Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія, КДКП) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В.,

Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Сарненської окружної прокуратури Рівненської області Куліша Тараса Дмитровича у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-612дс-287дп-25,

 

ВСТАНОВИЛА:

1.      Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Куліш Тарас Дмитрович в органах прокуратури працює з вересня 2013 року, посаду прокурора Сарненської окружної прокуратури Рівненської області обіймає з березня 2021 року.

Присягу прокурора склав 04 липня 2014 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 24 травня 2017 року.

Характеризується позитивно. Неодноразово заохочувався наказами керівника обласної прокуратури. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2.      Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 17 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби І.І. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Кулішем Т.Д.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мавроді В.В., за результатами вивчення якої 29 липня 2025 року ним прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2025 року № 324дп-25 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Куліша Т.Д. до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-612дс-287дп-25 до 17 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки членом Комісії Мавроді В.В. 11 лютого 2026 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Куліша Т.Д., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурор Куліш Т.Д. листом від 03 березня 2026 року повідомив Комісію про згоду на розгляд висновку за його відсутності та в повному обсязі погодився із вказаним висновком.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої   статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня

2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Куліша Т.Д.

Від скаржника у засіданні Комісії взяв участь – прокурор відділу службових розслідувань управління реалізації роботи з питань внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора

ОСОБА_1, який погодився із висновком члена Комісії та не заперечував щодо закриття дисциплінарного провадження.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що прокурор Куліш Т.Д. отримав у Рівненському міжрегіональному спеціалізованому кардіологічному МСЕК 31.05.2023 ІІІ групу інвалідності. У подальшому, з метою отримання грошових коштів у вигляді пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Куліш Т.Д. у 2023 році звернувся до органів Пенсійного фонду України, в результаті чого, на підставі поданих документів, йому призначено пенсію по інвалідності, яка виплачується з 2023 року.

Таким чином, на думку скаржника, в результаті систематичного порушення Кулішем Т.Д. вимог законодавства, йому було здійснено пенсійні виплати по інвалідності з 2023 року до 2024 року, на загальну суму – 173 119 гривень.

Окрім того, скаржник вказав, що на перекомісію 01.06.2024 до Рівненського міжрегіонального спеціалізованого кардіологічного МСЕК для переогляду Куліш Т.Д. не з’явився, групу інвалідності не підтвердив, однак досі продовжує отримувати пенсійні виплати

За таких обставин, в діях прокурора Куліша Т.Д. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;  систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мавроді В.В.,  представника скаржника – ОСОБУ_1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України

(далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

На виконання вказаного рішення перевірка правомірності встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, зокрема і прокурорам, здійснюється у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)  від 21.10.2024. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення медико-соціальними експертними комісіями груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, у тому числі працівників органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 283077 серія 12 ААГ від 31.05.2023, Кулішу Т.Д. було встановлено ІІІ групу інвалідності з 31.05.2023 до 01.06.2024 з переоглядом у травні 2024 року.

Рівненською обласною прокуратурою листом від 15.08.2025 повідомлено, що 31.05.2023 прокурору Кулішу Т.Д. Рівненською міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.06.2024. Того ж дня Кулішем Т.Д. до кадрового підрозділу обласної прокуратури надано копію довідки МСЕК серії 12ААГ № 283077, а також Індивідуальну програму реабілітації інваліда від 31.05.2023.

До відділу фінансування та бухгалтерського обліку Рівненської обласної прокуратури 31.05.2023 також надано копію довідки МСЕК серії 12ААГ № 283077 про встановлення Кулішу Т.Д. ІІІ групи інвалідності строком до 01.06.2024. Водночас згідно наявної у Куліша Т.Д. індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями, заходи із облаштування робочого місця, коригування робочого графіка, заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторне-курортне лікування, тощо) не передбачено. З вказаних питань до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури він не звертався.

Куліш Т.Д. є військовозобов’язаним та перебуває на військовому обліку у Сарненському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Рівненської області. На період мобілізації Куліша Т.Д. заброньовано за місцем роботи Рівненською обласною прокуратурою, що підтверджується посвідченням № РІВ/177/23 від 01.12.2023, виданого Рівненським об’єднаним міським РТЦК та СП.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 27.08.2025 № 22280-25 Куліш Т.Д. отримував пенсійні виплати по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та на підставі виписки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 283077 серія 12 ААГ від 31.05.2023. Інвалідність встановлено на період з 31.05.2023 до 31.05.2024.

