Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого – Шемчука В.В., членів Комісії – Архіпова В.І., Коваленка А.А., Ковальчука О.М., Костенка С.К., Нечепоренка С.О., Піцика Ю.М., Сергійчука С.О. та Юсипа В.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Терещук Аліни Борисівни у дисциплінарному провадженні №11/2/4-363дс-154дп-17,

В С Т А Н О В И Л А :

Наказом прокурора Волинської області від 15.12.2015 №621-к Терещук  Аліну Борисівну призначено на посаду прокурора Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області, яку вона обіймає по теперішній час.

Відповідно до службової характеристики, підписаної виконувачем обов’язків  керівника Маневицької місцевої Волинської області, прокурор Терещук А.Б. характеризується задовільно, загалом має достатні знання кримінального, кримінального процесуального, адміністративного, цивільного, цивільно-процесуального законодавства, вміє застосовувати їх на практиці, без заперечень береться до виконання покладених на неї керівництвом завдань. Одночасно у ході виконання завдань мали місце випадки неякісного або несвоєчасного виконання завдань регіональної прокуратури та керівництва місцевої прокуратури. 

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 04.09.2017 надійшла дисциплінарна скарга прокурора Волинської області ОСОБА-1 про вчинення прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Терещук А.Б. дисциплінарного проступку.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що прокурор Терещук А.Б., будучи старшим прокурором групи прокурорів неналежно здійснювала процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (Конфіденційна інформація) від 01.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 КК України, за фактом ухилення ОСОБА-2 від відбування громадських робіт, шо призвело до незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності.

На думку скаржника, прокурор Терещук А.Б. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності з підстав неналежного виконання службових обов’язків.

Автоматизованою системою для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу 04.09.2017 визначає за членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Піциком Ю.М., яким 07.09.2017 відповідно до статті 46 Закону України «Про прокуратуру» прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора Терещук А.Б.

За результатами проведеної перевірки членом Комісії Піциком Ю.М. 03.11.2017 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Терещук А.Б.

Прокурор Волинської області та прокурор Терещук А.Б. належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання Комісії.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, заслухавши доповідача, пояснення прокурора Терещук А.Б., представника скаржника, обговоривши висновок про наявність дисциплінарного проступку та матеріали перевірки, дійшла висновку про наявність підстав для накладення на прокурора Терещук А.Б. дисциплінарного стягнення з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів дисциплінарної скарги, прокурор Терещук А.Б. 28.10.2016 погодила повідомлення про підозру ОСОБА-2 за частиною другою статті 389 КК України та того ж дня затвердила обвинувальним акт і скерувала його разом із додатками до Любешівського районного суду для розгляду кримінального провадження по суті.

ОСОБА-2 обвинувачувався у тому, що він без поважних причин неодноразово ухилявся від відбування покарання у виді громадських робіт: у травні 2016 року з запланованих 16 годин громадських робіт не відбув жодної години, у червні 2016 року з запланованих 80 годин громадських робіт не відбув 64 години, у ліпші 2016 року з запланованих 84 годин громадських, робіт не відбув 6 годин, у вересні 2016 року з запланованих 66 годин громадських робіт не відбув 58 годин.

Підтримуючи державне обвинувачення, в судових дебатах прокурор Терещук А.Б. пропонувала суду визнати ОСОБА-2 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 389 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеженні волі строком на 1 рік 6 місяців 7 днів. 

Згідно вироку Любешівського районного суду Волинської області від 20.02.2017, ОСОБА-2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 КК України та призначено покарання у виді 1 року 2 (двох) місяців обмеження волі.

Вказане судове рішення оскаржено заступником прокурора Волинської області до апеляційного суду.

Стосовно доводів у свої апеляційній скарзі заступник прокурора Волинської області зазначає, що відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак, при ухваленні вироку судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною п’ятою статі 52 КК України кримінальна відповідальність за ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (стаття 389 цього Кодексу), настає за умови, що таке покарання призначено вироком суду.

За змістом частини другою статті 389 КК України суб’єктом цього злочину може бути лише особа, засуджена до громадських чи виправних робіт, тобто така, якій одне з цих покарань було призначено вироком суду, а не та, яка відбуває це покарання на підставі інших судових рішень.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА-2 вироком апеляційного суду Волинської області від 16.10.2015 засуджений до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 гривень, яке замінено на 240 годин громадських робіт ухвалою Любешівського районного суду від 05.052016.

За таких обставин ОСОБА-2 не був засуджений до покарання у виді громадських робіт, а тому не є суб’єктом злочину, передбаченого частиною другою статті 389 КК України.

Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12.04.2012 у справі № 5-1кс12, якою задоволено заяву заступника Генерального прокурора України і скасовано ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.09.2011, про залишення без зміни судових рішень щодо особи, засудженої за частиною другою статті 389 КК України за подібні суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до частини першої статті 458 КПК України вказане судове рішення Верховного Суду України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності зазначену норму кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, та для всіх судів України.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 03.08.2017 апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області задоволено повністю, вирок Любешівського районного суду Волинської області від 20.02.2017 скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку з відсутністю в діяннях ОСОБА-2. складу злочину, передбаченого частиною другою статті 389 КК України.

Прокурор Терещук А.Б. пояснила, що нею погоджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (Конфіденційна інформація) за обвинуваченням ОСОБА-2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 389 КК України, та скеровано його на розгляд до районного суду. У подальшому нею орієнтовано суд на призначення відповідного покарання за пред’явленим звинуваченням. Свою позицію, як процесуального керівника так і державного обвинувача, вважає не правильною, вказавши що помилково та безпідставно повідомила про підозру ОСОБА-2, безпідставно направила до суду відносно останнього обвинувальний акт та орієнтувала суд на призначення йому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 КК України.

Встановлено, що викладені у дисциплінарній скарзі обставини неналежного виконання прокурором Терещук А.Б. своїх службових обов’язків підтверджуються доданими до скарги копіями документів та матеріалами перевірки, а саме: вироком апеляційного суду Волинської області від 16 жовтня 2015 року, постановою Верховного Суду України від 12 квітня 2012 року у справі № 5-1кс.12, поясненнями Терещук А.Б.

Так, відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію. Статтями 5 та 14 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленого 28.11.2012 всеукраїнською конференцією працівників прокуратури та затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28.11.2017 № 123, який діяв на час вчинених прокурором Терещук А.Б. дій, професійна діяльність працівника прокуратури має гуртуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності. При здійсненні повноважень він зобов’язаний діяти законно. Працівник прокуратури повинен постійно підвищувати свій професійний рівень, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, вдосконалювати свої знання. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Прокурор Терещук А.Б., будучи старшим прокурором групи прокурорів, неналежно виконала службові обов’язки при здійсненні процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № (Конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 КК України за фактом ухилення ОСОБА-2 від відбування громадських робіт, що призвело до незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Так, нею, як прокурором, що здійснював процесуальне керівництво та державне обвинувачення у зазначеному кримінальному провадженні, в порушення вимог частини п’ятої статті 52 КК України погоджено повідомлення про підозру ОСОБА-2 за частиною другою статті 389 КК України, того ж дня затверджено обвинувальний акт, а у подальшому в судових дебатах запропонувала суду визнати ОСОБА-2 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеженні волі строком на 1 рік 6 місяців 7 днів.

При зазначених діях Терещук А.Б., як прокурор, який зобов’язаний діяти законно, лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та вдосконалювати свій професійний рівень, зобов’язана  додержуватись вимог частини п’ятої статті 52 КК України, постанови Верховного Суду України від 12.04.2012 у справі № 5-1кс12, якою задоволено заяву заступника Генерального прокурора України і скасовано ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.09.2011, про залишення без зміни судових рішень щодо особи, засудженої за частиною другою статті 389 КК України за подібні суспільно небезпечні діяння, а також вимог листів Генеральної Прокуратури України від 29.07.2013, 02.09.2014, 27.05.2016, прокуратури Волинської області від 05.08.2013, 29.07.2014, 08.07.2016, якими інформувалось, у тому числі прокуратуру району та місцеву прокуратуру, у яких працювала та працює Терещук А.Б., про випадки незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 389 КК України, осіб не засуджених до покарання у виді громадських чи виправних робіт вироком суду, а яким ці види покарання замінено на підставі інших судових рішень.

Враховуючи викладене, Комісія приходить до висновку, що в діях прокурора Терещук А.Б. наявний дисциплінарний проступок передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у виді заборони протягом 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор Терещук А.Б. обіймає посаду.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісією враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 43, 47-50, 77,78 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 61-63, 115-127 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Комісія,

В И Р І Ш И Л А :

Притягнути прокурора Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Терещук Аліну Борисівну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді заборони протягом 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор Терещук А.Б. обіймає посаду.

Копію рішення направити прокурору Волинської області для застосування до прокурора Терещук А.Б. накладеного дисциплінарного стягнення.

Копію рішення направити прокурору Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Терещук А.Б. та керівнику вказаної прокуратури.

Рішення Комісії за результатами дисциплінарного провадження може бути оскаржене прокурором, щодо якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Особі, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, надати дозвіл оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя.