Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В.,  розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку у діях прокурора Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області Тустановської Н.В. (далі – прокурор, Тустановська Н.В.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-555дс-192дп-25,

 

ВСТАНОВИЛА :

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Тустановська Наталія Василівна в органах прокуратури працює з 2013 року, на зазначеній у дисциплінарній скарзі посаді – з 2021 року. Присягу працівника прокуратури склала 04.03.2014, з Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) ознайомлена 22.06.2017. Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 16.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Хмельницької обласної прокуратури Ковальського А.А. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Тустановською Н.В.

Автоматизованою системою скаргу цього ж дня розподілено члену Комісії Степановій Т.В., якою 28.07.2025 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-555дс-192дп-25.

Рішенням Комісії від 10.09.2025 № 240дп-25 строк перевірки у дисциплінарному провадженні продовжено до 16.10.2025.

За результатами перевірки членом Комісії Степановою Т.В. 18.11.2025 складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку у діях прокурора Тустановської Н.В.

Скаржника та прокурора Тустановську Н.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії прийняв Шкадько В.В., який, з причини наявності судових рішень, погодився з висновком члена Комісії Степанової Т.В., не заперечував щодо закриття дисциплінарного провадження, надав пояснення та відповіді на запитання членів Комісії.

Тустановська Н.В. взяла участь в засіданні, погодилась з висновком члена Комісії Степанової Т.В., просила дисциплінарне провадження закрити, надала пояснення та відповіді на запитання членів Комісії. Прокурор також  заявила клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні з метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, яке Комісією задоволено.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Прокурор Тустановська Н.В. порушила вимоги Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), Присяги прокурора, правил прокурорської етики, вчинила низку протиправних дій за таких обставин.

Так, Тустановська Н.В. з метою встановлення їй групи інвалідності звернулась з відповідним направленням до Хмельницької  міської медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК), службові особи якої 24.06.2024 безпідставно  прийняли рішення про встановлення їй ІІ групи інвалідності на строк до 01.07.2027.

Надалі Тустановська Н.В., будучи обізнаною, що в акті огляду Хмельницької  міської МСЕК від 24.06.2024  зазначені необґрунтовані дані щодо фактичного стану її здоров’я, подала до органів Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) у Хмельницькій області документи для призначення їй пенсії по інвалідності.

Органами ПФУ у Хмельницькій області Тустановській Н.В.  призначено пенсію, яку вона отримувала з 24.06.2024 до 25.09.2024 відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з 26.09.2024 до 30.11.2024 (коли виплату пенсії було скасовано) відповідно до  Закону № 1697-VII.

Підставою для скасування виплати пенсії став заочний огляд  Центральною МСЕК МОЗ України рішення Хмельницької міської МСЕК від 24.06.2024 про встановлення Тустановській Н.В. ІІ групи інвалідності, за результатами якого це рішення визнано необґрунтованим і Тустановській Н.В. скасовано статус інваліда.

У дисциплінарній скарзі також цитуються норми законодавства та висловлено певні думки, як обґрунтування доводів.

За таких обставин скаржник вважав, що прокурором Тустановською Н.В. порушено вимоги Закону № 1697-VII, Кодексу, в її діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши висновок члена Комісії Степанової Т.В., представника скаржника Шкадька В.В., прокурора Тустановську Н.В., вивчивши висновок, дослідивши інші матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА-1. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Розголосу в медіа набули повідомлення про випадки встановлення груп інвалідності прокурорам з подальшим призначенням пенсійних виплат. Зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, подавали їх до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України. В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин. Суспільний резонанс щодо таких фактів, зокрема масового встановлення інвалідності прокурорам, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президентом України 22.10.2024 проведено засідання РНБО України, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

З метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО України вирішила:

-  рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення;

-  Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Враховуючи вищевказане, Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора проведено службове розслідування, за результатами якого 09.12.2024 складено висновок, який затверджено виконувачем обов’язків Генерального прокурора О. Хоменком 13.12.2024 (далі – висновок службового розслідування від 13.12.2024).

Зокрема, згідно з висновком службового розслідування від 13.12.2024 встановлено, що 16.10.2024 на персональній сторінці у соціальній мережі Facebook журналіст ОСОБА-2 опублікував допис із заголовком: «51 прокурор Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, «дахуючи» корупційну схему Слуги народу Крупи у МСЕК та ПФ». У цьому дописі оприлюднено список прокурорів Хмельницької області, які на думку автора, безпідставно отримали інвалідність з метою отримання пенсій. Правоохоронні органи області бездоказово звинувачуються у тому, що знали про зловживання ОСОБА-1 та були співучасниками корупційних схем.

В інтернет-виданні «Економічна правда» розміщено статтю «Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?», у якій згадується про затримання керівниці Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. Констатується, що жоден член МСЕК з початку війни не сів за ґрати. Їх справи зазвичай в судах «розвалюють» прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. Наводиться статистика щодо працівників з інвалідністю у правоохоронних органах, зокрема у прокуратурі. Припускається, що попри зменшення вдвічі штату органів прокуратури за останні десять років, кількість їхніх пенсіонерів після початку великої війни збільшилась на 30%, що не може бути пояснене органічною вислугою років, крім як оформлення групи інвалідності.

Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора 21.10.2024 зареєстровано кримінальне провадження № конфіденційна інформація за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України, проведення досудового розслідування у якому доручено ГСУ ДБР. Під час досудового розслідування перевіряються обставини внесення невстановленими на час проведення службового розслідування працівниками закладів охорони здоров’я та уповноваженими посадовими особами МСЕК за попередньою змовою з працівниками органів прокуратури України недостовірних відомостей до офіційних медичних документів діючих працівників органів прокуратури України, що стало підставою для можливого необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання, відповідної групи інвалідності та можливого безпідставного нарахування пенсійних виплат.

Прокурором у кримінальному провадженні направлено листи до МОЗ України щодо проведення перевірки обґрунтованості раніше винесених МСЕК рішень про встановлення прокурорам різних груп інвалідності шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та /або переогляду. Станом на закінчення цього службового розслідування інформація про результати розгляду вказаних листів до Офісу Генерального прокурора не надійшла.

Службовим розслідуванням не здобуто об’єктивних даних щодо використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях. Обмеженість повноважень в межах службового розслідування не дозволяє в повному обсязі перевірити всі обставини та обґрунтованість підстав отримання прокурорами інвалідності, які об’єктивно можливо перевірити лише шляхом проведення слідчих дій.

З огляду на обмеженість засобів об’єктивно підтвердити або спростувати опубліковану в медіа інформацію про використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних з цим можливостей з метою отримання інвалідності неможливо без проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (п. 2 висновку).

Членом Комісії Степановою Т.В. у зв’язку з недостатнім обсягом необхідних для перевірки відомостей, в межах дисциплінарного провадження з Хмельницької обласної прокуратури витребувано матеріали службового розслідування, висновок якого затверджено скаржником 07.08.2025 (далі – висновок службового розслідування від 07.08.2025), яким встановлено таке.

Тустановська Н.В. з метою встановлення їй групи інвалідності звернулась з направленням лікаря до Хмельницької  МСЕК, службові особи якої 24.06.2024  прийняли рішення про встановлення їй ІІ групи інвалідності на строк до 01.07.2027, що підтверджено довідкою до акту огляду МСЕК від 24.06.2024 конфіденційна інформація.

На підставі звернення Тустановської Н.В. органами ПФУ у Хмельницькій області прокурору призначено пенсію, яку вона отримувала з 24.06.2024 до 25.09.2024 відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з 26.09.2024 до 30.11.2024 (коли виплату пенсії було скасовано) згідно із Законом № 1697-VII.

Підставою для скасування виплати пенсії став заочний огляд ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України, за результатами якого Тустановська Н.В. не визнана інвалідом, що підтверджено актом № 3 огляду МСЕК від 15.11.2024 та виданою на його підставі Тустановській Н.В.  довідкою про невизнання інвалідом від 15.11.2024.

Службове розслідування розпочато на підставі наказу виконувача обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури П’ятківського І.М. від 07.05.2025 № 81, до подання дисциплінарної скарги.

Висновок службового розслідування затверджено 07.08.2025, після подання дисциплінарної скарги.

Відповідно до п. 2 висновку службового розслідування від 07.08.2025 відомостей про те, що прокурором Тустановською Н.В. використовувались службові повноваження на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності засобами та методами службового розслідування не здобуто.

Водночас, згідно з п. 3  цього висновку Тустановською Н.В. під час оформлення інвалідності та отримання пенсійних виплат у зв’язку з цим статусом порушено вимоги ч. ч. 3, 4 ст. 19 Закону № 1697-VII, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 5, 11, 16, 21 Кодексу, у зв’язку з чим скаржником направлено дисциплінарну скаргу про вчинення нею дисциплінарного проступку.

За інформацією прокурора у кримінальному провадженні І. Пелівана, спеціалістами ДУ «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» медико-експертної справи за результатами розгляду Тустановської Н.В. групу інвалідності їй не продовжено. Матеріали кримінального провадження (копії протоколу допиту свідка Тустановської Н.В. від 28.11.2024 і матеріали її медичної справи, які були долучені скаржником до дисциплінарної скарги) направлено для проведення службового розслідування. Інші матеріали, які можуть свідчити про вчинення дисциплінарного проступку Тустановською Н.В. і можуть посприяти встановленню обставин, які є предметом перевірки службового розслідування, відсутні.

За інформацією ГУ ПФУ у Хмельницькій області від 18.06.2025 Тустановська Н.В. отримувала пенсію з 24.06.2024 по 25.09.2024 згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а з 26.09.2024 по 30.11.2024 – згідно із Законом «Про прокуратуру».

За інформацією Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОВА від 16.06.2025 індивідуальна програма реабілітації інваліда Тустановської Н.В. до підпорядкованих закладів охорони здоров’я не надходила.

Комісія з проведення службового розслідування виснувала, що ступінь втрати здоров’я, передбачений дослідженими нормами законодавства, не підтверджено ні самою Тустановською Н.В., ні зібраними матеріалами, виходячи із такого.

З приводу створення спеціальних умов праці чи спеціально обладнаного робочого місця для виконання своїх службових обов’язків, надання додаткових відпусток для проходження реабілітації чи лікування до керівництва прокуратури Тустановська Н.В. не зверталась.

Випадків госпіталізації з робочого місця у зв’язку з погіршенням стану здоров’я за цей період не було, безкоштовними путівками на санаторно-курортне лікування Тустановська Н.В. не забезпечувалась.

За результатами огляду МСЕК та встановлення групи інвалідності Тустановській Н.В. індивідуальна програма реабілітації інваліда не видавалась.

Усвідомлюючи, що вона не має функціональних порушень, які б відповідали критеріям встановлення інвалідності, що стан здоров’я не перешкоджав їй належно виконувати службові обов’язки, а також те, що вона не втратила працездатність, здатність до самостійного пересування, самообслуговування, спілкування, орієнтацію та контроль за своєю поведінкою, Тустановська Н.В. звернулась до МСЕК із відповідним направленням з метою проведення огляду та встановлення групи інвалідності.

Службові особи МСЕК, попри те, що встановлений стан та захворювання Тустановської Н.В. не відповідає критеріям для встановлення ІІ групи інвалідності, безпідставно прийняли рішення про встановлення їй ІІ групи інвалідності, яке надалі за результатами заочного огляду та вивчення документації було скасовано.

Так, 15.11.2024 за результатами заочного огляду Центральною МСЕК МОЗ України рішення Хмельницької міської МСЕК про встановлення Тустановській Н.В. ІІ групи інвалідності визнано необґрунтованим. Враховуючи, що ступінь порушень не підтверджено даними об’єктивних досліджень, лікування не відповідало стандартним протоколам та інші дані, статус інваліда їй скасовано.

Надалі Тустановська Н.В., будучи обізнаною, що в акті огляду МСЕК зазначені необґрунтовані дані, а тому не має законних підстав для отримання пенсії по інвалідності, подала до органів ПФУ документи для призначення пенсійних виплат.

