Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Цилюрика О.А. та наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Малюка Б.М. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-1677дс-277дп-18,

Цилюрик Олександр Анатолійович в органах прокуратури працює з 2004 року. Наказом Генерального прокурора України від 24 червня 2016 року № 800-ц призначений на посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, яку обіймає по теперішній час.

За місцем роботи характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Неодноразово заохочувався, у тому числі державною нагородою України – орденом Данила Галицького.

Малюк Борис Михайлович в органах прокуратури працює з лютого 1999 року. Наказом Генерального прокурора України від 21 липня 2016 року № 967-ц призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, яку обіймає по цей час.

За місцем роботи характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Неодноразово заохочувався, у тому числі у 2011 році Генеральним прокурором України оголошено подяку з врученням нагрудного знаку «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» II ступеня.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 9 жовтня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА-1 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Малюком Б.М.

Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження автоматизованою системою цього ж дня вказану скаргу розподілено за членом Комісії Коваленком А.А., яким 10 жовтня 2018 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-1677дс-277дп-18.

Крім того, 10 жовтня 2018 року до Комісії надійшла скарга ОСОБА-1 про вчинення дисциплінарного проступку заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Цилюриком О.А.

Цього ж дня, автоматизованою системою вказану скаргу розподілено за членом Комісії Коваленком А.А., яким 22 жовтня 2018 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-1678дс-285дп-18.

У подальшому Комісією 24 жовтня 2018 року прийнято рішення № 469дп-18 про об’єднання цих дисциплінарних проваджень, присвоївши об’єднаному дисциплінарному провадженню № 11/2/4-1677дс-277дп-18.

Положеннями статей 46 та 47 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII) передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Комісії та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Комісії.

При розгляді висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора Комісія враховує, що відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Перехідні положення» Закону № 1697-VII, Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року. 

Таким чином, стаття 43 Закону № 1697-VII, яка передбачає підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, набрала чинності з 15 липня 2015 року, а з 15 квітня 2017 року єдиним органом, що має право здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурора, є Комісія. 

За результатами перевірки членом Комісії 5 грудня 2018 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях Цилюрика О.А. та наявність дисциплінарного проступку в діях Малюка Б.М.

Комісією 23 січня 2019 року прийнято рішення про відкладення розгляду висновку.

Скаржник та прокурори належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії. 

На засідання Комісії з’явились скаржник – ОСОБА-1, прокурор Малюк Б.М., яким роз’яснено їх права та обов’язки.

Цилюрик О.А. не з’явився, однак надіслав лист яким надав згоду на розгляд висновку без його участі.

Заслухавши доповідача – члена Комісії Коваленка А.А., пояснення скаржника, прокурора Малюка Б.М., дослідивши матеріали перевірки, вивчивши висновок члена Комісії, Комісія встановила таке.

Зі змісту дисциплінарної скарги вбачається, що 4 червня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання ОСОБА-1 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 3 серпня 2017 року на феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції, загальною вагою близько 264 тонн, які містяться в 119 мішках біг-бегах, та знаходиться на зберіганні на складі Волинської митниці Державної фіскальної служби України, за адресою: _____ область, _____ район, с. _____ (далі – Волинська митниця). Одночасно, зобов’язав процесуального керівника у кримінальному провадженні № ______ та Волинську митницю повернути ОСОБА-1 феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції, загальною вагою близько 264 тонни, які містяться в 119 мішках біг-бегах, та знаходиться на зберіганні на складі згаданої митниці.

При цьому, скаржник зауважив, що арешт на вказану партію товару вже неодноразово скасовувався ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 2 червня 2017 року у справі № 757/25179/17-к та від 2 листопада 2017 року у справі № 757/45644/17-к. Незважаючи на вказане, процесуальний керівник кожного разу, не виконуючи зазначені ухвали судів, зловживаючи своїми процесуальними правами, на підставі підтасованих фактів і доказів, наново звертався до Печерського районного суду міста Києва з клопотаннями про накладення арешту. 

