Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В. розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Безрука А.С. у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-943дс-180дп-18,

В С Т А Н О В И Л А :

Безрук Антон Сергійович в органах прокуратури працює з липня 2009 року по теперішній час. Наказом прокурора Київської області від 04 лютого 2015 року № 231к призначений на посаду старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області.

За місцем роботи характеризується позитивно, заохочувався Генеральним прокурором України, дисциплінарних стягнень не має. З 25 квітня 2016 року по цей час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісії) 30 травня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Генеральної Прокуратури України Уварова В.Г. про вчинення дисциплінарного проступку старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Безруком А.С.

Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження за допомогою автоматизованої системи скаргу цього ж дня визначено члену Комісії Коваленку А.А., яким 05 червня 2018 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-943дс-180дп-18.

Положеннями статей 46 та 47 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII) передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Комісії та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Комісії.

За результатами перевірки членом Комісії 23 липня 2018 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях Безрука А.С.

У зв’язку з неявкою слідчого Комісією 18 вересня 2018 року прийнято рішення про відкладення розгляду висновку. 

Надалі скаржник та слідчий повторно повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії. 

Безрук А.С. повідомив, що не зможе прийняти участь у засіданні Комісії, одночасно заявив клопотання про відкладення розгляду висновку. 

Виходячи, що розгляд цього питання уже відкладався, а слідчим не надано доказів поважності причин неявки повторне на засідання, Комісія прийняла рішення про можливість розгляду висновку за відсутності Безрука А.С.

Заслухавши доповідача – члена Комісії Коваленка А.А., пояснення представника скаржника – прокурора відділу Генеральної інспекції Генеральної Прокуратури України ОСОБА-1, дослідивши матеріали перевірки, вивчивши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, Комісія встановила таке.

Зі змісту дисциплінарної скарги вбачається, що 26 листопада 2017 року працівниками патрульної поліції УПП ДПП України у м. Києві стосовно Безрука А.С. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. 

Згідно з протоколом Безрук А.С. цього дня о 13 год. 25 хв. керував транспортним засобом з ознаками сп’яніння. Від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння у присутності двох свідків Безрук А.С. відмовився.

За результатами розгляду протоколу Дніпровським районним судом міста Києва 16 березня 2018 року прийнято рішення (справа № 755/18186/17), яким встановлено факт винуватості Безрука А.С. у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, проте провадження у справі закрито з нереабілітуючих підстав через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Крім того, у дисциплінарній скарзі наведено, що Безрук А.С. систематично не виконує вимоги частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо своєчасного подання щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, опрацюванням Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що щорічна декларація за 2016 рік подана Безруком А.С. лише 01 травня 2017 року, а щорічна декларація за 2017 рік – 26 квітня 2018 року.

Про вказані факти прокуратурою Київської області повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК).

Крім того, як зазначено у скарзі, Генеральною інспекцією під час опрацювання відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування виявлено інформацію про порушення Безруком А.С. вимог частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» щодо своєчасного подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані.

Зокрема, вивченням відомостей, які містяться у Національній автоматизованій інформаційній системі Департаменту ДАІ МВС України, встановлено, що Безрук А.С. 30 вересня 2017 року отримав дохід в розмірі 320 400 грн. від відчуження ОСОБА-2 автомобіля «Форд Мондео».

При цьому в порушення вимог частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у десятиденний строк не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.

У зв’язку з викладеним Генеральною інспекцією до НАЗК направлено повідомлення для вирішення питання про притягнення Безрука А.С. до адміністративної відповідальності за неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані та несвоєчасне подання щорічних декларацій.

Таким чином, скаржник вважає, що вчинення Безруком А.С. зазначених порушень свідчить про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, згідно з пунктами 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Крім того, на думку представник скаржника, своїми діями щодо неповідомлення про суттєві змін у майновому стані та несвоєчасне подання щорічних декларацій Безрук А.С. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

У своїх письмових поясненнях Безрук А.С. повідомив, що судовим рішенням яким зроблено висновок про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП не згоден, так як вона прийнята з порушенням норм процесуального і матеріального права. Порушено його право на захист, справу розглянуто у його відсутності. Вважає також, що під час вирішення питання про його винуватість суд не дослідив усі фактичні обставини.

Свою щорічну декларацію за 2017 рік особи, уповноваженої на функції держави, або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції» подав 25 квітня 2018 року з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 45 цим Законим через поважні причини – хворобою матері, за якою змушений доглядати. 

Аналізуючи вказані обставини, Комісія дійшла висновку, що доводи скаржника щодо вчинення Безруком А.С. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразового грубого порушення правил прокурорської етики знайшли своє підтвердження, виходячи з такого.

Так, постановою Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/18186/17 встановлено винуватість Безрука А.С. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Проте провадження у справі закрито з нереабілітуючих підстав через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статті 38 КУпАП.

Зокрема, судом було встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 133512 від 26 листопада 2017 року Безрук А.С. цього ж дня о 13 год. 25  хв. в м. Києві по вул. Микитенка, 23а, керував автомобілем «Mazda 3» з державним номерним знаком ______ з ознаками наркотичного сп’яніння: «зіниці очей звужені та не реагують на світло, тремтіння кінцівок рук, поведінка не відповідає обстановці». Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями водій порушив вимоги пункту 2.5 Правила дорожнього руху (далі – ПДР).

При цьому Безрук А.С. в судове засідання не з’явився, бувши належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Суд відмітив, що із пояснень Безрука А.С. вбачається, що останній заперечує факт керування ним транспортним засобом у стані сп’яніння.

Проте такі пояснення суд прийняти до уваги не може, оскільки у цьому випадку об’єктивною стороною правопорушення є відмова Безрука А.С. у проходженні огляду на стан сп’янінням однак некерування транспортним засобом у стані сп’яніння, що є порушенням пункту 2.9 ПДР.

Разом з тим згідно з пунктом 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №  14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп’яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що вина Безрука А.С. у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження у зібраних та досліджених в судовому засіданні письмових доказах.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки правопорушення мало місце 26  жовтня 2017 року, провадження у справі підлягає закриттю у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, суд постановив Безрук А.С. визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Водночас провадження у цій справі закрито у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Зазначене судове рішення набрало законної сили, відомостей щодо його оскарження та скасування у ході перевірки не встановлено.

Згідно з пунктом 2 Розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/30491, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, віднесено саму по собі відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп’янінням.

Відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор зобов’язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з вимогами статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, згідно з якою прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба,  27 серпня – 7 вересня 1990 року)  особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії. 

Враховуючи вищевказані норми, факт відмови прокурора (слідчого прокуратури) від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці події та/або в медичному закладі є діями, які зашкоджують як його репутації, так і авторитету органів прокуратури в цілому, викликають негативний суспільний резонанс, а тому є грубим порушенням правил прокурорської етики.

Отже, Безрук А.С., працюючи на посаді старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області, бувши зупиненим 26 листопада 2018 року близько 13 год. 25 хв. по вул. Микитенка, 23а, у м. Києві за кермом автомобіля марки «Mazda 3» з державним номерним знаком ______, діючи умисно, усвідомлюючи адміністративну та дисциплінарну караність свого діяння, в порушення вимог статті 130 КУпАП та статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, під час перевірки документів працівниками поліції УПП ДПП України у м. Києві на законні вимоги останніх, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відповідно до встановленого порядку, за що стосовно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Цими умисними діями Безрук А.С. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

З приводу доводів дисциплінарної скарги про порушення Безруком А.С. вимог Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» Безрук А.С., є особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Службовим обов’язком кожного прокурора є дотримання встановленого законом порядку подання декларації, а порушення вказаного порядку є невиконанням або неналежним виконанням службових обов’язків.

Згідно з положеннями пункту 10 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 3, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089, усі документи, які подав суб’єкт декларування, зберігаються в Реєстрі і автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині Реєстру відповідно до цього Порядку. У разі створення виправленого документа первинний документ, до якого вносяться виправлення, не видаляється і зберігається в Реєстрі.

Відповідно до інформації Реєстру, щорічна декларація за 2016 рік подана Безруком А.С. 01 травня 2017 року, а щорічна декларація за 2017 рік – 26 квітня 2018 року.

Про вказані факти прокуратурою Київської області повідомлено НАЗК.

Крім того, з відомостей, які містяться у Національній автоматизованій інформаційній системі Департаменту ДАІ МВС України встановлено, що Безрук А.С. 30 вересня 2017 року отримав дохід в розмірі 320 400 грн. від відчуження ОСОБА-2 автомобіля.

При цьому, у порушення вимог частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у десятиденний строк не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.

Про вказаний факт до НАЗК надіслано повідомлення Генеральною інспекцією. 

За інформацією НАЗК від 13 серпня 2018 року за №44-01/34549/18 з вказаного приводу розпочато перевірку.

Основним Законом України (стаття 19) визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень НАЗК належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 49 Закону України «Про запобігання корупції», державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується НАЗК.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб’єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.

Комісія не уповноважена законодавством, навіть в рамках здійснюваного нею дисциплінарного провадження, проводити перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб’єктом декларування у декларації.

Реалізація Комісією своєї компетенції щодо вирішення питань про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності у разі подання прокурорами у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних та/або неповних відомостей, можлива лише у разі встановлення такого факту НАЗК відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10 лютого 2017 року № 56.

В повному обсязі викладене стосується і перевірок щодо виконання прокурорами свого обов’язку з подання НАЗК повідомлень про суттєві зміни у майновому стані.

З урахуванням вищевикладеного, у діях Безрука А.С. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбачений пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, а відповідно відсутні підстави для накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, під час перевірки не встановлено.

Факт вчинення дисциплінарного проступку підтверджується такими документами: 

• постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2018 року у справі № 755/18186/17;
• протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 133512;
• поясненнями Безрука А.С.;
• пояснення ОСОБА-3, ОСОБА-4;
• рапорт інспектора патрульної поліції УПП ДПП України у м. Києві ОСОБА-5 від 26 листопада 2017 року.

Згідно з приписами частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. 

З дня вчинення проступку, без урахування часу перебування прокурора у відпустці, річний строк для накладення дисциплінарного стягнення не сплинув. 

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісією, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. 

Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до Безрука А.С. Комісія враховує характеристику прокурора. При цьому врахуванню підлягає також умисний характер вчиненого проступку, ставлення Безрука А.С. до вчиненого, очевидність та грубість порушення, а також те, що воно підриває авторитет самого прокурора, органів прокуратури в цілому.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 49 Закону № 1697-VII за результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі, якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення.

У діях Безрука А.С. Комісія встановила ознаки проступку, за який за змістом частини четвертої статті 49 Закону № 1697-VII передбачено стягнення у виді звільнення з органів прокуратури. Комісія вважає, що вчиненні Безруком  А.С. дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики свідчать про неможливість подальшого його перебування на посаді прокурора. 

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 61-63, 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Комісія,

В И Р І Ш И Л А :

Притягнути старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Безрука Антона Сергійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити прокурору Київської області для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, Безруку А.С., а також керівнику Генеральної інспекції Генеральної Прокуратури України Уварову В.Г. як особі, за скаргою якої відкрито дисциплінарне провадження.

Рішення може бути оскаржене прокурором до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня отримання його копії.