Таким чином Тустановська Н.В., обіймаючи посаду прокурора, діяла всупереч вимог чинного законодавства, систематично порушуючи правила прокурорської етики, а також одноразово грубо порушила правила прокурорської етики, чим дискредитувала себе як представник прокуратури та зашкодила авторитету органів прокуратури. ЇЇ незаконні дії у числі інших прокурорів, щодо оформлення групи інвалідності та отримання у зв’язку з цим пенсії, викликали значний негативний суспільний резонанс, чим було завдано шкоди авторитету органів прокуратури.

4.2. Пояснення прокурора

Тустановська Н.В. у поясненнях, наданих під час службового розслідування (30.05.2025), дисциплінарного провадження (07.08.2025), а також допиту в якості свідка (28.11.2024) підтвердила факти: отримання статусу особи з інвалідністю ІІ групи на підставі рішення Хмельницької  міської МСЕК, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 24.06.2024 конфіденційна інформація, та надалі – скасування їй цього статусу на підставі  рішення ДЗ Центральної МСЕК МОЗ України від 15.11.2024 за результатами заочного огляду.

Жодного разу для проходження переогляду з метою підтвердження встановленого їй статусу особи з інвалідністю вона не викликалась. Заперечує жодні протиправні дії зі свого боку при встановленні їй статусу особи з інвалідністю. Підтверджує факт звернення до органів ПФУ про встановлення та виплату їй пенсійних виплат після встановлення групи інвалідності та їх перерахунку у подальшому. Після скасування їй статусу особи з інвалідністю, пенсійні виплати їй припинено. Також Тустановська Н.В. повідомила, що оскаржила в судовому порядку  рішення ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України від 15.11.2024, вважає доводи скаржника необґрунтованими та зазначає, що вона одна виховує  малолітнього сина, конфіденційна інформація.

4.3. Інші дані, здобуті під час дисциплінарного провадження

Тустановська Н.В. 06.11.2025 подала клопотання про долучення до дисциплінарного провадження копій судових рішень у справі № 560/1028/25: Хмельницького окружного суду від 13.08.2025 та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025, які долучено до матеріалів дисциплінарного провадження.

Так, рішенням Хмельницького окружного суду від 13.08.2025 у справі № 560/1028/25 позов Тустановської Н.В. задоволено, визнано протиправним та скасовано Акт огляду МСЕК № 3 від 15.11.2024, складений Центральною МСЕК МОЗ України, яким Тустановська Н.В. визнана такою, що не є особою з інвалідністю.

При прийнятті рішення судом встановлено, що на підставі листів СБУ від 04.11.2024 № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 № 10-2-02 01-27449 щодо перевірки достатності підстав для встановлення груп інвалідності посадовим особам відповідних державних органів і місцевого самоврядування відповідач здійснив перевірку обґрунтованості відповідних рішень МСЕК, зокрема, щодо встановлення Тустановській Н.В. ІІ групи інвалідності, яку за результатами перевірки скасовано.

Акт огляду МСЕК № 3 від 15.11.2024, копія якого надана відповідачем як доказ прийняття рішення Центральної МСЕК про скасування рішення МСЕК про встановлення Тустановській Н.В. ІІ групи інвалідності, не відповідає вимогам Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі – Положення                       № 1317), ані за змістом ані за формою, оскільки не містить відомостей та рішення комісії, прийнятого за результатом перевірки. Зазначений Акт огляду містить  відмітку про те, що медико-соціальна експертиза проведена заочно.

Однак, відповідно до приписів абз. 10 п. 13 Положення №1317 МСЕК проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або НДІ реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.

Отже, у разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до медичної установи для проведення медичного обстеження, приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. У цьому випадку Положенням № 1317 не передбачене дослідження комісією медичної документації особи та перевірки обгрунтованості рішення про встановлення такій особі інвалідності.

Відповідачем не надані докази, які підтверджують відмову                    Тустановської Н.В. від повного медичного обстеження і проведення необхідних досліджень (або неявку без поважних причин) та наявність підстав проведення медико-соціальної експертизи без участі позивачки (заочно) шляхом дослідження її медичної справи. Не надані також рішення Центральної МСЕК МОЗ України від 15.11.2024 про скасування рішення МСЕК про встановлення Тустановській Н.В. ІІ групи інвалідності, протокол засідання Центральної МСЕК МОЗ України від 15.11.2024 та журнал реєстрації протоколів.