Виплату пенсії Кулішу Т. Д. було продовжено по 08.08.2025 (на період дії воєнного стану) з урахуванням підпункту 14-6.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи". Із заявою про припинення виплати пенсії Куліш Т. Д. з 2024 року до органів Пенсійного фонду не звертався.

Постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань Чернобаєва С.І. у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)

працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам державних і правоохоронних органів, зокрема Кулішу Т.Д.

Під час службового розслідування було встановлено, що з Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України». м. Дніпро, виклик Куліша Т.Д. на обстеження (переогляд) йому особисто або до обласної прокуратури чи за місцем роботи не надходив.

При цьому, враховуючи суспільний резонанс та актуальність питання достовірності діагнозів та підстав для встановлення групи інвалідності особам з числа працівників державних і правоохоронних органів, а також той факт що прокурори органів прокуратури Рівненської області та інших областей, які мали встановлені групи інвалідності, проходили таке обстеження у спеціалізованому закладі, Куліш Т.Д. у вересні 2025 року прибув у м. Дніпро до вищевказаного Інституту.

Так, відповідно до Виписки № 4641 з медичної карти від 24.09.2025 та Довідки від 30.09.2025, виданій Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» Куліш Т.Д. перебував на стаціонарному лікуванні у вищевказаному закладі у період із 24.09.2025 по 30.09.2025, про що закладом також видано листок непрацездатності, який долучено до матеріалів службового розслідування.

У межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація)

Куліш Т.Д. для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликався та не допитувався, про підозру йому не повідомлено, заходи забезпечення не застосовувались.

Старшим групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні

надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно вказаної особи.

 

4.1 Короткий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу керівника Рівненської обласної прокуратури  від 08.08.2025 №53 проведено службове розслідування за фактом можливого вчинення прокурором Кулішем Т.Д. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час службового розслідування не здобуто фактів, що можуть свідчити про вчинення Кулішем Т.Д. дисциплінарного проступку та стали підставою для призначення службового розслідування.

 

5. Пояснення прокурора

 

У своїх поясненнях зазначає, що у лютому 2023 року переніс ішемічний інсульт, був госпіталізований та тривалий час перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Наслідком захворювання стали стійкі порушення здоров’я, (конфіденційна інформація) інші ускладнення. Окрім того, у перші місяці хвороби він (конфіденційна інформація).

У травні 2023 року за результатами огляду МСЕК йому встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.06.2024. Відповідні документи були передані до кадрового підрозділу прокуратури та до органів Пенсійного фонду, після чого йому призначено пенсію по інвалідності. Інших соціальних виплат він не отримував.

Куліш Т.Д. зазначає, що чинне на той час законодавство не покладало на нього обов’язку самостійно ініціювати повторний огляд МСЕК у визначений строк, а направлення на повторний огляд йому не видавалися. Водночас у період з 31.05.2023 по 01.06.2024 він періодично звертався за медичною допомогою при (конфіденційна інформація).

Він усвідомлював, що у разі несвоєчасного проходження лікування, зокрема рекомендованого стаціонарного, матеріали не можуть бути подані до МСЕК, у зв’язку з чим встановлена група інвалідності буде припинена. Водночас він розумів, що після проходження лікування має право повторно звернутися до МСЕК навіть після спливу визначеного строку (після 01.06.2024).

Після спливу строку інвалідності у червні 2024 року пенсійні виплати певний час продовжували надходити. З цього приводу він звертався до Пенсійного фонду для з’ясування підстав виплат, факти звернення були відображені у його пенсійній справі та зафіксовані у особистому кабінеті пенсіонера, де йому повідомили, що пенсійні виплати для нього встановлені до листопада 2024 року та підставою для їх припинення або продовження після вказаного строку повинно бути рішення МСЕК. У листопаді 2024 року виплати було припинено через непроходження чергового переогляду, однак у лютому 2025 року їх поновлено у зв’язку з продовженням виплат особам з інвалідністю на період воєнного стану. Про це Куліш Т.Д. дізнався після того, як звернувся за консультацією до спеціалістів Сарненського управління пенсійного фонду.

