Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора третього відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Офісу Генерального прокурора Середи М.М. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-2дс-32дп-22, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Середа Микола Миколайович в органах прокуратури працює з липня 2008 року до цього часу. З вересня 2020 року обіймає посаду прокурора третього відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального.

Присягу працівника прокуратури склав 10 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 06 грудня 2017 року.

Характеризується посередньо. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії, 04 січня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення прокурором Середою М.М. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої 18 січня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-2дс-32дп-22.

За результатами перевірки 12 вересня 2022 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Середи М.М., який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Середу М.М. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні, яке відбулося  12 жовтня 2022 року, взяв участь представник скаржника – прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції, Офісу Генерального прокурора Опішняк О.П., прокурор Середа М.М. на засідання не з’явився, повторно не повідомивши про причини своєї відсутності.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), вважала за можливе розглянути висновок за відсутності прокурора.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

Вбачається, що 29 жовтня 2021 року на інтернет порталі «ЦЕНЗОР.НЕТ» розміщено публікацію щодо підозри ексзаступнику Міністра оборони ОСОБА_1 у перешкоджанні ним діяльності Збройним Силам України. До цієї публікації додано довідку підготовлену до оперативної наради у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація) від 03 вересня 2020 року. У довідці викладено службову інформацію, у якій зазанчено відомості про хід досудового розслідування, зокрема проведені слідчо-оперативні дії та прийняті процесуальні рішення у цьому провадженні, тобто інформацію, яка містить таємницю, що охороняється законом. У той же день вказану довідку видалено з публікації.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснено групою прокурорів Офісу Генерального прокурора, старшим якої визначено прокурора Середу М.М.

  З метою підготовки до наради у першого заступника Генерального прокурора на якій планувалось обговорення стану досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, 28 жовтня 2021 року прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні підготовлено довідку про хід досудового розслідування, яку за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» надіслано прокурорам Середі М.М. та ОСОБА_3, який у подальшому направив її прокурору ОСОБА_4.

З урахуванням відомостей, отриманих під час службового розслідування, проведеного за фактом розголошення службової інформації та інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, скаржник вважаd, що прокурором Середою М.М. порушено вимоги статті 19 Закону № 1697-VII, статті 222 КПК України, статей 12, 28, 33 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), прийнятого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, Переліку відомостей, що становить службову інформацію та можуть міститися в документах органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора від 09 грудня 2020 року № 578, чим вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, тобто розголошено таємницю, що охороняється законом, яка стала відома прокуророві під час виконання повноважень, вчинено дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Томак М.В., представника скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

На підставі наказу Генерального прокурора від 01 листопада 2021 року № 342, проведено службове розслідування, яким установлено факт розголошення прокурором Середою М.М. службової інформації та інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, зокрема відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація).

Під час службового розслідування установлено, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснено слідчими Державного бюро розслідувань (далі – ДБР), процесуальне керівництво – групою прокурорів Офісу Генерального прокурора, старшим групи якої визначено прокурора Середу М.М.

Під час службового розслідування опитано начальника третього відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань, першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2, який підтвердив здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні групою прокурорів, очолюваного ним відділу.  Так, 25 жовтня 2021 року йому надійшла інформація від прокурора Середи М.М. щодо наміру органу досудового розслідування у межах цього провадження повідомлення окремим особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 114¹ КК України. Одночасно  Середою М.М., в електронному вигляді, передано відповідний проєкт повідомлень особам про підозру. Надалі цю інформацію повідомлено заступнику керівника Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора (далі – Департамент 31), зокрема начальнику управління Департаменту 31 ОСОБА_3.

З урахуванням актуальності кримінального правопорушення, стан досудового розслідування у ньому вирішено заслухати на оперативній нараді у першого заступника Генерального прокурора Говди Р.М. за участі прокурорів Департаменту 31 та оперативних працівників ДБР. За участі його та Середи М.М. на службовому комп’ютері створено довідку у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація). Останню редакцію цієї довідки сформовано 28 жовтня 2021 року о 10 год. 51 хв., текст якої за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» у той же день надіслано прокурорам Середі М.М. та ОСОБА_3 о 10 год. 54 хв. та 13 год. 56 хв. відповідно.  Перед нарадою, яка відбулася 28 та 29 жовтня 2021 року, тексти цієї довідки надруковано у 2 екземплярах, один із яких передано прокурору ОСОБА_3, інший залишено собі.