Це рішення суду першої інстанції набрало законної сили на підставі ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження, якою визнано неповажними причини пропуску ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.08.2025.

З листів виконувача обов’язків Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. від 19.08.2025 та від 20.08.2025 № 17/1-16223-25 встановлено, що  на виконання постанови слідчого ГСУ ДБР ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» здійснено перевірку правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності прокурору Тустановській Н.В., за результатами якої 15.11.2024 інвалідність скасовано. У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація Тустановська Н.В. допитувалась у якості свідка, про підозру їй не повідомлялось.

Також листом виконувача обов’язків Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. від 25.08.2025 № 17/1-16223-25 надано копії висновків спеціалістів за медико-експертною справою Тустановської Н.В.

Зокрема, згідно доданого висновку з приводу діагностування, лікування, типового перебігу та моніторингу захворювання, проведеного за результатами аналізу документів справи Тустановської Н.В. завідувачем відділення захворювань суглобів у дорослих ДУ «Інститут травматології та ортопедії» НАМН України ОСОБА-3, в даній медичній документації надано опис КТ, що може розглядатись, як допустимий варіант встановлення діагнозу, за допомогою даного виду інструментального обстеження. Але, все ж таки, золотим стандартом постановки діагнозу вважається – рентгенологічне дослідження, яке в даній медичній документації відсутнє. (п. 9). В наданій медичній документації пацієнта дані КТ за 17.03.2024 свідчать про наявність у пацієнтки Тустановської  Н.В. діагнозу (зазначено відповідний діагноз). Також наявні дані локального обстеження, в яких вказано больовий синдром та обмеження рухів пацієнта. Порушення ходи в історії хвороби не описане, натомість вказано тільки в скаргах.  (п. 10). Медичної документації, яка б підтверджувала даний діагноз достатньо (п. 11).  Не зрозуміло, чому у виписці із ХОЗ пацієнтці рекомендовано нагляд ендокринолога та кардіолога, про ці діагнози ніде не йдеться, із виписного епікризу не зрозуміло, чи допомогло лікування пацієнту (дані не наведено). В направленні на МСЕК немає належних даних по перебігу захворювання. В акті огляду МСЕК № 1322 немає підпису голови МСЕК. Також, викликає запитання той факт, що при постановці діагнозу використовувався допоміжний метод діагностики (КТ), а не рентгенографія з подальшим заключенням і описом, які в даній медичній документації відсутні (п. 15).

Згідно висновку з приводу діагностування, лікування, типового перебігу та моніторингу захворювання, проведеного за результатами аналізу документів справи Тустановської Н.В. заввідділу хірургії хребта з спінальним (нейрохірургічним) центром ДУ «Інститут травматології та ортопедії» НАМН України ОСОБА-4, в даній медичній документації відповідна документація надана (п. 9). Медичної документації, яка б підтверджувала даний діагноз достатньо (п. 11). Із представленої документації не зрозуміло, чому в направленні на МСЕК не наведено дані про частоту і тривалість тимчасової непрацездатності, що є важливим, так як дані захворювання можуть мати постійно рецидивуючий перебіг, а лікування може давати як хороший довготривалий ефект, так і майже зовсім не допомагати. У виписному епікризі не надано даних про ефективність лікування на момент виписки (п. 14).

Для отримання необхідних під час перевірки відомостей членом Комісії Степановою Т.В. листом від 23.09.2025 № 07/3/2-4097вих25 здійснено запит керівнику ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» щодо проведення у 2025 році Центром оцінювання функціонального стану особи цієї ДУ перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно прокурора Тустановської Н.В. та її результатів.

Директор зазначеної ДУ у листі-відповіді від 13.10.2025 лише зазначив, що перевірка обґрунтованості рішення  про надання статусу особи з інвалідністю стосовно Тустановської Н.В. проводилась. Однак результатів проведення цієї перевірки не надано з посиланням на те, що ці результати  є інформацією, яка підпадає під ознаки медичної таємниці, і може бути надана лише за згоди пацієнта

Крім того, згідно інформації на запит члена Комісії Степанової Т.В. з листа заступника Генерального прокурора М. Вдовиченко від 11.09.2025 слідчими ГСУ ДБР за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №  конфіденційна інформація за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366-2                                 КК України. В межах цього провадження постановами старшого слідчого ГСУ ДБР від 31.01.2025 і від 01.08.2025  залучено як спеціалістів працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, у тому числі і Тустановської Н.В. За отриманою від ДУ інформацією, цією установою 15.11.2024 прийнято рішення про скасування Тустановській Н.В. раніше встановленої групи інвалідності та статусу особи з інвалідністю.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 21 цього Закону визначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 № 5-зп (справа № 18/203-97) забороняється збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту,  прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

У 2024 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентувалось основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 № 875-XII), постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 № 1317 (далі – постанова від 03.12.2009 № 1317) із змінами та доповненнями.

Зокрема, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1276 від 08.11.2024, якою п. 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою від 03.12.2009 № 1317,  доповнено повноваженнями ДЗ Центральної МСЕК МОЗ проводити перевірку обґрунтованості рішень про встановлення груп інвалідності та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів. Так, медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону від 21.03.1991 № 875-XII,  в редакції Закону від 19.12.2024 № 4170-ІХ, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 10 Кодексу встановлено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну  значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Відповідно до ст. 16 Кодексу прокурор має дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Непристойна поведінка є неприпустима для прокурора.

Статтею 19 Кодексу передбачено, що прокурор має виконувати вимоги та суворо дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі, вступати у позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; використовувати службові повноваження або службове становище у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб.

Відповідно до ст. 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб. Прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Стаття 31 Кодексу встановлює, що у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

6. Оцінка встановлених обставин та мотиви ухвалення рішення

Відповідно до вимог законодавства інформація про стан здоров’я Тустановської Н.В. є конфіденційною, у дисциплінарному провадженні не поширюється.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно у межах встановленої законом компетенції Комісії, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь її вини.

На думку скаржника, прокурор Тустановська Н.В. вчинила протиправні дії при встановленні їй групи інвалідності, призначенні, у зв’язку з набуттям статусу особи з інвалідністю, органами ПФУ пенсії, яку вона отримувала з 24.06.2024 до 30.11.2024, коли виплату пенсії було скасовано.

Підставою для такої оцінки скаржником дій Тустановської Н.В. є те, що за результатами заочного огляду Центральною МСЕК МОЗ України рішення Хмельницької міської МСЕК від 24.06.2024 про встановлення прокурору ІІ групи інвалідності, це рішення визнано необґрунтованим і Тустановській Н.В. скасовано статус особи з інвалідністю.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Тустановської Н.В. відкрито у зв’язку з можливим вчинення нею під час отримання статусу особи з інвалідністю ІІ групи дій, які є систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

Тому дії прокурора слід розглядати крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

При наданні оцінки обставинам, викладеним у дисциплінарній скарзі,  Комісія діє виключно у межах компетенції, встановленої Законом, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини,  підтверджені матеріалами, доданими до скарги та матеріалами перевірки.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому протиправному діянню притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), можливі шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Відсутність конкретних відомостей про хоча б один з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Згідно з усталеною практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленими Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

При оцінці дій Тустановської Н.В. Комісія виходить з вимог законодавства, встановлених обставин та з принципу доведення «баланс ймовірностей», згідно з яким, сукупність зібраних під час перевірки доказів дає чітке переконання у тому, що порушення скоріше не доведене, чим доведене.

На прокурора Тустановську Н.В. відповідно до вимог статті 19 Закону № 1697-VII покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Діяти вона могла лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і зобов’язана додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація Тустановська Н.В. допитана у якості свідка, про підозру їй не повідомлялось, доказів її винуватості у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення скаржником не надано.

Також Комісія враховує такі обставини.

Під час службового розслідування, висновок якого затверджено виконувачем обов’язків Генерального прокурора 13.12.2024, об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, не здобуто.

Відповідно до висновку службового розслідування від 07.08.2025, проведеного Хмельницькою обласною прокуратурою,  відомостей про те, що прокурором Тустановською Н.В. використовувались службові повноваження на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності засобами та методами службового розслідування не здобуто.

Під час службового розслідування прокуратури Хмельницької області факт оскарження Тустановською Н.В. акту огляду МСЕК № 3 від 15.11.2024 Центральної МСЕК МОЗ України у судовому порядку до уваги не приймався.

Разом з тим, відповідно до рішення  Хмельницького окружного суду від 13.08.2025 у справі № 560/1028/25 позов Тустановської Н.В. до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» і ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України задоволено; визнано протиправним та скасовано Акт огляду МСЕК № 3 від 15.11.2024, складений Центральною МСЕК МОЗ України, яким Тустановська Н.В. визнана такою, що не є особою з інвалідністю. Рішення суду набрало законної сили на підставі ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025.

Приймаючи вказане рішення суд зазначив, що відповідач діяв протиправно провівши оцінювання без участі Тустановської Н.В. (заочно), не запросивши її для проходження повного медичного обстеження, не отримавши її відмови від такого обстеження.

Тобто,  зазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, у справі № 560/1028/25 юридично встановлено протиправність складання Центральною МСЕК МОЗ України Акту огляду МСЕК № 3 від 15.11.2024, яким Тустановська Н.В. визнана такою, що не є особою з інвалідністю.

Крім того,  Комісія враховує висновки спеціалістів за медико-експертною справою Тустановської Н.В. з приводу діагностування, лікування, типового перебігу та моніторингу захворювання, згідно яких в наданій медичній документації пацієнта дані КТ за 17.03.2024 свідчать про наявність у пацієнтки                 Тустановської Н.В. діагнозу (зазначено відповідний діагноз). Медичної документації, яка б підтверджувала даний діагноз, достатньо.

Таким чином, підстава подання дисциплінарної скарги (вчинення Тустановською Н.В. протиправних дій при встановленні їй групи інвалідності, призначенні органами ПФУ пенсії) та викладені у ній обставини під час дисциплінарного провадження не підтверджені.

Дисциплінарним провадженням встановлено лише факт отримання Тустановською Н.В. статусу особи з інвалідністю II (другої) групи у зв’язку з наявними у неї захворюваннями та подальше протиправне (згідно судових рішень) скасування такого статусу як такого, що отриманий необґрунтовано, оскільки ступінь порушень не підтверджено даними об’єктивних досліджень, лікування не відповідало стандартним протоколам.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

З огляду на це, думку скаржника, що Тустановська Н.В. вчинила протиправні дії при встановленні їй групи інвалідності, призначенні та виплаті, у зв’язку з набуттям статусу особи з інвалідністю, органами ПФУ пенсії матеріалами дисциплінарного провадження спростовано, жодних даних про вчинення нею протизаконних дій при встановленні їй статусу особи з інвалідністю, внаслідок чого у 2024 році їй призначено та здійснено виплату пенсії, не встановлено. Прокурор, як і будь-який інший громадянин, має право діяти в особистих приватних інтересах, якщо ці дії та інтереси, не порушують вимог чинного законодавства.

Пунктом 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, передбачено, що Комісія не може прийняти рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Таким чином Комісія вважає, що за результатами дисциплінарного провадження доводи дисциплінарної скарги про наявність у діях прокурора  Тустановської Н.В.  у 2024 році при отриманні статусу особи з інвалідністю ІІ групи, пенсії у зв’язку з набуттям такого статусу, дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, не знайшли свого об’єктивного підтвердження.

З огляду на викладене Комісія вважає, що дисциплінарне провадження стосовно прокурора Тустановської Н.В. підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в її діях складу дисциплінарного проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА :

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-555дс-192дп-25 стосовно прокурора Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області Тустановської Наталії Василівни  закрити.

Копію рішення направити керівникам Хмельницької обласної прокуратури та Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області, прокурору Тустановській Н.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.