Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого  – Грушковського В.Ю., членів Комісії – Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М.,  Сергійчука С.О., Шемчука В.В., Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області Незнамова В.В., 

Незнамов Віктор Вікторович, (конфіденційна інформація) року народження, в органах прокуратури працює з 01.09.2010. Наказом керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області № 17 від 15.12.2015 призначений на посаду начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області

Зі змісту службової характеристики, наданої прокурором Рівненської області ОСОБА-1, вбачається, що Незнамов В.В. в цілому характеризується позитивно. 

Незнамов В.В. прийняв Присягу працівника прокуратури 23.08.2011, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим всеукраїнської конференцією прокурорів 27.04.2017, ознайомлений 22.05.2017. Наявних дисциплінарних стягнень немає. 

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 02.11.2018 надійшла дисциплінарна скарга прокурора Рівненської області  ОСОБА-1 про вчинення дисциплінарного проступку начальником Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області Незнамовим В.В. 

В якості підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної  відповідальності у дисциплінарній скарзі зазначені  невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»). 

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу  розподілено за членом Комісії Костенком С.К. (протокол розподілу між членами Комісії від 02.11.2018). 

Рішенням члена Комісії Костенка С.К. від 06.11.2018 відкрито дисциплінарне провадження № 11/2/4-1812дс-303дп-18 стосовно начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області Незнамова В.В.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон України «Про прокуратуру»), дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. 

Згідно ст. 44 вказаного Закону дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. 

За статтями 46 та 47 Закону України «Про прокуратуру» після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.  Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. 

Незнамов В.В. на засідання Комісії з’явився. Прокурор Рівненської області ОСОБА-1 повідомив про підтримання доводів дисциплінарної скарги та відсутність можливості прибути на засідання Комісії. 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Костенка С.К., пояснення  Незнамова В.В., дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та вивчивши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, а також матеріали і відомості, отримані Комісією під час розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора, Комісія встановила наступні обставини.

В дисциплінарній скарзі прокурор Рівненської області ОСОБА-1 зазначає, що «прокуратурою Рівненської області вивчено матеріали наглядового провадження у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація), а також матеріали кримінального провадження (конфіденційна інформація), в якому наявні копії матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація). 

 Кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області (конфіденційна інформація) розпочато за листом ОСОБА-2 за фактом незаконної порубки невстановленими особами лісу на території (конфіденційна інформація) за ст. 246 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного провадження слідчим СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області встановлено факт службової недбалості з боку ОСОБИ-3 та (конфіденційна інформація) розпочато кримінальне провадження  № (конфіденційна інформація) за ч. 2 ст. 367 КК України.   

Слідством встановлено, що ОСОБА-3, працюючи на посаді майстра лісу (конфіденційна інформація), будучи працівником Державної лісової охорони,  несумлінно поставився до виконання своїx службових обов’язків щодо охорони лісу від незаконних порубок, які здійснено протягом липня 2017 року в його обході, зокрема 425 дерев різних порід на загальну суму 387 261,84 грн., що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Начальником Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Незнамовим В.В. 30.01.2018 погоджено повідомлення про підозру ОСОБІ-3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

У подальшому, 31.01.2018 процесуальним керівником Незнамовим В.В.    затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) про обвинувачення ОСОБИ-3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який супровідним листом від (конфіденційна інформація) скеровано до Костопільського районного суду Рівненської області для розгляду по суті.

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню № (конфіденційна інформація), внаслідок неналежного виконання службових обов’язків ОСОБОЮ-3, заподіяно шкоду, у результаті незаконної порубки  425 дерев на загальну суму 387 261 грн. 84 коп.  

Крім того, вказано, що завдана кримінальним правопорушенням  матеріальна шкода в сумі 387 261,84 грн. відшкодована.

Проте, в матеріалах наглядового та кримінального проваджень підтверджуючі документи про відшкодування зазначеної матеріальної шкоди відсутні.

 В той же час, всупереч вимогам ст. 291 КПК України, будучи процесуальним керівником, Незнамов В.В. затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Одночасно, у ході проведення службового розслідування здійснено перевірку повноти та об’єктивності внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація), у якому досудове розслідування проводилося Костопільським ВП ГУНП в області, та встановлено наступне.

