Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.  Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 18 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби Івана Івановича про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Ємець Д.В.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено мені, за результатами вивчення якої 28 липня 2025 року мною прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2025 року № 365дп-25 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури Ємець Діана Володимирівну до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-723дс-208дп-25 до 18 жовтня  2025 року.

За результатами перевірки Радзівоном М.О. 28 січня 2026 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Ємець Д.В., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні КДКП взяв участь представник скаржника – Особа 1, який погодився із висновком члена Комісії та не заперечував щодо закриття дисциплінарного провадження.

Прокурор Ємець Д.В. листом від 06 лютого 2026 року повідомила Комісії про згоду на розгляд висновку за її відсутності.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру», прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Ємець Д.В.

 

3.  Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що прокурор Ємець Д.В. усвідомлюючи відсутність у неї значних функціональних порушень, які би відповідали критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності, звернулася у 2024 році до Тернопільської обласної медико-соціальної експертної комісії про визнання її інвалідом відповідної групи.

За твердженням скаржника, службові особи вказаної медичної установи, попри невідповідність встановлених діагнозів передбаченим критеріям, без належних підстав прийняли рішення від 11 квітня 2024 року про встановлення Ємець Д.В. інвалідності ІІІ групи.

Надалі з метою одержання грошових коштів у вигляді пенсії по інвалідності Ємець Д.В. звернулася до органів пенсійного фонду у Тернопільській області із відповідною заявою, за результатами якої їй було призначено пенсію по інвалідності.

На думку скаржника, зазначені обставини свідчать про те, що прокурор Ємець Д.В., працюючи тривалий час в органах прокуратури на прокурорських посадах, вирішила отримати неправомірну вигоду у вигляді пенсійних виплат як особа з інвалідністю ІІІ групи без наявних на це законних та обґрунтованих підстав.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Ємець Д.В. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4.  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Радзівона М.О., представника скаржника – Особа 1, який погодився із висновком, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО вирішила:

–  рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

–  Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

У зв’язку з тим, що Ємець Д.В. із квітня 2024 року має інвалідність ІІІ групи та отримує пенсію по інвалідності, 18 липня 2025 року Генеральна інспекція направила до КДКП дисциплінарну скаргу щодо можливого вчинення прокурором відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури Ємець Д.В. проступку.

Після відкриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Ємець Д.В. членом Комісії Радзівоном М.О. перед Генеральною інспекцією ініційовано проведення службового розслідування за фактами, викладеними у дисциплінарній скарзі. Листом від 04 серпня 2025 року № 17/1/1-6936вих-25 Генеральна інспекція проінформувала керівника Тернопільської обласної прокуратури про необхідність його проведення. Відповідне службове розслідування призначено наказом керівника  цієї прокуратури від 19 серпня 2025 року № 77.

Під час службового розслідування встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду Тернопільської міськрайонної МСЕК від 11 квітня 2024 року № 725060 серії 12ААГ  Ємець Д.В. встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.

Відповідно до інформації Тернопільської обласної прокуратури Ємець Д.В. 21 червня 2024 року надала до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури через систему ІС «СЕД» копію вказаної довідки МСЕК, яка була долучена до її особової справи.

Згідно з інформацією відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту обласної прокуратури Ємець Д.В. за період роботи в органах прокуратури Тернопільської області упродовж 2020-2024 років не зверталася до відділу з приводу створення спеціальних умов праці чи спеціально обладнаного місця для виконання службових обов’язків, використання допоміжних засобів для спілкування або залучення до цього інших осіб.

Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради повідомлено, що Ємець Д.В., як особа з інвалідністю ІІІ групи, не зверталась в управління соціальної політики щодо направлення для отримання технічних засобів реабілітації та забезпеченням санаторно-курортним лікуванням. Відповідно Ємець Д.В. не перебуває на обліку в управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради.

Відповідно до інформації Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора установлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статті 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення медико-соціальними експертними комісіями груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, у тому числі працівників органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

У зв’язку з цим, перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення груп інвалідності ряду працівників державних та правоохоронних органів, зокрема і щодо зазначеного прокурора.

Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Особа 2 від 31 січня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» було залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення груп інвалідності окремим працівникам державних і правоохоронних органів, зокрема Ємець Д.В.

На виконання рішення РНБО, а також вказаної постанови слідчого ДБР, ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» направлено до Офісу Генерального прокурора лист від 27 березня 2025 року № 589/01-18 про необхідність у період із 14 квітня до 29 травня 2025 року забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу окремих прокурорів, серед яких і прокурора Ємець Д.В.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист за підписом заступника Генерального прокурора Антона Войтенка від 16 квітня 2025 року № 31/2/1-33257вих-25 про необхідність забезпечити прибуття названого прокурора до медичного закладу.

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Тернопільської обласної прокуратури Ємець Д.В. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття в період із 14 квітня до 29 травня 2025 року до медичного закладу, з яким вона ознайомилася 18 квітня 2025 року.

На виконання зазначених листів Ємець Д.В. прибула до вказаної установи та перебувала на стаціонарному обстеженні в період із 22 до 26 квітня 2025 року, що підтверджується довідкою від 25 квітня 2025 року № 305.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування або рішення медико-соціальної експертної комісії від 30 червня 2025 року, за представленими документами та результатами повного обстеження в умовах ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», прийнято рішення № ЦО № 14127 про скасування Ємець Д.В. ІІІ групи інвалідності з 22 квітня 2025 року.

При цьому в рішенні експертної команди зазначено: «Згідно з даними медико-експертної справи, клініко-функціональний стан ендокринної системи, опорно-рухового апарату в помірному ступені обмежує життєдіяльність пацієнтки, що відповідає ІІІ (третій) групі інвалідності, загальне захворювання та 25% втрати професійної працездатності до 21 квітня 2025 року. За даними очного обстеження в клініці інституту у пацієнтки Ємець Д.В. мають місце зміни з боку ендокринної системи та опорно-рухового апарату, які в даний час обмежують її життєдіяльність (функціонування) в незначному ступені та не дають підстав для встановлення групи інвалідності. Не є особою з інвалідністю з 22 квітня 2025 року. Встановлено 10 % втрати професійної працездатності, виробнича травма. Підстава: Наказ МОЗ України № 420 від 05.06.2012 р., п. 14.5.2; Акт розслідування нещасного випадку від 16.02.2021 р.»

Прокурора відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури Ємець Д.В. у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликалась, не допитувалась, про підозру їй не повідомлено, заходи забезпечення не застосовувались.

Одночасно старшим групи прокурорів у цьому провадженні надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно зазначеної особи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомлено, що Ємець Д.В. у період із 05 квітня 2024 року до 22 квітня 2025 року перебувала на обліку в Головному управлінні як одержувачка пенсії по інвалідності ІІІ групи. Пенсія була призначена на підставі виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 11 квітня 2024 року.

При цьому Ємець Д.В. листом від 31 липня 2025 року з метою врахування при нарахуванні наступних соціальних виплат повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про те, що нею 24 липня 2025 року отримано рішення медичної установи від 30 червня 2025 року про скасування їй ІІІ групи інвалідності з 22 квітня 2025 року. Також Ємець Д.В. просила у випадку наявності зайвої виплати коштів повідомити їх розмір та рахунок для повернення.

Листом від 12 серпня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомлено Ємець Д.В., що з 22 квітня 2025 року виплату пенсії їй припинено у зв’язку з надходженням витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 30 червня 2025 року № ЦО-14127 про невизнання Ємець Д.В. особою з інвалідністю, а також нараховано переплату у розмірі 38 818,81 грн за період із 22 квітня до 31 серпня 2025 року та зазначено банківські реквізити, на які можливо повернути надмірно виплачені грошові кошти.

Згідно з платіжною квитанцією від 09 вересня 2025 року Ємець Д.В. перерахувала на вказані банківські реквізити 38 818,81 грн із зазначенням призначення платежу: «повернення переплаченої пенсії від Ємець Д.В.».

 

4.1  Короткий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу керівника  Тернопільської обласної прокуратури від 19 серпня 2025 року № 77 проведено службове розслідування з приводу можливого використання прокурором відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури Ємець Д.В. своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, а також вчинення інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратур під час оформлення ІІІ групи інвалідності.