Зокрема, процесуальний керівник, не виконавши судову ухвалу від 4 червня 2018 року про повернення майна, звернувся до суду з новим клопотанням про арешт, яке задоволено ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2018 року. Проте, вказана ухвала за скаргою ОСОБА-1 була скасована апеляційним судом міста Києва 27 серпня 2018  року і суд, вказавши на порушення норм права, відмовив процесуальному керівникові у задоволенні клопотання про арешт майна.

Звернув увагу також на порушення передбачених статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Жодній особі не було оголошено підозри. При цьому процесуальний керівник бездіє, в обов’язки якого також входить і здійснення контролю за діяльністю слідчого. 

На вказані порушення ним неодноразово зверталась увага слідчого, процесуального керівника Малюка Б.М. і його керівника Цилюрика О.А.  

Однак його клопотання належним чином не розглядались, триденний термін у всіх випадках порушено. Процесуальний керівник Малюк Б.М. бездіє, а його керівник Цилюрик О.А. не вживає ніяких заходів на усунення порушень, які вчиняються його підпорядкованим прокурором.

Більш того, Цилюрик О.А. навіть відмовився прийняти його на особистому прийомі.

Підсумовуючи, скаржник зауважив, що станом на день звернення з цією скаргою, майно йому так і не повернуто не зважаючи на те, що він як законний власник не має жодного відношення та не являється учасником жодного із кримінальних проваджень щодо даного товару. Стосовно нього відсутні будь-які повідомлення про підозру чи постанови про порушення кримінальних проваджень, відтак, перешкод для повернення феросплавів законному власнику не існує. При цьому, неповернення цього товару завдає йому значних збитків.

З огляду на викладене, він вважає, що вчинення Цилюриком О.А. та Малюком Б.А. зазначених порушень свідчить про наявність підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктами 1, 2, 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

У своїх поясненнях, наданих Комісії, Малюк Б.М. не визнав свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку. Зазначив, що у своїй роботі він діє принципово і у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № ______ за фактами підроблення митних та інших документів від імені ряду підприємств, у тому числі ТОВ «Гарантія Плюс», ухилення від сплати податків та службового підроблення за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 212, частиною першою статті 358, частиною 1 статті 366 КК України. 

Процесуальне керівництво у цьому провадженні він, як старший групи прокурорів, здійснює з 6 січня 2016 року.

У ході досудового розслідування кримінального провадження встановлені відомості про те, що здійснювалось підроблення документів щодо митного оформлення товарів (метал, фрукти тощо), які мають явні ознаки підроблення, складені від імені ряду суб’єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «Багуа», ТОВ «Керлін-Інвест», ТОВ «Інфографічний Ресурс», ТОВ «ПСАГ АГРО Україна», ТОВ «Гарантія Плюс», ТОВ «Західнежком Групп», ТОВ «Клінаптур Комплекс», ТОВ «СВЛ Проджект» та ТОВ «Брокбізнесімперія».

Вище вказані підприємства використовувались для документального оформлення незаконних експортно-імпортних операцій, пов’язаних з вивезенням за межі території України кольорових металів під виглядом металобрухту. Зокрема, до висновків спеціалістів вносились завідомо неправдиві відомості про вміст кольорових металів у феросплавах та брухті металів, а також підроблювались підписи від імені директорів вище вказаних підприємств.

У липні 2014 році співробітниками Волинської митниці відносно директора ТОВ «Гарантія Плюс» складено протокол про порушення митних правил за фактом вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю, а саме переміщення 264 000 кг. відходів та брухту корозійностійких (нержавіючих) сталей вартістю 2 640 000 грн., під виглядом феросплавів.

Співробітниками митного поста «Ягодин» Волинської митниці відібрано зразки зазначеного товару, які направлені до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів для проведення лабораторних досліджень. Відповідно до висновків спеціалістів зазначеної експертної установи надані на дослідження зразки не відповідають товару, зазначеному в графі 31 митних декларацій в частині феросплав, так як усереднений склад проб має вміст хрому, що перевищує 10.5, а тому вони можуть відноситись до відходів та брухту корозійностійких (нержавіючих) сталей, які кваліфікуються за кодом 7204219000 згідно УКТЗЕД.