Зазначене кримінальне провадження зареєстровано в ЄРДР (конфіденційна інформація)начальником СВ Костопільського ВП ГУНП в області ОСОБА-4 за ч. 2 ст. 367 КК України, досудове розслідування здійснювалося слідчим Костопільського ВП ГУНП в області ОСОБА-5., процесуальне керівництво – начальником Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Незнамовим В.В.

Перевіркою правильності та повноти внесення відомостей про кримінальне правопорушення, правопорушника та наслідки розслідування (електронні картки форми № 1, 2, 1.1) порушень не виявлено.

Разом з тим, встановлено, що в електронній картці ф. 1.2 «Картка про заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності» слідчим ОСОБОЮ-5 не відображено дані про заподіяні та відшкодовані збитки на загальну суму 387 тис. грн., які зазначено в обвинувальному акті в цьому провадженні, чим порушено вимоги підп. 1 п. 2 розділу І, підп. 8 п. 4 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06.04.2016, відповідно до яких до Реєстру вносяться суми збитків (у тисячах гривень), встановлених під час досудового розслідування у закінчених кримінальних провадженнях. Розмір збитків повинен відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті. 

Процесуальний керівник Незнамов В.В. перед внесення до Реєстру даних про результати досудового розслідування не забезпечив належну перевірку правильності та повноти відомостей про заподіяні збитки та їх відшкодування, чим порушив п. 2 розділу VІ Положення.

Внаслідок цього, у звітності за формою № 1 «Єдиний звіт про кримінальні правопорушення» за січень-серпень 2018 року та № 1-СЛ «Про роботу слідчих органів Національної поліції» Костопільського ВП ГУНП в області за І квартал та І півріччя поточного року відображено неправильні (занижені) відомості про заподіяні та відшкодовані збитки.

Додатково, у ході проведення службового розслідування, станом на 04.10.2018 встановлено, що у звітність форми № 1-СЛ «Про роботу слідчих органів Національної поліції» Костопільського ВП ГУНП в області за ІІІ квартал 2018 року внесено корегування, а саме включено до таблиці 12 відомості про установлені збитки в сумі 387 тис. грн., які заподіяні у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)».

В ході перевірки, членом Комісії направлено запит щодо надання пояснень Незнамову В.В. та витребувано відповідні документи з прокуратури області. 

Відповідно до наданих пояснень Незнамов В.В. повідомив наступне.  

Стосовно порушення вимог пункту другого розділу IV Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (не відображення у Реєстрі суми спричинених збитків), то вказаний недолік допущений не ним, а слідчим. Він не звернув уваги на вказаний факт, будучи переконаним у повноті відображення відомостей слідчим.

Випадки не відображення слідчими в ЄРДР усіх необхідних даних є непоодинокими та обумовлені в першу чергу значним навантаженням як на слідчих так і на прокурорів. У той же час вказаний недолік у найкоротші терміни був усунутий шляхом внесення Костопільським ВП ГУНП в Рівненській області відомостей до статистичної звітності.

Щодо порушення вимог статті 291 КПК України в частині затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної злочином шкоди, то вказаний факт не відповідає дійсності з огляду на таке. Положення статті 291 КПК України встановлюють обов’язкові вимоги до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. Так, однією із вимог є відображення в акті відомостей щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Від так, положення статті 291 КПК України не зобов’язують слідчого та/або прокурора зазначати в обвинувальному акті відомості про відшкодування/невідшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Як наслідок зазначення таких відомостей в обвинувальному акті слідчим/прокурором допускається проте не є обов’язковим. Зазначення слідчим/прокурором в обвинувальному акті додаткових відомостей, відображення яких не вимагається статтею 291 КПК України (розгорнуті анкетні дані обвинуваченого, судимості, дані про захисника, розмір відшкодованих збитків тощо) обумовлено судовою практикою у конкретному суді регіону. Однак, через необов’язковість зазначення таких даних, їх помилковість не свідчить про порушення вимог статті 291 КПК України, невідповідність акта вимогам КПК України та як наслідок не може бути підставою відповідальності слідчого/прокурора. Більше того, жодна із посадових осіб в тому числі члени Комісії, які проводили службове розслідування не наділені правом надавати оцінку відповідності обвинувального акта вимогам КПК України. Таким правом наділені виключно суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні (стаття 314 КПК України) та суд апеляційної інстанції у разі оскарження ухвали про повернення обвинувального акта прокурору (стаття 392 КПК України). При цьому у справі № (конфіденційна інформація) суд фактів невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України не встановив.

Стосовно порушення вимог наказів Генерального прокурора України в частині, як самостійного невжиття заходів щодо відшкодування збитків вищевказаному у кримінальному провадженні так і не передачі матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру, то викладені обставини також не відповідають дійсності враховуючи наступне. Так, Комісія, яка проводила службове розслідування, прийшла до висновку, що у даному випадку шкода, заподіяна у зазначеному кримінальному провадженні повинна бути стягнута в судовому порядку за позовом прокурора на користь органу місцевого самоврядування з юридичної особи (конфіденційна інформація). Разом з тим, така позиція Комісії в частині необхідності стягнення шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев саме на користь органу місцевого самоврядування не є аксіомою, а навпаки лише одним із варіантів, який потребує відстоювання в суді у кожному конкретному випадку. Зокрема, галузевому управлінню регіональної прокуратури достовірно відомо про протилежну судову практику, яка сформувалась у прокуратурі Рівненської області у 2011-2012 роках і продовжує існувати на даний час. Як наслідок, починаючи з 2012 року прокуратура Костопільського району Рівненської області неодноразово пред’являла позови даної категорії саме в інтересах постійного лісокористувача про що постійно інформувалась прокуратура Рівненської області шляхом надіслання примірників позовів і жодних зауважень з даного приводу галузевим управлінням не висловлювалось. Тобто, на даний час існує дві протилежні позиції щодо стягнення шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев, тобто або на користь органу місцевого самоврядування (позиція прокуратури), або на користь постійного лісокористувача (позиція суду). При цьому не важливо з кого планується стягувати таку шкоду – безпосередньо з порушників чи з колишніх працівників підприємства – лісокористувача. Кожна із даних двох позицій заслуговує на застосування, проте не є безспірною і потребує доказування у кожному випадку саме в судовому порядку. У даному випадку постійним лісокористувачем, якому заподіяно шкоду незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев є юридична особа (конфіденційна інформація) в інтересах якої прокурор позбавлений права звертатися з позовом до суду (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру"). Більше того, у своєму листі № 31 від 12 березня 2018 року постійний лісокористувач - (конфіденційна інформація) повідомив про відсутність жодних претензій до свого колишнього працівника ОСОБИ-3. За таких обставин, він переконаний в тому, що правомірно не втрутився у діяльність юридичної особи (конфіденційна інформація), яка сама вправі вирішувати питання наявності/відсутності підстав звернення до суду із позовом про стягнення із працівника заподіяної шкоди і в тому, що діяв вірно коли не став безпідставно орієнтувати куруючого заступника керівника місцевої прокуратури на пред’явлення відповідного позову. За таких обставин, твердження Комісії у Висновку про порушення вимог наказів Генерального прокурора України в частині як самостійного невжиття заходів щодо відшкодування збитків у вищевказаному кримінальному провадженні так і не передачі матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру, не відповідають дійсності. В той же час, з урахуванням того, що на виконання пункту шостого резолютивної частини Висновку куруючому заступнику керівника Здолбунівської місцевої прокуратури через непред’явлення позову за алгоритмом, запропонованим регіональною прокуратурою, зменшено розмір преміальних виплат, такий позов пред’явлено. Від так, рішення щодо відсутності/наявності підстав стягнення збитків саме з (конфіденційна інформація), як з постійного лісокористувача, чи все таки постійним лісокористувачем з працівника з вини якого такі збитки заподіяні, на даний час не прийняте та прийматиметься Господарським судом Рівненської області. Крім того, вважає, що регіональною прокуратурою під час проведення службового розслідування допущені численні та суттєві порушення.

