Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.  Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 17 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби Івана Івановича про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Брильовим М.О.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Радзівону М.О., за результатами вивчення якої 24 липня 2025 року ним прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2025 року № 378дп-25 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення начальника управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Брильова Максима Олександровича до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-639дс-123дп-25 до 17 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки, Радзівоном М.О. 24 листопада 2025 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Брильова М.О., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії взяли участь прокурор Брильов М.О. та представник скаржника – Особа 1, які погодилися із висновком члена Комісії та не заперечували щодо закриття дисциплінарного провадження.

 

3.  Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що службовими особами Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 22 лютого 2021 року було видано довідку до акта огляду, згідно з якою Брильову М.О. встановлено ІІ групу інвалідності строком на 1 рік, яку надалі неодноразово продовжено.

Водночас, на думку скаржника, Брильов М.О. під час оформлення ІІ групи інвалідності діяв у власних приватних інтересах, чим порушив вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі — Кодекс), оскільки, знаючи, що не має функціональних порушень, які відповідали б критеріям для встановлення відповідної групи інвалідності, все ж здійснив її оформлення та звернувся до Пенсійного фонду України з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді пенсійних виплат.

Таким чином, на думку скаржника, у результаті систематичного порушення Брильовим М.О. вимог законодавства та правил прокурорської етики у період із 2021 до 2024 року йому було безпідставно здійснено виплати пенсії по інвалідності ІІ групи.

За таких обставин скаржник вважає, що в діях прокурора Брильова М.О. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4.  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Радзівона М.О., прокурора Брильова М.О. та представника скаржника – Особа 1, які погодилися із висновком, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з довідкою до акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 від 22 лютого 2021 року серії 12ААВ № 165547 Брильову М.О. вперше встановлено ІІ групу інвалідності строком на 1 рік, яку надалі неодноразово продовжено.

Брильов О.В., маючи ІІ групу інвалідності, з метою одержання грошових коштів у вигляді пенсії по інвалідності у 2021 році звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області, внаслідок чого отримав пенсійні виплати за період 2021–2024 років.

У зв’язку з цим, Генеральною інспекцією 17 липня 2025 року до КДКП направлено дисциплінарну скаргу про можливе вчинення начальником управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Брильовим М.О. дисциплінарного проступку.

Після відкриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Брильова М.О. Радзівоном М.О. перед Генеральною інспекцією ініційовано проведення службового розслідування за фактами, викладеними у дисциплінарній скарзі. Листом від 05 серпня 2025 року № 17/1/1-70339вих-25 Генеральна інспекція проінформувала керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про необхідність його проведення. Відповідне службове розслідування призначено наказом керівника цієї прокуратури від 08 серпня 2025 року № 30.

Під час службового розслідування встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 серії 12ААВ № 165547 від 22 лютого 2021 року Брильову М.О. встановлено ІІ групу інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, строком на 1 рік. Дату чергового переогляду призначено на 01 березня 2022 року.

Відповідно до довідки до акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 серії 12ААБ № 520775 від 16 лютого 2022 року, за результатами чергового переогляду Брильову М.О. продовжено ІІ групу інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, строком 1 рік. Дату чергового переогляду призначено на 01 березня 2023 року.

Згідно з довідкою до акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 серії 12ААГ № 452604 від 21 лютого 2023 року, за результатами чергового переогляду Брильову М.О. продовжено ІІ групу інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, строком на 1 рік. Дату чергового переогляду призначено на 01 березня 2024 року.

Відповідно до довідки до акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 серії 12ААГ № 947561 від 04 березня 2024 року, за результатами чергового переогляду Брильову М.О. продовжено ІІ групу інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, строком на 2 роки. Дату чергового переогляду призначено на 01 квітня 2026 року.

Із документів, долучених до матеріалів службового розслідування, вбачається, що Брильов М.О. з 31 липня 2002 року до 31 липня 2006 року, а також із 22 грудня 2014 року до 07 червня 2021 року проходив військову службу у Збройних Силах України та органах військової прокуратури. Із 19 липня 2007 року до 14 серпня 2012 року, а також із 22 грудня 2014 року до 07 червня 2021 року він перебував у трудових відносинах із Генеральною прокуратурою України на посадах, які були віднесені до посад військовослужбовців, що проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах.