Одним з документів, які стали підставою для митного оформлення зазначених феросплавів були висновки про результати досліджень хімічного складу основних елементів проб, які видані від імені ДП «УкрНДІспецсталь». При цьому службові особи зазначеної установи під час допитів в якості свідків дали показання про те, що ними не проводились дослідження феросплавів на замовлення ТОВ «Гарантія Плюс».

Допитаний як свідок головний державний інспектор Волинської митниці надав показання про те, що в червні 2015 року ним при перетині митного кордону України здійснено перевірку 12 автомобілів з феросплавами ТОВ «Гарантія Плюс», під час якої виявлено, що в мішках біг-бегах, крім заявлених в митних документах найменування товару – кусків і гранул середньої та дрібної фракції, містяться об’ємні металеві уламки. Оформлення вище вказаного товару від імені ТОВ «Гарантія Плюс» здійснювала митний брокер, у якої в ході проведення обшуку вилучено примірники підроблених висновків про результати досліджень хімічного складу основних елементів проб, які видані від імені ДП «УкрНДІспецсталь» та інші документи від імені ТОВ «Гарантія Плюс».

Таким чином, особами, які діяли від імені ТОВ «Гарантія Плюс» підроблено супроводжуючі документи та внесено завідомо неправдиві відомості до митних декларацій, у яких товар задекларовано за кодом 72029980 УКТЗЕД як «феросплави у вигляді гранул середньої та дрібної фракції», що не відповідає їх фактичному найменуванню – «відходи та брухт корозійностійких (нержавіючих) сталей», які кваліфікуються за кодом 7204219000 згідно УКТЗЕД.

Вище вказані феросплави постановою слідчого визнані речовими доказами в кримінальному провадженні та передані на відповідальне зберігання службовим особам Волинської митниці.

Зазначив також, що 19 вересня 2017 року у кримінальному провадженні щодо кусків і гранул середньої та дрібної фракції, які містяться в 119 мішках біг-бегах загальною вагою близько 264 000 кг призначено експертизу металів і сплавів, виконання якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також ряд інших експертиз, чим пояснюється тривалий час досудового розслідування.

За наслідками проведених експертиз встановлено факти підробки висновків та внесення недостовірної інформації у вантажно-митні декларації.

У зв’язку з цим, як зазначив Малюк Б.М., після надходження клопотань про зняття арешту ним слідчому надавались вказівки про допит ОСОБА-1, збір оригіналів судових рішень щодо перевірки права власності останнього та ідентифікації товару.

Малюк Б.М. також навів перелік судових ухвал, які виносились в цьому кримінальному провадженні щодо арешту товару та скасування арешту.

Вважає арештований товар речовим доказом і його повернення можливе лише після проведення усіх необхідних експертиз, а повернення на даній стадії може стати наслідком неможливості встановлення істини та прийняття остаточного законного рішення по кримінальному провадженню.

За результатами досудового розслідування ним 29 жовтня 2018 року погоджено повідомлення про підозру ОСОБА-2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною 2 статтею 28, частиною четвертою статті 358, частини другої статті 28, частини першої статті 366 КК України та ОСОБА-3 за частиною третьою статті 358, частини другої статті 28 частини четвертої статті 358, частини п’ятої статті 27, частини другої статті 28, частини першої статті 366 КК України. Останній повідомлення про підозру вручено.

Підсумовуючи, вказав на відсутність судового рішення, яким встановлено, що ним порушено вимоги закону у кримінальному провадженні. 

У свою чергу Цилюрик О.А. пояснив, що не є процесуальним керівником у зазначеному провадженні і відповідно не погоджується із звинуваченнями, викладеними у дисциплінарній скарзі.

Повідомив, що ним у відповідності до вимог пункту 7.35 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 12 квітня 2012 року № 35, 6 серпня 2018 року ОСОБА-1 надавалось роз’яснення про правомірність дій прокурорів у кримінальному провадженні та щодо виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року про арешт майна, вилученого в рамках даного кримінального провадження.

Зазначив, що роз’яснення були підготовлені на підставі інформації, наданої прокурором Малюком Б.М., інших вказівок в межах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження ним не надавалось.