Під час службового розслідування обставини набуття Ємець Д.В. 11 квітня 2024 року ІІІ групи інвалідності, а також оформлення та отримання пенсії по інвалідності підтверджено.

Відомостей щодо використання прокурором Ємець Д.В. службових повноважень або службового статусу та пов’язаних з цим можливостей під час отримання статусу особи з інвалідністю у межах службового розслідування не встановлено.

 

5.    Пояснення прокурора

 

Ємець Д.В. зазначила, що доводи дисциплінарної скарги виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби І.І. про нібито вчинення нею дій в особистих інтересах під час оформлення групи інвалідності та порушення правил прокурорської етики є безпідставними, неаргументованими та невмотивованими.

Прокурор пояснила, що проблеми зі здоров’ям виникли задовго до звернення для встановлення інвалідності, зокрема у 2018 році вперше було виявлено захворювання (конфіденційна інформація), а наприкінці 2022 – на початку 2023 років відбулося істотне погіршення стану здоров’я. У лютому 2023 року за результатами медичних обстежень у неї виявлено (конфіденційна інформація) з підозрою на (конфіденційна інформація).

У травні 2023 року Ємець Д.В. проведено (конфіденційна інформація) – (конфіденційна інформація), що призвело до (конфіденційна інформація) та необхідності (конфіденційна інформація). Надалі у неї розвинувся (конфіденційна інформація), який важко піддавався лікуванню та супроводжувався (конфіденційна інформація).

Прокурор зазначила, що направлення для проходження огляду медико-соціальною експертною комісією було здійснено у встановленому порядку лікуючим лікарем, а всі необхідні медичні обстеження та консультації вона проходила за електронними направленнями без будь-якого втручання у процедуру оформлення документів. Огляд проведено Тернопільською міськрайонною МСЕК у колегіальному складі, за результатами якого 11 квітня 2024 року їй встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням.

Ємець Д.В. наголосила, що не має родинних чи інших позаслужбових зв’язків із членами МСЕК або медичними працівниками, які брали участь у прийнятті відповідного рішення, неправомірних вигод не надавала, а також не здійснювала процесуального керівництва у кримінальних провадженнях чи представництва інтересів держави у справах, пов’язаних із діяльністю МСЕК.

Після встановлення інвалідності прокурор у встановленому законодавством порядку звернулася до органів Пенсійного фонду України, за результатами чого їй призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи. У 2025 році вона добровільно пройшла перевірку обґрунтованості рішення МСЕК у спеціалізованій державній установі, за результатами якої підтверджено законність і обґрунтованість рішення про встановлення їй групи інвалідності на момент його прийняття.

Таким чином, на думку Ємець Д.В., наведені у дисциплінарній скарзі твердження не підтверджують наявності у її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України «Про прокуратуру», та не свідчать про порушення нею правил прокурорської етики.

 

6.    Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Статтею 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн - членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури - одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Ємець Д.В. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень нею приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Ємець Д.В. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики - як у службовій, так і в приватній сфері - що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Ємець Д.В. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру» на неї покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону України «Про прокуратуру»), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинна усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; її поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі, Ємець Д.В. не повинна допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Водночас матеріали отримані під час перевірки у цьому дисциплінарному провадженні свідчать про те, що прокурором Ємець Д.В. не порушено вимог, які ставляться до посади прокурора.

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні встановлено, що Ємець Д.В. згідно з довідкою до акта огляду Тернопільської міськрайонної МСЕК від 11 квітня 2024 року № 725060 серії 12ААГ встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.

При цьому Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статті 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

У межах вказаного кримінального провадження перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозу та достатності підстав для встановлення групи інвалідності щодо зазначеного прокурора.

З метою підтвердження законності встановленої їй інвалідності Ємець Д.В. своєчасно прибула до профільної установи та перебувала на стаціонарному обстеженні у період із 22 до 26 квітня 2025 року.

У витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30 червня 2025 року зазначено, що згідно з даними медико-експертної справи, клініко-функціональний стан ендокринної системи, опорно-рухового апарату в помірному ступені обмежує життєдіяльність пацієнтки, що відповідає ІІІ (третій) групі інвалідності, загальне захворювання та 25% втрати професійної працездатності до 21 квітня 2025 року. За даними очного обстеження в клініці інституту у пацієнтки Ємець Д.В. мають місце зміни з боку ендокринної системи та опорно-рухового апарату, які в даний час обмежують її життєдіяльність (функціонування) в незначному ступені та не дають підстав для встановлення групи інвалідності. Не є особою з інвалідністю з 22 квітня 2025 року.

При цьому вказаним рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Ємець Д.В. скасовано інвалідність з 22 квітня 2025 року, проте встановлено наявність достатніх підстав для встановлення інвалідності на період із 11 квітня 2024 року до 22 квітня 2025 року.

Слід вказати, що члени Комісії не володіють спеціальними знаннями у сфері медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, а тому не надають оцінки медичним критеріям встановлення інвалідності чи змісту медичної документації.

Саме по собі скасування інвалідності встановленої безстроково та встановлення інвалідності на певний строк не може свідчити про порушення з її боку під час оформлення відповідної групи чи про відсутність медичних показань для встановлення інвалідності.

У межах зазначеного кримінального провадження Ємець Д.В. не викликалася для проведення допиту чи інших процесуальних дій, не допитувалася, повідомлення про підозру їй не вручалося, заходи забезпечення не застосовувалися.

Також береться до уваги, що частиною дев’ятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено призначення пенсії по інвалідності виключно прокурорам, яким встановлено інвалідність I або II групи за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше десяти років. Водночас Ємець Д.В. встановлено інвалідність ІІІ групи, а тому встановлення зазначеної інвалідності не переслідувало мети одержання будь-яких додаткових пільг чи переваг, зокрема пенсії по інвалідності відповідно до вказаних положень законодавства.

Ураховуючи те, що обґрунтованість і законність встановлення інвалідності Ємець Д.В. у період із 11 квітня 2024 до 22 квітня 2025 року підтверджено спеціалізованою медичною установою, отримання нею відповідних пенсійних виплат як особі з інвалідністю відповідало вимогам законодавства.

Також Комісією враховується, що після отримання висновку медичної установи про скасування Ємець Д.В. інвалідності з 22 квітня 2025 року, з метою врахування цього факту під час нарахування подальших соціальних виплат, вона повідомила Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про скасування їй ІІІ групи інвалідності та висловила прохання у разі наявності надмірно виплачених коштів повідомити їх розмір і рахунок для повернення.

Після отримання відповіді від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо суми надмірно виплачених грошових коштів та банківських реквізитів для їх повернення Ємець Д.В. перерахувала на вказані банківські реквізити 38 818,81 грн із зазначенням призначення платежу: «повернення переплаченої пенсії від Ємець Д.В.».

Отже, отримані під час здійснення перевірки матеріали не містять відомостей, які б дозволяли вважати, що дії Ємець Д.В. щодо оформлення інвалідності мали характер отримання неправомірної вигоди чи були пов’язані з використанням службового становища всупереч вимогам закону.

Також встановлені обставини засвідчують, що прокурор Ємець Д.В. вжила необхідних і послідовних заходів для підтвердження правомірності встановлення їй інвалідності, діяла у межах та у спосіб, визначені законодавством, і не ухилялася від проходження передбачених процедур контролю та перевірки доброчесності. Така поведінка характеризує її як особу, яка усвідомлює рівень покладеної на неї відповідальності, дотримується професійних та етичних стандартів прокурорської діяльності й спрямовує свої дії на збереження належної ділової та професійної репутації. Дії ж направлені на повернення надмірно виплачених коштів додатково свідчать про її доброчесність та небажання збагачення неправомірним способом.

Таким чином, доводи скаржника щодо наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку не знайшли підтвердження. Поведінка прокурора не суперечить вимогам Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора Ємець Д.В. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47-50, 77, 78
Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-113, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-723дс-208дп-25 стосовно прокурора відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури Ємець Діани Володимирівни закрити.

Копію рішення направити прокурору Ємець Д.В., особі, яка подала дисциплінарну скаргу, а також керівнику Тернопільської обласної прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.