Надалі, у межах цього кримінального провадження, 29 жовтня 2021 року у період з 17 год 30 хв до 20 год 30 хв підозрюваним особам, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру, про, що його  за допомогою sms-повідомлення у мобільному додатку «WhatsApp» поінформовано прокурором Середою М.М.  Цього ж дня, приблизно о 20 год 19 хв, начальником Департаменту 31 ОСОБА_4 на його номер мобільного телефону, із застосуванням цього ж додатку надіслано посилання на статтю, розміщену на інтернет ресурсі видання «ЦЕНЗОР.НЕТ». У цій статті йшла мова про здійснені процесуальні дії, пов’язані із повідомленням особам про підозру у межах вказаного вище кримінального провадження. Окрім цього, у статті розміщено фотографії довідки у кримінальному провадженні, зміст якої повністю співпадав із змістом довідки, виготовленої ним же на нараду 28 та 29 жовтня 2021 року. Надалі, між ним та Середою М.М. відбулася переписка, шляхом передання sms‑повідомлень у мобільному додатку «WhatsApp». Зокрема, для з’ясування питання причин та підстав розміщення у виданні «ЦЕНЗОР.НЕТ» фотографій внутрішнього службового документу. Одночасно у цьому ж мобільному додатку Середі М.М. направлено скріншот статті, розміщеної у виданні «ЦЕНЗОР.НЕТ». Середа М.М. на зауваження у вигляді смс на мобільний додаток «WhatsApp» ОСОБА_2 щодо виявлення в статті видання «ЦЕНЗОР.НЕТ» ідентичного тексту довідки вказав:  «Мали переробити))) суки)), «Зараз видалять, ідіоти». Переглянувши через близько пів години  згадану вище публікацію, ним виявлено, що фотографії довідки у кримінальному провадженні вже були у ній видалені. Жодній іншій особі, зокрема, оперативним працівниками ДБР, прокурорам, окрім Середи М.М. та ОСОБА_3, іншим представникам правоохоронних органів довідку із інформацією у вказаному кримінальному провадженні не направляли/не передавали, як і не передавали представникам преси.

Окрім пояснень, членам комісії із службового розслідування, прокурор ОСОБА_2 для огляду та відповідно фіксації надав доступ до свого службового комп’ютера, власний мобільний телефон із особистою перепискою між ним та Середою М.М., зразок довідки у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація), сформованої ним 28 жовтня 2021 року, та фото (скріншот) статті з інтернет ресурсу «ЦЕНЗОР.НЕТ» із доданою до неї довідкою про рух цього кримінального провадження.

Оглядом наданої ОСОБА_2 інформації установлено, що у фото довідки, доданої до інтернет статті у виданні «ЦЕНЗОР.НЕТ», із назвою «Довідка у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація) за статтею 114¹ КК України, Непорушний запас ЗСУ», викладено фабулу кримінального правопорушення. Зокрема, у скороченому варіанті викладено текст підозри вчиненого кримінального правопорушення, кваліфікацію кримінально-караних діянь та інформацію про вручення особам відповідної підозри. При цьому текст вказаної довідки повністю співпадав із текстом довідки, підготовленої для наради 28, 29 жовтня 2021 року.

Із фото (скріншот) особистого листування із Середою М.М. вбачається переписка, яка відбулася у період часу з 17 год 24 хв до 20 год 26 хв, без визначення дати, між ОСОБА_2 із абонентом «Середа Микола Миколайович». Зокрема, шляхом направлення SMS повідомлень наступного змісту: «Шеф я оголошую підозру, ми зараз у нього в кабінеті», «Вибачте((((», «Хто з тобою там?», «Вручили», «Чого довідка у кп викладена на цензорі?», «Дуже непрофесійно(((», «Мали переробити)) суки)))», «Зараз видалять, ідіоти».  

Опитаний заступник начальника Департаменту – начальник першого управління першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та начальник Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях ОСОБА_4 підтвердили пояснення, надані прокурором  ОСОБА_2 Окрім цього, вони вказали, що у нараді 28 жовтня 2021 року, на якій обговорювалися питання досудового розслідування у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація), були присутні працівники ГСУ ДБР ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Окрім цього, вказані прокурори повідомили, що не передавали та не надсилали сформованої для наради довідки у зазначеному вище кримінальному провадженні ані працівникам ДБР, ані іншим прокурорам, ані іншим стороннім особами, зокрема представникам преси.

Окрім цього, установлено, що під час службового розслідування, на підставі пунктів 3, 4 розділу VІ Інструкції про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора від 17 вересня 2021 року № 293 (далі – Інструкція № 293), отримано згоду та проведено дослідження за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за результатами яких у їх поведінці не отримано значущих стійких реакцій, які б вказували на причетність до витоку службової інформації, а саме публікації Довідки 114 на ресурсі «ЦЕНЗОР.НЕТ».

Попри надання Середою М.М. згоди на проходження психофізіологічної дослідження із застосуванням поліграфа, дослідження не проведено у зв’язку із подальшою відмовою прокурора проходити таке дослідження. Згідно з його поясненнями, мотивами відмови від проходження під час службового розслідування такого дослідження є пункти 14, 15 розділу ІІ Інструкції № 293.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10 від 24 січня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація), задоволено клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація), який продовжено до 29 квітня 2022 року.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) 30 жовтня 2021 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 387 КК України (кримінальне провадження № (конфіденційна інформація), за фактом розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація).

Згідно з відомостями, які містяться у висновку службового розслідування від 28 грудня 2021 року, під час досудового розслідування у вказаному провадженні проведено допити низки свідків, зокрема прокурорів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які надали показання аналогічного змісту поясненням, наданим під час службового розслідування.

Прокурором ОСОБА_11, у межах цього ж кримінального провадження, також проведено огляд речей і документів, добровільно наданих ОСОБА_2.

Досудове розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) наразі не закінчено, у його межах жодній особі про підозру не повідомлено.

На виконання вимог статті 222 КПК України, листом від 29 листопада 2021 року № 17/2/1-1205ВН-21 отримано дозвіл прокурора ОСОБА_11 на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), у межах визначених цим прокурором.

Окрім цього, членам комісії із службового розслідування направлено низку процесуальних документів цього кримінального провадження, зокрема протоколи допиту свідка ОСОБА_2 від 02 листопада 2021 року, довідку у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), протокол огляду речей і документів від 02 листопада 2021 року.

Старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) дозволу, наданого у порядку статті 222 КПК України, на розголошення та використання відомостей досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні Комісії не надано.

Під час здійснення перевірки доводів дисциплінарної скарги Середою М.М. надано пояснення, у яких він підтвердив свої повноваження старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), не погодився із висновком службового розслідування та доводами дисциплінарної скарги. Зокрема, вказавши, що довідка у цьому провадженні ним не створювалася. Про публікацію на вебсайті «ЦЕНЗОР.НЕТ» статті, долучення до неї довідки у вказаному кримінальному провадженні дізнався з sms‑повідомлення керівника відділу ОСОБА_2, а в момент публікації цієї статті знаходився на слідчих діях, які проводилися за місцем розташування центрального апарату ДБР. Вказував на відсутність у нього будь-яких контактів із представниками видавництва «ЦЕНЗОР.НЕТ», чого і не було встановлено під час службового розслідування.

У зв’язку із тим, що інформація про вручення підозри у межах вказаного провадження опублікована на офіційному вебсайті ДБР до її публікації на вебсайті «ЦЕНЗОР.НЕТ», тому вважає, що ця інформація не становила таємниці охоронюваної законом. При цьому довідка у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) видалена з інтернет порталу «ЦЕНЗОР.НЕТ» у короткий проміжок часу.

Вказавши, що він як старший групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні немає претензій з приводу розповсюдження інформації, яка стала відома під час досудового розслідування у ньому та розповсюджена без дозволу Середи М.М., оскільки інформація про оголошення підозри двом особам у межах зазначеного вище кримінального провадження висвітлена на сайтах Офісу Генерального прокурора та ДБР.

Вважав, що доводи дисциплінарної скарги є припущеннями скаржника, не підтверджуються матеріалами службового розслідування та кримінального провадження № (конфіденційна інформація), у межах якого Середу М.М. допитано у якості свідка. Окрім цього вважав, що під час службового розслідування, або у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) не установлено спосіб у який розголошено відомості досудового розслідування та не встановлено особу, якою вчинено такі дії.

Не вбачав наявності в своїх діях дисциплінарного проступку, службове розслідування проведено без встановлення фактів порушення ним службових обов’язків. Твердження, що передання ним довідки у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до інтернет порталу «ЦЕНЗОР.НЕТ» є виключно припущенням, і, не підтверджено жодними доказами. Повідомив, що під час службового розслідування не взято до уваги його показання, наданих кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), не зазначено факту надання ним членам комісії із службового розслідування доступ до власного мобільного телефону та робочого комп’ютера.