Зокрема в порушення вимог пункту 1 розділу І, абзацу 3 пункту 3 розділу V Інструкції у відповідності до наказу виконувача обов’язків прокурора Рівненської області № 66 від 10.09.2018 службове розслідування призначено не стосовно конкретно визначеного прокурора, а за фактами можливих протиправних дій невизначених працівників органів прокуратури Рівненської області, а його, як особу, стосовно якої проводилося службове розслідування (хоча в наказі № 66 його прізвище і відсутнє) повідомлено лише 03.10.2018 згідно повідомлення про проведення службового розслідування за підписом Голови комісії № 11 - 635 вих - 18 від 02.10.2018, тобто з порушенням трьох денного строку; проведення службового розслідування понад встановлені строки, тощо. 

Вважає, що взаємовиключні висновки членів комісії, викладені у Висновку, щодо законності рішення суду у справі (конфіденційна інформація) та одночасно необхідності оскарження ним в апеляційному порядку даного рішення, необхідності прокурору притримуватись певної лінії поведінки у підготовчому судовому засіданні є протиправними, як такі, що виходять за межі повноважень членів Комісії та висловлені поза межами процедури його (рішення) оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом. Більше того, недолік в ухвалі від (конфіденційна інформація) на який вказують члени Комісії, як на підставу її оскарження в апеляційному порядку судом усунуто самостійно шляхом постановлення (конфіденційна інформація) відповідної ухвали, тобто без потреби апеляційного оскарження.  

Таким чином вважає, що в його діях відсутні ознаки невиконання чи неналежного виконання службових обов’язків, службове розслідування проведено неповно, висновок службового розслідування не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час його проведення, за грубих порушень вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 06 грудня 2017 року № 343 (надалі по тексту – Інструкція) та Законів України, що суттєво вплинули на результати службового розслідування та, як наслідок на дисциплінарну скаргу. 

В ході засідання Комісії Незнамов В.В. надав аналогічні пояснення. 

Комісією встановлено наступне. 

За результатами вивчення судового рішення та технічного носія інформації (диску), на якому зафіксовано судове засідання у суді першої інстанції у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) встановлено, що у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) по обвинуваченню ОСОБИ-3 за ч. 2 ст. 367 КК України, яке відбулося (конфіденційна інформація), участь забезпечувалася прокурором Незнамовим В.В., який висловив позицію щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду та надав суду матеріали кримінального провадження.

Захисником подано до суду клопотання про звільнення ОСОБИ-3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв’язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження.

До вказаного клопотання захисником надано та судом долучено до матеріалів провадження наказ голови кооперативу (конфіденційна інформація) № 10к від 31.01.2018 про звільнення з роботи ОСОБИ-3, а також лист № 31 від 12.03.2018 про відсутність у (конфіденційна інформація)          претензій до останнього стосовно збитків, завданих незаконною порубкою лісу (конфіденційна інформація), скоєного невідомими особами в липні 2017 року.

Обвинувачений ОСОБА-3 підтримав подане клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності.

Відповідно до дослідженого звукозапису судового засідання обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Також судом з’ясовувалося питання відшкодування заподіяної шкоди, на яке один із учасників відповів про її відшкодування. Будь-яких заперечень від інших учасників, у тому числі, прокурора Незнамова В.В., не надходило.

Прокурор Незнамов В.В. не заперечував проти задоволення поданого захисником клопотання.

Інші докази судом не досліджувалися. 

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від (конфіденційна інформація) ОСОБУ-3 на підставі ст. 48 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) закрито.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що з моменту скоєння ОСОБОЮ-3 кримінального правопорушення особа перестала бути суспільно небезпечною, а вчинене діяння втратило суспільно небезпечний характер з огляду на те, що станом на день розгляду провадження обвинувачений був звільнений з посади майстра лісу, завдані збитки відшкодовані та (конфіденційна інформація) не має претензій до ОСОБИ-3.

Разом з тим, прокурор, перевіривши судове рішення та в разі виявлення у ньому посилання на докази, які не досліджувалися або не містяться в матеріалах кримінального провадження, а також дані, які невірно (помилково) відображені у судовому рішенні, зобов’язаний був реагувати на таке рішення шляхом внесення апеляційної скарги з вимогою виключення даного доказу (документу) з мотивувальної частини рішення.