З урахуванням змін законодавства він наразі проходить додаткові обстеження (які розпочав ще до відкриття стосовно нього дисциплінарного провадження) та лікування з метою підготовки документів для оцінювання повсякденного функціонування та після отримання всіх консультативних висновків спеціалістів, пакет документів буде передано лікуючому лікарю для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для видачі направлення на огляд відповідною комісією та прийняття рішення щодо наявності/відсутності групи інвалідності. Зазначає, що проходження обстежень ускладнене тривалими строками запису до спеціалістів та організаційними питаннями.

Дисциплінарну скаргу вважає безпідставною, оскільки, на його думку, жодної норми законодавства не порушував, обов’язку проходити повторний огляд у визначений строк не мав, заяв про продовження виплат не подавав. Наголошує, що інвалідність була встановлена на підставі підтверджених медичних документів, а обставини отримання та припинення виплат не свідчать про неправомірні дії з його боку.

У додаток до раніше наданих пояснень прокурор Куліш Т.Д. повідомив наступне.

У вересні 2025 року від органів Пенсійного фонду України йому стало відомо, що рішення МСЕК від 31.05.2023 про встановлення йому інвалідності ІІІ групи строком на один рік скасовано рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

З метою з’ясування обставин Куліш Т.Д. звернувся телефоном до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», де йому повідомили, що рішення МСЕК від 31.05.2023 не підтверджено та скасовано у зв’язку з його неприбуттям до центру оцінювання функціонального стану особи за викликом, який, зі слів працівників установи, було скеровано на адресу обласної прокуратури.

У зв’язку з цим 22.09.2025 Куліш Т.Д. скерував лист до Рівненської обласної прокуратури щодо надання інформації про надходження листів (повідомлень, викликів) від зазначеної установи про необхідність забезпечення його явки на обстеження. Згідно з отриманою відповіддю, станом на 22.09.2025 до Рівненської обласної прокуратури такі листи (повідомлення, виклики) не надходили.

Оскільки іншої інформації з цього приводу отримати не вдалося, 24.09.2025 Куліш Т.Д. самостійно звернувся до вказаної установи та після госпіталізації пройшов стаціонарне обстеження у період з 24.09.2025 по 30.09.2025. За результатами обстеження, відповідно до виписки № 4641, йому встановлено основний діагноз (конфіденційна інформація).

Вказану виписку Куліш Т.Д. скерував до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з вимогою переглянути рішення щодо скасування рішення МСЕК від 31.05.2023.

08.10.2025 він отримав лист із витягом з рішення експертної команди, відповідно до якого 15.07.2025 прийнято рішення № ЦО-341, яким зазначено, що (конфіденційна інформація) обмежує життєдіяльність у нерізкому ступені, а підстав для встановлення будь-якої групи інвалідності немає з 31.05.2023.

Оскільки зміст указаного рішення був для нього незрозумілим, Куліш Т.Д. повторно звертався із запитами до установи, зокрема щодо результатів розгляду його заяви від 30.09.2025, до якої долучено виписку за результатами стаціонарного обстеження.

22.11.2025 на його адресу надійшов витяг з рішення експертної команди від 29.10.2025 № ЦО-341, у якому зазначено, що за результатами аналізу наданої медичної документації, яка підтверджує наявність стійких функціональних порушень внаслідок (конфіденційна інформація), експертна команда дійшла висновку про обґрунтованість рішення МСЕК від 31.05.2023 щодо встановлення йому інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання) строком на один рік відповідно до постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого

Комісією рішення

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба,

27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,

15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Статтею 1 Кодексу визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від

03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Куліша Т.Д. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Куліша Т.Д. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме -  вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сфері, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від

14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Куліш Т.Д. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону

№ 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі, Куліш Т.Д. не повинен допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії,  які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією

№ 283077 серія 12 ААГ від 31.05.2023, Кулішу Т.Д. було встановлено ІІІ групу інвалідності з 31.05.2023 до 01.06.2024 з переоглядом у травні 2024 року.

З урахуванням викладеного, як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, виклик прокурора Куліша Т.Д. на обстеження (переогляд) від державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» ні йому особисто, ні до Рівненської обласної прокуратури (за місцем роботи) не надходив.

Водночас Куліш Т.Д. повідомив, що у вересні 2025 року від органів Пенсійного фонду України йому стало відомо про скасування рішення МСЕК від 31.05.2023 щодо встановлення йому інвалідності ІІІ групи строком на один рік — на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.07.2025. Під час телефонного звернення до зазначеної державної установи йому було повідомлено, що причиною скасування визначено неприбуття до центру оцінювання функціонального стану особи за викликом, який, зі слів працівників установи, нібито було скеровано на адресу обласної прокуратури.

З метою перевірки цієї інформації 22.09.2025 Куліш Т.Д. звернувся листом до Рівненської обласної прокуратури щодо наявності/надходження відповідних викликів (повідомлень). Згідно з офіційною відповіддю, станом на 22.09.2025 до Рівненської обласної прокуратури виклики (повідомлення, листи) про необхідність забезпечення його явки на обстеження не надходили. Таким чином, на момент прийняття первинного рішення експертної команди від 15.07.2025 про скасування інвалідності, докази направлення виклику Кулішу Т.Д. відсутні.

За таких обставин, прокурор  Куліш Т.Д. незважаючи на відсутність виклику, без зволікань вжив необхідних заходів для з’ясування обставин та перевірки стану здоров’я.

Зокрема, він прибув до визначеного закладу охорони здоров’я та пройшов відповідне медичне обстеження у період з 24 до 30.09.2025, що підтверджується випискою № 4641 з медичної карти від 24.09.2025 та довідкою від 30.09.2025 за результатами стаціонарного лікування.

Така поведінка свідчить про відсутність у прокурора будь-якого наміру ухилятися від проходження повторного огляду або створювати перешкоди для перевірки обґрунтованості встановлення йому групи інвалідності.

Надалі Куліш Т.Д. отримав витяг з рішення експертної команди від 29.10.2025, яким за результатами аналізу наданої медичної документації підтверджено обґрунтованість рішення МСЕК від 31.05.2023 щодо встановлення йому інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання) строком на один рік.

Щодо пенсійного забезпечення, відповідно до ч.9 ст. 86 Закону

№ 1697-VII пенсія по інвалідності може бути призначена лише прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, за умови наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Оскільки Кулішу Т.Д. було встановлено інвалідність III групи, вимоги зазначеної норми до нього не застосовувалися, а правові підстави для призначення спеціальної прокурорської пенсії по інвалідності були відсутні.

У зв’язку з цим пенсійні виплати у період наявності інвалідності III групи здійснювалися на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зазначена послідовність дій, з урахуванням різниці між видами пенсійного забезпечення та правовими підставами їх призначення, об’єктивно не узгоджується з твердженнями про намір неправомірно одержати спеціальні пенсійні виплати чи про зловживання прокурорським статусом.

Окрім того, варто зазначити, що прокурор Куліш Т.Д. звертався до органів Пенсійного фонду України з метою з’ясування правових підстав подальшого отримання ним пенсійних виплат після закінчення строку встановлення інвалідності. Зазначене свідчить про вжиття ним заходів для належного врегулювання відповідного питання та спростовує доводи щодо наявності у його діях умислу чи корисливих мотивів.

Сукупність встановлених обставин свідчить про відсутність будь-яких даних, які б вказували на наявність у діях Куліша Т.Д. прямого умислу на неправомірне отримання пенсійних виплат або набуття необґрунтованих соціальних гарантій. Навпаки, його звернення до органів Пенсійного фонду України підтверджують добросовісність поведінки та послідовну реалізацію прав виключно у межах, передбачених законодавством.

Підсумовуючи сукупність вищевказаних фактів, поведінка прокурора не суперечить вимогам Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів і не утворює складу дисциплінарного порушення.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах визначеної законом компетенції, а саме – надано оцінку лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора Куліша Т.Д. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47-50, 77, 78

Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-113, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-612дс-287дп-25 стосовно прокурора Сарненської окружної прокуратури Рівненської області Куліша Тараса Дмитровича  - закрити.

Копію рішення направити прокурору Кулішу Т.Д., скаржнику, а також керівнику Сарненської окружної прокуратури Рівненської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.