Наказом Міністра оборони України від 04 березня 2021 року № 72 його звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з відповіддю Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації від 06 жовтня 2025 року № 8002/08/08-05/2-25/7222, відповідно до записів у формі первинної облікової документації № 160-3/о «Медико-експертна справа», Брильова М.О. у 2021 році вперше направлено на медико-соціальну експертну комісію Військово-медичним клінічним центром Південного регіону («Направлення на МСЕК» від 29 січня 2021 року, форма 088/о). Його оглянуто Обласною МСЕК № 2 22 лютого 2021 року та встановлено ІІ групу інвалідності строком на 1 рік. Час настання інвалідності: 22 лютого 2021 року. Причина інвалідності: «Травма, так пов’язана з виконанням обов’язків військової служби». Видано довідку серії 12 ААВ № 165547 (акт огляду № 162) та «Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках» (форма 158/о) серії 12 ААА № 049160.

Відповідно до листа державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України» від 15 листопада 2021 року № 56-13(15)-773, який міститься у справі Брильова М.О., Центральна МСЕК Міністерства охорони здоров’я підтвердила рішення Обласної МСЕК № 2 від 22 лютого 2021 року.

Надалі Брильова М.О. направляли на МСЕК у 2022 та 2023 роках Військово-медичним клінічним центром Південного регіону, де підтверджено діагнози та продовжено відповідну групу інвалідності, а у 2024 році його направлено на МСЕК комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр № 6» Одеської міської ради, де його оглянуто та продовжено групу інвалідності строком на 2 роки.

Офісом Генерального прокурора відповідно до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, Брильову М.О. здійснено нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з частковою втратою працездатності та встановленням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок травми, пов’язаної з проходженням військової служби на посаді військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України, у розмірі 681 000 грн, які він отримав на картковий рахунок 28 грудня 2021 року.

Згідно з відповіддю Пенсійного фонду України від 15 вересня 2025 року № 2800-030201-5/61354, а також ГУ ПФУ в Одеській області від 22 вересня 2025 року № 1500-0310-5/157681, Брильов М.О. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області з червня 2021 року на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до рапорту відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 07 жовтня 2025 року № 14-151ВН-25, прокурор Брильов М.О. працює у цій прокуратурі з 18 березня 2025 року, і з вказаної дати і дотепер до відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності не надходила інформація про наявність у нього інвалідності. При нарахуванні заробітної плати (доходів) Брильову М.О. за період із 18 березня 2025 року і дотепер ставка єдиного внеску, як для працюючої особи з інвалідністю, згідно з частинами п’ятою та тринадцятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не застосовувалася. Інформація про отримання соціальної допомоги, пільгових путівок тощо – відсутня. Нарахування та виплата передбачених чинним законодавством пільг (у тому числі компенсаційних виплат), гарантованих державою для осіб з інвалідністю, відділом не здійснювалися.

Згідно з інформацією начальника відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 06 жовтня 2025 року № 16-142ВН-25, запити щодо необхідності додаткового облаштування робочого місця з дотриманням вимог доступності та безбар’єрності для виконання прокурором Брильовим М.О. своїх службових обов’язків не надходили. У зв’язку з цим, виконання додаткових заходів з облаштування робочого місця не забезпечувалося.

Відповідно до відповіді Одеського РТЦК та СП Одеської області від 02 жовтня 2025 року № 5/11/2274, Брильов М.О. перебуває на військовому обліку офіцерів запасу з 06 липня 2021 року. Військово-лікарську комісію він пройшов при Одеському РТЦК та СП Одеської області 23 лютого 2025 року, згідно з рішенням якої визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони. Користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» як особа з інвалідністю – до 05 листопада 2025 року (протокол від 28 серпня 2025 року № 34).

Згідно з інформацією Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора установлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статті 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення медико-соціальними експертними комісіями груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, у тому числі працівників органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

У зв’язку з цим, перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення груп інвалідності ряду працівників державних та правоохоронних органів, зокрема і щодо зазначеного прокурора.

Постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань Особа 2 від 01 серпня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення інвалідності ряду працівників державних і правоохоронних органів, зокрема Брильову М.О.

На виконання вказаної постанови на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 27 серпня 2025 року № 3462/01-18 про необхідність упродовж вересня 2025 року забезпечити явку прокурорів для проведення перевірки медико-експертних висновків окремих прокурорів органів прокуратури, зокрема прокурора Брильова М.О.

Надалі до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов лист за підписом заступника Генерального прокурора Особа 3 від 11 вересня 2025 року № 31/2/1-84663вих-25, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Брильову М.О. необхідно прибути до 30 вересня 2025 року до відповідного закладу охорони здоров’я для проходження медичного обстеження.

На виконання зазначеного листа Офісу Генерального прокурора, Брильова М.О. 18 вересня 2025 року ознайомлено з інформацією про необхідність прибуття до 30 вересня 2025 року для проходження медичного обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування або рішення медико-соціальної експертної комісії від 01 жовтня 2025 року, перевірка обґрунтованості рішення, що підлягало перевірці, проводилася з 04 вересня до 01 жовтня 2025 року. Пацієнт пройшов медичне обстеження в клініці ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з 04 до 12 вересня 2025 року, де встановлено функціональні порушення, які у вираженому ступені обмежують його життєдіяльність. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, рішення про встановлення ІІ групи інвалідності (травма, пов’язана з виконанням обов’язків військової служби) на два роки, до 01 квітня 2026 року, є обґрунтованим.

Прокурор Брильов М.О. у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликався, не допитувався, про підозру йому не повідомлено, заходи забезпечення не застосовувались.

Одночасно старшим групи прокурорів у цьому провадженні надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно зазначеної особи.

 

4.1  Короткий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 08 серпня 2025 року № 30 проведено службове розслідування за фактом можливого вчинення начальником управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Брильовим М.О. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час службового розслідування було підтверджено обставини набуття Брильовим М.О. 22 лютого 2021 року ІІ групи інвалідності, її неодноразового продовження, а також оформлення та отримання ним пенсії по інвалідності.

 

 

У засіданні Комісії прокурор підтвердив пояснення, надані під час перевірки у дисциплінарному провадженні, погодився із висновком члена Комісії та не заперечував щодо закриття дисциплінарного провадження.

 

6.    Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого

Комісією рішення

 

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Статтею 1 Кодексу визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Брильова М.О. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Брильова М.О. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме -  вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики - як у службовій, так і в приватній сфері - що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Брильов М.О. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру» на нього покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону України «Про прокуратуру»), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинна усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; її поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі, Брильов М.О. не повинен допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Водночас матеріали отримані під час перевірки у цьому дисциплінарному провадженні свідчать про те, що прокурором Брильовим М.О. не порушено вимог, які ставляться до посади прокурора.

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні встановлено, що Брильову М.О. згідно з довідкою до акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 серії 12ААВ № 165547 від 22 лютого 2021 року вперше встановлено ІІ групу інвалідності, пов’язану з виконанням обов’язків військової служби, строком на 1 рік. Дату чергового переогляду призначено на 01 березня 2022 року.

Надалі рішеннями Обласної МСЕК № 2 від 16 лютого 2022 року продовжено ІІ групу інвалідності, пов’язану з виконанням обов’язків військової служби, строком на 1 рік (до 01 березня 2023 року), від 21 лютого 2023 року – строком на 1 рік (до 01 березня 2024 року), від 04 березня 2024 року – строком на 2 роки (до 01 квітня 2026 року).

При цьому Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статтею 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозу та достатності підстав для встановлення групи інвалідності стосовно вказаного прокурора.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01 жовтня 2025 року, рішення МСЕК про встановлення Брильову М.О. ІІ групи інвалідності строком на два роки, до 01 квітня 2026 року, є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.

Отже, обґрунтованість і законність встановлення інвалідності Брильову М.О. підтверджено спеціалізованою медичною установою, у зв’язку з чим отримання ним відповідних пенсійних виплат відповідало вимогам законодавства.

Також береться до уваги, що частиною дев’ятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено призначення пенсії по інвалідності прокурорам, яким встановлено інвалідність I або II групи за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше десяти років. Водночас Брильов М.О. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області з червня 2021 року на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв’язку з цим, встановлення йому інвалідності не переслідувало мети одержання будь-яких додаткових пільг чи переваг, зокрема пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, твердження скаржника про наявність ознак дисциплінарного проступку не підтвердилися. Дії прокурора не суперечать вимогам Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів і не мають характеру приватної вигоди.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора Брильова М.О. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-113, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-639дс-123дп-25 стосовно начальника управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Брильова Максима Олександровича закрити.

Копію рішення направити прокурору Брильову М.О., особі, яка подала дисциплінарну скаргу, а також керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення