Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого Грушковського В.Ю., членів Комісії Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Погребняка С.П., Сергійчука С.О., Шемчука В.В. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області Ляховченка Івана Анатолійовича у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-830дс-248дп-17,

В С Т А Н О В И Л А :

Ляховченко Іван Анатолійович (Конфіденційна інформація) працює в органах прокуратури з 15 грудня 2016 року.

На посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області Ляховченко І.А. призначений наказом прокурора Одеської області від 21 лютого 2017 року № 317к.

За час роботи Ляховченко І.А. зарекомендував себе позитивно. Державних нагород та наявних дисциплінарних стягнень не має.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 13 листопада 2017 року надійшла дисциплінарна скарга представника ОСОБА-1 – адвоката ОСОБА-2 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 Ляховченком Іваном Анатолійовичем.

Цього ж дня автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження вказану скаргу розподілено члену Комісії Коваленку А.А.

Рішенням члена Комісії від 15 листопада 2017 року відкрито дисциплінарне провадження щодо прокурора Ляховченка І.А., якому присвоєно № 11/2/4-830дс-248дп-17.

Копію вказаного рішення цього ж дня надіслано прокурору, щодо якого відкрито дисциплінарне провадження, а також особі, за скаргою якої відкрито провадження – адвокату ОСОБА-2.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження – це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Статтею 44 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

Положеннями статей 46 та 47 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, то у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Комісії та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Комісії.

При розгляді висновку про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Комісія враховує, що відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру», він набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року.

Таким чином, стаття 43 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачає підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, набрала чинності з 15 липня 2015 року, а з 15 квітня 2017 року єдиним органом, що має право здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурора, є Комісія.

За результатами перевірки членом Комісії Коваленком А.А. 12 грудня 2017 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області Ляховченка І.А., який 13 грудня 2017 року з копією дисциплінарної скарги надіслано прокурору.

Автор скарги та прокурор Ляховченко І.А. своєчасно повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії.

Заслухавши доповідача – члена Комісії Коваленка А.А., пояснення прокурора Ляховченка І.А., дослідивши матеріали перевірки, у тому числі отримані Комісією під час засідання, вивчивши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора та матеріали, Комісія встановила таке.

Зі змісту дисциплінарної скарги вбачається, що прокурор Одеської місцевої прокуратури № 3 Ляховченко І.А. перешкоджає виконанню ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 20 вересня 2017 року у справі № 522/14215/15, якою було зобов’язано слідчого та процесуального керівника у кримінальному провадженні № (Конфіденційна інформація) повернути власнику ОСОБА-1 майно, вилучене під час проведення обшуку 1 вересня 2017 року в орендованому приміщенні за адресою: (Конфіденційна інформація), а саме: системний блок чорного кольору фірми BRAVO; ноутбук марки ASUS К73т, серійний номер BANOCJ237756413 у корпусі чорного кольору; жорсткий диск фірми TOSHIBA OCZTR150 46DB38QNKSWY у корпусі сірого кольору; жорсткий диск фірми TOSHIBA Y4NODJFTT1ZB у корпусі чорного кольору та шнур до нього; чотири лазерні диски із маркуванням 1-6СС; 2-Office ХР 2003; З- VGBRV 2DPH JYDFW 22MQW 3C39Y Win ХР; 4-Office 2003; 5-Reactor Windows 7 Х64; рюкзак чорного кольору фірми НР для ноутбука.

У своїх поясненнях наданих Комісії прокурор Ляховченко І.А. повідомив, що вищенаведені порушення дійсно мали місце, проте, він вважає, що їх допущено з об’єктивних причин.

Стверджує, що при постановленні 7 вересня 2017 року слідчим суддею Приморського районного суду міста Одеси ухвали про відмову в арешті майна, залишеної в силі 5 жовтня 2017 року апеляційним судом Одеської області, судом першої та апеляційної інстанції не враховано доводи слідчого та прокурора, що вилучена комп’ютерна техніка містить інформацію, яку необхідно зберегти для встановлення істини в кримінальному провадженні № (Конфіденційна інформація).

Також вказав, що після отримання копії зазначеної ухвали апеляційного суду слідчим слідчого відділу Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області 13 листопада 2017 року направлено лист до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо залишення постанови слідчого про проведення комп’ютерно-технічної експертизи без виконання та повернення вилученого в ході обшуку майна.

Вилучене під час проведення обшуку майно 28 листопада 2017 року повернуто власнику.

Аналізуючи вказані обставини, Комісія дійшла висновку, що доводи адвоката ОСОБА-2 щодо неналежного виконання прокурором Ляховченком І.А. своїх службових обов’язків (пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») знайшли своє підтвердження, що підтверджується наступним.

Слідчим відділом Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі – слідчого відділу поліції) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (Конфіденційна інформація) за ознаками злочину, передбаченого частиною першої статті 358 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 31 серпня 2017 року, слідчим слідчого відділу поліції проведено обшук в орендованому приміщенні за адресою: (Конфіденційна інформація), власником якого є ОСОБА-3, а орендарем ОСОБА-1 та вилучено наступні речі: системний блок чорного кольору фірми BRAVO; ноутбук марки ASUS К73т, серійний номер BANOCJ237756413 у корпусі чорного кольору; жорсткий диск фірми TOSHIBA OCZTR150 46DB38QNKSWY у корпусі сірого кольору; жорсткий диск фірми TOSHIBA Y4NODJFTT1ZB у корпусі чорного кольору та шнур до нього; чотири лазерні диски із маркуванням 1-6СС; 2-Office ХР 2003; З- VGBRV 2DPH JYDFW 22MQW 3C39Y Win ХР; 4-Office 2003; 5-Reactor Windows 7 Х64; рюкзак чорного кольору фірми HP для ноутбука.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 7 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу поліції ОСОБА-4 про арешт зазначеного майна.

Відповідно до частини третьої статті 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього або частини тимчасового вилученого майна.

У зв’язку з цим, скаржником 13 вересня 2017 року слідчому було подано заяву щодо повернення тимчасово вилученого майна.

У відповідь на вказану заяву слідчим зазначено, що після консультування з процесуальним керівником по цьому провадженню, яким є Ляховченко І.А., він не може повернути тимчасово арештоване майно, вказавши, що таким є рішення процесуального керівництва і відповідно слідчий нічого вдіяти не може.

Вказані дії слідчого та процесуального керівника Ляховченка І.А., неповернення арештованого майна, були оскаржені адвокатом ОСОБА-2 до суду.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 20 вересня 2017 року у справі № 522/14215/17 скаргу адвоката ОСОБА-2 в інтересах ОСОБА-1 на бездіяльність слідчого та процесуального керівника задоволено. Зобов’язано слідчого та процесуального керівника у кримінальному провадженні № (Конфіденційна інформація) повернути власнику ОСОБА-1 майно, вилучене під час проведення обшуку 1 вересня 2017 року.

Проте, як свідчать доводи дисциплінарної скарги, майна на час її подання так і не було повернуто.

Бездіяльність слідчого та процесуального керівника Ляховченка І.А. також підтверджується ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 жовтня 2017 року у справі № 522/14215/17, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Ляховченка І.А. на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 7 вересня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу поліції про накладення арешту на речі, які були вилучені в ході обшуку офісу «Штампы и печати», за адресою: (Конфіденційна інформація), власником якого є ОСОБА-3, а орендарем – ОСОБА-1.

При цьому суд зазначив, що слідчий в клопотанні не обґрунтовував існування правових підстав для накладення арешту на майно.

Також судом акцентовано увагу на важливості дотримання основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності, визначених у Загальній декларації прав людини (1948 р.) та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Так, статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках Європейського суду з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

У свою чергу частиною другою статті 168 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Так, обшук в приміщенні офісу «Штампы и печати» був проведений на підставі ухвали слідчого Приморського районного суду міста Одеси від 31 серпня 2017 року. Метою проведення обшуку в вказаному приміщенні було відшукання та вилучення печаток, штампів, бланків та інших завідомо підроблених документів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку не було надано дозволу на вилучення комп’ютерної техніки, на яку прокурор просить накласти арешт, а отже з огляду на положення частина друга статті 168 Кримінального процесуального кодексу України слідчий не мав передбачених законом підстав вилучати оргтехніку з приміщення адресою: (Конфіденційна інформація).

Проте, під час апеляційного розгляду прокурор не зміг обґрунтувати правові підстави для накладення арешту на вилучену оргтехніку, не довів, що вилучені речі зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, суд зазначив, що з моменту вилучення комп’ютерної техніки 1 вересня 2017 року по теперішній час органом досудового розслідування не було проведено огляд вилученої техніки, не досліджено інформації, що міститься на жорстких дисках, не перевірено, яким чином ця інформація може мати значення для встановлення фактичних обставин кримінального провадження, тощо.

Прокурор не довів, що на теперішній час потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою попередження приховування, пошкодження, псування, знищення майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування та встановленню істини у кримінальному провадженні.

Проте, незважаючи на очевидність порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України подальша вимога адвоката ОСОБА-2 від 17 жовтня 2017 року щодо повернення майна також була проігнорована, і як наслідок вона змушена була звернутись із заявою про злочин, скоєний слідчим слідчим відділом поліції та його процесуальним керівником Ляховченком І.А., передбачений статтею 382 Кримінального кодексу України – умисне невиконання ухвали суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

На електронну поштову адресу Комісії 29 листопада 2017 року надійшла заява адвоката ОСОБА-2 щодо відкликання дисциплінарної скарги та проханням закрити дисциплінарне провадження щодо Ляховченка І.А. у зв’язку з виконанням судової ухвали про повернення майна.

Однак, відповідно до пункту 111 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, відкликання або відмова заявника від дисциплінарної скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження, якщо дисциплінарну скаргу зареєстровано в Комісії.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Частина п’ятої цієї статті у свою чергу передбачає, що закриття дисциплінарного провадження можливе у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення. При цьому, матеріали цього дисциплінарного провадження свідчать про очевидні порушення прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 Ляховченком І.А. норм Кримінального процесуального кодексу України, яка визнана судом, що унеможливлює закриття провадження за відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.

Наведені у поясненнях Ляховченка І.А. доводи не спростовують факту неналежного виконання своїх службових обов’язків та невиконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 20 вересня 2017 року у справі № 522/14215/15.

Виходячи з вищенаведеного, в діях прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Ляховченка Івана Анатолійовича вбачається вчинення дисциплінарного проступку, а саме: неналежне виконання прокурором службових обов’язків (пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») і відповідно наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісією враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 61-63, 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, Комісія

В И Р І Ш И Л А :

Притягнути прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області Ляховченка Івана Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити прокурору Одеської області для застосування до прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області Ляховченка Івана Анатолійовича накладеного дисциплінарного стягнення.

Копію рішення направити прокурору Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області Ляховченку І.А., керівнику Одеської місцевої прокуратури № 3, а також представнику ОСОБА-1 – адвокату ОСОБА-2, як особі, за скаргою якої відкрито дисциплінарне провадження.

Рішення може бути оскаржене прокурором до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня отримання його копії.