Таким чином, прокурор Незнамов В.В., ознайомившись з ухвалою суду у визначеному кримінальному провадженні та виявивши зазначення в мотивувальній частині останнього встановленого факту щодо «повного відшкодування збитків», при фактичному невідшкодуванні таких, зобов’язаний був відповідно до вимог п. 25 наказу Генерального прокурора України № 4 від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» подати на таке рішення апеляційну скаргу про виключення вказаного формулювання з ухвали суду, чого не виконав.

Також у ході службового розслідування встановлено наступне.

У відповідності до вимог п. 2 наказу Генерального прокурора України № 171 від 30.04.2016 «Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів з питань представництва інтересів держави в судах», керівників підрозділів прокуратур усіх рівнів, зокрема, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва, у разі необхідності усунення суспільно-небезпечних наслідків злочинних діянь (стягнення збитків, відшкодування шкоди, скасування або визнання протиправними та скасування незаконних рішень (актів), застосування наслідків нікчемності правочинів та інші способи відновлення інтересів держави) у господарському, адміністративному чи цивільному судочинстві зобов’язано передавати до підрозділів представництва матеріали, наявні у наглядових провадженнях чи справах, які підтверджують обставини, вказані у п. 3 цього наказу.

Такі матеріали необхідно також передавати у разі неможливості вжиття заходів цивільно-правового характеру у кримінальному провадженні після його закриття на підставі ст. 284 КПК України, залишення цивільного позову в ньому без розгляду.

Аналогічні вимоги містяться також у наказі прокурора Рівненської області № 106 від 26.08.2016 «Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів апарату прокуратури області та місцевих прокуратур з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, в тому числі у сфері охорони дитинства».

В ході службового розслідування з’ясовано, що після реєстрації в ЄРДР (конфіденційна інформація) кримінального провадження № (конфіденційна інформація), на виконання ухвали слідчого судді Костопільського районного суду від (конфіденційна інформація), Держекоінспекцією у Рівненській області в період 08 – 21.11.2017 проведено позапланову перевірку додержання (конфіденційна інформація) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено Акт № 1.

Відповідно до зазначеного Акту, в (конфіденційна інформація) на орієнтовній площі 0,4 га, проведена суцільна вирубка дерев різних порід (граб, клен, береза, вільха, осика, липа, дуб) в загальній кількості 425 дерев без спеціального дозволу – лісорубного квитка, чим порушено вимоги ст. 69 Лісового кодексу України.

Спеціалістом вказаного органу контролю, відповідно до Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, проведено розрахунок шкоди, заподіяної лісу в результаті незаконної рубки дерев в (конфіденційна інформація), яка становить 387 261,84 грн.

Згідно з повідомленням (конфіденційна інформація) № 144 від 06.09.2017 на адресу Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області, вищевказану рубку вчинено невстановленими лісовою охороною підприємства громадянами.

Ухвалою Костопільського районного суду від (конфіденційна інформація) у справі № (конфіденційна інформація) ОСОБУ-3, який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв’язку із зміною обстановки. Дане кримінальне провадження закрито.

Ухвала набрала законної сили.

У подальшому, ухвалою Костопільського районного суду від (конфіденційна інформація) внесено виправлення до абзацу 21 мотивувальної частини  ухвали Костопільського районного суду від (конфіденційна інформація) у справі № (конфіденційна інформація) (без зазначення інформації про повне відшкодування завданої шкоди).

Відповідно до ухвали Костопільського районного суду від (конфіденційна інформація) у справі № (конфіденційна інформація) встановлено, що внаслідок неналежного виконання  ОСОБОЮ-3 своїх службових обов’язків щодо здійснення охорони лісу, ним не було виявлено та притягнуто до встановленої законом відповідальності осіб, які в липні 2017 року здійснили самовільну рубку 425 дерев різних порід, що спричинило шкоду державним інтересам на суму 387 261,84 грн.  

Отже, внаслідок неналежного виконання працівником (конфіденційна інформація) обов’язків по захисту, охороні лісових насаджень від незаконних рубок навколишньому природному середовищу заподіяно збитки на вказану суму.

Таким чином, (конфіденційна інформація), як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з нормами ст. 105 Лісового кодексу України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» вчинення  зазначених правопорушень (порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів) є підставою для покладення цивільно-правової відповідальності. 

