Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.  Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 17 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби Івана Івановича про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Доценко О.М.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено мені, за результатами вивчення якої 25 липня 2025 року мною прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2025 року № 375дп-25 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення заступника начальника відділу забезпечення обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Доценко Ольгу Миколаївну до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-656дс-171дп-25 до 17 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки, Радзівоном М.О. 12 листопада 2025 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Доценко О.М., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні КДКП взяла участь представник скаржника – Особа 1, яка погодилася із висновком члена Комісії та не заперечувала щодо закриття дисциплінарного провадження.

Прокурор Доценко О.М. листом від 19 листопада 2025 року повідомила Комісії про згоду на розгляд висновку за її відсутності.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої   статті 47 Закону України «Про прокуратуру», прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Доценко О.М.

 

3.  Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що службовими особами Дніпровської міжрайонної МСЕК 04 жовтня 2021 року видано довідку до акта огляду, згідно з якою Доценко О.М. встановлено ІІІ групу інвалідності.

Водночас, на думку скаржника, Доценко О.М. під час оформлення ІІІ групи інвалідності діяла у власних приватних інтересах, чим порушила вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі — Кодекс), оскільки, знаючи, що не має функціональних порушень, які відповідали б критеріям для встановлення відповідної групи інвалідності, здійснила її оформлення та звернулася до Пенсійного фонду України з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді пенсійних виплат.

Таким чином, на думку скаржника, у результаті систематичного порушення Доценко О.М. вимог законодавства та правил прокурорської етики у період із 2021 до 2025 року їй здійснено виплати пенсії по інвалідності ІІІ групи без достатніх підстав.

За таких обставин скаржник вважає, що в діях прокурора Доценко О.М.  наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;  систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4.  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Радзівона М.О., представника скаржника – Особа 1, яка погодилася із висновком, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з довідкою до акта огляду Дніпровського міжрайонного МСЕК від 04 жовтня 2021 року № 795780 Доценко О.М. вперше встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01 жовтня 2023 року. Рішенням від 29 січня 2024 року їй продовжено ІІІ групу інвалідності з 01 жовтня 2023 року строком до 01 жовтня 2025 року.

Доценко О.М., маючи ІІІ групу інвалідності, з метою одержання грошових коштів у вигляді пенсії по інвалідності у 2021 році звернулася до Пенсійного фонду України в місті Києві, внаслідок чого отримала пенсійні виплати за період 2021–2025 років.

У зв’язку з цим, Генеральною інспекцією 15 липня 2025 року до КДКП направлено дисциплінарну скаргу про можливе вчинення заступником начальника відділу забезпечення обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Доценко О.М. дисциплінарного проступку.

Після відкриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Доценко О.М. мною перед Генеральною інспекцією ініційовано проведення службового розслідування за фактами, викладеними у дисциплінарній скарзі. Листом від 01 серпня 2025 року № 17/1/1-68985вих-25 Генеральна інспекція проінформувала керівника Київської міської прокуратури про необхідність його проведення. Відповідне службове розслідування призначено наказом виконувача обов’язків керівника  цієї прокуратури від 04 серпня 2025 року № 67.

Під час службового розслідування встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Дніпровського району  міста Києва МОЗ України № 795780 серії 12ААБ від 04 жовтня 2021 року Доценко О.М. встановлено інвалідність ІІІ групи строком до 01 жовтня 2023 року.  Дату чергового переогляду призначено на 10 вересня 2023 року.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Дніпровського району міста Києва МОЗ України № 284943 серії 12ААГ від 29 січня 2024 року їй продовжено інвалідність ІІІ групи з 01 жовтня 2023 року строком до 01 жовтня 2025 року. Дату чергового переогляду призначено на 10 вересня 2025 року.

Також Доценко О.М. має пенсійне посвідчення № 2914600947 терміном до 30 вересня 2025 року.

Відповідно до інформації Київської міської прокуратури Доценко О.М. надано відомості щодо встановлення їй ІІІ групи інвалідності до прокуратури у 2021 році. Також у 2024 році до відділу кадрової роботи та державної служби Доценко О.М. надала індивідуальну програму реабілітації інваліда від 29 січня 2024 року № 273/24.