Відмітив також, що йому не відомо про судові рішення, якими встановлено факти порушення прав прокурором у провадженні № _____.

Аналізуючи вказані обставини, Комісія дійшла висновку, що доводи скаржника про вчинення Цилюриком О.А. та Малюком Б.М. дисциплінарного проступку не знайшли своє підтвердження, виходячи з такого.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного 1 жовтня 2014 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № ______ за фактами підроблення митних та інших документів від імені ряду підприємств, у тому числі ТОВ «Гарантія Плюс», ухилення від сплати податків та службового підроблення за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 212, частиною першою статті 358, частиною 1 статті 366 КК України. 

У цьому провадженні об’єднанні кримінальні провадження № ______ та № ______.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснювалось групою прокурорів, при цьому з 6 січня 2016 року під керуванням старшого групи – прокурора Малюка Б.М.

18 серпня 2015 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 липня 2015 року, проведено обшук на території митного поста «Ягодин» Волинської митниці (_____ область, ____ район, с. _____, вул. ____, буд. __), в ході якого виявлено та вилучено 119 мішків біг-бегів з кусками і гранулами середньої та дрібної фракції, загальною вагою близько 264 000 кг., які належать ТОВ «Гарантія Плюс».

Вищевказані феросплави (куски і гранули середньої та дрібної фракції) постановою слідчого від 5 травня 2015 року визнані речовими доказами в кримінальному провадженні та передані на відповідальне зберігання службовим особам Волинської митниці.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 4 червня 2018 року у справі № 757/14564/18-к задоволено клопотання ОСОБА-1 та скасовано арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 3 серпня 2017 року у справі № 757/42732/17-к, на феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції, загальною вагою близько 264 тонни, які містяться в 119 мішках біг-бегах. 

Вказаною ухвалою також зобов’язано процесуального керівника у цьому кримінальному провадженні та Волинську митницю повернути ОСОБА-1 феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції, загальною вагою близько 264 тонни, які містяться в 119 мішках біг-бегах та знаходиться на зберіганні на складі Волинської митниці.

У подальшому Малюк Б.М. повторно звернувся до суду з новим клопотанням про накладення арешту на вищезазначене майно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року у справі № 757/31081/18-к клопотання було задоволено. Накладено арешт на куски і гранули середньої та дрібної фракції загальною вагою близько 264 000 кг., які містяться в 119 мішках біг-бегах. Одночасно, цим рішенням суду, заборонено Волинській митниці розпоряджатись вказаним майном.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат ОСОБА-4 в інтересах ОСОБА-1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року вказану апеляційну скаргу задоволено, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року скасовано. Водночас суд апеляційної інстанції постановив нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене вище майно відмовлено.

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі, в матеріалах провадження наявна постанова слідчого в ОВС ГСУ МВС України від 5 травня 2015 року про визнання майна речовим доказом в кримінальному провадженні № ______, однак, прокурор Малюк Б.М. звернувся з клопотанням до Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно рамках кримінального провадження № ______, в якому вищезазначене майно речовим доказом не визнавалось.

Варто зазначити, що дійсно постанова слідчого від 5 травня 2015 року про визнання вищевказаних феросплавів (куски і гранули середньої та дрібної фракції) винесена в рамках кримінального провадження № ______. Однак, постановою прокурора від  11 вересня 2015 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № ______ та № _____ об’єднанні в одне провадження № ____.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року у справі № 757/46976/18-к клопотання прокурора у кримінальному провадженні задоволено та накладено арешт на майно, яке було вилучене 18 серпня 2015 року під час обшуку на території митного поста «Ягодин» Волинської митниці. 

При цьому, слідчим суддею встановлено, що куски і гранули середньої та дрібної фракції, загальною вагою близько 264 000 кг, які містяться в 119 мішках біг-бегах, на які просить накласти арешт прокурор, відповідають критеріям, визначеним у статті 98 КПК України та постановою слідчого визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідно слідчий суддя вважає за необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на вилучене майно. За таких обставин, на думку суду, клопотання прокурора про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вважаючи, що майно, яке було вилучене 18 серпня 2015 року під час обшуку утримується незаконно адвокат ОСОБА-4 в інтересах ОСОБА-1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № ______.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43969/18-к задоволенні вказаної скарги відмовлено.

При цьому, судом встановлено, що станом на час розгляду скарги на майно, яке просить повернути адвокат ОСОБА-4 накладено арешт, ухвала про його накладення підлягає негайному виконанню, таким чином правових підстав для його повернення немає, та відповідно відсутні правові підстави для задоволення скарги.

Крім того, 30 листопада 2018 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/49619/18-к винесена ухвала за скаргою адвоката ОСОБА-4 в інтересах ОСОБА-1 на бездіяльність та порушення розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № ______ прокурора Малюка Б.М. та в задоволенні скарги відмовлено.

Цього ж дня, слідчим суддею зазначеного вище суду у справі № 757/49622/18-к винесено ухвалу за скаргою адвоката ОСОБА-4 в інтересах ОСОБА-1 на бездіяльність та порушення розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурора Малюка  Б.М. та в задоволенні скарги також відмовлено.

Водночас, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у справі № 757/49616/16-к було задоволено скаргу адвоката ОСОБА-4 в інтересах ОСОБА-1 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України щодо не розгляду клопотання від 2 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № ______ та зобов’язано  вказане клопотання у порядку та строк, передбачений статтею 220 КПК України. 

Разом з тим, у решті вимог скарги (зобов’язати процесуального керівника у кримінальному провадженні та Волинську митницю повернути ОСОБА-1 феросплави у вигляді кусків і гранул, середньої та дрібної фракції загальною вагою близько 264 000 кг., які містяться в 119 мішках біг-бегах) судом відмовлено. 

Виходячи з положень частин другої, третьої статті 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. 

Крім того, арешт майна з підстав, передбачених частиною другою, третьою статті 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов’язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Під час опрацювання судових рішень установлено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна.

При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна скаржником також не наведено.

З проводу доводів скаржника про порушення порядку та термінів розгляду клопотань у кримінальному провадженні № ______ щодо виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 4  червня 2018 року Комісія виходить з наступного.

Розділом VIIІ КПК України передбачено порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Крім того, згідно з частини 2 статті 535 КПК України суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.

З урахуванням викладеного, підставою для виконання рішення суду є копія ухвали суду та розпорядженням про її виконання, надіслана відповідному органу чи установі.

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що 30 серпня, 5 вересня, 18 вересня та 2 жовтня 2018 року ОСОБА-1 та його адвокат ОСОБА-4 звертались до Генеральної прокуратури України, у тому числі до процесуального керівника у кримінальному провадженні – прокурора Малюка Б.М. із клопотаннями про виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 4 червня 2018 року та повернення майна ОСОБА-1.

Вказані клопотання Малюком Б.М. скаржника та його адвоката розглянуто, та на них надано відповідь.

Установлено, що усі звернення та клопотання скаржника розглянуто, та на них надано відповідь.

Поряд із цим, Комісія також дійшла висновку, що доводи скаржника щодо вчинення Цилюриком О.А. дисциплінарного проступку не знайшли свого підтвердження, оскільки останній до складу групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво не входив.

Більш того, варто взяти до уваги, що дійсно, Цилюрик О.А., як керівник структурного підрозділу Генеральної прокуратури України, здійснює поточний контроль за виконанням підлеглими працівниками покладених на них обов’язків. Проте, частиною першою статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Так, чинне законодавство надає прокурору повноваження, у здійсненні яких він є самостійним і відповідно несе відповідальність за вчинені дії.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення у ході перевірки не виявлено. 

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у діях Цилюрика О.А. та Малюка Б.М. відсутній склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 2, 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики), а відповідно відсутні підстави для накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження. 

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 48, 49, 50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 61-64, 120 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

Дисциплінарне провадження № 11/2/4-1677дс-277дп-18 щодо заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Цилюрика Олександра Анатолійович та прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Малюка Бориса Михайловича закрити.

Копію рішення направити прокурору Цилюрику О.А., Малюку Б.М., ОСОБА-1 та Генеральному прокурору.

Рішення може бути оскаржене прокурорами до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня отримання його копії.