Враховуючи, що (конфіденційна інформація), як постійний лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну рубку лісу в кількості 425 дерев на території  (конфіденційна інформація), чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, а тому має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Водночас з’ясовано, що шкода, заподіяна державі внаслідок неналежної охорони лісу від незаконних рубок дерев в сумі 387 261,84 грн., не відшкодована до цього часу, що підтверджується інформацією Головинської сільської ради Костопільського району за № 852/02-16 від 02.10.2018 та Державної екологічної інспекції в Рівненській області за  № 1953/01-10/11 від 20.09.2018.

Згідно з інформацією Здолбунівської місцевої прокуратури від 04.10.2018 за № 35-1726 вих-18, Незнамовим В.В. матеріали для вжиття заходів цивільно-правового характеру до стягнення з (конфіденційна інформація) шкоди в сумі 387 261,84 грн. у вказаному кримінальному провадженні (поза його межами) після його закриття на підставі ст. 284 КПК України не передавалися.

Отже, Незнамовим В.В. усупереч вимогам п. 2 наказу Генерального прокурора України № 171 від 30.04.2016 «Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів з питань представництва інтересів держави в судах», а також наказу прокурора Рівненської області № 106 від 26.08.2016 «Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів апарату прокуратури області та місцевих прокуратур з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, в тому числі у сфері охорони дитинства», на час завершення службового розслідування Здолбунівською місцевою прокуратурою не вирішено питання про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру до стягнення з (конфіденційна інформація) шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев, у сумі 387 261,84 грн.

Встановлено, що в діях та бездіяльності начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Незнамова В.В. вбачаються порушення вимог п. 2 розділу VІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06.04.2016, оскільки він як процесуальний керівник перед внесенням до ЄРДР даних про результати досудового розслідування кримінального провадження № (конфіденційна інформація) не забезпечив належну перевірку правильності та повноти внесення  до ЄРДР відомостей про заподіяні збитки у сумі 387 261,84 грн.

Крім того, всупереч вимогам ст. 291 КПК України, будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні                                             № (конфіденційна інформація), Незнамов В.В. затвердив обвинувальний акт, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Також, прокурор Незнамов В.В., беручи участь 13.03.2018  у підготовчому судовому засіданні, при з’ясуванні судом питання відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, на яке один із учасників відповів про її відшкодування, у протилежному суд не зорієнтував, а у подальшому,  всупереч вимог п. 25 наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», ознайомившись з ухвалою суду у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та виявивши зазначення в мотивувальній частині останнього встановленого факту щодо «повного відшкодування збитків», при фактичному невідшкодуванні таких, не подав на таке рішення апеляційної скарги про виключення вказаного формулювання з ухвали суду.

Крім цього, всупереч вимогам п. 1.4 наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» Незнамовим В.В. як процесуальним керівником не забезпечено своєчасне вжиття заходів щодо відшкодування завданої кримінальним правопорушенням  шкоди.

При прийнятті рішення Комісія виходить з наступних мотивів.

В ході перевірки встановлено, що дисциплінарна скарга прокурора Рівненської області ОСОБИ-1 про вчинення дисциплінарного проступку начальником Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області Незнамовим В.В. є обґрунтованою  та підлягає задоволенню, оскільки Незнамовим В.В. вчинений дисциплінарний проступок, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»: невиконання та неналежне виконання службових обов’язків.  

Із дня вчинення Незнамовим В.В. проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не минув. 

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісією враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Проступок не носить грубого характеру. В той же час, наслідком проступку є уникнення особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, цивільної відповідальності та невідшкодування державі завданих збитків. При наданні оцінки ступеню вини прокурора, Комісія виходить з того, що     Незнамовим В.В. не наведено будь-яких доводів, які заслуговують на увагу, щодо невжиття заходів для стягнення з правопорушника завданої злочином шкоди.   

При виборі пропонованого виду дисциплінарного стягнення щодо Незнамова В.В. Комісія враховує позитивну службову характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень.

На підставі викладеного, керуючись статтею 11, п. 1 ч. 1 статті 43, статтями 47–50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія,  

Притягнути начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області Незнамова Віктора Вікторовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Рішення направити прокурору Рівненської області для застосування до прокурора накладеного дисциплінарного стягнення. 

Копію рішення направити Незнамову В.В. та керівнику Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області.      

Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.