-к.

- Копією ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2018 у справі № 757/25288/18-к.

- Копією протоколу обшуку від 12.06.2018.

- Копіями матеріалів кримінального провадження №____________.

- Поясненнями Возного Ю.В., Середи М.М., Бородія Я.В., Паховича М.М., Коновода В.В.

- Копією розписки ОСОБА - 1 від 24.01.2019.

Згідно з приписами частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. 

Одночасно строки притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів Возного Ю.В. та Коновода В.В. на момент прийняття вказаного рішення минули. 

З дня вчинення проступку, без урахування часу перебування прокурорів Бородія Я.В. та Середи М.М. у відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не сплинув, оскільки правопорушення має триваючий характер та закінчене з моменту виконання рішення суду.    

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурорів, ступінь їх вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Враховується, що Бородій Я.В. та Середа М.М. наявних дисциплінарних стягнень не мають. Також враховується, що майно на момент складання висновку повернено.   

Таким чином, Комісія вважає, що дисциплінарний проступок, який вчинили Бородій Я.В. та Середа М.М. не має характеру грубого порушення, проте, враховуючи наслідки скоєних ними проступків, щодо них можливо застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

Притягнути прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Бородія Ярослава Васильовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани. 

Притягнути прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Середу Миколу Миколайовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Дисциплінарне провадження щодо прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Возного Юрія Вікторовича, прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури Паховича Миколи Миколайовича та прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Коновода Валерія Валерійовича закрити. 

Копію рішення направити Генеральному прокурору України для застосування до прокурорів Бородія Я.В. та Середи М.М. накладених дисциплінарних стягнень.

Копію рішення направити прокурорам Возному Ю.В., Паховичу М.М. та Коноводу В.В. 

Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржене прокурорами, щодо яких воно прийняте, до адміністративного суду або Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їм чи отримання ними поштою копії рішення.