Згідно з інформацією відділу фінансування та бухгалтерського обліку Київської міської прокуратури нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю стосовно Доценко О.М. становить 8,41% та застосовується з 04 жовтня 2021 року.

За наданням будь-яких заходів з трудової реабілітації, зокрема, корегування робочого графіка, Доценко О.М. до кадрового підрозділу не зверталась.

Інформація стосовно дати та підстав отримання пенсійних виплат Доценко О.М. у відділі кадрової роботи відсутня.

Водночас органом Пенсійного фонду України в місті Києві, за її заявою 14 вересня 2021 року встановлено щомісячну пенсійну виплату за ІІІ групою інвалідності в розмірі 8644, 27 грн, а з жовтня 2024 року її переведено на пенсію за вислугою років в органах прокуратури.

Відповідно до довідки відповідальної особи за ведення військового обліку Київської міської прокуратури Доценко О.М. не перебуває на військовому обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. До осіб, які підлягають взяттю на військовий облік як військовозобов’язані, не належить.

Відповідно до інформації Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора установлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статті 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення медико-соціальними експертними комісіями груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, у тому числі працівників органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

У зв’язку з цим, перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення груп інвалідності ряду працівників державних та правоохоронних органів, зокрема і щодо зазначеного прокурора.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування або рішення медико-соціальної експертної комісії від 07 жовтня 2025 року, за представленими документами та результатами повного обстеження в умовах ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», рішення МСЕК про встановлення ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням строком на два роки визнано обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству. Доценко О.М. є особою з інвалідністю ІІІ групи за загальним захворюванням із 17 жовтня 2023 року до 01 листопада 2025 року.

Заступник начальника відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання публічного обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Доценко О.М. у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликалась, не допитувалась, про підозру їй не повідомлено, заходи забезпечення не застосовувались.

Одночасно старшим групи прокурорів у цьому провадженні надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно зазначеної особи.

 

4.1  Короткий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу виконувача обов’язків керівника  Київської міської прокуратури від 04 серпня 2025 року № 67 проведено службове розслідування за фактом можливого вчинення заступником начальника відділу забезпечення обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Доценко О.М. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час службового розслідування обставини набуття Доценко О.М. 04 жовтня 2021 року ІІІ групи інвалідності, а також оформлення та отримання пенсії по інвалідності підтверджено.

 

5.    Пояснення прокурора

 

Доценко О.М. зазначила, що доводи дисциплінарної скарги виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби І.І. про нібито вчинення нею дій в особистих інтересах під час оформлення групи інвалідності та порушення правил прокурорської етики є безпідставними, необґрунтованими та незаконними.

Вона наголосила, що в органах прокуратури працює з серпня 2001 року, та має загальний стаж роботи в органах прокуратури 24 роки.

Дисциплінарних стягнень за весь період роботи в прокуратурі не мала. Неодноразово заохочувалась керівництвом Київської міської прокуратури, має Подяку Президента України, Київського міського голови та нагороджена цінним подарунком Служби Безпеки України.

Доценко О.М. звернула увагу, що проблеми зі здоров’ям почались у 2017 році,  водночас встановили діагноз у 2020 році.

Уперше інвалідність ІІІ групи  встановлено первинним оглядом МСЕК 04 жовтня 2021 року. Повторно інвалідність ІІІ групи встановлено оглядом МСЕК 29 січня 2024 року строком до 01 жовтня 2025 року. Черговий переогляд відповідно до довідки № 264943 призначено на 10 вересня 2025 рік.

Рішення про встановлення групи інвалідності приймала Дніпровська міжрайонна МСЕК.

Близьких родичів у будь-яких медичних закладах  не мала. Процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях стосовно осіб органів МСЕК, як і представництво інтересів держави у позовах щодо МСЕК не здійснювала.

З моменту встановлення діагнозу та до оформлення інвалідності проходила таке саме лікування, як і на теперішній час. Кожні пів року планово проходить лікування у стаціонарі.

Про встановлення групи інвалідності повідомила безпосереднього керівника, відділ бухгалтерського обліку, кадровий підрозділ та надала відповідні документи.

Програму індивідуальної реабілітації інваліда отримала у 2021 році, а потім у 2023 році. На сьогоднішній день програма реабілітації № 273/24 перебуває у Доценко О.М. на виконанні.

Випадків госпіталізації з робочого місця не було. Із заявами про надання додаткових відпусток у зв’язку з необхідністю проходження реабілітації чи лікування не зверталась.

До органів Пенсійного фонду України в місті Києві звернулась у 2021 році для отримання пенсійних виплат за ІІІ групою інвалідності. Пенсійним фондом прийнято рішення щодо виплати їй пенсії по інвалідності з 14 вересня 2021 року у розмірі 8644, 27 грн. З жовтня 2024 року Доценко О.М. переведена на пенсію за вислугою років, яку вона наразі отримує.

Ураховуючи викладене, Доценко О.М. зазначила, що категорично не погоджується із доводами дисциплінарної скарги виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби І.І., адже вони не підтверджені належним чином та не відповідають дійсності.

6.    Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого

Комісією рішення

 

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Статтею 1 Кодексу визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Доценко О.М. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень нею приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Доценко О.М. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики - як у службовій, так і в приватній сфері - що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Доценко О.М. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру» на неї покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону України «Про прокуратуру»), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинна усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; її поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі, Доценко О.М. не повинна допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Водночас матеріали отримані під час перевірки у цьому дисциплінарному провадженні свідчать про те, що прокурором Доценко О.М. не порушено вимог, які ставляться до посади прокурора.

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні встановлено, що Доценко О.М. згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Дніпровського району міста Києва МОЗ України № 795780 серії 12ААБ від 04 жовтня 2021 року встановлено інвалідність ІІІ групи строком до 01 жовтня 2023 року. Дату чергового переогляду призначено на 10 вересня 2023 року.

Надалі органом Пенсійного фонду України в місті Києві, за її заявою 14 вересня 2021 року встановлено щомісячну пенсійну виплату за ІІІ групою інвалідності в розмірі 8644, 27 грн, а з жовтня 2024 року її переведено на пенсію за вислугою років в органах прокуратури.

Також відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Дніпровського району міста Києва МОЗ України № 284943 серії 12ААГ від 29 січня 2024 року Донецко О.М. продовжено строк інвалідності з 01 жовтня 2023 року строком до 01 жовтня 2025 року. Дату чергового переогляду призначено на 10 вересня 2025 року. Також Доценко О.М. має пенсійне посвідчення № 2914600947 терміном до 30 вересня 2025 року.

При цьому Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статті 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

У межах вказаного кримінального провадження перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозу та достатності підстав для встановлення групи інвалідності щодо зазначеного прокурора.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07 жовтня 2025 року, рішення МСЕК про встановлення Доценко О.М. ІІІ групи інвалідності строком на два роки з 17 жовтня 2023 року до 01 листопада 2025 року є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.

Отже, обґрунтованість і законність встановлення інвалідності Доценко О.М. підтверджено спеціалізованою медичною установою, у зв’язку з чим отримання нею відповідних пенсійних виплат відповідало вимогам законодавства.

Комісією також береться до уваги, що частиною дев’ятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено призначення пенсії по інвалідності виключно прокурорам, яким встановлено інвалідність I або II групи за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше десяти років. Водночас Доценко О.М. встановлено інвалідність ІІІ групи, а тому встановлення зазначеної інвалідності не переслідувало мети одержання будь-яких додаткових пільг чи переваг, зокрема пенсії по інвалідності відповідно до вказаних положень законодавства.

Таким чином, твердження скаржника про наявність ознак дисциплінарного проступку не підтвердилися. Дії прокурора не суперечать вимогам Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів і не мають характеру приватної вигоди.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора Доценко О.М. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-113, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-656дс-171дп-25 стосовно заступника начальника відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання публічного обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Доценко Ольги Миколаївни закрити.

Копію рішення направити прокурору Доценко О.М., особі, яка подала дисциплінарну скаргу, а також керівнику Київської міської прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.