         Представник скаржника підтримав доводи дисциплінарної скарги, частково погодившись із висновком про наявність дисциплінарного проступку прокурора. Вважав, що під час службового розслідування комісією установлено факт розголошення прокурором таємниці, що охороняється законом, яка стала відома Середі М.М. під час виконання повноважень, а тому у його діях наявний дисциплінарний проступок, визначений пунктом 3 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

На запитання членів Комісії зазначив, що під час службового розслідування Середа М.М. поводив себе нещиро. Намагаючись уникнути відповідальності, вказував, що виток інформації у кримінальному провадженні можливо мав місце, але відбувся не за його участі. На думку представника скаржника, Середою М.М. після опублікування довідки у кримінальному провадженні, виконано низку послідовних дій, які вказували на його причетність до розголошення таємниці, що охороняється законом. Зокрема, про це свідчать його переписка у sms‑повідомленнях з керівництвом відділу, оперативне видалення з інтернет порталу видавництва «ЦЕНЗОР.НЕТ» довідки про рух кримінального провадження, послідовні пояснення прокурорів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, інформація, яка міститься у висновках психофізіологічного дослідження, проведеного за участі ОСОБА_2, ОСОБА_3 На цім, вказав, що під час службового розслідування не встановлено мети прокурора у розголошенні таємниці, що охороняється законом, та безпосереднього способу розголошення Середою М.М. таємниці досудового розслідування. За відсутності у представника скаржника інформації, не зміг повідомити про результати досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та можливі факти непроведення запланованих слідчих (розшукових) дій у межах цього провадження, що сталося у зв’язку із несанкціонованим витоком інформації.

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 1 та 2 частини першої та частини другої статті 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді та організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Загальні права та обов’язки прокурора, визначені статтею 19  цього Закону і серед них зазначено обов’язок діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. В судовому провадженні державне обвинувачення прокурором підтримується також з використанням прав і виконанням обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 22 Закону № 1697-VII). 

Відповідно до статті 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що для розголошення відомостей досудового розслідування Кримінальним процесуальним кодексом України визначено відповідний порядок.

Згідно із статтею 21 Закону України «Про інформацію»
№ 2657-XII, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.  Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Згідно із частинами першою-третєю статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше. 4. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Стаття 9 цього ж  Закону вказує, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

3. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Згідно із Переліком відомостей, що становлять службову інформацію та можуть міститися в документах органів прокуратури України, затвердженим Наказом Генерального прокурора
від 09 грудня 2020 року № 578,  до службової інформації належать: відомості, що містяться в наказах та інших управлінських актах, а також доповідних записках, рапортах, довідках, інформаційних листах, аналізах, узагальненнях, документах прокурорського реагування, методичних документах, відомчій кореспонденції та інших документах, для створення яких використовується службова інформація та/або інформація, пов’язана з кримінальними провадженнями.

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону , не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку  з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків , встановлених законом. 

Статтею 12 Кодексу визначено, що прокурор зобов’язаний не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 28 цього Кодексу у взаємовідносинах із засобами масової інформації, прокурор, зокрема, повинен дотримуватись етики публічних виступів і вимог щодо надання службової та конфіденційної інформації у встановленому законом порядку.

Статтею 33 Кодексу регламентовано, що відповідно до Закону № 1697-VII прокурори зобов’язані неухильно дотримуватись вимог цього Кодексу. Її порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.  

Порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру» відповідно до пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року №111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/304491, віднесено до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Інструкцією Про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора від 17 вересня 2021 року № 293 (далі – Інструкція № 239), визначено основні принципи, завдання, умови організації та проведення психофізичного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури. Зокрема пунктом 1 розділу ІІ цієї інструкції визначено, що метою проведення дослідження є отримання орієнтувальної інформації, з’ясування ступеня її достовірності та повноти, отримання додаткових відомостей, які можуть використовуватися у службовій діяльності органів прокуратури у порядку та випадках, визначених законодавством. При цьому метою підвищення ефективності проведення службових розслідувань в органах прокуратури завдання на дослідження може надаватися для отримання орієнтувальної інформації, у тому числі виявлення можливої причетності суб’єкта дослідження до підготовки або вчинення діянь, що становлять предмет службового розслідування (пункт 7 розсліду ІІ цієї інструкції). Проте у пунктах 14, 15 розділу ІІ Інструкції № 293 зазначено, що дослідження не передбачає отримання незаперечних результатів щодо реагування особи на психологічні стимули (подразники). Висновки за результатами такого дослідження мають виключно ймовірний та орієнтувальний характер і розглядаються у сукупності з іншою перевіреною інформацією та не тягнуть правових наслідків, не можуть бути підставою для прийняття будь-яких адміністративно-управлінських рішень стосовно суб’єкта дослідження.

Пунктом 7 розділу І Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (в редакції від 28 серпня 2021 року), визначено, що однією із основних засад діяльності органу є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність і змагальність, неупередженість, об’єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості.

            Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Середи М.М., Комісія виходить з такого.

ВИРІШИЛА: